Ухвала

від 24.10.2019 по справі 755/14941/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14941/19

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

"24" жовтня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора (вул. Пушкінська, 44, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, ідентифікаційний код 02901061), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна ( АДРЕСА_3 ) про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування, яка 20 вересня 2019 року передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: витребувати з володіння ОСОБА_2 нерухоме майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 (запис від 21.09.2015 номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності); скасувати запис від 21.09.2015 номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 , а також рішення від 21.09.2015, індексний номер 24604259, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 ; визнати за позивачем, ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_4 та з 1978 проживав разом із матір`ю у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2007 у цивільній справі № 2-о-112/07 ОСОБА_4 визнано недієздатною та опікуном на нею та її майном призначено ОСОБА_6 18.09.2007 Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_4 видано паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_3, де був відсутній її підпис, у зв`язку з недієздатністю. 28.05.2008 ОСОБА_4 поступила на повне державне забезпечення до Комунального психіатричного закладу Мілівецького психоневрологічного інтернату Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. 23.01.2009 позивач уклав фіктивний шлюб із ОСОБА_6 , однак жодного дня із нею як чоловік та жінка не проживав. Вказаний шлюб в подальшому був визнаний недійсним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2016, яке набрало законної сили. 14.06.2012 ОСОБА_6 звернулася до органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про надання дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_4 , з тим, щоб 1/3 частка квартири належала ОСОБА_4 , та у своїй заяві зазначила, що житлові права останньої порушені не будуть. Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 станом на 10.07.2012 квартира складалась з трьох кімнат, загальна площа - 58.57 кв.м, житлова площа - 41.8 кв.м. 17.07.2012 мати позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_6 взяли участь у приватизації в рівних частках спірної квартири. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.07.2012 видано свідоцтво про право вланості серії САЕ в„– 753038 про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної власності квартира АДРЕСА_4 . 17.09.2015 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. за реєстровим № 185, відповідно до якого мати позивача ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_6 свою 1/3 частку спірної квартири. 21.09.2015 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., відповідно до якого мати позивача ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_2 отриману в дар від недієздатної ОСОБА_4 1/3 частину спірної квартири АДРЕСА_4 . Відповідно до договору, згідно із висновком про вартість майна, складеним 11.09.2015 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Акр-Консалт , ринкова вартість 1/3 частини квартири становила 99 858,09 грн. Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП України у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015101040000008 від 25.12.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману часткою квартири АДРЕСА_4 . 22.07.2016 померла мати позивача ОСОБА_4 , у зв`язку з чим 05.08.2016 він подав до Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої матері, та 02.12.2016 заведено спадкову справу № 59911049, що підтверджується витягом із спадкового реєстру від 23.12.2016 № 46280331. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2019 № 11547/18, що набрало законної сили, встановлено нікчемність договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_4 , укладеного 17.09.2015 між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі № 185. Позивач є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_4 ОСОБА_2 до теперішнього часу є власником 1/3 частини спірної квартири, що підтверджується записом від 21.09.2015 номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності. Зазначена обставина підтверджується інформаційною довідкою від 17.09.2019 № 181278547 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач є законним спадкоємцем першої черги, однак у зв`язку з тим, що нерухоме майно - 1/3 частка квартири АДРЕСА_4 , яка належала його недієздатній матері ОСОБА_4 , незаконно відчужена за вказаних вище обставин, він не може успадкувати це майно, чим порушується його право на спадкування як спадкоємця першої черги за законом, а також його право на власність. Враховуючи, що спірне майно вибуло із володіння недієздатної ОСОБА_4 не з її волі, ОСОБА_6 не мала права відчужувати це майно, ОСОБА_2 набув у неї це майно безпідставно, а відповідно до спадкової справи позивач є єдиним спадкоємцем, позивач вважає, що має права на витребування зазначеного майно у відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Копію вказаної ухвали суду від 24 вересня 2019 року позивачем було отримано 30 вересня 2019 року, про що свідчить її власноручна розписка.

15 жовтня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про усунення недоліків позовної заяви в цивільній справі № 755/14941/19, до якої долучено належним чином посвідчену копію рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2019 в цивільній справі № 755/11547/18 з відміткою про набрання цим рішенням законної сили; оригінал звіту про оцінку майна №18-191010-048 від 10.10.2019, що подані у трьох примірниках. З урахуванням відомостей звіту про оцінку майна, представник позивача визначив ціну позову у розмірі 426 509,8 грн, що є реальною вартістю об`єкта нерухомості, на який позивач просить визнати право власності.

Вивчивши зміст поданих документів, зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до висновку, що позивачем виконані вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

У позовній заяві зазначається, що позивач за останній календарний рік не мав ніяких доходів, йому не призначено соціальної допомоги, вимушений був залишити місце проживання за місцем реєстрації у спірній квартирі, у зв`язку з чим сплата судового збору за позовну заяву, що має одночасно майновий та немайновий характер, є для нього надмірним тягарем, що унеможливлює сплату ним судового збору за подання цього позову, у зв`язку з чим, враховуючи його майновий стан, просить звільнити його від сплати судового збору.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За приписами п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Із позовних вимог убачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, ціна позову складає 426 509,8 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , установлено у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривні.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на викладене убачається, що позивач при зверненні до суду із цим позовом мав сплатити судовий збір у розмірі 4 265,09 грн за одну позовну вимогу майнового характеру та по 768,40 грн за кожну позовну вимогу немайнового характеру, що разом становить 5 801,89 грн.

Зважаючи на зазначені обставини, майновий стан позивача та звернення ним до суду за захистом, в тому числі його житлових прав, беручи до уваги викладені норми законодавства, суддя вважає можливим відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору на загальну сум 5 801,89 грн до ухвалення судового рішення у цій справі.

Підстав для повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 189, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 189-193, 261, 274, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування, на загальну сум 5 801,89 грн, до ухвалення судового рішення у цій справі

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора (вул. Пушкінська, 44, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, ідентифікаційний код 02901061), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна ( АДРЕСА_3 ) про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Сергієнка, 3, каб.39) на 22 листопада 2019 року на 14:00 год.

Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, її право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам ст. 181, частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, позовної заяви/відзиву.

Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://court.gov.ua/sud2604.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: