Рішення

від 23.09.2020 по справі 755/14941/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14941/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Кравченко А.С.

за участю - позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом, у якому просить суд:

1. Витребувати з володіння ОСОБА_4 нерухоме майно - 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (запис від 21.09.2015 номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності);

2. Скасувати запис від 21.09.2015 номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а також рішення від 21.09.2015, індексний номер 24604259, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ;

3. Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він є сином ОСОБА_5 та з 1978 року проживав разом із матір`ю у трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.09.2007 р. ОСОБА_5 визнано недієздатною та опікуном на нею та її майном призначено ОСОБА_6 18.09.2007 р. Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 видано паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_1 , де був відсутній її підпис, у зв`язку з недієздатністю. 28.05.2008 р. ОСОБА_5 поступила на повне державне забезпечення до Комунального психіатричного закладу Мілівецького психоневрологічного інтернату Головного управління праці та соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації. 23.01.2009 р. позивач уклав фіктивний шлюб із ОСОБА_6 , однак жодного дня із нею як чоловік та жінка не проживав, у зв`язку з чим шлюб у подальшому 11.11.2016 р. був визнаний недійсним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва. 14.06.2012 р. ОСОБА_6 звернулася до органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації із заявою про надання дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , з тим, щоб 1/3 частка квартири належала ОСОБА_5 , та у своїй заяві зазначила, що житлові права останньої порушені не будуть. 17.07.2012 р. позивач, його мати, ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 взяли участь у приватизації в рівних частках спірної квартири. Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.07.2012 р. видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 про те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належить на праві приватної спільної власності квартира АДРЕСА_1 . 17.09.2015 р. укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. за реєстровим № 185, відповідно до якого мати позивача ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 свою 1/3 частку спірної квартири. 21.09.2015 р. укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., відповідно до якого ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_4 отриману в дар від недієздатної ОСОБА_5 1/3 частину спірної квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до договору, згідно із висновком про вартість майна, складеним 11.09.2015 р. суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Акр-Консалт , ринкова вартість 1/3 частини квартири становила 99 858,09 грн. Слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП України у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015101040000008 від 25.12.2015 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману часткою квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 , у зв`язку з чим 05.08.2016 р. він, як єдиний спадкоємець, подав до Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлої матері, та 02.12.2016 р. заведено спадкову справу № 59911049. Рішенням суду, що набрало законної сили, встановлено нікчемність договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладеного 17.09.2015 р. між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 185. ОСОБА_4 до теперішнього часу є власником 1/3 частини спірної квартири, що підтверджується записом від 21.09.2015 р. номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності. Зазначена обставина підтверджується інформаційною довідкою від 17.09.2019 р. № 181278547 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, позивач є законним спадкоємцем першої черги, однак у зв`язку з тим, що нерухоме майно - 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала його недієздатній матері ОСОБА_5 , незаконно відчужена за вказаних вище обставин, він не може успадкувати це майно, чим порушується його право на спадкування як спадкоємця першої черги за законом, а також його право на власність. Враховуючи, що спірне майно вибуло із володіння недієздатної ОСОБА_5 не з її волі, ОСОБА_6 не мала права відчужувати це майно, ОСОБА_4 набув у неї це майно безпідставно, а відповідно до спадкової справи позивач є єдиним спадкоємцем, позивач вважає, що має права на витребування зазначеного майно у відповідача.

24 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва постановлено: відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви, до ухвалення судового рішення у цій справі, та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування за правилами загального позовного провадження, призначено її до підготовчого судового засідання та учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи і встановлено відповідні строки.

Ухвалою суду від 22 листопада 2019 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про витребування доказів - з Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори належним чином засвідченої копії матеріалів спадкової справи № 254, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

24 грудня 2019 року до суду з Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори надійшли письмові докази, що витребувані відповідно до ухвали суду від 22 листопада 2019 року.

11 січня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву з письмовими доказами на його обґрунтування. Позов ОСОБА_1 вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки у 2017 році ОСОБА_1 звертався до суду з позовними вимогами до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про застосування наслідків недійсних правочинів. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2017 р. у справі № 755/8167/17 встановлено нікчемність договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що був укладений 17.09.2015 р. між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. Крім того, вказаним рішення скасовано право власності на спірне майно ОСОБА_4 , проведене на підставі спірного договору дарування від 21.09.2015 р. Рішення суду набрало законної сили та встановлені ним обставини не потребують доказування в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Вказаним рішенням суду було поновлено право ОСОБА_5 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , а відповідач ОСОБА_4 втратив право власності на зазначене майно. Таким чином, у цій справі відсутній предмет спору стосовно вимог про скасування рішень та записів про державну реєстрацію права, оскільки спір вирішений іншими судами. ОСОБА_4 не є належним відповідачем за вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки цим майном він не володіє з огляду на вищевказані рішення. ОСОБА_1 є співвласником на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про приватизацію, що спростовує твердження про те, що спадкове майно, що належить спадкодавцю ОСОБА_5 , знаходиться у володінні ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 . Просить визнати неналежним, наданий позивачем доказ, а саме: інформаційну довідку № 181278547 від 17.09.2019 р., відповідно до якої ОСОБА_4 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належала раніше спадкодавцю ОСОБА_5 , оскільки існування запису про право власності ОСОБА_4 на майно, яке за судовим рішенням повернулося до ОСОБА_5 , пов`язано виключно з бездіяльністю позивача, яким не здійснено належних заходів щодо реєстрації припинення права власності ОСОБА_4 , так як ОСОБА_1 не звернувся до органу державної реєстрації з заявою про реєстрацію припинення права власності ОСОБА_4 та скасування відповідних записів у реєстрі на виконання судових рішень, чим створив штучні докази, які суперечать дійсним цивільно-правовим відносинам, що встановлені судовими рішеннями. Позивач утретє звертається до Дніпровського районного суду м. Києва з такою ж самою вимогою про скасування записів про право власності ОСОБА_4 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що суперечить змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2017 р. у справі № 755/8167/17, існування якого позивач приховує, чим вчиняє зловживання своїми процесуальними правами.

22 січня 2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що у резолютивній частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2017 р. у справі № 755/8167/17 зазначено Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року. . Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі спірного договору дарування від 21.09.2015 р. проведено реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11260234). При цьому номер запису про право власності 7405512 відповідає державній реєстрації права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі іншого договору дарування від 21.10.2014, який не є предметом розгляду у цивільній справі. Отже на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2017 р. у справі № 755/8167/17 не може бути скасовано запис від 21.09.2015 р. номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач, ОСОБА_8 , та його представник, ОСОБА_2 , підтримали заявлений позов у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у самому позові та заявах сторони позивача по суті справи.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву, та зазначив про наявність двох рішень суду, які не оскаржувались. Договори є нікчемними і визнані недійсними, майно повернуто попередньому власнику. Відповідач, ОСОБА_4 , не може за позивача вступити у спадщину.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від третьої особи, Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори, до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 18 квітня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (Т. 1 а.с.13).

ОСОБА_1 (власник) та ОСОБА_5 (мати) з 1978 року були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою ЖРЕО № 416 від 13.06.2012 р. № 429. З 2007 року у квартирі була зареєстрована ОСОБА_6 (Т. 1 а.с.14).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 вересня 2007 року у справі № 2-о-112/07 задоволено заяву ОСОБА_6 , заінтересована особа: органі опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна. Визнано недієздатною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Призначено опікуном над ОСОБА_5 та її майном - ОСОБА_6 (Т. 1 а.с. 41, 42).

14 червня 2012 року ОСОБА_6 звернулася до органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою про надання дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , з тим щоб 1/3 частка квартири належала ОСОБА_5 . Крім того, зазначила, що житлові права ОСОБА_5 порушені не будуть (Т.1 а.с. 44).

Розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 291 від 06 липня 2012 року ОСОБА_6 було надано дозвіл на приватизацію житла з тим, щоб 1/3 частка квартири належала ОСОБА_5 (Т.1 а.с. 45).

17 липня 2012 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, згідно з розпорядженням № 75-1006 від 17.07.2012 р., було видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно належить на праві приватної, спільної сумісної власності гр. ОСОБА_6 та членам її сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних долях (Т.1 а.с. 49).

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 37401266, номер запису: 2145 в книзі: д. 1175-21, дата прийняття рішення про державну реєстрацію та дата внесення запису: 16.08.2012 р., на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 , виданого 17.07.2012, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (розпорядження № 75-1006 від 17.07.2012), був зареєстрований на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , по 1/3 частці на кожного (Т. 1 а.с. 107-109).

17 вересня 2015 року ОСОБА_5 , дарувальником, та ОСОБА_6 , обдаровуваною, укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Літвіновою Т.В., за реєстровим № 185, предметом якого була 1/3 частка в праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить дарувальнику на праві приватної, спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_2 , виданого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.07.2012 р. Право власності на 1/3 частину квартири за дарувальником зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 11211953, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 481800580000 (Т. 1 а.с. 72, 73).

21 вересня 2015 року ОСОБА_6 , дарувальником, та ОСОБА_4 , обдаровуваним, укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Скляр О.С., за реєстровим № 2829, предметом якого була 1/3 частка в праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить дарувальнику на підставі договору дарування, посвідченого Літвіновою Т.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 17 вересня 2015 року за реєстровим № 185, право власності за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 вересня 2015 року, номер запису про право власності: 11213253, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 481800580000 (Т. 1 а.с. 77,78).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 02 серпня 2016 року відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Т. 1 а.с. 80).

Згідно із довідкою від 27 липня 2016 року № 224, виданою Комунальним психіатричним закладом Мілівецький психоневрологічний інтернет, до дня смерті, на день своє смерті ОСОБА_5 , проживала і була зареєстрована в м. Мілівці, Мілівецький психоневрологічний інтернат, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, куди поступила на повне державне забезпечення 28 травня 2008 року (Т. 1 а.с. 79).

05 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до компетентних органів із заявою, посвідченою державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_9 , за реєстровим № 19-3106, щодо прийняття ним спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 81).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2016 року у справі № 755/4620/16-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа: Дарницький районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним внаслідок його фіктивності. Рішення суду набрало законної сили (Т. 1 а.с. 15-27).

Згідно із витягом № 46280331 від 23.12.2016 р. зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) 02 грудня 2016 року Другою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, номер у нотаріуса: 254/2016, номер у спадковому реєстрі: 59911049, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 83, 218-228).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у справі № 755/8167/17 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсних правочинів та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалено: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 17.09.2015 року, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В. Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 ) проведену на підставі договору дарування квартири від 17.09.2015 року. Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7405512) проведену на підставі спірного договору дарування квартири від 21.09.2015 року. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Рішення суду набрало законної сили (Т. 1 а.с. 198-204.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року, частково скасованим постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року, у справі № 755/11547/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінова Тетяна Віталіївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна, Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора про встановлення правочинів нікчемними та застосування до них наслідків недійсності.

Ухвалено: в частині встановлення договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладеного 17 вересня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Тетяною Віталіївною та зареєстрованого в реєстрі за № 185 нікчемним провадження у справі в цій частині закрити. Скасувати рішення від 17 вересня 2015 року, індексний № 24509692 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Тетяни Віталіївни про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_6 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Скасувати запис від 17 вересня 2015 року № 11213253 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . В решті позову - відмовити. Рішення суду набрало законної сили (Т. 1 а.с. 133-140, 205-207).

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі № 755/6137/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення, вселення, визнання недійсним договору про наміри, стягнення моральної шкоди, встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалено: зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 . Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 . Визнати недійсним договір про наміри, укладений 16.06.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дуленко О.О., зареєстрований в реєстрі за № 743. Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 40 000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовити. Рішення суду набрало законної сили (Т. 1 а.с. 110-120).

Відповідно до інформаційної довідки № 181278547 від 17.09.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 481800580000, що за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 , а саме: 1/3 частка квартири, номер запису про право власності: 11260234 від 21.09.2015, на підставі договору дарування, 1/3 частини квартири, серія та номер: 2829, виданий 21.09.2015, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24604259 від 21.09.2015, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.С.; та 1/3 частка квартири, номер запису про право власності: 7405512 від 21.10.2014, на підставі договору дарування, 1/3 частини квартири, серія та номер: 2427, виданий 21.10.2014, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 16627164 від 21.10.2014, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. (Т.1 а.с. 107-109).

Відповідно до звіту про оцінку майна № 18-191010-048, складеного ТОВ Комплексна оцінка майна , ринкова вартість об`єкта оцінки, що за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 10 жовтня 2019 року складає 1 279 529,65 грн, без ПДВ. Ринкова вартість 1/3 частки об`єкту складає без ПДВ: 426 509,88 грн (Т. 1 а.с. 141-157).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставинами, що встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у справі № 755/8167/17, та які не доказуються при розгляді цієї справи є те, що договір дарування від 17 вересня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено з недодержанням вимог, встановлених ст. 203 ЦК України щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності у дарувальника та без дозволу органу опіки та піклування, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме договору дарування від 17 вересня 2015 року. Крім того, судом встановлено, що договір дарування від 21 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , є похідним від договору дарування від 17 вересня 2015 року, який суд визнає недійсним.

Умови та порядок здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлені нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень № 1952-VI від 01 липня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону України, загальними засадами державної реєстрації прав є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно із абз. 5 ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Положеннями ч. 2 ст. 26 вищевказаного Закону України передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пункт 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141, визначає, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру речових прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі суду рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Отже враховуючи те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року у справі № 755/8167/17 було встановлено нікчемність договору дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування запису від 21 вересня 2015 року номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а також рішення від 21 вересня 2015 року, індексний номер 24604259, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про витребування з володіння ОСОБА_4 1/3 частини вказаної квартири суд приходить наступного.

За замістом ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 Цивільного кодексу України.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

У відповідності до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2019 року по справі № 914/970/18.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предмет доказування у справах про витребування майна із чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

З огляду на викладені норми діючого законодавства, оскільки судом скасовано запис від 21 вересня 2015 року номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину спірної квартири, а також рішення від 21 вересня 2015 року, індексний номер 24604259, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на 1/3 частину вказаної квартири, приймаючи до уваги те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року у справі № 755/11547/18 також було скасовано рішення від 17 вересня 2015 року, індексний № 24509692 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Т.В. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_6 на 1/3 частину зазначеної квартири та скасовано запис від 17 вересня 2015 року № 11213253 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на 1/3 частину квартири, суд приходить висновку про те, що належним власником такої 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 є мати позивача, ОСОБА_1 , - ОСОБА_5 , яка померла.

Вказане у сукупності є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовної вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки ОСОБА_1 не є власником зазначеного майна.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним у порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 суд дійшов наступних висновків.

За нормою ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України Про нотаріат встановлено, що нотаріуси наділені повноваженнями щодо вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно із ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За приписів ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право власності на спадщину на нерухоме майно, тобто заміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язком, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

За ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Пунктом 1.4 наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 року Про затвердження Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб визначалося, що державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.

За наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_5 , у строк встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України він звернувся із відповідною заявою про прийняття спадщини та 02 грудня 2016 року Другою Кам`янець-Подільською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу, номер у нотаріуса: 254/2016, номер у спадковому реєстрі: 59911049, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

При цьому, позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його право власності на 1/3 частину спірної квартири, як спадкоємця першої черги за законом, оспорюється або не визнається іншою особою. Також позивачем не надано доказів щодо наявності будь-яких перешкод для звернення ним до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право власності на спадщину на нерухоме майно, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовної вимоги про визнання права власності у порядку спадкування за законом та є підставою для відмови у її задоволенні.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, керуючись положеннями вищенаведеного діючого законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування у частині скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, а також рішення про державну реєстрацію права приватної власності. Урешті позовних вимог позивачу слід відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі, зважаючи на часткове задоволення позову у частині однієї позовної вимоги немайнового характеру, приймаючи до уваги приписи ст. 4 Закону України Про судовий збір , ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , із відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 741,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 387, 392 ЦК України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень , ст.ст. 2, 10, 13, 48, 49, 51, 76, 77-81, 89, 102, 133, 137, 141, 158, 209, 210, 247, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), РНОКПП НОМЕР_6 ), треті особи: Друга Кам`янець-Подільська державна нотаріальна контора (вул. Пушкінська, 44, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, ідентифікаційний код 02901061), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна (вул. І. Мазепи, 3, кв. 208, м. Київ, 01010) про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Скасувати запис від 21 вересня 2015 року номер 11260234 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , а також рішення від 21 вересня 2015 року, індексний номер 24604259, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 741 (сімсот сорок одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2020 року.

Суддя: