Постанова

від 01.10.2019 по справі 914/232/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа №914/232/19

Місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б.

суддів Бойко С.М.

Матущак О.І.

секретар судового засідання - Борщ І.О.

за участю представників:

від позивача - Поронюк І.Б. (адвокат)

від відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу: Приватного підприємства "ХАНН", м.Львів, від 05.07.2019р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2019, суддя Фартушок Т.Б., повний текст рішення - 21.06.2019р.

у справі № 914/232/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ", Львівська область, Стрийський район, с.Нежухів;

до відповідача: Приватного підприємства "ХАНН", м.Львів;

про: стягнення заборгованості;

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позову та рішення суду першої інстанції:

на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 05.02.2019р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" до Приватного підприємства "Ханн" про стягнення заборгованості; ціна позову 410634,11грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі №914/232/19 - позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАНН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" 393741грн. суми основного боргу, 16893,11грн. 3% річних, 6159,52грн. судового збору та 20000грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи не підтверджується факт повідомлення Відповідачем Позивача про некомплектність Товару за Договором в порядку статті 688 ЦК України у розумний строк, протягом якого така некомплектність могла бути виявлена, оскільки, незважаючи на огляд Відповідачем автобусів як до укладення Договору, так і в момент передачі їх Відповідачу таке повідомлення не було заявлено Позивачу. Матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем порядку і строку виконання зобов`язання щодо оплати Товару за Договором, внаслідок чого до стягнення підлягає сума боргу та 3 проценти річних.

В апеляційній скарзі ПП ХАНН просить рішення суду першої інстанції скасувати, мотивуючи це тим, що:

- свідки підтвердили, що один із автобусів було передано без двигуна; вважає, що достовірно встановлено, що один з автобусів було передано без двигуна, а автобус без двигуна не може вважатися автобусом. Зазначене не відповідає умовам Договору купівлі - продажу товару.

- позивачем як продавцем товару не поставлено товар належної якості, відповідно, він не може вимагати плати за товар, який не відповідає вимогам, встановленим в договорі.

- зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у клопотанні про призначення судової товарознавчої експертизи.

- крім того, зазначає, що вартість поставлених автобусів має визначатися з курсу євро на день рішення суду, а не на момент виставлення рахунку, як зазначив суд першої інстанції.

- також скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції про стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

20.08.2019 року скаржником до суду апеляційної інстанції подано клопотання про призначення експертизи.

Як встановлено апеляційним судом, таке клопотання подано без доказів надіслання копії клопотання іншій стороні у справі, яка має право подати заперечення чи свою думку з приводу зазначеного клопотання. Відтак, в силу положень ст. ст. 169, 170 ГПК України таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, мотивуючи це тим, що:

- покупець/відповідач перед укладенням договору оглядав придбані автобуси та не висловлював жодних заперечень, як і не висловлював заперечень також і після укладення договору купівлі - продажу. У своїх листах покупець визнавав своє зобов`язання з оплати вартості придбаного товару;

- покупець використовує придбаний товар з 28.10.2016 року, а відтак визначити технічний стан автобусів на момент їх купівлі - продажу після трьох років використання є неможливим;

- суд першої інстанції правильно витлумачив умови договору стосовно моменту визначення курсу євро;

У судове засідання не з`явився представник скаржника, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи встановлені строки розгляду справи, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника скаржника на підставі наявних у справі доказів.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019 року визначено склад колегії для розгляду справи : Бонк Т.Б., Бойко С.М., Матущак О.І. Суддя - член колегії Бойко С.М. з 14.10.2019 року по 24.10.2019 року перебувала у щорічній відпустці.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

28.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леоні Ваерінг Системс ГмбХ" (надалі - Позивач, Продавець) та Приватним підприємством "Ханн" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № TD28102016 (надалі - Договір), предметом якого (п.1.1. Договору) є купівля автобусів марки ЛАЗ, перелічених у специфікації (надалі - Товари). Особливі ознаки предмету купівлі викладені у відповідних рахунках до Договору.

ПП Ханн - код КВЕД 29.10 - виробництво автотранспортних засобів (основний);

код КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

код КВЕД 45.31 - оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що замовлення на поставки базуються на поданих прямо від Продавця заявках.

Продавець зобов`язується передати Товар на умовах EXW Нежухів Інкотермс 2010.

Згідно пункту 3.1. Договору ціна подається у рахунках. Загальна вартість Договору становить 350 000грн., у тому числі податок на додану вартість (ПДВ), що на дату підписання Договору складає 12 544,95 Євро. У випадку зміни курсу Євро до гривні, встановленим НБУ на дату виставлення рахунку сума, що підлягає оплаті Покупцем, підлягає пропорційному перерахунку.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що оплата проводиться на підставі виставленого рахунку в наступні етапи: до 01.06.2017р. - 100000грн.; до 01.08.2017р. - 100000грн., до 01.09.2017р. 150000грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору Продавець виставляє рахунок не пізніше, ніж за п`ять робочих днів, що передують термінам, визначеним у пункті 3.2. Договору, з урахуванням курсу НБУ на дату виставлення рахунку. Якщо Покупець не здійснить оплату вчасно, Подавець може виставити новий рахунок з врахуванням пункту 3.1. Договору.

Пунктом 4.1. Договору Сторонами передбачено, що якість Товарів, що поставляються, повинна відповідати технічним вимогам заводу-виробника.

Кількість Товарів, що поставляються, зазначається у товарній накладній згідно Специфікації (п.4.2. Договору).

Цей Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.09.2017р., але в будь якому разі, до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Специфікацією до Договору (Додаток №1 до Договору) встановлено, що предметом Договору є автобус ЛАЗ 4207 (номер рами/кузова Y8A4207JN40000573 ) за ціною 70000грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000328 ) за ціною 70000грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000323 ) за ціною 70000грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000315 ) за ціною 70000грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000333 ) за ціною 70000грн.

Вказаний Договір та додаток до нього підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Згідно Видаткової накладної від 28.10.2016р. №1 Позивач передав, а Відповідач прийняв автобус ЛАЗ 4207 (номер рами/кузова Y8A4207JN40000573 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000328 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000323 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000315 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000333 ) за ціною 58333,33грн. на загальну суму 291666,67грн. без урахування податку на додану вартість. Загальна вартість з врахуванням ПДВ 350000грн.

Вказану Видаткову накладну підписано без зауважень повноважними представниками, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

26.05.2017р. Позивачем виставлено Відповідачу Рахунок №1 за Договором на суму 105615,30грн. з врахуванням податку на додану вартість.

26.07.2017р. Позивачем виставлено Відповідачу Рахунок №2 за Договором на суму 108322,58грн. з врахуванням податку на додану вартість.

26.08.2017р. Позивачем виставлено Відповідачу Рахунок №3 за Договором на суму 161072,86грн. з врахуванням податку на додану вартість.

З підстав неоплати Відповідачем вказаних Рахунків, Позивач 15.11.2018р. звертався до Відповідача Вимогою про погашення заборгованості за Договором в п`ятнадцятиденний строк.

У відповідь на вказану Вимогу Відповідач листом від 28.11.2018р. вих. №08-11/18 просив Позивача відтермінувати оплату Товару за Договором з підстав гіршої, аніж очікувалось його якості. Окрім того, Відповідач зазначав про те, що Позивач наполягав на продажу Товару за Договором, який фактично був списаним майном останнього, і, внаслідок незадовільного їх стану, Відповідач був змушений залучати додаткові кошти. Відтак, на оплату Товару за Договором у Відповідача відсутні кошти.

Претензією б/д б/н Позивач 14.12.2018р. звертався до Відповідача із вимогою про сплату 395807,10грн., що, згідно відкоригованого в порядку пункту 3.1. Договору рахунку №1 до Договору станом на 13.12.2018р. складає 12544,95 Євро. Доказів повного чи часткового задоволення вказаної претензії учасниками справи суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

У листі від 27.12.2018р. вих. №03-12/18 (.а.с 36 Т.1) Відповідач повністю визнав вимоги за Претензією, погодився із проведеним Позивачем коригуванням суми оплати за Договором в бік збільшення в порядку п.3.1. Договору та просив погодити оплату Товару за Договором в наступні строки: 120000грн. до 30.03.2019р.; 112903,55грн. до 30.05.2019р.; 162903,55грн. в строк до 30.07.2019р. Разом вказана сума складає 395807,10грн., що відповідає вказаній у Претензії сумі боргу Відповідача перед Позивачем. Крім того, відповідач у цьому ж листі просив не передавати справу до господарського суду хоча б до 30 березня 2019 року.

Предметом позову - є вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 12544,95 Євро в національній валюті України гривні за офіційним курсом Національного Банку України станом на день прийняття рішення, що на день подання позову становить 393741грн. за Договором, а також 16893,11грн. трьох відсотків річних, нарахованих за порушення порядку і строку здійснення оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем за Договором товару.

20.03.2019р. за вх. №11978/19 Відповідачем подано до суду першої інстанції Відзив на позовну заяву від 17.03.2019р. б/н, у якому вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити в його задоволенні з підстав того, що якість Товарів, які поставлялись за Договором, всупереч вимогам 4.1. Договору, не відповідала технічним вимогам заводу-виробника. Під час передачі автобусів Відповідачем встановлено некомплектність та невідповідність якісним характеристикам, оскільки автобуси були не на ходу, потребували проведення капітального ремонту кузова, заміни основних вузлів та агрегатів, один з автобусів був без двигуна. В доповнення до викладеного Відповідач зазначає, що представники Позивача оглядали автобуси, які були придбані за Договором, на базі Відповідача для встановлення їх незадовільного стану і саме ці підстави слугували причинами неоплати їх вартості.

16.04.2019р. Відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання (вх. №16015/19), у якому просив суд долучити до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги письмову заяву свідка ОСОБА_1 як належний доказ, виходячи з наступного.

Згідно ст. 88 ГПК України у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Крім того, як зазначив директор ПП Ханн ОСОБА_1 . є його добрим знайомим.

Так, у письмовій заяві свідка ОСОБА_1 (а.с. 138 Т.1) відсутнє підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Крім того, така письмова заява містить відомості з чужих слів , тобто свідок не зазначив, що бачив сам вказані дії осіб і події, а зазначив, що йому повідомили , без зазначення джерела.

Свідок ОСОБА_3 , директор ПП Ханн , у заяві свідка виклав покази, аналогічні заявленим доводам представника Відповідача, зокрема, зазначив, що виявивши, що автобуси перебувають у незадовільному стані та потребують капітального ремонту, а в одному з них відсутній двигун, він заперечував проти прийняття автобусів у такому стані. Зазначив, що він з представниками ТОВ "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" досяг компромісу про те, що ПП Ханн проведе капітальний ремонт всіх автобусів, а розрахунок буде проведено після продажу відремонтованих автобусів. Крім того, ТОВ "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" зобов`язувалося придбати один з відремонтованих автобусів. ОСОБА_3 також зазначає, що досягнувши зазначених домовленостей, він підписав договір та акт про прийняття автобусів у такому стані, як вони були.

Як також встановлено, в судовому засіданні в суді першої інстанції судом 21.05.2019р. був допитаний свідок ОСОБА_4 , який склав присягу свідка та надав показання у справі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 вказаної статті визначено, що у випадку, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Нормою ч.1 ст.688 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підписання Відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Встановлено, що Позивачем на виконання умов укладеного із Відповідачем Договору згідно видаткової накладної від 28.10.2016р. №1 передано, а Відповідачем прийнято Товар, - автобус ЛАЗ 4207 (номер рами/кузова Y8A4207JN40000573 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000328 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000323 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000315 ) за ціною 58333,33грн.; автобус ЛАЗ А141 (номер кузова Y8AA141JN30000333 ) за ціною 58333,33грн. на загальну суму 291666,67грн. без урахування податку на додану вартість. Загальна вартість з врахуванням ПДВ 350000грн.

Таке найменування та асортимент товару передбачені у Додатку №1 до договору, підписаного сторонами, а також у видатковій накладній № 1 від 28 жовтня 2016 року, яка підписана без зауважень.

Згідно принципу свободи договору сторони вільні в погодженні будь-яких умов договорів. У даному випадку сторонами підписано та погоджено договір купівлі - продажу автобусів, а не договору підряду на ремонт автобусів чи договору про купівлю - продаж запчастин. Відповідачем ні у додатку до договору, ані в видатковій накладній не зазначено будь-яких заперечень чи уточнень стосовно товару.

Натомість, лише у листі від 28.11.2018 року, через два роки від укладення договору, відповідач зазначив про неналежну якість придбаного товару у жовтні 2016 року, в той час як в листі від грудня 2018 року визнав у повному обсязі вимоги за претензією про погашення заборгованості на суму 395 807,1 грн.

Листи від 28.11.2018р. та 27.12.2018р. щодо повідомлення Відповідачем Позивача про некомплектність Товару за Договором відхиляються судами з огляду на пропуск встановленого статтею 688 ЦК України строку їх заявлення як докази про неналежну якість товару, однак беруться до уваги як письмові докази у господарській справі на підставі ст. ст.73, 91 ГПк України.

В той же час, матеріалами справи не підтверджується факт повідомлення Відповідачем Позивача про некомплектність Товару за Договором в порядку статті 688 ЦК України у розумний строк, протягом якого така некомплектність могла бути виявлена, оскільки, незважаючи на огляд Відповідачем автобусів як до укладення Договору, так і в момент передачі їх Відповідачу таке повідомлення не було заявлено Позивачу.

Щодо технічних умов заводу-виробника, про які йдеться в пункті 4.1. Договору Позивач зазначив, що такі визначають загальні ознаки нового автобуса, такі як розміри кузова, його конструкцію, риси, елементи, об`єм двигуна, тип шин. Представник Відповідача з даного приводу зазначив, що такі технічні умови є нормативним документом, який розробляється виробником і видається на продукцію. При цьому Позивач зазначає, що автобуси відповідали технічним умовам заводу-виробника, а на думку Відповідача - не відповідали. Сторонами не наведено, яким саме пунктам і яких саме технічних умов заводу-виробника відповідали чи не відповідали автобуси.

Технічні вимоги заводу-виробника автобусів ЛАЗ А141 та ЛАЗ 4207 станом на час розгляду спору по суті в суді першої інстанції учасниками справи суду не подані, в матеріалах справи такі відсутні. Окрім того, жодна із Сторін не скористалась процесуальним правом на витребування таких доказів від іншої сторони чи третіх осіб в порядку статті 81 ГПК України.

Зустрічний позов з вимогами, які б випливали з некомплектності чи інших підстав за якістю товару, Відповідачем не заявлявся у даній справі.

Апеляційний суд зазначає, що згідно ст. 73 ГПК України дані як докази встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими, електронними доказами; висновками експертів: показаннями свідків.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині зазначено значну кількість усних пояснень представників сторін, які, однак, згідно ст. 73 ГПК України не є доказами. Такі можуть враховуватися та братися до уваги в сукупності з належними засобами доказування, а також в такому випадку, коли вони підтверджені належними засобами доказування.

У той же час, враховуючи все наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем зобов`язання з оплати переданого йому товару.

Щодо викладеної у позовній заяві вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 12544,95 Євро в національній валюті України - гривні станом на момент прийняття рішення, то слід зазначити, що Сторонами у пункті 3.1. Договору визначено суму Договору саме у національній валюті України - гривні з прив`язкою до її еквіваленту євро станом на дату виставлення рахунку, а також передбачено порядок і можливість здійснення перерахування суми Договору відповідно до визначеного еквіваленту в євро саме станом на дату виставлення рахунку. Як встановлено та вбачається із матеріалів справи, перерахунок суми боргу з оплати поставленого за Договором Товару здійснено Позивачем в порядку пунктів 3.1. та 3.3. Договору станом на 13.12.2018р. (дата виставлення рахунку) на суму 395807,10грн. Доказів виставлення Позивачем Відповідачу рахунків на оплату, а відтак і виникнення обов`язку Відповідача оплатити суму Договору з врахуванням коригування суми Договору до еквівалентної в євро станом на іншу дату чи станом на час розгляду спору по суті - Сторонами до суду першої інстанції не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Таким чином, сума боргу Відповідача перед Позивачем з оплати поставленого за Договором Товару з врахуванням визначеного Сторонами еквіваленту в євро встановлена Позивачем в рахунку №1 станом на 13.12.2018р. і становить 395 807,10грн.

У той же час, Позивачем при поданні позову до суду, виходячи з його диспозитивного права, визначено ціну позову 410634,11грн., з яких 393741грн. сума основного боргу, 16893,11грн. - три відсотків річних.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача - 393741грн. суми основного боргу є документально та нормативно підтвердженими та підлягають до задоволення повністю в межах заявлених позовних вимог.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевірка розміру заявлених до стягнення з Відповідача на користь Позивача сум трьох відсотків річних здійснювалась апеляційним судом за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019".

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 16 893,11грн. 3% річних за період з 02.09.2017р. по 05.02.2019р. є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Апеляційний суд також звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у Постанові від 18 квітня 2018 року, справа № 753/11000/14-ц, провадження № 61-11сво17. Верховним Судом звернуто увагу на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the dominant influence of the party).

Відтак, сторони несуть ризики та наслідки погоджених ними умов договору та виду укладеного договору. Всі усні домовленості між сторонами залишаються усними, допоки не викладені у формі письмового погодженого договору, оскільки договір є, як правило, кінцевою формою попередніх переговорів сторін.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 6159,52грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивачем до заяви про усунення недоліків від 22.02.2019р. б/н (вх. №7651/19 від 22.02.2019р.) додано копію укладеного 25.01.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леоні Ваерінг системс УА ГМБХ" (за Договором - Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Спаєрлекс" (за Договором - Виконавець) Договору про надання правової допомоги б/н, за умовами якого (п.1.1.) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе доручення Замовника про надання йому правової допомоги, обумовленого Замовником виду та в його інтересах, на умовах, визначених цим договором, а Замовник зобов`язується оплатити послуги Виконавця та у випадку необхідності відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Доручення Замовника полягає у наданні йому правової допомоги та у представництві інтересів Замовника у судах, всіх державних органах, органах внутрішніх справ, прокуратурі, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності (п.1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в судах усіх інстанцій, прокуратурі, органах внутрішніх справ, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності з усіма правами, якими наділений позивач, відповідач, апелянт, заявник, скаржник і третя особа згідно чинного законодавства України; дає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності Замовника; знайомитися з матеріалами справ у судах усіх інстанцій, прокуратурі, органах внутрішніх справ, а також в інших органах, установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності, пов`язаних із виконанням доручення Замовника; одержувати будь - які довідки, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви та інші документи отримання яких дозволяється законом, та/чи інші документи, пов`язані з виконанням доручення Замовника; розписуватися на будь-яких документах, що випливають із доручення Замовника та цього договору чи з ним пов`язані і стосуються виконання доручення Замовника; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України, які на думку представника, будуть доцільними для захисту прав та інтересів Замовника.

ОСОБА_5 був адвокатом та представником Позивача у справі в суді першої інстанції, що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.01.2018р. серії ЛВ №000850, Ордером від 04.02.2019р. серія ЛВ №156963 та Довіреністю Позивача від 10.01.2019р. б/н.

21.05.2019р. Позивачем за вх. №20699/19 подано до суду клопотання від 21.05.2019р. б/н, у якому зазначено, що станом на час подання клопотання до суду сума судових витрат Позивача на надання професійної правничої допомоги у справі складає 24000грн. та просить суд долучити докази понесення вказаних витрат.

Так, згідно Акту приймання послуг від 18.02.2019р. №4 до Договору про надання правової допомоги від 25.01.2018р. б/н, Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги з правової допомоги щодо вивчення умов договору купівлі продажу № ТВ28102016 від 28.10.2016р., специфікації яка є додатком 1 до договору № Т028102016 від 28.10.2016 р., видаткової накладної № 1 від 28.10.2016 р. та іншої документації укладеної між Замовником та ПП "Ханн" (1 год.); підготовка вимоги про погашення заборгованості Замовника до ПП "Ханн" (0,5 год.); підготовка претензії про погашення заборгованості Замовника до ПП "Ханн" (0,5 год.); підготовка позовної заяви Замовника до ПП "Ханн" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № Т028102016 від 28.10.2016 р. (2 год.). Вартість послуг згідно вказаного акту становить 8000грн. без податку на додану вартість.

18.02.2019р. Виконавцем виставлено Замовнику рахунок на оплату послуг №4 на суму 8000грн. Згідно Платіжного доручення від 27.02.2019р. №1595 Замовник перерахував на користь Виконавця 8000грн., призначення платежу: "оплата згідно рахунку №4 від 18.02.2019 за надання правової допомоги без ПДВ".

Окрім того, Актом приймання послуг від 17.04.2019р. №7 до Договору про надання правової допомоги від 25.01.2018р. б/н, Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги з правової допомоги щодо - участь у господарській справі № 914/232/19 за позовом Замовника до ПП "Ханн" про стягнення заборгованості в Господарському суді Львівської області 26.03.2019 року (2 год.); складення та подання до Господарського суду Львівської області відповіді на відзив у справі № 914/232/19 за позовом Замовника до ПП "Ханн" про стягнення заборгованості в Господарському суді Львівської області, складення проекту інших процесуальних документів по суті даної справи (4 год.); участь у господарській справі №914/232/19 за позовом Замовника до ПП "Ханн" про стягнення заборгованості в Господарському суді Львівської області 17.04.2019 року (2 год.);. Вартість послуг згідно вказаного акту становить 16000грн. без податку на додану вартість.

17.04.2019р. Виконавцем виставлено Замовнику рахунок на оплату послуг №7 на суму 16000грн. Згідно Платіжного доручення від 26.04.2019р. №3083 Замовник перерахував на користь Виконавця 16000грн., призначення платежу: "оплата згідно рахунку №7 від 17.04.2019 за надання правової допомоги без ПДВ".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Нормою ч.4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

18.06.2019р. Відповідачем подано клопотання, у якому просить суд першої інстанції зменшити розмір судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу з підстав не наведення Позивачем у позовній заяві орієнтовного розміру судових витрат на надання професійної правової допомоги у справі, а також надмірності та не співмірності таких витрат. Так, Відповідач зазначає, що згідно Актів вартість роботи адвоката складає 2000грн. за одну годину, що, на думку Відповідача, є надмірною сумою, яка не відповідає складності справи. Окрім того, в обґрунтування підстав до зменшення витрат на надання професійної правової допомоги Відповідач покликається на те, що час, витрачений адвокатом на складання відповіді на відзив, перевищує час, витрачений адвокатом на складання позовної заяви. Вказівка адвокатом на складання інших процесуальних документів у справі з метою надання Позивачу правової допомоги, на думку Відповідача, не відповідає дійсності, оскільки такі документи не подавалися до суду.

Докази надання / надіслання копії клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відсутні у клопотанні, однак це право суду залишати таке без розгляду з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 08.02.2019р. суд першої інстанції постановив позовну заяву від 05.02.2019р. ТОВ "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханн" про стягнення заборгованості; ціна позову 410634,11грн., залишити без руху; надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕОНІ ВАЕРІНГ СИСТЕМС УА ГмбХ" десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме 2.1) надати письмове пояснення про наявність у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 2.2) надати належним чином засвідчені документи, долучені до позовної заяви; 2.3) надати суду розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 2.4) надати підтвердження, що Позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

22.02.2019р. Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків від 22.02.2019р. б/н (вх. №7651/19), у якій на виконання вимог ухвали від 08.02.2019р. подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Враховуючи подані Позивачем докази понесення ним судових витрат у справі на надання професійної правничої допомоги, поданих до суду заяв, часу та тривалості судових засідань у справі, а також доводи та заперечення Сторін з приводу розміру таких витрат, суд першої інстанції дійшов висновків про наявність правових підстав до задоволення клопотання Відповідача від 18.06.2019р. (вх. №25043/19) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між Сторонами, зменшення вказаних витрат до розміру 20000грн.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача 20 000, 0 грн. витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції було враховано клопотання відповідача про зменшення таких витрат.

Висновок апеляційного суду за результатами апеляційного розгляду.

За даних обставин, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі №914/232/19 відповідає нормам матеріального права. Доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Згідно ст.129 ГПК України апеляційний суд дійшов висновку про покладення судового збору на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 255, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ХАНН", м.Львів, від 05.07.2019р. - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі №914/232/19 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді С.М. Бойко

О.І. Матущак

Повний текст постанови складено - 25.10.2019р.