Постанова

від 19.09.2019 по справі 920/133/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2019 р. м. Київ Справа№ 920/133/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Михайленко С.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.09.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 (повний текст складений 27.12.2018)

у справі № 920/133/18 (суддя Спиридонова Н.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол"

до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, внесення змін до договору оренди землі на підставі статей 18, 20, 33 Закону України "Про оренду землі"

В судовому засіданні 19.09.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 про відмову в поновленні договору від 06.04.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 36,3123 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:04:003:0471 та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди; внести зміни до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 року, укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол", щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 36,3123 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:04:003:0471, зареєстрованого у відділі Держкомзему Краснопільського району Сумської області 24.06.2011 за № 592238334000320, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 29.09.2017 року в доданій до позову редакції.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку укладеного між Крснопільською районною державною адміністрацією і позивачем договору оренди від 06.04.2010, позивач отримав право на поновлення цього договору. Так, позивач наголошує, що належним чином виконувало зобов`язання за договором, на виконання вимог пункту 8 договору направило Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області заяву від 29.09.2017 вих. № 69 про поновлення договору оренди землі із проектом додаткової угоди, продовжує користуватися земельною ділянкою і не погоджується із листами-повідомленнями відповідача щодо неможливості поновлення договору оренди землі, тому звернулося до суду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 у справі № 920/133/18 позов задоволено частково.

Внесено зміни до договору землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 36,3123 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:04:003:0471, зареєстрованого у відділі Держкомзему Краснопільського району Сумської області 24.06.2011 за №592238334000320 шляхом визнання укладеною додаткову угоду до цього договору від 29.09.2017 в наступній редакції:

Додаткова угода

До договору оренди землі (запасу і резервного фонду)

м. Суми " " року

"Орендодавець" Управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління Усік Наталії Андріївни з одного боку, та орендар ТОВ АФ "Псьол" в особі директора товариства Калініченко Миколи Петровича, з другого, далі по тексту Сторони, відповідно до рішення

---

від

---

№

---

та згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали що додаткову угоду до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, зареєстрованого за № 592238334000320 від 24.06.2011 про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011) на сім років.

2. Внести зміни до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011):

П. 5 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1210103,60 грн. (к.і. 4.796: 1,756)".

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 8. Договір укладено на 14 (чотирнадцять) років (з 01.01.2011 по 01.01.2025). Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. "Орендар" зобов`язаний повідомити "Орендодавця" про намір поновити договір оренди земельної ділянки за три місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди".

П. 9 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 145212,43 грн.".

3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається "Орендарем" до відповідної державної податкової інспекції.

4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

один з яких знаходиться у "Орендодавця" Управління Держгеокадастру у Сумській області

другий - у "Орендаря" ТОВ АФ "Псьол"

третій - у відділі реєстраційної служби

Невід`ємними частинами додаткової угоди є:

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Головне управління Держгеокадастру Товариство з обмеженою відповідальністю

у Сумській області Агрофірма "Псьол"

Юридична адреса: Юридична адреса:

40021, м. Суми, 42418, Сумська область,

вул. Петропавлівська, буд. 108. Краснопільський район, с. Велика Рибиця,

п/р НОМЕР_1 в ПАО "Кредобанк"

м. Суми, МФО 325365

код 03779550

Підписи сторін:

Начальник управління Директор

---

Н.А. Усік

---

М.П. Калініченко

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано частковою доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 15.01.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обгрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним встановленням обставин справи.

Апелянт зазначає, що строк дії договору оренди почав свою дію з 06.04.2010.

Скаржник вказує, що позивачем залишено поза увагою те, що первісний договір оренди укладений з Головним управлінням і на теперішній час для підписання додаткової угоди до вказаного договору існують певні перешкоди, а приписи ст.ст. 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо строку дії договору ґрунтуються на невірному тлумачення скаржником ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакціях, які діяли на час підписання цієї угоди, ч.ч. 1-2 ст. 631 ЦК України та суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №532/384/16-ц від 15.08.2018, згідно з якою строк дії договору оренди землі має починатись з дня його державної реєстрації.

Вказує, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у рішенні від 10.09.2018 у справі №920/739/17, у зв`язку з розглядом якої зупинялось провадження у даній справі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 920/133/18 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 14.03.2019 в режимі відеоконференції.

14.03.2019 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 розгляд справи призначено на 18.04.2019.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у справі оголошувалась перерва, останній раз на 19.09.2019.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.09.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.09.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол" та Краснопільською районною державною адміністрацією, правонаступником якої у правовідносинах щодорозпорядження землями сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, укладено договір оренди землі (запасу і резервного фонду) (далі - договір), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області площею 36,3123 га кадастровий номер 5922383300:04:003:0471. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 491639,49 грн. (13539,20 грн. за 1 га) (пункт 5 договору). Сторонами погоджено також інші істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Так, зокрема, у пункті 8 договору встановлено, що договір укладено терміном на сім років (з 01.01.2011 по 01.01.2018). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пункту 43 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано орендодавцем та орендарем, скріплено їх печатками та зареєстровано у Краснопільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.06.2011 за №592238334000320.

Сторонами підписано також акт про передачу та прийом земельної ділянки, яка передається в оренду та акт погодження (встановлення) та закріплення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та передачу межових знаків.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України,центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру. Таким чином, на даний час право розпорядження вищезазначеними земельними ділянками здійснює Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

29.09.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою (листом-повідомленням) вих. № 69 про поновлення договору оренди землі від 06.04.2010 року (зареєстрованого за № 592238334000320 від 24.06.2011) шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди. До зазначеної заяви позивачем було додано наступні документи: проект додаткової угоди до договору оренди землі від 06.04.2010; копію договору оренди землі від 06.04.2010; копію витягу з ДЗК на земельну ділянку; копію довідки про нормативно грошову оцінку земельної ділянки; копіювитягу з ЄДРПОУ; копію статуту позивача.

Надання інших документів статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Відповідач листом-повідомленням № 28-18-0.3-12757/2-17 від 27.10.2017 повідомив позивача про необхідність виготовлення агрохімічного паспорту поля.

Листом № 82 від 15.11.2017 позивач повідомив відповідача про те, що він приступив до виготовлення агрохімічного паспорту поля.

15.12.2017 відповідач в своєму листі № 28-18-0.3-15028/2-17 поставив позивачу умову про надання агрохімічного паспорту поля до закінчення строку дії договору, на що 19.12.2017 позивач надав паспорт поля до раніше поданих документів, що підтверджується листом № 92 від 19.12.2017 (вхідний номер 28-18134/0/1-17 від 19.12.2017).

03.01.2018 відповідач листом № 28-18-0.6-68/2-18 зазначив про необхідність надання довідки про своєчасну сплату орендної плати та відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

17.01.2018 листом вих. № 4 та листом від 24.01.2018 вих. № 5 позивач надав відповідачеві довідки щодо відсутності заборгованості з податків, зборів та інших платежів.

Проте, відповідач листом-повідомленням про прийняте рішення від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 відмовив позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки і зобов`язав позивача повернути спірну земельну ділянку до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди в п`ятиденний термін у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі. Стосовно істотних умов додаткової угоди від 29.09.2017 до договору оренди землі від 06.04.2010 від відповідача на адресу позивача письмові заперечення не надходили.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідач не врахував того, що звернення позивача щодо поновлення договору оренди землі мали місце не пізніше ніж за місяць до спливу його строку і не пізніше ніж за 90 днів до його закінчення з наданням необхідних проектів додаткових угод, а також виконання позивачем всіх попередніх вказівок відповідача і виконання позивачем в повному обсязі умов договору.

Посилання відповідача у вищезазначеному листі-повідомленні на закінчення строку договору суд першої інстанції вважає безпідставним, оскільки відповідно до статті 20 Закону України "Про оренду землі", яка діяла на час підписання договору оренди землі, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди виникає з дня державної реєстрації цього договору, в даному випадку з 24.06.2011.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України,центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру. Таким чином, на даний час право розпорядження вищезазначеними земельними ділянками здійснює Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строк договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України чинної на момент укладення договору оренди землі, договір який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Обумовлений сторонами семирічний строк дії договору почався саме з 24.06.2011 і закінчився 24.06.2018, а не 01.01.2018, як вважає відповідач.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steelandothers v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і забирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням положень вищезазначених статей, умов договору, приписів частини першої статті 631 ЦК України позивачем набуто право користування (оренди) зазначеними в договорі земельними ділянками по 24.06.2018.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Інших додатків до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі Законом України "Про оренду землі" не передбачено.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

При цьому у першому випадку, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що вбачається із приписів ч.ч. 1 - 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У другому ж випадку не встановлюється обов`язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та Верховним Судом у постановах від 01.02.2018 у справі № 924/503/17, від 13.03.2018 у справі № 917/540/16, від 01.02.2018 у справі №924/503/17 та від 10.09.2018 у справі № 920/739/18.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі",і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1 - 5 і ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Судом встановлено, що позивачем більше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору оренди землі (29.09.2017) направлено до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області лист-повідомлення про поновлення цього договору, до якої позивачем було додано проект додаткової угоди в наступній редакції:

Додаткова угода

До договору оренди землі (запасу і резервного фонду)

м. Суми " " року

"Орендодавець" Управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління Усік Наталії Андріївни з одного боку, та орендар ТОВ АФ "Псьол" в особі директора товариства Калініченко Миколи Петровича, з другого, далі по тексту Сторони, відповідно до рішення

---

від

---

№

---

та згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали що додаткову угоду до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, зареєстрованого за № 592238334000320 від 24.06.2011 про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011) на сім років.

2. Внести зміни до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011):

П. 5 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1210103,60 грн. (к.і. 4.796: 1,756)".

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 8. Договір укладено на 14 (чотирнадцять) років (з 01.01.2011 по 01.01.2025). Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. "Орендар" зобов`язаний повідомити "Орендодавця" про намір поновити договір оренди земельної ділянки за три місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди".

П. 9 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 145212,43 грн.".

3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається "Орендарем" до відповідної державної податкової інспекції.

4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

один з яких знаходиться у "Орендодавця" Управління Держгеокадастру у Сумській області

другий - у "Орендаря" ТОВ АФ "Псьол"

третій - у відділі реєстраційної служби

Невід`ємними частинами додаткової угоди є:

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Головне управління Держгеокадастру Товариство з обмеженою відповідальністю

у Сумській області Агрофірма "Псьол"

Юридична адреса: Юридична адреса:

40021, м. Суми, 42418, Сумська область,

вул. Петропавлівська, буд. 108. Краснопільський район, с. Велика Рибиця,

п/р НОМЕР_1 в ПАО "Кредобанк"

м. Суми, МФО 325365

код 03779550

Підписи сторін:

Начальник управління Директор

---

Н.А. Усік

---

М.П. Калініченко

(отримано відповідачем 29.09.2017), а також інші документи. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди від 06.04.2010 та не суперечить положенням частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

До спірних правовідносин, що складися між сторонами, варто застосувати концепцію "правомірних очікувань", що відображена у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії".

Правомірні очікування полягають у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави зважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей з урахуванням цієї концепції, суди, в контексті вирішення спорів щодо поновлення договорів оренди землі, вказують, що "по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку".

У справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2016 у справі № 908/500/16, від 02.11.2016 у справі № 908/3368/15, від 25.10.2016 у справі № 920/147/16, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016 у справі № 547/1404/15-ц, від 19.10.2016, від 19.10.2016 у справі № 6-903ск16, постанові Верховного Суду України від 23.11.2016 у справі № 6-2540цс16.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач протягом строку дії договору оренди з 24.06.2011 по 24.06.2018, а також після закінчення строку його дії, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано, доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не надано.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Натомість, лист-повідомлення від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Сумській області направило з порушення місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статі 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

При цьому, як вбачається зі змісту листа-повідомлення від 27.10.2017 №28-18-0.3-12752/2-17, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області проінформувало позивача щодо необхідності виготовлення агрохімічного паспорту поля, а в листі-повідомлення № 28-18-0.6-68/2-18 від 03.01.2018 відповідач зазначив про необхідність надання довідки про своєчасну сплату орендної плати та відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Водночас, Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Таким чином, відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно статті 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Частинами четвертою, п`ятою статті 188 ГК України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, нормами чинного законодавства прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладання правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст. 187, 188 ГК України).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол", щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 38,6522 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:03:004:0471, зареєстрованого у відділі Держкомзему Краснопільського району Сумської області 24.06.2011 за №592238334000321, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до цього договору від 29.09.2017.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України,за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позовна вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.02.2018 № 28-18-0.6-1399/2-18 про відмову в поновленні договору від 06.04.2010 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 38,6522 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:03:004:0471 та повернення земельної ділянки до земель запасу державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди задоволенню є необґрунтованою та безпідставною.

Перевіривши умови спірної додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, колегією суддів встановлено, що в п.1 додаткової угоди позивач запропонував поновлення строку дії Договору на 7 років, але у п.2 цієї угоди зазначив про укладення Договору на 14 років. Оскільки в даному випадку додаткова угода укладається на тих же умовах, які містяться в основному Договорі, апеляційним судом змінено строк, на який укладено Договір, вказаний в п.2 додаткової угоди з 14 на 7 років. В іншій частині за висновком суду запропоновані позивачем умови додаткової угоди не суперечать вимогам чинного законодавства.

Законодавством прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст. ст. 187, 188 Господарського кодексу України).

Перевіряючи умови запропонованої позивачем додаткової угоди, місцевим господарським судом вірно встановлено, що у п.1 додаткової угоди до Договору позивач пропонував поновлення строку дії Договору на 7 років, але у п.2 додаткової угоди (про зміну п.8 Договору) позивач пропонує укласти Договір на 14 років (з 01.01.2011 по 01.01.2025).

Враховуючи, що за основним Договором строк його дії 7 років, а при його пролонгації, якщо сторони не змінили істотних умов Договору, додаткова угода укладається на тих же умовах, які містяться в основному Договорі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про викладення п.2 додаткової угоди до Договору (в частині зміни п.8 до Договору) в редакції із зазначенням про укладення Договору на 7 років (з 01.01.2018 по 01.01.2025), а не на 14 років а не на 14 років (з 01.01.2011 по 01.01.2025), як помилково визначено судом першої інстанції.

Окрім того, за змістом п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч.1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

В п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з п.288.4, п.п.288.5.1, 288.5.2 п.288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, у п.5 Договору зазначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у сумі 491639,49 грн., тоді як у запропонованій позивачем редакції додаткової угоди до Договору вказано нормативну грошову оцінку землі у розмірі 1210103,60 грн., що більш ніж у двічі перевищує вказаний у Договорі розмір.

Також у додатковій угоді визначено розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 145212,43 грн., тоді як у п.9 Договору було передбачено орендну плату у розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становило 12290,99 грн.

З наведеного слідує, що запропонований позивачем розмір орендної плати визначено у межах законодавства. При цьому лист-повідомлення відповідача від 15.12.2017 №28-18-0.3-15028/2-17 не містить заперечень щодо визначеного у договорі розміру орендної плати або застережень про незгоду із будь-якими істотними умовами договору.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Доводи скаржника про те, що строк дії договору оренди почав свою дію з 06 квітня 2010 ґрунтуються на помилковому тлумаченні ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі , ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакціях які діяли на час підписання цієї угоди, ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України і суперечать правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №532/384/16-ц, згідно з якою строк дії договору оренди землі має починатися з дня його державної реєстрації.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що на даний час спірна земельна ділянка належить до комунальної власності і відповідач не є її розпорядником відхиляється судом, оскільки дана обставина не існувала на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у продовженні дії Договору, а виникла пізніше, у зв`язку з чим вона не впливає та не змінює суть прийнятого у даній справі судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Сумській області не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 у справі №920/131/18 підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, з викладенням резолютивної частини в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 у справі №920/133/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 у справі №920/133/18 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, укладеного між Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Псьол" земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 36,3123 га на території Миропільської сільської ради Краснопільського району Сумської області, кадастровий номер 5922383300:04:003:0471, зареєстрованого у відділі Держкомзему Краснопільського району Сумської області 24.06.2011 за № 592238334000320 в наступній редакції:

Додаткова угода

До договору оренди землі (запасу і резервного фонду)

м. Суми " " року

"Орендодавець" Управління Держгеокадастру у Сумській області в особі начальника управління Усік Наталії Андріївни з одного боку, та орендар ТОВ АФ "Псьол" в особі директора товариства Калініченко Миколи Петровича, з другого, далі по тексту Сторони, відповідно до рішення

---

від

---

№

---

та згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали що додаткову угоду до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010, зареєстрованого за № 592238334000320 від 24.06.2011 про нижченаведене:

1. Поновити строк дії договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011) на сім років.

2. Внести зміни до договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація № 592238334000320 від 24.06.2011):

П. 5 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1210103,60 грн. (к.і. 4.796: 1,756)".

П. 8 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 8. Договір укладено на 7 (сім) років (з 01.01.2018 по 01.01.2025). Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. "Орендар" зобов`язаний повідомити "Орендодавця" про намір поновити договір оренди земельної ділянки за три місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди".

П. 9 договору змінити та викласти в наступній редакції:

" 9. Річна орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 145212,43 грн.".

3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається "Орендарем" до відповідної державної податкової інспекції.

4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (запасу і резервного фонду) від 06.04.2010 (державна реєстрація №592238334000320 від 24.06.2011) та набирає чинності після підписання сторонами та її державної реєстрації.

6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

один з яких знаходиться у "Орендодавця" Управління Держгеокадастру у Сумській області

другий - у "Орендаря" ТОВ АФ "Псьол"

третій - у відділі реєстраційної служби

Невід`ємними частинами додаткової угоди є:

- витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Головне управління Держгеокадастру Товариство з обмеженою відповідальністю

у Сумській області Агрофірма "Псьол"

Юридична адреса: Юридична адреса:

40021, м. Суми, 42418, Сумська область,

вул. Петропавлівська, буд. 108. Краснопільський район, с. Велика Рибиця,

п/р НОМЕР_1 в ПАО "Кредобанк"

м. Суми, МФО 325365

код 03779550

Підписи сторін:

Начальник управління Директор

---

Н.А. Усік

---

М.П. Калініченко

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2018 у справі №920/133/18 залишити без змін.

4. Матеріали справи №920/133/18 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 25.10.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська