Ухвала

від 23.10.2019 по справі 906/204/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "23" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/204/16

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в межах справи №906/204/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо Полісся",

за участю учасників судового процесу:

від заявника: Спінулова В.В. - представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (довіреність від 30.08.2019, посвідчення адвоката №5761/10 видане 30.08.2016);

від відповідача: Тітаренко О.О. - уповноважена особа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо Полісся" (протокол №1 від 10.05.2017 загальних зборів учасників ТОВ "М`ясо Полісся", посвідчення адвоката 21/1593 видане 08.08.2018) (був присутній в судовому засіданні 15.10.2019);

вільні слухачі: ОСОБА_1 - (посвідчення водія НОМЕР_1 видане 18.06.2015); ОСОБА_2 - (посвідчення водія № НОМЕР_2 видане 08.01.2015)

У судовому засіданні 15.10.2019 оголошувалась перерва до 23.10.2019.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області (суддя Костриця О.О.) перебуває справа №906/204/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясо Полісся" (далі - ТОВ "М`ясо Полісся").

У межах даної справи 23.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до господарського суду з заявами до ТОВ "М`ясо Полісся" від 23.08.2017 № 23.1/537 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та від 23.08.2017 № 23.1/536 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округ Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 13 а.с. 7-65).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, ПАТ "Дельта Банк" зазначено, зокрема, що ТОВ "М`ясо Полісся" здійснено відчуження майнового комплексу виробничих будівель та земельної ділянки за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул . Баранова , 127 менше як за один рік до порушення справи про банкрутство підприємства, за цінами значно меншими від ринкових, чим порушено вимоги абзацу 5 частини 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Заявником також повідомлено, що покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб можливо за умови наявності сформованої ліквідаційної маси боржника та у разі недостатності ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. Проте, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором не закінчені дії та заходи щодо стягнення на користь боржника коштів та повернення майна, що підтверджується, зокрема, поясненнями ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси ТОВ "М`ясо Полісся" та відомостями про її склад і обсяг. З огляду на викладене, заявником зазначено про порушення норм матеріального права при укладенні договорів від 17.06.2015 купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки, а саме вимог абзацу 2 частини 5 статті 41 Закону про банкрутство.

Також, як на підставу для визнання спірних договорів недійсними заявником зазначено, що директор ТОВ "М`ясо Полісся" Сердешнюк А.А. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності укладати та підписувати оспорювані договори, у зв`язку з чим порушено приписи частини 2 статті 203 та статей 215, 216 Цивільного кодексу України. Крім того, заявником вказано на порушення статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до висновків незалежного експерта Приватного підприємства "Савойя-Аудит" станом на 30.11.2015 кредиторська заборгованість ТОВ "М`ясо Полісся" перед ТОВ "МПК "Хорс" становила 869 362,00 грн. Разом з тим, ТОВ "МПК "Хорс" заява з грошовими вимогами до ТОВ "М`ясо Полісся" у межах даної справи не подавалася.

Всупереч вимогам пунктів 4.1 договорів купівлі-продажу ТОВ "МПК "Хорс" оформлено право власності на майновий комплекс виробничих будівель та земельну ділянку до початку розрахунків між сторонами.

Частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції чинній з 15.12.2017 господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ГПК України).

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.08.2017 вищевказані заяви ПАТ "Дельта Банк" від 23.08.2017 вих. №23.1/537 та від 23.08.2017 вих. №23.1/536 розподілено судді Костриці О.О. (т. 13 а.с. 7, 31).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 29.08.2017 № 185/2017, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Костриці О.О., у провадженні якого перебуває справа № 906/204/16, призначено повторний автоматичний розподіл вказаних заяв ПАТ "Дельта Банк" від 23.08.2017 вих. №23.1/537 та від 23.08.2017 вих. №23.1/536 (т. 13 а.с. 8, 32).

Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017, заяви ПАТ "Дельта Банк" розподілено судді Лозинській І.В. (т. 13 а.с. 9, 33).

Ухвалою господарського суду від 31.08.2017 (суддя Лозинська І.В.) у зв`язку з надісланням 22.08.2017 матеріалів справи №906/204/16 до Рівненського апеляційного господарського суду, відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду в засіданні суду заяв ПАТ "Дельта Банк".

Розпорядженнями керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 25.09.2017, у зв`язку з виходом судді Костриці О.О. з щорічної відпустки заяви ПАТ "Дельта Банк" передано для подальшого розгляду судді Костриці О.О., в провадженні якого перебуває справа №906/204/16 (т. 13 а.с. 151, 152).

Ухвалами господарського суду від 25.09.2017 (суддя Костриця О.О.) відкладено вирішення питання відносно прийняття до розгляду в засіданні суду, повернення без розгляду, тощо, заяв ПАТ "Дельта Банк" (т. 13 а.с. 158-159, 162-163).

27.12.2017 матеріали справи №906/204/16 повернулись до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду від 05.01.2018 (суддя Костриця О.О.) прийнято заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до розгляду в межах справи №906/204/16 про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", відкрито провадження з розгляду даних заяв та призначено до слухання у підготовчому судовому засіданні; постановлено вказані заяви розглядати за правилами загального позовного провадження; об`єднати в одне провадження в межах справи №906/204/16 про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся" зазначені заяви ПАТ "Дельта Банк"; залучено до участі у розгляді заяв ПАТ "Дельта Банк" в межах справи №906/204/16 про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна продовольча компанія "Хорс" (далі - ТОВ "МПК "Хорс") та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (т. 14 а.с. 34-37).

16.01.2019 до суду надійшов лист приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. від 15.01.2018 № 61/01-16, яким повідомлено про відповідність чинному законодавству дій приватного нотаріуса щодо посвідчення договорів купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки (т. 14 а.с. 47).

29.01.2018 до суду надійшли відзиви ТОВ "МПК "Хорс" та уповноваженої особи засновників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. на заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 15 а.с. 1-29 та т. 15 а.с. 54-85) та про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 15 а.с. 103-124 та т. 15 а.с. 30-53).

У вказаних відзивах ТОВ "МПК "Хорс" та уповноваженою особою засновників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. зазначено, що абзац 5 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство застосовується лише в тому випадку , якщо:

- боржник діяв на шкоду власним інтересам та зазначений факт доведений у відповідності до статті 74 ГПК України;

- якщо боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових;

- якщо в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

При цьому, повідомлено, що реалізація спірних майнового комплексу та земельної ділянки здійснювалась на підставі висновків суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, виданих суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Апрейзел". Рецензування висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майнового комплексу здійснювалось рецензентом Ляшенко Л.М. Рецензування висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість земельної ділянки здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "КФ "РІВА". Таким чином, відчуження майна здійснювалось за ринковою вартістю, що підтверджується звітами про оцінку майна, та рецензіями вказаних звітів.

ТОВ "М`ясо Полісся" в момент прийняття зобов`язання не мало ознак неплатоспроможності та систематично здійснювало розрахунки із кредиторами.

Щодо посилання ПАТ "Дельта Банк" на порушення ТОВ "М`ясо Полісся" вимог статті 41 Закону про банкрутство, уповноваженою особою учасників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. та ТОВ "МПК "Хорс" зазначено, що під час провадження у справі про банкрутство, судом встановлено факт відсутності будь-яких винних дій засновників або керівника боржника та інших осіб у зв`язку із банкрутством боржника, про що зазначено у висновку аудиторської компанії "Савойя-Аудит", який міститься в матеріалах справи. Таким чином, посилання ПАТ "Дельта Банк" про порушення ТОВ "М`ясо Полісся" вимог статті 41 Закону про банкрутство, є безпідставними, оскільки зазначений факт не підтверджено належними доказами.

Крім того, уповноваженою особою учасників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. повідомлено, що відповідно до протоколу № 7 від 29.05.2015 загальними зборами учасників ТОВ "М`ясо Полісся", надано товариству дозвіл на продаж майнового комплексу виробничих будівель за експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 7009 600,00 грн без ПДВ; надано товариству дозвіл на продаж земельної ділянки за визначеною експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 1 148 000,00 грн (без ПДВ); уповноважено директора ТОВ "М`ясо Полісся" забезпечити продаж майнового комплексу та земельної ділянки, укласти відповідні договори купівлі - продажу для чого: надати директору ТОВ "М`ясо Полісся" право підпису та визначення умов вищевказаних договорів купівлі-продажу та усіх необхідних змін, доповнень, додаткових угод, протоколів до них тощо, на власний розсуд без обмеження ціни та строку дії цих правочинів; зазначити у вищевказаних договорах купівлі-продажу, що державна реєстрація права власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами. Отже, на момент продажу директор ТОВ "М`ясо Полісся" мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Заявником безпідставно вказано на порушення статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оскільки з метою підтвердження достовірності здійсненої оцінки майна та підтвердження факту продажу зазначеного майна за ринковими цінами, ТОВ "М`ясо Полісся" здійснено рецензування звітів про оцінку майнового комплексу та земельної ділянки.

ТОВ "МПК "Хорс" сплачено грошові кошти за придбане майно у повному обсязі. Умовами договорів купівлі-продажу не передбачено отримання продавцем будь-якого завдатку. Жодних відкладальних умов щодо проведення державної реєстрації права власності в договорах не передбачено. Директору ТОВ "М`ясо Полісся" надано повноваження на зазначення в договорах купівлі-продажу, що державна реєстрація права власності, відповідно до вимог чинного законодавства, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами, що і було встановлено в договорі. Таким чином, нотаріус безперешкодно мав право здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та майновий комплекс за ТОВ "МПК "Хорс" до моменту здійснення остаточного розрахунку між сторонами.

З огляду на вищевикладене, уповноважена особа учасників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О . та ТОВ "МПК "Хорс" просять суд відмовити в задоволенні заяв ПАТ "Дельта Банк".

19.08.2019 до суду від представника ТОВ "МПК "Хорс" адвоката Костика В.В. надійшли додаткові пояснення до заяв ПАТ "Дельта Банк" (т. 23 а.с. 61-81), у яких третьою особою заперечено щодо задоволення заяв ПАТ "Дельта Банк" з наступних підстав. Реалізацію земельної ділянки та майнового комплексу виробничих будівель здійснено за ціною, яка відповідає наявним у матеріалах справи звітам про ринкову вартість предметів продажу та є більшою за визначену судовим експертом ринкову вартість. Суми коштів від продажу в повному обсязі зараховані на рахунок продавця. Не підлягає застосуванню також інша умова статті 20 Закону про банкрутство, а саме зменшення внаслідок виконання зобов`язання обсягу майна боржника, оскільки така умова, за логікою статті, може бути застосована лише у разі відчуження за ціною нижчою від ринкової, що не має місце у даній справі. Отже, доводи заявника про порушення сторонами статті 20 Закону про банкрутство є надуманими та не підтвердженими належними засобами доказування.

Заявник, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Разом з тим, наявними в матеріалах справи доказами заявником не доведено наявність критеріїв, які б свідчили про фіктивність правочинів.

Про відсутність наміру невиконання грошових вимог перед кредиторами свідчить (окрім відчуження майна за ціною більшою за ринкову) також те, що з моменту укладення оспорюваних договорів та до моменту порушення провадження у справі про банкрутство (яке відбулося за заявою самого боржника), минуло менше року, який встановлений статтею 20 Закону про банкрутство. Якби боржник мав би намір не виконувати зобов`язання за договором, то такий боржник, очевидно, не став би ініціювати по відношенню до себе справу про банкрутство до спливу строку, встановленого статтею 20 Закону про банкрутство. невиконання грошових вимог перед кредиторами свідчить (окрім відчуження майна за ціною більшою за ринкову) також те, що з моменту укладення оспорюваних договорів та до моменту порушення провадження у справі про банкрутство (яке відбулося за заявою самого боржника), минуло менше року, який встановлений статтею 20 Закону про банкрутство. Якби боржник мав би намір не виконувати зобов`язання за договором, то такий боржник, очевидно, не став би ініціювати по відношенню до себе справу про банкрутство до спливу строку, встановленого статтею 20 Закону про банкрутство.

Заявником, також, звернуто увагу, що визнано недійсним можуть бути не всі правочини боржника, укладені в підозрілий період в розумінні Закону про банкрутство, а лише ті, які відповідають вимогам, встановленим частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство.

При розгляді заяв про визнання недійсними договорів купівлі-продажу неможливо як на підставу такої недійсності посилатись на обставини фінансово-господарських взаємовідносин сторін таких правочинів, які випливають з абсолютно інших правочинів, оскільки такі обставини ніяк не пов`язані та несумісні з оспорюваними по даній справі договорами.

22.08.2019 до суду від представника ПАТ "Дельта Банк" адвоката Спінулової В.В. надійшли додаткові пояснення від 21.08.2019 № 23.1/2363 до заяви вих.№23.1/537 від 23.08.2017 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015 (т. 23 а.с. 132-148) та додаткові пояснення від 21.08.2019 № 23.1/2362 до заяви №23.1/536 від 23.08.2017 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015 (т. 23 а.с. 96-122), в яких у відповідності до частини 3 статті 46 ГПК України заявником частково змінено підстави заявлених вимог та повідомлено наступне. Однією з підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу є їх фіктивний характер. Крім того, ТОВ "М`ясо Полісся" було продано на користь ТОВ "МПК "Хорс" майновий комплекс та земельну ділянку у підозрілий в розумінні Закону про банкрутство період. Загалом за три місяці до початку припинення боржника було реалізовано основні активи ТОВ "М`ясо Полісся" на суму понад десять мільйонів грн.

З виписок з банківських рахунків ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" вбачається, що на рахунки ТОВ "МПК "Хорс" за травень-червень 2015 року було сплачено більше десяти мільйонів гривень за сировину, спеції та упаковки. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів фактичного отримання ТОВ "М`ясо Полісся" оплачених товарів, оприбуткування та їх подальшої реалізації. Банківські виписки свідчать про те, що ТОВ "М`ясо Полісся" було безоплатно відчужено майно, оскільки грошові кошти, які надходили від ТОВ "МПК "Хорс" за придбані активи, в той же день повертались (перераховувались) боржником на ТОВ "МПК "Хорс" на підставі рахунків-фактур, як сплата за сировину. Отже, укладені правочини мали сумнівний характер, вчинені майнові дії переслідували мету обмеження інтересів кредиторів; існує елемент зловживання з боку боржника своїми права як власника щодо розпорядження своїм майном, дії боржника призвели до зменшення обсягу його майна.

Також, заявником зазначено про вчинення спірних правочинів заінтересованими особами. Так, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лещенко Лада Володимирівна була з 21.09.2015 керівником та підписантом ТОВ "М`ясо Полісся", з 04.08.2016 керівником ТОВ "МПК "Хорс".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та бенефіціаром боржника є ОСОБА_6 , засновником ТОВ "МПК "Хорс" є ОСОБА_7 . Вказані особи є близькими родичами (мати та донька відповідно). Крім того, ОСОБА_7 була співробітником ПАТ "Дельта Банк", займала керівну посаду та мала доступ до бази даних клієнтів та боржників банку. Вказані особи були обізнані про наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь банку грошових коштів, та могли передбачати негативні наслідки у випадку його виконання, шляхом звернення стягнення, в тому числі на майновий комплекс за спірним договором.

09.09.2019 до суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк 3/4" від 05.09.2019 № 163, яким повідомлено про відсутність у банку майнового інтересу щодо предмету спору, у зв`язку з чим банк при вирішенні спору покладається на розсуд суду (т. 23 а.с. 242-243).

12.09.2019 до суду від представника ТОВ "МПК "Хорс" адвоката Костика В.В. надійшли додаткові пояснення до заяв ПАТ "Дельта Банк" (т. 24 а.с. 10-19) у яких заперечено щодо задоволення заяв ПАТ "Дельта Банк" та прийняття до уваги доказів, долучених ПАТ "Дельта Банк" до додаткових пояснень від 21.08.2019 № 23.1/2363 та від 21.08.2019 № 23.1/2362, у зв`язку з їх не надсиланням третій особі.

Разом з тим, станом на дату надходження вказаних пояснень ТОВ "МПК "Хорс" протокольною ухвалою від 22.08.2019 долучено до матеріалів справи додаткові пояснення ПАТ "Дельта Банк" від 21.08.2019 № 23.1/2363 та від 21.08.2019 № 23.1/2362 з доданими документами.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до судового розгляду по суті у межах справи №906/204/16.

18.09.2019 до суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Сєтака В.Я. від 17.09.2019 № 1380/01-16 про розгляд справи без його участі, яке задоволено судом у засіданні 15.10.2019.

15.10.2019 до суду надійшла заява ТОВ "МПК "Хорс" від 15.10.2019 про розгляд справи без участі представника третьої особи, яка задоволена судом у засіданні 15.10.2019. Крім того, у вказаній заяві ТОВ "МПК "Хорс" зазначено про необхідність відмовити у задоволенні заяв ПАТ "Дельта Банк".

У судовому засіданні 15.10.2019 представником ПАТ "Дельта Банк" підтримано у повному обсязі заявлені вимоги з підстав, викладених у заявах та додаткових поясненнях від 21.08.2019 № 23.1/2363 та від 21.08.2019 № 23.1/2362.

Уповноваженою особою учасників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. у засіданні суду 15.10.2019 зазначено про безпідставність вимог ПАТ "Дельта Банк" з підстав викладених у відзивах.

Публічне акціонерне товариство "Банк 3/4" свого представника в засідання суду 15.10.2019 не направило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про час та місце розгляду заяв було повідомлено своєчасно та належним чином.

Інші учасники судового процесу в засідання суду не з`явилися.

У судовому засіданні 15.10.2019 оголошувалась перерва до 23.10.2019.

21.10.2019 до суду надійшло клопотання приватного нотаріуса Сєтака В.Я. від 18.10.2019 № 1849/01-16 про розгляд справи без його участі, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 23.10.2019 представником ПАТ "Дельта Банк" підтримано у повному обсязі заявлені вимоги з підстав, викладених у додаткових поясненнях від 21.08.2019 № 23.1/2363 та від 21.08.2019 № 23.1/2362.

Уповноважена особа учасників ТОВ "М`ясо Полісся" Тітаренко О.О. у засідання суду 23.10.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча, враховуючи присутність у засіданні 15.10.2019 про час та місце розгляду заяв був повідомлений.

ТОВ "МПК "Хорс" та Публічне акціонерне товариство "Банк 3/4" своїх представників в засідання суду 23.10.2019 не направило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про час та місце розгляду заяв було повідомлено своєчасно та належним чином.

Відповідно до частин 1, 3 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ураховуючи вищенаведене, а також те, що згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною другою статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України.

В той же час, відповідно до положень частини третьої статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство, передбачено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Таким чином, стаття 20 Закону про банкрутство регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Господарський суд враховує, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу втрачає чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Разом з тим, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, враховуючи дату звернення ПАТ "Дельта Банк" до суду, визначенні підстав заявлених вимог у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013, період підготовчого провадження та розгляду справи по суті, розгляд вищезазначених заяв ПАТ "Дельта Банк" у справі №906/204/16 про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", здійснюється у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013.

Судом встановлено, що 17.06.2015 між ТОВ "М`ясо Полісся" (продавець) та ТОВ "МПК "Хорс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу (т. 13 а.с. 22-25). Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстровано у реєстрі за № 6460.

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 3 231,9 кв.м., що знаходиться за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Баранова, 127, та зобов`язується сплатити грошову суму, вказану в пункті 2.1. цього договору. Комплекс в цілому складається з бойні з адміністративними та побутовими приміщеннями, котельні, будівлі КНС, холодильника, прохідної, дизельної, холодильної камери, виробничого приміщення, ковбасного цеху. Разом з правом власності на комплекс переходить до покупця право власності на відповідні інженерні комунікації, зокрема, але не обмежуючись: тепло-, енерго-, газо-, водопостачання, що є власністю продавця. Комплекс знаходиться на земельній ділянці 0,9349 га, кадастровий номер 1810136600:07:007:0008, і, з метою виконання цього договору, відчужується продавцем покупцю за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015.

Відповідно до відомостей, викладених у висновку про вартість майна, виданому суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Апрейзел" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37245344), що діє на підставі сертифіката оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 57/15 від 26.01.2015, ринкова вартість комплексу, що продається, становить: без ПДВ - 7 009 600,00 грн; з ПДВ - 8 411 520,00 грн (пункт 1.3. договору).

Продаж вчинено за домовленістю сторін за 8 411 520,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1 401 920,00, які покупець зобов`язується перерахувати з рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005 на рахунок продавця № НОМЕР_4 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005 із застосування норм постанови правління НБУ від 06.06.2013 № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" протягом 1 календарного місяця з дати підписання сторонами цього договору. Факт розрахунку та відсутність матеріальних претензій буде підтверджуватись актом про відсутність матеріальних претензій. Зазначена ціна встановлена за згодою сторін цього договору, є реальною і остаточною та не підлягає будь-яким змінам (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору право власності виникає у покупця з моменту передачі комплексу та державної реєстрації права власності, відповідно до вимог чинного законодавства. Державна реєстрація прав власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами. В присутності нотаріуса продавець передав покупцю документ на право власності (тобто цей договір). Сторони домовилися підписати акт прийому-передачі приміщення, що буде свідчити про передачу предмету договору.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України (пункт 3.1. договору).

17.06.205 між ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" підписано акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майнового комплексу (т. 13 а.с. 27).

На виконання умов договору, ТОВ "МПК "Хорс" перерахувало ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбаний майновий комплекс, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 8 411 520,00 грн (т. 9 а.с. 101-179).

01.07.2015 ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" підписано акт про відсутність матеріальних претензій до договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015 (т. 13 а.с.26).

Також, 17.06.2015 між ТОВ "М`ясо Полісся" (продавець ) та ТОВ "МПК "Хорс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (т. 13 а.с. 46-49). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстровано у реєстрі за № 6461.

Згідно з пунктом 1.1. договору продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,9349 га, розташовану за адресою Житомирська область, м. Житомир, вул. Баранова, 127, і зобов`язується сплатити грошову суму, вказану в пункті 2.1. цього договору. Цільове призначення земельної ділянки: для іншої промисловості. Кадастровий номер земельної ділянки: 1810136600:07:007:0008. На земельній ділянці розташований майновий комплекс виробничих будівель, який з метою виконання цього договору, відчужується продавцем покупцю за договором купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015.

Відповідно до відомостей, викладених у висновку про вартість майна, виданому суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Апрейзел" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37245344), що діє на підставі сертифіката оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України № 57/15 від 26.01.2015, експертна грошова оцінка земельної ділянки, яка продається, становить 1 148 000,00 грн без ПДВ (пункт 1.3. договору).

Продаж земельної ділянки вчинено за домовленістю сторін за 1 148 000,00 грн без ПДВ, які покупець зобов`язується перерахувати з рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005 на рахунок продавця № НОМЕР_4 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005 із застосування норм постанови правління НБУ від 06.06.2013 № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" протягом 1 календарного місяця з дати підписання сторонами цього договору. Факт розрахунку та відсутність матеріальних претензій буде підтверджуватись актом про відсутність матеріальних претензій. Зазначена ціна встановлена за згодою сторін цього договору, є реальною і остаточною та не підлягає будь-яким змінам (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору право власності виникає у покупця з моменту передачі земельної ділянки та державної реєстрації права власності, відповідно до вимог чинного законодавства. Державна реєстрація прав власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами. В присутності нотаріуса представник продавця передав представнику покупця документ на право власності (тобто цей договір). Сторони усвідомлюють, що цим актом підтверджено передачу земельної ділянки покупцю, а також домовились не складати окремого письмового акту прийому-передачі земельної ділянки. Сторони домовилися, що під передачею земельної ділянки за цим договором слід вважати передачу документів. Прийняття представником покупця від представника продавця документів на право власності (тобто цього договору), свідчить про те, що передача речі відбулася.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України (пункт 3.1. договору).

На виконання умов договору, ТОВ "МПК "Хорс" перерахувало ТОВ "М`ясо Полісся" кошти за придбану земельну ділянку, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 1 148 000,00 грн (т. 9 а.с. 180-185).

01.07.2015 ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" підписано акт про відсутність матеріальних претензій по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015 (т. 13 а.с. 50).

Ураховуючи те, що ТОВ "МПК "Хорс" являється стороною спірних договорів, які посвідченні приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., розгляд вказаних вище заяв може вплинути на права та обов`язки ТОВ "МПК "Хорс" та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я., судом ухвалою від 05.10.2018 залучено їх до участі у розгляді даних заяв в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 02.01.2018, 15.01.2018 та 24.01.2018 (т. 14 а.с.120-124, 181-186) з 15.09.2017 майновий комплекс виробничих будівель загальною площею 3231,9 кв.м. та земельна ділянка площею 0,9349 га, які знаходяться за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Баранова,127, згідно договору іпотеки, серія та номер:626, виданий 15.09.2017 перебувають в іпотеці, іпотекодержателем за яким є Публічне акціонерне товариство "Банк 3/4".

Таким чином, враховуючи, що предметом спору в даній справі є визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015 та договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, що знаходиться в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Банк 3/4", рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Публічного акціонерного товариства "Банк 3/4", як іпотекодержателя спірного майна, у зв`язку з чим судом ухвалою від 22.08.2019 залучено банк до участі у розгляді даних заяв в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Слід зазначити, що визнанню недійсним правочину (договору) зі спеціальних підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство передує встановлення факту відчуження майна боржника у підозрілий період (після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом одного року, що передував її порушенню) за наявності обставин, прямо визначених статтею 20 Закону про банкрутство, і така процедура спрямована на повернення до складу конкурсної маси відчужених за такими правочинами активів.

Водночас, слід звернути увагу, що визнано недійсними можуть бути не всі правочини боржника, укладені у підозрілий, у розумінні Закону про банкрутство, період, а лише ті, які відповідають ознакам, встановленим у частині 1 статті 20 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2018 у справі № 906/728/15.

Судом установлено, що вищевказані майновий комплекс та земельна ділянка були реалізовані за договорами, укладеними 17.06.2015, після чого Господарським судом Житомирської області 26.04.2016 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", тобто оспорюваний договір, було укладено менше ніж за один рік до дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся".

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Таким чином, підлягають перевірці судом обставини укладення оспорюваних договорів на наявність ознак, визначених частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство.

Щодо доводів ПАТ "Дельта Банк" про необхідність визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі абзацу 5 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство у зв`язку з відчуженням ТОВ "М`ясо Полісся" майна за цінами нижчими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З висновків незалежного експерта Приватного підприємства "Савойя-Аудит", викладених у "Звіті про аналіз щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховання банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства по ТОВ "М`ясо Полісся" (т. 2 а.с.129-173) встановлено, що аналіз балансу підприємства за 9 місяців 2015 року показує, що на кінець звітного періоду валюта балансу зменшилась на - 11 826 тис. грн. Дані зміни, згідно даних бухгалтерського обліку, були викликані в основному за рахунок зменшення необоротних активів. Власний капітал набув від`ємне значення, що свідчить про зростаючу збитковість підприємства. Аналізуючи кошти, які вкладено в майно підприємства, незалежний експерт, в своєму звіті, зробив висновок, що вартість майна підприємства за звітній період зменшилась на 7126,7 тис. грн. в основному за рахунок вибуття власного капіталу, його частка в загальній вартості майна набула від`ємного значення.

Крім того, як убачається із матеріалів справи кредиторська заборгованість ТОВ "М`ясо Полісся", станом на 15.02.2016 становила 10 255 375, 63 грн., розмір визнаних боржником вимог кредиторів - 9 556 874,58 грн. ТОВ "МПК "Хорс" до суду з заявою з кредиторськими вимогами до ТОВ "М`ясо Полісся", розмір яких станом на 30.11.2015 становив 869 362,00 грн не зверталось, що є правом товариства.

Вищевикладене свідчить про неплатоспроможність боржника, у зв`язку з недостатністю майнових активів для задоволення вимог його кредиторів.

Окрім наведеного, як убачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Житомирської області від 26.04.2016 ТОВ "М`ясо Полісся" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Частиною 205 Господарського кодексу України встановлено, що у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Також, відповідно до приписів статті 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

Виходячи з наведеного, ураховуючи, що ТОВ "М`ясо Полісся" судовим рішенням визнано банкрутом, факт неспроможності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами є доведеним і станом на сьогодні не оспорюється сторонами.

Як було зазначено вище, оспорювані договори купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки було укладено 17.06.2015 між ТОВ "М`ясо Полісся" (продавець) та ТОВ "МПК "Хорс" (покупець).

Відповідно до матеріалів справи, зокрема, інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Лещенко Л.В. була з 21.09.2015 керівником ТОВ "М`ясо Полісся" (т. 23 а.с. 139-141), з 04.08.2016 керівником ТОВ "МПК "Хорс" (т. 23 а.с. 142-143). Отже, після укладення оспорюваних договорів керівником ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс"з 21.09.2015 та 04.08.2016 відповідно стала Лещенко Л.В .

Також, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "М`ясо Полісся" є ОСОБА_6 (т. 23 а.с. 139-141), засновником ТОВ "МПК "Хорс" є ОСОБА_7 (т. 23 а.с. 142-143).

У період з 2012 по 2017 роки ОСОБА_7 була начальником відділу претензійно-позовної роботи Управління по роботі з простроченою заборгованістю фізичних осіб з заставними кредиторами Генерального департаменту правового забезпечення діяльності ПАТ "Дельта Банк". У пункті 11 особового листка по обліку кадрів та у автобіографії ОСОБА_7 зазначала інформацію щодо своєї мами ОСОБА_6 (т. 23 а.с. 136-138).

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Вказані обставини дають підстави стверджувати про можливе відчуження майнового комплексу та земельної ділянки потенційно заінтересованій особі щодо боржника.

Разом з тим, статтею 20 Закону про банкрутство не передбачено підставою для визнання недійсним договору його укладення боржником з потенційно заінтересованою собою після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, без наявності інших законодавчо визначених підстав.

Сумнів щодо відчуження боржником майна потенційно заінтересованій особі за цінами нижчими від ринкових став однією з підставою призначення ухвалою господарського суду від 07.02.2018 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015 та заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015 в межах справи №906/204/16 про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся" судової експертизи, проведення якої доручено експертній установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- Яка дійсна ринкова вартість майна відчуженого Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясо Полісся" (10025, м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова), буд. 127 ідентифікаційний код 31088620) станом на 17.06.2015, а саме:

1) земельної ділянки площею 0,9349 га, розташованої за адресою: Житомирська область, місто Житомир, вулиця Параджанова (Баранова ), №127; кадастровий номер: 1810126600:07:007:0008;

2) майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 3231.9 кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область , місто Житомир, вулиця Параджанова (Баранова ), №127 (т. 15 а.с. 156-159).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

Частинами першою та другою статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Частиною першою статті 98 ГПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною першою статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 07.02.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судову експертизу, за результатами якої надано "Висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи" (т. 22 а.с. 141-192), відповідно до якого дійсна (ринкова) вартість майна відчуженого ТОВ "М`ясо Полісся" в цінах станом на 17.06.2015, виходячи із представлених на дослідження матеріалів, становила:

- земельної ділянки площею 0,9349 га, кадастровий номер 1810136600:07:007:0008, яка розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова), 127 - 842 700,00 грн без урахування ПДВ;

- майнового комплексу виробничих будівель загальною площею 3231,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Параджанова (Баранова), 127 - 8231600,00 грн з урахуванням ПДВ (ПДВ - 1 371 933,33 грн).

Отже, дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки станом на 17.06.2015 становила 842 700,00 грн (без ПДВ), а ТОВ "М`ясо Полісся" було здійснено її продаж за 1 148 000,00 грн (без ПДВ); дійсна (ринкова) вартість цілісного майнового комплексу станом на 17.06.2015 становила 8 231 600,00 грн (з ПДВ), а ТОВ "М`ясо Полісся" було здійснено його продаж за 8 411 520,00 грн (з ПДВ).

Таким чином, ТОВ "М`ясо Полісся" реалізовано ТОВ "МПК "Хорс" земельну ділянку та майновий комплекс за вартістю, що є вищою за їх дійсну (ринкову) вартість станом на 17.06.2015, визначену під час проведення судової експертизи.

Судом установлено, що "Висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи" від 26.06.2019 № 4539/18-42/18167-18174/19-42, виконаний експертами Київського науково - дослідного інституту судових експертиз згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV із додержанням вимог Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, державних будівельних норм України, тощо.

Експерти були повідомлені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що експертиза була проведена експертами в межах їх повноважень, вартість земельної ділянки та майнового комплексу визначена у відповідності до вимог чинного законодавства; відповіді на всі порушені судом питання надано; дослідницька частина та підсумковий висновок судової експертизи узгоджені між собою, порушень допущених експертами не встановлено, отже експертний висновок є обґрунтованим.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні вищенаведеного висновку судових експертів, наданого за результатами проведеної на виконання ухвали суду від 07.02.2018 експертизи, визнає його доказом у справі, який підтверджує ринкову вартість земельної ділянки та майнового комплексу станом на дату оцінки 17.06.2015.

За таких обставин, ТОВ "М`ясо Полісся" було здійснено відчуження земельної ділянки та майнового комплексу за цінами вищими від ринкових, що спростовує посилання ПАТ "Дельта Банк" на абзац 5 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство.

Крім того, господарський суд звертає увагу, що відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив у законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Крім того, преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності. Тобто, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

При розгляді заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу автотранспортних засобів від 22.05.2015 та зобов`язання ТОВ "Міжнародна продовольча компанія "Хорс" повернути у власність ТОВ "М`ясо Полісся" автотранспортні засоби, що перебували в експлуатації, у межах справи №906/204/16 судом в ухвалі від 13.03.2019 встановлено, що спірні автотранспортні засоби було відчужено заінтересованій особі стосовно боржника, між сторонами укладений сумнівний, невигідний та несприятливий для фінансового стану ТОВ "М`ясо Полісся" договір, оскільки майно відчужене за цінами нижчими від ринкових.

Разом з тим, у справі, що розглядається, майновий комплекс та земельну ділянку реалізовано за цінами, які є вищими за ринкові, що унеможливлює застосування статті 75 ГПК України та з огляду на відмінність обставин справи унеможливлює висновок про сумнівність, невигідність та несприятливість для фінансового стану ТОВ "М`ясо Полісся" укладених договорів.

Господарським судом також відхиляються доводи ПАТ "Дельта Банк" щодо порушення положень статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" при проведенні ТОВ "Юкрейніан Апрейзел" оцінки майнового комплексу та земельної ділянки, з огляду на не визначення заявником конкретних порушень при проведенні оцінки; здійснення рецензування вказаних звітів суб`єктами оціночної діяльності Ляшенко Л.М. (т. 15 а.с. 18) та ТОВ "КФ "Ріва" (т. 15 а.с.47), відсутності заниження ринкової вартості майнового комплексу та земельної ділянки у порівнянні з ринковою вартістю вказаних об`єктів, визначеною під час проведення судової експертизи у межах даної справи.

Щодо посилання ПАТ "Дельта Банк" на необхідність визнання недійсними оспорюваних договорів на підставі абзацу 2 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство (боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог) та абзацу 4 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство (боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим), господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів купівлі-продажу від 17.06.2015, ТОВ "МПК "Хорс" перераховано ТОВ "М`ясо Полісся" за період з 26.06.2015 по 30.06.2015 кошти за придбаний майновий комплекс, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 8 411 520,00 грн (т. 9 а.с. 101-179) та 24.06.2015 кошти за придбану земельну ділянку, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 1 148 000,00 грн (т. 9 а.с. 180-185).

Таким чином, кошти від реалізації майна, яка, як вже було встановлено судом вище, була здійснена за цінами, вищими від ринковим, ТОВ "М`ясо Полісся" отримано у повному обсязі, що спростовує доводи заявника про безоплатне відчуження майна божником, прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмови від власних майнових інтересів; взяття на себе зобов`язання, у результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань повністю або частково стало неможливим.

При цьому, слід відмітити, що ПАТ "Дельта Банк" зазначено, що кошти, отримані від реалізації майнового комплексу та земельної ділянки, направлено боржником на оплату ТОВ "МПК "Хорс" товару. Однак, докази фактичного отримання ТОВ "М`ясо Полісся" від ТОВ "МПК "Хорс" товарів, їх оприбуткування та подальшої реалізації у матеріалах справи відсутні, що, на думку заявника, свідчить про безоплатність відчуження боржником майна, взяття на себе зобов`язань, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Разом з тим, з виписок з банківських рахунків ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс" (т. 11 а.с. 1-119) судом встановлено, що боржником на підставі виставлених ТОВ "МПК "Хорс" рахунків здійснювалася оплата сировину, спецій, добавок, тощо як до отримання коштів від реалізації майнового комплексу та земельної ділянки, так і за рахунок отриманих коштів. Розрахунки між сторонами здійснювалися з урахуванням ПДВ. Матеріалами справи підтверджується існування постійних фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс". При цьому, вказані обставини фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "М`ясо Полісся" та ТОВ "МПК "Хорс", що випливають не з договорів купівлі-продажу від 17.06.2015 майнового комплексу та земельної ділянки, а інших правочинів, не можуть бути підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів.

Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу ПАТ "Дельта Банк", що у разі наявності сумнівів щодо фактичного отримання боржником від ТОВ "МПК "Хорс" оплаченого товару обставини фінансово-господарських взаємовідносин сторін оспорюваних правочинів можуть бути перевірені господарським судом у межах справи про банкрутство ТОВ "М`ясо Полісся", а не під час розгляду за правилами загального позовного провадження заяв про визнання недійними договорів купівлі-продажу боржника. Крім того, вказані обставини можуть бути підставою для заявлення вимоги до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Щодо посилань ПАТ "Дельта Банк" на фіктивність укладених правочинів, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (стаття 234 ЦК України).

Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, у тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчиняли ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 911/11/18.

ПАТ "Дельта Банк" не надано до суду доказів, що сторони оспорюваних договорів не мали наміру створити правові наслідки на момент їх укладення. Крім того, у результаті укладення оспорюваних договорів відбувся перехід права власності на майновий комплекс та земельну ділянку, покупцем здійснено оплату вказаного майна.

Також, слід зазначити, що рішення Господарського суду Житомирської області про стягнення з ТОВ "М`ясо Полісся" на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості було прийнято 27.10.2015 та 03.11.2015. Разом з тим, оспорювані договори було укладено 17.06.2015, що спростовує доводи заявника про бажання боржника уникнути виконання судових рішень шляхом продажу майна.

За вказаних обставин, фіктивність оспорюваних договорів заявником не доведено.

Стосовно посилання заявника, як на підставу для визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки від 17.06.2015 на статті 203,215,216 Цивільного кодексу України, у зв`язку з підписанням договору особою ТОВ "М`ясо Полісся", яка не мала на те права, слід зазначити наступне.

Як убачається з договорів купівлі-продажу земельної ділянки та майнового комлексу від 17.06.2015 їх підписано зі сторони ТОВ "М`ясо Полісся" - директором Сердешнюк А.А., який діє на підставі статуту.

Згідно зі статтею 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 Цивільного кодексу України).

Установчим документом товариства є його статут.

Відповідно до статті 9 підпункту 9.1. - 9.2. Статуту ТОВ "М`ясо Полісся" (нова редакція), затвердженого зборами учасників ТОВ "М`ясо Полісся", протокол №4 від 07.05.2015 та зареєстрованого державним реєстратором, вищим органом товариства є загальні збори учасників. Виконавчим органом товариства є директор (т. 1 а.с. 9-69).

Згідно зі статтею 14 підпункту 14.10. Статуту ТОВ "М`ясо Полісся" (нова редакція) директор товариства здійснює свої повноваження з урахуванням наступних обмежень: не має права укладати будь-які договорів (правочинів) та вирішувати питання щодо відчуження основних засобів товариства без рішення Загальних зборів учасників товариства; не має права на укладення договорів (правочинів) на відчуження майна на суму більше 500 000,00 грн без згоди Загальних зборів учасників товариства.

Виходячи з того, що вартість майна, яке було відчужене ТОВ "М`ясо Полісся" ТОВ "МПК "Хорс" за оспорюваними договорами, перевищує граничну суму 500000,00 грн, дія вказаних у статуті обмежень розповсюджується на повноваження директора ТОВ "М`ясо Полісся" при підписані договорів. Відтак, попереднє письмове погодження загальними зборами учасників товариства на момент підписання договорів купівлі-продажу було обов`язковим.

Відповідно до протоколу № 7 засідання загальних зборів учасників ТОВ "М`ясо Полісся", яке відбулось 29.05.2015, надано ТОВ "М`ясо Полісся" дозвіл на продаж майнового комплексу виробничих будівель, сукупною загальною площею 3231,9 кв.м., що розміщуються за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Баранова. 127, і є його власністю, за експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 7 009 600,00 грн без ПДВ; надано ТОВ "М`ясо Полісся" дозвіл на продаж земельної ділянки (Кадастровий номер земельної ділянки: 1810136600:07:007:0008), площею 0,9349 га, розташовану за адресою: м. Житомир, вулиця Баранова, 127 і є його власністю, за визначеною експертною грошовою оцінкою ринкової вартості 1 148 000,00 грн (без ПДВ); уповноважено директора ТОВ "М`ясо Полісся" забезпечити продаж майнового комплексу та земельної ділянки, визначених у п. 1 та п. 2 цього порядку денного, та укласти відповідні договори купівлі-продажу, згідно до вимог чинного законодавства України, для чого: надати директору ТОВ "М`ясо Полісся" право підпису та визначення умов вищевказаних договорів купівлі-продажу та усіх необхідних змін, доповнень, додаткових угод, протоколів до них тощо, на власний розсуд без обмеження ціни та строку дії цих правочинів; зазначити у вищевказаних договорах купівлі-продажу, що державна реєстрація права власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами (т. 15 а.с. 52).

На підставі викладеного, договори купівлі-продажу від 17.06.2015 були підписані від імені ТОВ "М`ясо Полісся" особою, яка була уповноважена на вчинення вказаних дій та мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Також, необґрунтованими є доводи заявника щодо неправомірності оформлення ТОВ "МПК "Хорс" права власності на придбані майновий комплекс та земельну ділянку до сплати завдатку, з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу № 7 засідання загальних зборів учасників ТОВ "М`ясо Полісся", яке відбулось 29.05.2015, зокрема, надати директору ТОВ "М`ясо Полісся" право зазначити у договорах купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки, що державна реєстрація права власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами (т. 15 а.с. 52).

Пунктами 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу майнового комплексу визначено, що право власності виникає у покупця з моменту передачі комплексу та державної реєстрації права власності, відповідно до вимог чинного законодавства. Державна реєстрація прав власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами. В присутності нотаріуса продавець передав покупцю документ на право власності (тобто цей договір). Сторони домовилися підписати акт прийому-передачі приміщення, що буде свідчити про передачу предмету договору.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності виникає у покупця з моменту передачі земельної ділянки та державної реєстрації права власності, відповідно до вимог чинного законодавства. Державна реєстрація прав власності, відповідно до вимог чинного законодавства України, здійснюється до остаточного розрахунку між сторонами. В присутності нотаріуса представник продавця передав представнику покупця документ на право власності (тобто цей договір). Сторони усвідомлюють, що цим актом підтверджено передачу земельної ділянки покупцю, а також домовились не складати окремого письмового акту прийому-передачі земельної ділянки. Сторони домовилися, що під передачею земельної ділянки за цим договором слід вважати передачу документів. Прийняття представником покупця від представника продавця документів на право власності (тобто цього договору), свідчить про те, що передача речі відбулася.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, зазначення у договорах купівлі-продажу майнового комплексу та земельної ділянки положень про державну реєстрацію права власності на майно за покупцем до остаточного розрахунку між сторонами відповідає принципу свободи договору та не суперечить чинному законодавству України. Господарський суд також враховує, що після оформлення права власності на спірне майно за покупцем оплата за придбане майно здійснена в повному обсязі.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство та Цивільним кодексом України, у зв`язку з чим у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 4 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За викладених обставин, враховуючи відмову у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" судові витрати покладаються на ПАТ "Дельта Банк".

Керуючись статтями 3, 12, 73-80, 86, 104, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 2, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції чинній з 19.01.2013, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 17.06.2015, зобов`язання приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили 23.10.2019.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25.10.2019.

Суддя Костриця О.О.