Постанова

від 23.10.2019 по справі 614/193/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 614/193/17

провадження № 61-25718св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: Борівська районна державна адміністрація Харківської області, товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми Ізюмське ,

треті особи: Ізюмська сільська рада Борівського району Харківської області, селянське фермерське господарство Вікторія ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Борівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року у складі судді Гуляєвої Г. М. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2017 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П.,

Овсянікової А. І., Малінської С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Борівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Борівська РДА Харківської області), товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми Ізюмське (далі - ТОВ агрофірма Ізюмське ), треті особи: Ізюмська сільська рада Борівського району Харківської області, селянське фермерське господарство Вікторія (далі - СФГ Вікторія ), про поновлення процесуального строку на звернення до суду та визнання права на отримання земельної ділянки і майнового паю в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю) та майнового паю. Оформити право на спадщину він не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Зазначав, що його батько працював у радгоспі ім. Постишева

з 21 березня 1986 року по 23 липня 1993 року трактористом. Згодом йому була призначена пенсія по інвалідності. Згідно із протоколом № 1

звітно-виборчих зборів уповноважених представників радгоспу

ім. Постишева від 16 січня 1996 року, радгосп ім. Постишева був перейменований у КСП Ізюмське , усіх робочих радгоспу перевели у члени КСП Ізюмське з 20 грудня 1995 року, пенсіонерів, які проробили в радгоспі не менше 5 років і пішли на пенсію з господарства й проживають на території господарства, прийнято рахувати членами КСП Ізюмське .

Згідно із рішенням представництва Фонду державного майна України

смт Борова від 09 червня 1995 року № 1 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 51-93 Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі та на підставі прийнятої заяви від товариства покупців членів трудового колективу радгоспу ім. Постишева була здійснена приватизація радгоспу шляхом викупу цілісного майнового комплексу і перетворено його у КСП Ізюмське , яке було зареєстроване 20 грудня 1995 року. СВК агрофірма Ізюмське є правонаступником КСП Ізюмське . ТОВ агрофірма Ізюмське є правонаступником СВК Ізюмське . 12 червня 1997 року КСП Ізюмське для ведення сільськогосподарського виробництва Борівською районною радою народних депутатів Харківської області був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ХР-05-00-000761. У списки на отримання земельної частки (паю) його батько був включений як пенсіонер, що пропрацював більше 5 років і на момент паювання проживав на території господарства. На час звернення з позовом на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області значиться не витребувана земельна частка (пай) його батька за № 242 загальною площею 10,9773 га. Вказана земельна ділянка, кадастровий

№ 63210820000:05:001:0029, знаходиться в оренді СФГ Вікторія по договору оренди землі від 03 липня 2009 року, укладеного між Борівською РДА Харківської області і СФГ Вікторія . Він вважає себе єдиним спадкоємцем після смерті батька.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року йому був встановлений додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті його батька. Через відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину він позбавлений можливості захистити свої права.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на отримання земельної ділянки площею 10,9773 га, у тому числі ріллі

10,9773 га, кадастровий номер 6321082000:05:001:0029, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області; майнового паю у ТОВ агрофірма Ізюмське у розмірі 3 522 грн, у тому числі: будівлі 53/4 % або 188 грн, автомобілі 3,2 % або 113 грн, трактори 8,4 % або 296 грн, сільськогосподарський інвентар 16,9 % або 595 грн, обігові засоби 18,1 % або 637 грн у порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позивач у встановлений судом строк не звернувся до Борівської державної нотаріальної контори Харківської області для реалізації свого права. Згідно із рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року визначений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, а права позивача ніким не порушені та не оспорюються, а тому суд вважав, що підстав для задоволення позову про поновлення процесуального строку на звернення до суду, про визнання права на отримання земельної ділянки і майнового паю в порядку спадкування за законом немає. Визнання позову відповідачами суд не прийняв, визнавши його таким, що воно суперечить закону.

При цьому зазначив про те, що згідно інформації Борівської державної нотаріальної контори Харківської області спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутня.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2016 року ОСОБА_1 було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому суд першої інстанції виходив із того, що строк ним пропущений з поважних причин.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважала, що підстав для задоволення позовних вимог позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду, про визнання права на отримання земельної ділянки і майнового паю в порядку спадкування за законом немає, оскільки позивач скористався своїм правом і рішенням суду йому було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин колегія суддів вважала, що рішення районного суду підлягало скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій є незаконним та необґрунтованим, оскільки у своєму рішенні колегія не вказала підстав для відмови у задоволенні позову. При цьому посилався на те, що у позивача відсутні умови для отримання свідоцтва про право власності у нотаріальній конторі, оскільки у нього відсутні необхідні документи для вчинення нотаріальних дій, зокрема сертифікат на право на земельну ділянку частку (пай) і майновий сертифікат на ім`я померлого батька ОСОБА_3

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року було відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано з Борівського районного суду Харківської області указану цивільну справу.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

27 серпня 1965 року шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3

Померлий ОСОБА_3 працював у радгоспі ім. Постишева Борівського району Харківської області з 21 березня 1986 року по 23 липня 1993 року трактористом; потім йому була призначена пенсія по інвалідності; в списки на отримання земельної частки (паю) він був включений як пенсіонер, що пропрацював більше 5 років і на момент паювання проживав на території господарства, що підтверджується повідомленням ТОВ агрофірма Ізюмське (а. с. 38).

Відповідно до протоколу № 1 звітно-виборчих зборів уповноважених представників радгоспу ім. Постишева від 16 січня 1996 року, перейменовано радгосп ім. Постишева в КСП Ізюмське (а. с. 39-41).

Згідно із рішенням представництва Фонду державного майна України

смт Борова від 09 червня 1995 року № 1 була здійснена приватизація радгоспу ім. Постишева шляхом викупу цілісного майнового комплексу і перетворення його в КСП Ізюмське , яке було зареєстроване 20 грудня 1995 року; СВК агрофірма Ізюмське є правонаступником КСП Ізюмське ; ТОВ агрофірма Ізюмське є правонаступником СВК Ізюмське , що підтверджується довідкою ТОВ агрофірма Ізюмське (а. с. 42).

Майновий сертифікат на ім`я ОСОБА_3 не видавався, у списки на право власності частки майна він був включений, його частка майна складає 3 522 грн, що підтверджується довідкою СТОВ агрофірма Ізюмське (а. с. 43).

ОСОБА_3 був включений до списку осіб-членів колективного сільськогосподарського підприємства, але сертифікат на право на земельну частку (пай) на його ім`я не виготовлявся, розмір земельних часток (паїв) по колишньому КСП Ізюмське становить 11,78 умовних кадастрових гектара (а. с. 22).

Згідно із Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП Ізюмське ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався (а. с. 23).

КСП Ізюмське Борівського району Харківської області передано у колективну власність 3859,1 гектарів землі для ведення сільськогосподарського виробництва (під номером 303 в списку осіб значиться ОСОБА_3 ) (а. с. 24-25).

За договором оренди землі від 03 липня 2009 року орендодавець Борівська РДА Харківської області надала в оренду СФГ Вікторія земельну ділянку № 6321082000 :05:001:0029 площею 10,9773 га ріллі на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 27-32).

ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Ізюмське і до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, на території Ізюмської сільської ради Борівського району Харківської області значиться не витребуваний земельний пай

ОСОБА_3 за № 242 загальною площею 10,9773 га, і відповідна земельна ділянка знаходиться в оренді СФГ Вікторія (а. с. 34).

ОСОБА_3 майнова частка в розмірі 3 522 грн 0,077 % була нарахована при розпаюванні 01 лютого 2009 року, ОСОБА_3 на момент видачі сертифікатів на майно помер, правонаступники для отримання майнових сертифікатів в Ізюмську сільську раду Борівського району Харківської області не зверталися, майно в наявності є і знаходиться в СТОВ агрофірма Ізюмське (а. с. 37).

Згідно із інформацією Борівської державної нотаріальної контори Харківської області відсутня заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1 ЦПК України 2004 року завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із статтею 1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 , після ухвалення вищевказаного рішення суду, склав заяву про прийняття спадщини і зазначив, що приймає спадщину на підставі рішення Борівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року; ОСОБА_1 , у зв`язку зі станом здоров`я, ураження опорно-рухового апарату, розписатися особисто не може, на його особисте прохання в його присутності та в присутності нотаріуса, після того як текст заяви нотаріусом прочитано вголос, розписалась ОСОБА_5 (а. с. 52).

Однак, цю заяву до нотаріальної контори ОСОБА_1 не подав, а за інформацією Борівської державної нотаріальної контори Харківської області, відсутня заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ці обставини в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив представник позивача.

З огляду на вищезазначене колегія суду апеляційної інстанції обґрунтовано вважала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач у встановлений судом строк не звернувся до нотаріальної контори для реалізації свого права згідно рішення суду, а його права не порушені та не оспорюються, й позивачем не була надана до суду постанова нотаріуса про відмову в оформленні спадщини, а тому підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України , за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно із пунктом 24 постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК (435-15), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК (435-15), звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК (435-15) для прийняття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину. У разі коли після спливу строку для прийняття спадщини та розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (стаття 1272 ЦК (435-15), такі спадкоємці мають право вимагати передання їм частки в натурі шляхом перерозподілу майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. При переході за цих обставин спадкового майна як відумерлої спадщини до територіальної громади, такий спадкоємець має право вимагати його передання в натурі, а у разі його продажу має право на грошову компенсацію на підставі статті 1280 ЦК (435-15).

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому суд першої інстанції виходив з того, що строк ним пропущений з поважних причин (а. с. 51).

Отже, враховуючи вищенаведене колегія суддів обґрунтовано вважала, що підстав для задоволення позовних вимог позивача про поновлення процесуального строку на звернення до суду про визнання права на отримання земельної ділянки і майнового паю в порядку спадкування за законом немає, оскільки позивач скористався своїм правом і рішенням суду йому було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин колегія суду апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку про скасування рішення районного суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Доводи касаційної скарги про те, що у своєму рішенні колегія суддів суду апеляційної інстанції не вказала підстав для відмови у задоволенні позову є необґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивач скористався своїм правом і рішенням суду йому було встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті

ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач не звертався і спадкова справа не заводилась, тому такі доводи на законність рішення суду апеляційної інстанції не впливають.

Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги про неможливість оформлення спадкових прав через відсутність зазначених документів, оскільки, як встановлено судом, такі документи є в СТОВ агрофірма Ізюмське та не були отримані правонаступниками ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які для отримання майнових сертифікатів в Ізюмську сільську раду Борівського району Харківської області не зверталися.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану

представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович