Ухвала

від 24.10.2019 по справі 819/2724/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2019 року

Київ

справа № 819/2724/14-a

адміністративне провадження № К/9901/29093/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Блажівської Н.Є., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі № 819/2724/14-a за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт" до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт" звернулося до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0005232202 та №0005242202 від 14.11.2014 року на загальну суму 22985грн.

Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 11.12.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016, позов задовольнив, податкові повідомлення-рішення скасував.

Верховний Суд постановою від 04.12.2018 скасував зазначені судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.12.2018 прийняв справу до провадження та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

За наслідками нового розгляду справи, рішенням від 04.06.2019 Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив, податкові повідомлення-рішення скасував.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.09.2019 скасував рішення суду в частині скасування податкових повідомлень рішень №005232202 від 14.11.2014 про визначення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 1349 грн (основний платіж) та 337 грн (штрафна санкція) та №005242202 від 14.11.2014 про визначення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1188 грн (основний платіж) та 297 грн (штрафна санкція). В задоволенні позову в цій частині відмовив. В іншій частині судове рішення залишив без змін.

22.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, а постанову суду апеляційної інстанції - в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним і скасування рішень контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників свідчать про те, що ця справа дійсно є незначної складності, а ознаки необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, визначені частиною четвертою статті 12 КАС України, відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі № 819/2724/14-a .

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Н.Є. Блажівська

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду