Ухвала

від 25.09.2019 по справі 751/3216/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 751/3216/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/4823/314/19 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року Чернігівський апеляційний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційної скарги захисника, в інтересах ТОВ «Сантехопторг», на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2019 року про арешт грошових коштів в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32.018.270.000.000.045,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Вищевказаною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Сантехопторг» (ЄДРПОУ 41320631) і заборонено проведення будь-яких операцій по сплаті податків, зборів та інших обов`язкових платежів до державного бюджету, які знаходяться на рахунках вищевказаного ТОВ та інших.

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя вказала, що правовою підставою для арешту майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що грошові кошти є доказом злочину, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, зникнення, втрати, використання, передачі, відчуження, також враховується можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження і наслідки арешту майна.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову якою відмовити у вищевказаному клопотанні слідчого. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд питання про арешт вказаного майна відбувся без виклику та за відсутності володільця (власника) вилученого майна (третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна), а копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 27 червня 2019 року. Зазначає, що підстави для арешту грошових коштів на рахунку в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), належних ТОВ «Сантехопторг» не можуть ґрунтуватися на припущеннях слідчого, а отже накладення арешту є необгрунтованим і не вмотивованим та обмежує право ТОВ «Сантехопторг» вільно володіти та розпоряджатися своїм майном. Слідчим не було встановлено та доведено ані наявності у ТОВ «Сантехопторг» фінансово-господарських відносин з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, ані наявності таких ознак фіктивності у самого ТОВ, а додані слідчим до клопотання докази жодним чином не спростовують вищенаведеного.

Заслухавши доповідача, пояснення сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 171 КПК України слідчий має право звернутися до суду з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018270000000045, що кваліфікується за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом пособництва невстановленими особами в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах суб`єктам господарювання реального сектору економіки, шляхом документального оформлення неіснуючих операцій з продажу товарів (надання послуг) та за фактом здійснення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

З ухвали слідчого судді слідує, що наведені в клопотанні підстави для накладення арешту на майно, перевірялися і були з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні цього питання.

Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість доводів про необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою забезпечення збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, судді.

Доводи захисника про пропуск строку на подання апеляційної скарги з поважної причини ним належним чином підтверджені і заслуговують на увагу.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2019 року про арешт грошових коштів в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32.018.270.000.000.045 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4