Постанова

від 14.10.2019 по справі 914/86/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Справа №914/86/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Федорів Н.

за участю представників:

прокурор: Барілов Д.В.

від позивача 1: Бондаренко О.В.-представник;

від позивача 2: Бондаренко О.В.-представник;

від позивача 3: Редькович В.В.-представник

від відповідача: Децик В.І.-представник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор логістик б/н від 19.06.2019 (вх. ЗАГС № 01-05/2264/19 від 19.06.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 (суддя Бортник О.Ю., повний текст рішення складено 30.05.2019, м. Львів)

у справі № 914/86/19

за позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

позивач 1 Міністерство внутрішніх справ України, м. Київ,

позивач 2 Головне управління Національної гвардії України, м. Київ,

позивач 3 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Вараш,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик, м. Львів,

про стягнення 539 416,8 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся з позовом до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача 1: Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ; позивача 2: Головного управління Національної гвардії України, м. Київ,; позивача 3: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Вараш, Рівненської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик, м. Львів, 539 416,8 грн. пені та штрафу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 914/86/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню і штраф у сумі 518 263,2 грн. та 7 773,95 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обгрунтовано тим, що оскільки відповідачем своєчасно не виконано взятих на себе зобов`язань з поставки у скретч-картах (талонах) бензину А-92, А-95 та дизельного палива у кількості, асортименті та обсязі, визначених у додатку № 1 до договору №177/АС/2018 від 29.10.2018, з відповідача на користь позивача на підставі п. 7.3.1. Договору підлягає стягненню 444225,6 грн. пені за прострочення виконання зобов`зання з поставки товару з 02 листопада 2018 р. по 13 грудня 2018 р та 74037,6 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять календарних днів.

ТОВ Кондор логістик подано апеляційну скаргу б/н від 19.06.2019, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у даній справі скасувати, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, судом не встановлено обставини, які мають значення для справи, неповно досліджено докази, при прийнятті рішення не враховано позицію Верховного Суду.

Зокрема, скаржник зазначає, що постачальник не відмовлявся від виконання зобов`язань, передбачених договором, у випадку надіслання замовником 29.10.2018 заявки із зазначенням номіналу скретч-карт (талонів) та їх кількість, зобов`язання було б виконане.

На думку скаржника, у постачальника не виникло обов`язку поставити товар без заявки замовника. Відповідно до умов договору постачальник не може на власний розсуд визначити товар якого номіналу, кількості та в який строк потрібно поставити замовнику, для цього умовами договору передбачена заявка замовника, що в свою чергу є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

Скаржник вважає, що Інформація за №4978 від 26.09.2018, у якій зазначено, що скретч-картки (талони) повинні мати термін дії не менше 36 місяців з моменту отримання їх замовником та номінал не більше 20 літрів, не є заявкою на поставку товару, оскільки не містить конкретного номіналу скретч-карток (талонів) та не вказано кількість товару, що підлягає до поставки.

Отже, на думку скаржника, відповідач своїх зобов`язань не порушив, правових підстав для застосування до нього штрафних санкцій за невиконання умов договору у суду не було.

Окрім того, скаржник зазначає, що на момент проведення тендеру та укладення договору ціна на нафтопродукти підвищилася, що підтверджується Ціновою довідкою № 75 від 20.03.2019 року та Ціновою довідкою № 284 від 01.11.2018 виданою Чернівецькою Торгово-промисловою палатою, яка містить експертний висновок стосовно росту рівня роздрібних цін на нафтопродукти на ринку України. Про підвищення ціни на нафтопродукти в період з 29.10.2018 по 01.11.2018 року свідчить лист Головного управління статистики у Львівській області № 1773 від 12.03.2019 року. Відповідач для усунення непорозумінь з позивачем 3 та належного виконання обов`язку щодо поставки товару, відповідно до вимог закону та умов договору, неодноразово пропонував військовій частині НОМЕР_2 НГУ укласти додаткову угоду № 1 до договору, щодо збільшення вартості товару в рамках закону, а саме у межах 10 відсотків у зв`язку коливанням ціни товару на ринку нафтопродуктів, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в Договорі, про що свідчить проект додаткової угоди № 1 до Договору. Однак, позивач 3 листом № 937 від 20.11.2018 та претензією вих. № 961 від 27.11.2018 не погодився на укладення такої додаткової угоди.

За таких обставин, скаржник вважає, що ним не вчинено жодних неправомірних дій, оскільки він вжив усі необхідні заходи щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань у відповідності до умов договору та приписів чинного законодавств, яке регулює спірні правовідносини та зазначає, що неможливість поставки товару за договором не свідчить про відмову відповідача від виконання зобов`язань за договором.

Заступником військового прокурора Рівненського гарнізону, Міністерством внутрішніх справ України, Головним управлінням Національної гвардії України та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких позивачі та прокурор просять рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідачем порушено вимоги договору №177/АС/2018 від 29.10.2018 в частині строків поставки товару передбаченого п.5.1 договору, що є підставою для застосування до нього господарських санкцій, передбачених ч.2 ст.231 ГК України.

Позивачі зазначають, що відповідач був обізнаний про номінал скретч-карток, які є предметом закупівлі та погодився на такі умови, між сторонами було погоджено всі технічні питання щодо обсягу поставки товару та номіналу скретч-карток (талонів).

Також, зазначають, що скаржник, виходячи з засад розумності та враховуючи здійснення підриємницької діяльності на власний ризик, діючи з обережністю, підписуючи договір №177/АС,18 мав усвідомлювати (свідомо допускати) можливість настання несприятливого коливання курсу долара США. Позивачі вважають, що судом обгрунтовано не взято до уваги посилання скаржника на неможливість поставки товару у зв`язку із зростанням цін.

Представники сторін та прокурор в судових засіданнях підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ «Кондор Логістик» (постачальник) 29.10.2018 укладено договір № 177/АС/2018 про закупівлю товарів.

Відповідно до п.п. 1.2 договору постачальник зобов`язувався на умовах та в терміни, визначені договором, замовнику (позивачу 3) бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо у скретч-картах (талонах), кількість, асортимент та обсяг якого зазначені у Специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, а замовник прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п.3.1, п.3.2 договору ціна договору складає 1 057 680,00 грн, з урахуванням ПДВ 176 280,00 грн. (у разі сплати), ціна товару не може бути змінена відповідачем в односторонньому порядку після укладання цього договору та до повного його виконання сторонами.

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені на підставах, передбачених ч. 4 ст. 36 Законом України «Про публічні закупівлі». Зміна ціни можлива за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п.п.3.5, 3.6 договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником (Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України) вартості поставленого товару після його отримання та підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідач зобов`язався передати у власність Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України товар, визначений у п. 1.2 договору, протягом 3-х робочих днів з моменту укладення цього договору. Строк поставки товарів до закінчення терміну дії скретч-карток (талонів) (п.5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов`язувався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Сторони також узгодили, що замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це у строк за десять днів (п.6.2.1 договору).

Згідно з п.п. 7.2 та 7.3.1 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань відповідач погодився сплатити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) у розмірі, передбаченому умовами цього договору.

Сторони погодили, що у випадку прострочення поставки товару відповідач сплачує Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню в розмірі 1% вартості товару, з поставки якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до п. 10.1 договору він набрав чинності з дати підписання і діяв до 31.12.2018, а в частині поставки товару - до закінчення терміну дії скретч-карток (талонів).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, що відповідач зобов`язувався, у відповідності до п. 5.1 договору, упродовж 3-х робочих днів з моменту його підписання передати Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України товар, передбачений договором. Останнім днем виконання відповідачем зобов`язань з передачі Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України предмету договору було 01.11.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням постачальником умов договору в частині поставки товару замовнику, військова частина звернулась до товариства з претензією №887 від 06.11.2018 з вимогою здійснити поставку товару, передбаченого договором та сплатити пеню, передбачену п.7.3.1 договору (том І а.с.42-43).

ТОВ «Кондор Логістик» листом №6836 від 14.11.2018 залишило претензію без задоволення, посилаючись на коливання цін на ринку нафтопродуктів.

Окрім того, відповідач 08.11.2018 звернувся до замовника з листом №6698, в якому запропонував останньому укласти додаткову угоду до договору №177/АС/2018 від 29.10.2018, відповідно до якої при незмінній ціні основного договору зменшити кількість паливно-мастильних матеріалів (в літрах) та відповідно збільшити їх вартість (том І а.с.44)

Листом №937 від 20.11.2018 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України відмовила в укладенні додаткової угоди (том І а.с.47) та запропонувала відповідачу у найкоротші терміни здійснити поставку товару, зазначеного у договорі (том І а.с.47).

У зв`язку із невиконанням постачальником умов договору в частині поставки товару замовнику, військова частина повторно звернулась до товариства з претензією №961 від 27.11.2018, з вимогою здійснити поставку товару, передбаченого договором та сплатити штрафні санкції у відповідності до п.7.3.1 договору (том І а.с.49).

Листом №7552 від 04.12.2018 відповідач, у відповідь на лист №937 та повторну претензію зазначив, зокрема, що 02.11.2018 у телефонній розмові товариство повідомило військову частину про неможливість здійснити поставку товару за цінами, встановленими у Специфікації до договору №177/АС/2018 від 29.10.2018, оскільки зросла ціна на нафтопродукти (том І а.с.50).

З огляду на наведені обставини, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 05.12.2018 листом №994 повідомила відповідача про намір розірвати договір №177/АС/2018 від 29.10.2018 з 15.12.2018 на підставі п.6.2.1 договору.

Сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем передбаченого п. 1.2. договору № 177/АС/2016 від 29.10.2018 обов`язку з передачі Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України предмета договору.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону з позовом до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивача 1: Міністерства внутрішніх справ України, м.Київ; позивача 2: Головного управління Національної гвардії України, м.Київ; позивача 3: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Вараш, Рівненської області про стягнення з ТОВ «Кондор Логістик», м. Львів, на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пені та штрафу у розмірі 539 416,80 грн. на підставі п. 7.3.1 договору. При цьому пеню нараховано за період прострочення поставки товару з 02 листопада 2018 року по 15 грудня 2018 року включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як зазначалось вище та вбачається із матеріалів справи, сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем передбаченого п. 1.2. договору № 177/АС/2016 від 29.10.2018 обов`язку з передачі Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України предмета договору.

ТОВ «Кондор Логістик» з 29.10.2018 до дня розірвання договору №177/АС/2018 не вчинено жодних дій, спрямованих на поставку Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України предмету закупівлі та з`ясування номіналу талонів, що свідчить про відсутність у відповідача волі на виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач знав про укладення 29.10.2018 договору №177/АС/2018 та зміст взятих ним на себе за цим договором зобов`язань і строки їх виконання.

Окрім того, відповідач звертався 01.11.2018 до Чернівецької торгово-промислової палати за наданням інформації про вартість пального на АЗС України, про яке йдеться у листі за № 284 від 01.11.2018 (том І а. с. 45).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом також правомірно встановлено, що листами № 5832 від 18.10.2018 та № 6374 від 29.10.2018, адресованих ТОВ «Міра Кепітал Груп» відповідач повідомляє товариство про визнання його Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України переможцем у відкритих торгах та укладення між ними договору поставки нафтопродуктів № 177/АС/2018 від 29.10.2018 на загальну суму 1 057 680 грн. з ПДВ та загальний об`єм поставки: дизельне паливо 31000 л, бензин А-95: 4400 л, бензин А-92: 2000 л (том І а.с.114-115).

Також, як вбачається із матеріалів справи, умови закупівлі оприлюднювались Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на вебпорталі «Прозорро», до складу тендерної документації входив проект договору.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

До складу тендерної пропозиції відповідача долучалась Інформація за №4978 від 26.09.2018, у якій йдеться про номінал талонів на паливо за договором, який буде укладено у результаті закупівлі.

Про укладення договору, який попередньо підписав відповідач, за результатами проведеної закупівлі, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України оприлюднено інформацію на вебпорталі «Прозорро», про що відповідачу надійшло відповідне електронне повідомлення.

Вищенаведені обставини спростовують посилання скаржника на те, що у постачальника не виникло обов`язку поставити товар без заявки замовника, оскільки відповідно до умов договору постачальник не може на власний розсуд визначити товар якого номіналу, кількості та в який строк потрібно поставити замовнику, для цього умовами договору передбачена заявка замовника, що в свою чергу є підтвердженням готовності до прийому товару та здійснення оплати за нього.

Окрім того, в ході розгляду справи в апеляційній інстанції встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 29 у телефонному режимі здійснила заявку щодо номіналу талонів та їх кількості відповідно до Специфікації до договору №177/АС/2018 від 29.10.2018.

Також, у листі за № 7552 від 04.12.2018 (том І а.с. 50) відповідач підтвердив, що 02.11.2018 ним у телефонній розмові повідомлено Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про неможливість здійснити поставку товару за цінами, встановленими у специфікації до договору, оскільки їх ціна зросла.

З огляду на вищенаведені обставини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріали справи у сукупності підтверджують обізнаність відповідача з умовами договору та небажання здійснити поставку товару за договором в зв`язку з тим, що ціна на нафтопродукти на момент настання строку виконання договору, зросла.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не виконано взятих на себе зобов`язань з поставки у скретч-картах (талонах) бензину А-92, А-95 та дизельного палива у кількості, асортименті та обсязі, визначених у Додатку № 1 до Договору, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача на підставі п. 7.3.1 договору підлягає стягненню 444 225,60 грн. пені за прострочення виконання зобов`зання з поставки товару з 02.11.2019 по 13.12.2018 та 74 037,6 грн. штрафу за прострочення поставки товару понад тридцять календарних днів.

Решта позовних вимог в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, оскільки з 14.12.202018 у відповідача уже не існувало обов`язку з поставки бензину та дизельного палива Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, так як за взаємною згодою сторін договір №177/АС/2018 про закупівлю товарів від 29.10.2018 розірвано, що підтверджується угодою про розірвання договору № 177/АС/2018 про закупівлю товарів від 29.10.2018, яка набирає чинності з моменту підписання двома Сторонами. Двома сторонами цю угоду підписано 14.12.2018 (том І а.с.110).

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Посилання скаржника на неможливість поставки нафтопродуктів за ціною, зазначеною у договорі, в зв`язку з зростанням ціни на цей товар на ринку не беруться судовою колегією до уваги, оскільки укладаючи угоду та пропонуючи ціну поставки товару, останній повинен був враховувати можливі ризики коливання цін на ринку нафтопродуктів, оскільки відповідно до приписів ст. 42 ГК України підприємництво це господарська діяльність, яка здійснюється самостійно, ініціативно та на власний ризик.

У матеріалах справи відсутні докази зміни ціни товару за договором. Ціни на нафтопродукти, зазначені у листі № 284 від 01.11.2018 Чернівецької торгово-промислової палати, не є форс-мажорними обставинами в розумінні розділу VІІ договору. Коливання цін на нафтопродукти на ринку сторони могли прогнозувати, укладаючи договір. У згаданому листі йдеться про вартість пального на АЗС України, тобто у роздрібній мережі. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснювала публічну закупівлю гуртової партії нафтопродуктів на суму 1 057 680,00 грн. з ПДВ.

Скаржником не надано суду належних доказів у спростування доказів, що різниця у ціні на нафтопродукти до 16 % являє собою націнку за роздрібний продаж цих товарів. Лист № 1773 від 12.03.2019 Головного управління статистики у Львівській області стосується середніх споживчих цін на паливо у Львівській області у листопаді 2018 року і не стосується цін на паливо за період з 30.10.2018 по 01.11.2018, коли відповідач мав повне право виконати свої зобов`язання за договором.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282-284 ГПК України,-

Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 914/86/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор логістик б/н від 19.06.2019 (вх. ЗАГС № 01-05/2264/19 від 19.06.2019) без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 914/86/19 в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 28 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяОрищин Г.В.