Окрема думка

від 23.10.2019 по справі 922/1347/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ОКРЕМА ДУМКА

23.10.2019 Справа № 922/1347/19

Окрема думка судді Білецької А.М. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 922/1347 /19.

Предметом спору у цій справі є вимога ФГ ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області про визнання за Фермерським господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 62,8699 га, розташованою на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, наданої на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії IV ХР №033420 від 18.12.2000 року.

Позов мотивовано тим, що право користування земельною ділянкою, яку було надано в постійне користування гр. ОСОБА_1. для створення фермерського господарства, переходить до такого господарства з моменту його створення і не припиняється зі смертю громадянина, на чиє ім`я було видано державний акт.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, позов задоволено у повному обсязі. Визнано право Фермерського господарства ОСОБА_1 на постійне користування земельною ділянкою площею 62,8699 га, яка розташована на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, наданої на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право користування землею серія IV ХР № 033420.

Керуючись частиною 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, висловлюю окрему думку щодо прийнятого колегією суддів апеляційного господарського суду судового рішення.

За змістом статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час надання громадянину ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частинами 1 і 3 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час надання громадянину ОСОБА_1 державного акта) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

За змістом частин 1 і 3 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час реєстрації Фермерського господарстваОСОБА_1 після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування (постанова Верховного Суду України від 23.11.2016 у справі № 657/731/14-ц).

Таким чином, з моменту смерті громадянина ОСОБА_1. земельна ділянка не перебуває у власності або користуванні інших осіб, належить державі, яка в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області уповноважена розпоряджатись такою ділянкою.

Фермерським господарством ОСОБА_1 не надано документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою, відсутні будь-які рішення уповноважених органів про передачу земельної ділянки у постйне користування.

Виходячи із положень чинного законодавства, право постійного користування земельною ділянкою нерозривно пов`язано з особою, котрій таке право надано згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою, та не може бути передано або автоматично перейти до створених ним юридичних осіб. Земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу прав на земельні ділянки. Для оформлення права на земельну ділянку законодавством встановлено певний порядок (процедура), що складається із послідовності юридично значимих дій, які мають бути вчинені заінтересованим суб`єктом з метою засвідчення права у встановленому законодавством порядку. При цьому, така процедура не віднесена до компетенції суду.

При цьому, єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа.

Земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

З матеріалів справи вбачається, що за життя громадянина ОСОБА_1. , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , фермерським господарством в особі його голови не вчинено дій з переоформлення права постійного користування земельною ділянкою, що була надана громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, на умовах оренди або у власність, або отримання у постійне користування спірної земельної ділянки саме Фермерським господарством ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважаю помилковим висновок про те, що земельна ділянка, яка надана у постійне користування громадянину ОСОБА_1 згідно з державним актом на право користування землею, залишилась на титулі постійного користування у Фермерським господарства ОСОБА_1 , оскільки відповідне право користування земельною ділянкою припинилось у зв`язку зі смертю особи, яка таке право отримала.

Крім того, за змістом статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні положення наведено у статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Проте за Фермерським господарствомОСОБА_1 права власності чи користування земельною ділянкою зареєстровано не було.

При цьому згідно з частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Отже, згідно з положеннями земельного законодавства, що діяло на час звернення Фермерським господарством ОСОБА_1 до суду із вимогою про визнання за фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою площею 62,8699 га, розташованою на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

З метою дотримання принципу правової визначеності та формування сталої судової практики вважаю, що в даному випадку слід враховувати правову позицію та висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18.03.2019 у справі №922/3312/17 з аналогічних правовідносин.

На підтвердження переходу до Фермерського господарства ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою в постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 враховані висновки, викладені в постановах Великою Палатою Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №677/1865/16, від 16.01.2019 у справі №483/1863/17, від 13.03.2019 у справі №691/1148/17, від 27.03.2019 у справі №376/331/16, за змістом яких після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України Про селянське (фермерське) господарство , відбувається фактична заміна землекористувача, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з моменту його державної реєстрації.

Однак, у зазначених справах предметом розгляду були правовідносини щодо оренди земельної ділянки на підставі відповідного договору, а висновок суду щодо переходу обов`язків землекористувача до фермерського господарства зроблено у зв`язку із суб`єктною юрисдикцією спору.

Натомість у справі № 922/1347/19 предметом спору є визнання за Фермерським господарством ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою, наданої на і`мя ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Зазначене свідчить про різне законодавче регулювання спірних правовідносин у вищезазначених справах, про які йдеться в постанові Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2019, і у справі № 922/1347/19.

На підставі викладеного вважаю, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання за Фермерським господарством ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою площею 62,8699 га, розташованою на території Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, наданої на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії IV ХР №033420 від 18.12.2000 року. А тому апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області слід було задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 27.08.2019 у справі № 922/13471/19 скасувати, а в позові відмовити.

Суддя А.М. Білецька