Постанова

від 21.10.2019 по справі 908/538/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 року м.Дніпро Справа № 908/538/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Коваль Н.С. адвокат, ордер 493511 № від 18.10.2019 р.;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 у справі №908/538/19 (суддя Азізбекян Т.А., повний текст рішення виготовлено у повному обсязі і підписано 05.08.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алокозай Преміум", смт. Доброслав Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Запоріжжя

про стягнення 965 642,86 грн. за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алокозай Преміум" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" про стягнення заборгованості за договором поставки № 01/2017 від 06.02.2017 у сумі 912 187, 33 грн. основного боргу, 42 057, 88 грн - інфляційних втрат, 11 397, 65 грн.-3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 у справі №908/538/19 позовні вимоги задоволені повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі - 912 187,33 грн, 42057,88 грн. - інфляційні втрати - суму; 3 % річних у розмірі - 11 397 ,65 грн, 14484,64 грн - судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019р у справі №908/538/19 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач вважає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилаючись на ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" скаржник звертає увагу на те, що надані позивачем видаткові накладні і товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам вказаного закону, а отже не є належними доказами на підтвердження факту поставки товару. У видаткових накладних у графі Отримав міститься підпис і печатка ТОВ "Український Рітейл", проте не зазначено посаду і дані особи, яка вчинила підпис. У товарно-транспортних накладних у графі "Прийняв/відповідальна особа вантажоодержувача", міститься лише прізвище (нерозбірливо) та підпис, без зазначення посади.

Посилання суду на акти взаєморозрахунків як доказ, що підтверджує якісь операції між сторонами і підтверджує вимоги позивача скаржник вважає безпідставними. Акт звіряння взаємних розрахунків доводить лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату. Правильність (достовірність) показників дебіторської чи кредиторської заборгованості цим актом не підтверджується.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.

За твердженням позивача, судом першої інстанції правомірно встановлено відсутність заперечень з боку відповідача щодо факту поставки товару , його отримання, підписання видаткових і товарно-транспортних накладних представниками ТОВ "Український Рітейл" без будь-яких зауважень і проставлення печаток, що в сукупності підтверджує факт поставки товару.

Позивач зазначає, що відповідачем не було заявлено жодних претензій щодо супровідних документів на товар, не складались акти розбіжностей відповідно до вимог п. 3.5. договору та не доводились до ТОВ "Алокозай Преміум" будь-які рішення ТОВ "Український Рітейл".

Щодо актів взаєморозрахунків, позивач звертає увагу на п. 6.8. укладеного сторонами договору поставки, яким встановлено, що сторони проводять звірку розрахунків по здійсненим поставкам товару, для чого Покупець готовить проект акту звірки і направляє його Постачальнику. Таким чином, підписаний ТОВ "Український Рітейл" акт звірки взаєморозрахунків за період жовтень 2018 року (станом на 31 жовтня 2018 року) свідчить про фактичне визнання відповідачем заборгованості перед позивачем за договором поставки №01/2017 від 06.02.2017, яка є безспірною, у зв`язку з підписанням вказаного акту звірки.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 у справі №908/538/19. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.09.2019 на 12:20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 розгляд апеляційної скарги відкладений на 21.10.2019 на 12:40 годину, через відсутність доказів належного повідомлення скаржника про дату, час та місце судового засідання.

Ухвалою від 09.10.2019 у справі №908/538/19 задоволено клопотання позивача та розгляд апеляційної скарги, відкладений на 21.10.2019, вирішено здійснювати в режимі відеоконференції з Південно-західним апеляційним господарським судом.

Представник відповідача у судове засідання не явився, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900076157214 (а.с.18, т.2). Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

21.10.2019 в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

06.02.2017 між ТОВ "Український Рітейл" (покупець) та ТОВ "Алокозай Преміум" (постачальник) укладений договір № 01/2017, відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах цього договору, найменування, асортимент і ціна товару вказується в додатку № 1 "специфікація", який є невід`ємною частиною договору.

Розділом 2 договору закріплено, що товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язаний приймати від покупця замовлення на поставку товару і здійснювати поставку товару за адресами, в кількості і на дату визначені в замовленні, власними транспортними засобами та за свій рахунок.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що зобов`язання з поставки товару вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету документів належним чином оформлених супровідних документів покупцю згідно умовам цього договору і діючого законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а постачальник таким, що виконав свої договірні зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів: - в погоджений з покупцем день та час; - в асортименті, кількості, згідно замовленню; - за ціною, затвердженою сторонами в специфікації; - з повним пакетом правильно заповненої супровідної документації; - у повній відповідності з діючим законодавством України і умовами цього договору.

Згідно пункту 3.7 договору разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити такі супровідні документи: - товарно-транспортна накладна; - видаткова накладна; - посвідчення якості товару; - інші документи на товар, надання котрих передбачено законодавством України.

Вимоги з оплати товару вказуються в додатку № 6 до цього договору. Сторони проводять звірку взаєморозрахунків по здійсненим поставкам товару, для чого покупець готує проект акту звірки та направляє його постачальнику.

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. У випадку, якщо за ЗО календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна з сторін в письмовому вигляді не заявить про розірвання договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний рік.

Розділом 13 договору зафіксовані додатки, за умови підписання які є невід`ємною частиною договору: - специфікація;- "Порядок направлення та прийняття замовлень на поставку за допомогою ЕБІ"; - зразок замовлення на поставку з повідомленням про одержання; - перелік представників постачальника, відповідальних за приймання замовлень і відправку повідомлень про одержання; - графік поставок; - комерційні умови договору; - картка товару; - специфікація на тару.

За договором документ підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариства, діє з протоколом розбіжностей від 06.02.2017.

06.02.2017 сторонами за договором № 01/2017 складений протокол розбіжностей щодо пунктів 2.4, 6.1, 6.4- виключити, 8.8, 8.11, 2.22.

Позивачем у підтвердження поставки товару на адресу покупця надані такі видаткові накладні: № Ю 0000000201 від 16.04.2018 на суму 263 617, 20 грн.; - № Ю0000000302 від 23.04.2018 на суму 4 708, 80 грн.; - № Ю 00000000003 від 01.05.2018 на суму 83 062,08 грн.; - № Я0000000152 від 14.05.2018 на суму 18 359, 76 грн.; - № Я0000000265 від 21.05.2018 на суму 9 857, 52 грн.; - № Я0000000359 від 29.05.2018 на суму 153 574, 08 грн.; - № А0000000132 від 11.06.2018 на суму 36 737, 28 грн.; - № А0000000235 від 18.06.2018 на суму 8 069, ,76 грн.; - № А0000000339 від 25.06.2018 на суму 22 199, 76 грн.; - № Б 0000000015 від 02.07.2018 на суму 14 145, 84 грн.; - №Б0000000102 від 09.07.2018 на суму 11 617, 20 грн.; - № Б00000000209 від 16.07.2018 на суму 6 694, 56 грн.; - № Б0000000309 від 23.07.2018 на суму 9 598, 32 грн.; - № Б0000000410 від 30.07.2018 на суму 9 228, 24 грн.; - № В0000000165 від 13.08.2018 на суму 26 316, 24 грн.; - № В0000000275 від 20.08.2018 на суму 13 288, 56 грн.; - № В0000000358 від 27.08.2018 на суму 5 799, 36 грн.; - №Г0000000014 від 03.09.2018 на суму 24 693, 12 грн.; - № Г0000000111 від 10.09.2018 на суму 27 207, 36 грн.; - № Г0000000225 від 17.09.2018 на суму 18 644, 64 грн.; - № Г 0000000344 від 24.09.2018 на суму 28 203, 84 грн.; - № Д0000000003 від 01.10.2018 на суму 19 205, 28 грн.; - №Д0000000110 від 08.10.2018 на суму 56 530, 32 грн.; - № Д0000000230 від 16.10.2018 на суму 13 268, 40 грн.; - №Д0000000338 від 22.10.2018 на суму 23 045, 52 грн.; - № Д0000000457 від 29.10.2018 на суму 18 154, 32 грн. Загалом надані видаткові накладні на суму 925 827, 36 грн.

Згідно даних оборотно - сальдової відомості по рахунку 361 за жовтень 2018, сальдо на початок періоду - 826 629, 29 грн., сальдо на кінець періоду - 937 577, 08 грн.

За даними позивача відповідачем частково сплачена сума у розмірі 25 389, 75 грн., решта заборгованості на день подання позову до суду становить - 912 187, 33 грн. (сплачена сума - 25 389, 75 грн.).

Також, до матеріалів справи позивачем наданий належним чином завірений акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2018, за яким сторони погодили, що сума боргу становить - 937 577, 08 грн.

Позивачем до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії таких товарно-транспортних накладних: № 186 від 16.04.2018; - № 278 від 23.04.2018; - № З від 01.05.2018; - № 148 від 14.05.2018; - № 259 від 21.05.2018; - № 359 від 29.05.2018; - № 126 від 11.06.2018; -№ 227 від 18.06.2018; - № 335 від 25.06.2018; - № 14 від 02.07.2018; - № 106 від 09.07.2018; - № 218 від 16.07.2018; - № 317 від 23.07.2018; - № 416 від 30.07.2018; - № 158 від 13.08.2018; -№ 262 від 20.08.2018; - № 341 від 27.08.2018; - № 17 від 03.09.2018; - № 103 від 10.09.2018; - № 212 від 17.09.2018; - № 326 від 24.09.2018; - № 5 від 01.10.2018; - № 105 від 08.10.2018; - № 221 від 16.10.2018; - № 326 від.22.10.20 і 8: - № 437 від 29.40.2018.

Крім того, позивачем надані належним чином засвідчені копії сертифікатів відповідності № UA.П.187.0094-17 (термін дії з 06.07.2017 до 05.07.2018), № UA.С. 187.069-18 (термін дії з 05.07.2018 до 04.07.2018) на продукцію 0902.1211 - чаї в асортименті ТМ "Аlokozay"- 32 найменувань згідно додатку.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №01/2017 від 06.02.2017.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення договору наведено у ч. 1 ст. 712 ЦК України.

За приписами частини шостої статті 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина 1 статті 664 ЦК України).

Умовами розділу "Условия и порядок поставки" , сторонами договору погоджені умови виконання Постачальником зобов`язань з поставки товару, а у п. 3.7. договору - перелік супровідних документів, які Постачальник зобов`язаний надати з товаром.

Постачальником в підтвердження виконання своїх зобов`язань з поставки товару на загальну суму 925 827, 36 грн. в період з 16.04.2018р. по 29.10.2018р. були надані копії накладних (т.1 а.с.50-75) та товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 128-179) в яких отримання товару покупцем підтверджується підписами його представників, які скріплені печатками товариства. Крім того, позивачем надані належним чином засвідчені копії сертифікатів відповідності № UA.П.187.0094-17 (термін дії з 06.07.2017 до 05.07.2018), № UA.С.187.069-18 (термін дії з 05.07.2018 до 04.07.2018) на продукцію 0902.1211 - чаї в асортименті ТМ "Alokozay"- 32 найменувань згідно додатку (т.1 а.с. 180-183).

ТОВ "Український Рітейл" здійснено оплату на суму 25 389,75 грн в рахунок погашення поставленого товару за Видатковою накладною № Ю0000000111 від 10.04.2018 року у розмірі 11 749,72 грн. та часткового погашення поставленого товару за Видатковою накладною № Ю0000000201 від 16.04.2018 року у розмірі 13 640,03 грн. В подальшому жодних виплат на користь ТОВ АЛОКОЗАЙ ПРЕМІУМ за вищезазначеними видатковими накладними ТОВ "Український Рітейл" не здійснювало і, таким чином, не виконало зобов`язання за договором поставки № 01/2017 від 06.02.2017 року

Також, до матеріалів справи позивачем наданий належним чином завірений акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2018, за яким сторони погодили, що сума боргу становить - 937 577, 08 грн (т.1 а.с. 80).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості прийняття в якості допустимого доказу копії видаткових накладних через те, що в них неможливо ідентифікувати посади осіб позивача, відповідальних за прийняття товару відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

За приписами ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пунктами 3.5., 3.9 договору сторони передбачили, що при невідповідності супровідних документів поставленому товару, умовам договору або вимогам законодавству, або відсутності супровідних документів при передачі товару, Покупець вправі відмовитись від приймання товару, відстрочити дату розрахунків.

При невідповідності (помилки) у супровідних документах сторони в п. 3.6 договору погодили необхідність складання акту розбіжностей за участю представника Покупця і особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому вказуються виявлені при прийманні невідповідності.

В матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення відповідачем дій, направлених на відмову у прийманні товару, встановлення строку для відстрочення дати розрахунків на строк надання необхідних документів або складання акту розбіжностей.

Абзацом 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

На підтвердження отримання товару, який відпускався відповідачеві позивачем надано товарно-транспортні накладні, дати яких збігаються з датами видаткових накладних. В товарно-транспортних накладних містяться дані, які дозволяють ідентифікувати за необхідності відповідальних осіб відповідача, які безпосередньо здійснювали прийому товару за видатковими накладними.

В більшій кількості видаткових накладних, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, міститься розшифрування підпису (прізвище) особи, що отримала товар. Апелянт не вказує, в якій саме видатковій накладній підпис особи, відповідальної за прийняття товару неможливо ідентифікувати.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відсутність у видаткових накладних зазначення посад і даних, які дозволяють ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, яка скріплена печаткою покупця, а також за наявності на первинних документах інших обов`язкових відомостей, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, слід вважати неістотним недоліком документа, що містять відомості про господарську операцію і не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась.

Накладні підписані відповідачем без зауважень і застережень, а часткова оплата товару свідчить про схвалення поставки товару.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що видаткові накладні підписані від імені ТОВ "Український Рітейл" не уповноваженими на отримання товару особами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частинами першою та другою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

За вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач не надав доказів оплати товару на суму 937 577, 08 грн. Сума боргу підтверджується останнім актом звірки за жовтень 2018 року.

Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат - 42 057, 88 грн. та 3 % річних від простроченої суми заборгованості - 11 397, 65 грн. Скаржником не оскаржується правильність висновків суду першої інстанції щодо стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних.

Оскільки під час розгляду справи не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За наведених обставин Центральний апеляційний господарський суд вважає, що висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар в розмірі 937 577, 08грн, 42 057, 88 грн.- інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми заборгованості - у розмірі 11 397, 65 грн є законним та обґрунтованим, підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

За п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат:

Оскільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 у справі №908/538/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.07.2019 у справі №908/538/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.10.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя С.Г. Антонік