Рішення

від 22.10.2019 по справі 908/2324/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/63/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2019 Справа № 908/2324/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2324/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миротворець", ідентифікаційний код юридичної особи 38070053 (69104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, буд. 9, кв. 2; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, оф. 25а)

до відповідача Фермерського господарства "Деметра Агро 2008", ідентифікаційний код юридичної особи 35866300 (70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 29)

про стягнення 118650,60 грн.

участю уповноважених представників:

від позивача: Єренко Д.В., адвокат, № ордер ЗП 098269 від 25.06.2019;

від відповідача: Салімонов Р.Є., адвокат, ордер ЗП 000806 від 27.09.2019

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миротворець" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом від 22.08.2019 (вх. № 2496/08-07/19 від 28.08.2019) про стягнення з Фермерського господарства "Деметра Агро 2008" 118650,60 грн., з яких: 85600,00 грн - основний борг за договором №Д-13/09-16 від 26.09.2016 на надання послуг з охорони; 5753,11 грн - пеня за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання; 21832,84 грн - інфляційні втрати та 5464,65 грн - 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 624 - 629, 901, 903, 978 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 175, 179, 193, 232 Господарського кодексу України, і обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної оплати за послуги охорони, надані позивачем відповідачу в період з березня по вересень 2017 року. Позивач вважає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, та надав замовнику ФГ Деметра Агро 2008 послуги з охорони його території за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н., с. Павлівське, вул. Залізнична 29, та об`єктів, що на ній знаходяться. Претензій від замовника в частині якості, повноти наданих охоронних послуг та будь-яких інших зауважень за наведений період на адресу ТОВ Миротворець не надходило, що дає підстави констатувати про належне їх надання з боку виконавця. На противагу даного, ФГ Деметра Агро 2008 свої зобов`язання за договором № Д-13/09-16 від 26.09.2016, з оплати послуг охорони за період березень - вересень 2017 року включно не виконало, внаслідок чого у замовника виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 85 600 гривень. За грошовим зобов`язанням, яке позивач вважає порушеним, позивач нарахував 5753,11 грн пені, 21832,84 грн інфляційних втрат та 5464,65 грн 3% річних.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 справу № 908/2324/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Позовна заява прийнята судом до розгляду ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2019 у справі № 908/2324/19.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача - автомобіль AUDI Q7, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2015.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2019 у справі № 908/2324/19 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

09.09.2019 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про надсилання кореспонденції щодо даної справи на адресу для листування, вказану в інформації про представника.

25.09.2019 до канцелярії суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, з доданими документами та заявою свідка, з доказами направлення відзиву позивачеві у справі. Відповідач вважає позовні вимоги ТОВ Миротворець про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 118 650,60 грн., з яких: 85 600 грн. - основний борг; 5 753,11 грн. - пеня; 21 832,84 грн. - інфляційні втрати; 5 464,65 грн. - 3% річних, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач не визнає жодної обставини, наведеної позивачем в позовній заяві, в тому числі стосовно розміру судових витрат, стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. З березня 2017 року позивач зобов`язання за договором не виконував, охоронні послуги не надавав, відповідно, рахунок не виставляв, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) - сторони не підписували; при відсутності послуги її вартість не оплачувалася. В порушення умов договору, з березня 2017 року ТОВ Миротворець в односторонньому порядку відмовилося від виконання зобов`язань за договором № Д-13/09-16 від 26.09.2016 року на надання послуг з охорони . Через односторонню відмову позивача від договірних зобов`язань, відповідач змушений був вирішувати питання охорони об`єкта шляхом укладання трудових договорів з фізичними особами, оформленими на посади сторожів та за допомогою працівників господарства. По вимогам про стягнення пені відповідачем заявлено про застосування позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України.

27.09.2019 до канцелярії суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: пояснень щодо нарахування втрат від інфляції та заяви свідка із доказами направлення відповідачеві у справі.

Також сторонами подано суду заперечення № 237 від 11.10.19 на письмові пояснення позивача по справі та відповідь від 09.10.19 на відзив.

В судових засіданнях 27.09.19 та 15.10.19 оголошувались перерви.

В судовому засіданні 22.10.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Оберіг".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив у його задоволенні відмовити.

В судовому засіданні 22.10.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року Фермерським господарством Деметра Агро 2008 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миротворець (виконавець) було укладено договір № Д-13/09-16 на надання послуг з охорони (далі договір № Д-13/09-16).

Згідно з п. 1.1. договору № Д-13/09-16 Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується за плату надавати послуги з охорони території замовника, а також об`єктів, що належать замовнику і знаходяться на даній території (далі - територія та майно, що охороняється).

Відповідно до п. 1.2. договору № Д-13/09-16 територія Замовника, що охороняється за даним Договором, розташована за адресою: Запорізька обл., Вільнянський р-н., с. Павлівське, вул. Залізнична. 29.

Пунктом 2.1. договору № Д-13/09-16 визначено, що охорона території Замовника здійснюється виконавцем щодня 10-12 годин на добу, починаючи з 01 жовтня 2016.

Обов`язки сторін врегульовано пунктами 3.1 та 3.2 договору № Д-13/09-16.

Виконавець зобов`язаний:

1) Забезпечувати охорону майна, що знаходиться на території, яка охороняється;

2) Не допускати проникнення сторонніх осіб на територію, що охороняється;

3) Здійснювати на території, що охороняється, пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення товарно-матеріальних цінностей на територію або з території об`єкта, який охороняється.

Замовник зобов`язаний:

а) безплатно надати виконавцю до початку охорони всю необхідну інформацію, схеми, штани та ін., необхідні для розробки проекту плану-схеми території, що охороняється;

б) виконувати всі мотивовані рекомендації виконавця, що стосуються безпеки, які передаватимуться письмово.

Згідно з п. 4.1. договору № Д-13/09-16, у разі порушення строку оплати вартості наданих виконавцем послуг, Замовник за кожен день прострочення зобов`язаний виплатити виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості.

За умовами п.п. 6.1.-6.2. договору № Д-13/09-16, вартість послуг складає згідно рахунку фактури та акту виконання робіт. Розрахунок за даним Договором здійснюється до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 7.2. договору № Д-13/09-16 строк дії даного договору встановлюється з 01.10.2016 до 30.09.2017 включно.

Пунктом 7.3. договору № Д-13/09-16 встановлено, що після закінчення строку дії, даний договір вважається продовженим на рік, якщо одна із сторін не зажадає його розірвання письмово, з повідомленням про не за місяць.

Пунктом 7.4. договору № Д-13/09-16 передбачено, що закінчення строку даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

В пункті 7.6 договору № Д-13/09-16 сторони передбачили, що даний договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до даного договору. Даний договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами додаткової угоди до даного договору, яка підписується компетентними представниками сторін та скріпляється печатками.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг): 1) № ОУ-0000019 за березень 2017 на суму 12 400 грн; 2) № ОУ-0000024 за квітень 2017 на суму 12 000 грн; 3) № ОУ-0000027 за травень 2017 на суму 12 400 грн; 4) №ОУ-0000035 за червень 2017 на суму 12 000 грн; 5) № ОУ-0000040 за липень 2017 на суму 12 400 грн; 6) № ОУ-0000045 за серпень 2017 на суму 12 400 грн; 7) № ОУ-0000050 за вересень 2017 на суму 12 000 грн; не підписані замовником - уповноваженою особою Фермерського господарства Деметра Агро 2008 , та не містять печаток відповідача.

З огляду на викладене, факт надання послуг та виникнення грошового зобов`язання відповідача не підтверджено належними доказами - актами виконаних робіт.

Не підписано відповідачем і акт звірки взаєморозрахунків від 08.05.2019.

Листом № 108 від 06.06.19 вказані вище акти здачі-приймання робіт та акт звірки взаєморозрахунків повернуті Фермерським господарством Деметра Агро 2008 Товариству з обмеженою відповідальністю Миротворець без оформлення, з обґрунтуванням відсутності надання послуг охорони за період з березня по вересень 2017 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано інших письмових доказів, які б прямо чи опосередковано підтверджували фактичне надання позивачем відповідачу охоронних послуг за договором за заявлений період. Так, не надано доказів, передбачених умовами договору, щодо щоденного приймання Виконавцем під охорону території, що охороняється, і здача її Замовнику (п. 2.2), здійснення пропускного режиму на території (п. 3.1).

Позивачем доказів щомісячного направлення відповідачеві актів здачі-приймання та рахунків-фактур не надано.

Згідно з п. 6.2. договору, розрахунок за даним договором здійснюється до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, тоді як, надані позивачем рахунки-фактури містять інші строки їх сплати.

До того ж, як свідчать матеріали справи, позивачем направлено відповідачеві акт звірки та претензію з вимогою оплатити охоронні послуги за договором за період з березень 2017 - вересень 2017 лише у 2019 році (тобто майже через два роки після надання послуг), перед зверненням до суду із цим позовом.

Надані позивачем до матеріалів справи накази про прийняття на роботу охоронників, не є належними доказами в підтвердження факту здійснення охоронних послуг у спірний період.

Отже, позивачем не доведено належними доказами факт надання охоронних послуг у заявлений період та порушення зобов`язання з оплати послуг охорони відповідачем.

При цьому, суд враховує, що позивач на інші докази, ніж ті, що додані ним до матеріалів справи, не посилався, суду не надавав.

Відповідно до статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд відхиляє посилання обох сторін на показання свідків.

Відповідно до ч. 2. ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

В період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року між сторонами підписувались акти здачі-приймання робіт (надання послуг), виставлялись рахунки, здійснювалась оплата послуг, що ще раз підтверджує саме такий порядок виникнення грошового зобов`язання з оплати послуг охорони.

Таким чином, належним письмовим доказом надання послуг, встановленим сторонами, є акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Відтак факт надання послуг не може бути підтверджено показаннями свідків.

Крім того, показання свідка ОСОБА_1 суперечить показанням свідка ОСОБА_2 .

З цих же мотивів відхиляються посилання сторін на трудові відносини з фізичними особами, як з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Миротворець , так і з боку Фермерського господарства Деметра Агро 2008 .

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності (за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення) лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі.

Згідно з п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача та наявності підстав для стягнення спірної суми, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. На підставі викладеного, питання про застосування строків позовної давності, про що заявлено відповідачем в своїй заяві, судом не розглядалося.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.10.19.

Суддя А.О. Науменко