Ухвала

від 22.10.2019 по справі 914/1270/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.10.2019 р. Справа № 914/1270/19

м.Львів

за позовом: ОСОБА_1 , м.Буськ Львівської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІКО", м.Буськ Львівської області

до відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м.Монастирище Черкаської області,

про визнання недійсним договору поруки №3 від 12.08.2016р, що був укладений між поручителем ТзОВ "АІКО" та ТзОВ "Седна-Агро"

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Бідак О.О. - адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Кушнір С.В. - адвокат

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АІКО", до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" про визнання недійсним договору поруки №3 від 12.08.2016р, що був укладений між поручителем ТзОВ "АІКО" та ТзОВ "Седна-Агро".

Ухвалою суду від 08.07.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів на усунення недоліків. 19.07.2019р. за вх.№30006/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відтак, ухвалою суду від 24.07.2019р. відкрито провадження у справі №914/1270/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.09.2019 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 09.09.2019р. строки підготовчого провадження продовжено та підготовче засідання відкладено на 02.10.2019р. з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 02.10.2019р. підготовче засідання відкладено на 10.10.2019р. Ухвалою суду від 10.10.2019р. підготовче засідання відкладено на 22.10.2019р. з підстав викладених в ній.

Представник позивача в підготовче засідання 22.10.2019р. з`явився.

Відповідач-1 явки повноважного представника в підготовче засідання 22.10.2019р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача-2 в підготовче засідання 22.10.2019 з`явився.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В підготовчому засіданні розглянуто клопотання позивача про призначення судової експертизи.

Представник позивача підтримав подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Зокрема зазначив, що однією з підстав на які посилається позивач у позовній заяві є те, що оспорюваний ним договір поруки №3 від 12.08.2016р. не підписувався директором ТзОВ АІКО і даний факт також підтверджує сам директор ТзОВ АІКО у своєму листі. Окрім цього, як зазначає представник позивача, останній є єдиним учасником товариства, а це у свою чергу свідчить про те, що у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариство одноособово та оформляються письмовим рішення такого учасника. Проте, як зазначає позивач, такого рішення ним не приймалося та не підписувалося, а отже у директора ТзОВ АІКО не було повноважень на підписання спірного договору. Відтак, позивач просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу для встановлення належності підпису директора ТзОВ АІКО на договорі поруки та вирішення експерта поставити таке питання: Чи підпис від імені директора ТзОВ АІКО ОСОБА_2 виконано ОСОБА_2 , чи іншою особою? ;

Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення даного клопотання з підстав викладених у поданих запереченнях. Зокрема, зазначив, позовні вимоги ОСОБА_1 пов`язані ,на думку відповідача-2, лише з недобросовісним ставленням до договірних зобов`язань, а також у зв`язку з тим, що ТзОВ Седна-Агро подано позов до інших поручителів, боржника та ТзОВ АІКО , як поручителя, про солідарне стягнення заборгованості. На думку представника відповідача-2, не може бути обгрунтованою підставою для проведення судової експертизи та задоволення позовних вимог, неналежні докази, як вказує позивач, а саме листи чи певні переписка між ним та директором товариства відповідача-1, де останній стверджує що не підписував оспорюваного договору. Водночас, як зазначає представник відповідача-2 в матеріалах справи відсутні будь які інші взаємно суперечливі докази.

Окрім цього, представник відповідача-2 повідомив, що ТзОВ АІКО зверталося до господарського суду Черкаської області з позовом до ТзОВ Седна-Агро про визнання договору поруки недійсним (справа №925/1042/18) і у даній справі також було подано клопотання про призначення експертизи, яке судом задоволено. Однак, через несплату вартості проведення судової експертизи, матеріали справи були повернуті суду та в подальшому ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.06.2019р. за заявою позивача (ТзОВ АІКО ) позов залишено без розгляду.

Також представник відповідача-2 зазначив, що положення статуту ТзОВ АІКО не містять обов`язку отримання схвалення на вчинення правочинів (рішення чи протоколу загальних зборів), а відтак, директор ТзОВ АІКО мав відповідні та належні права та повноваження на укладення договору поруки та його підписання. Натомість на думку відповідача-2, твердження позивача та відповідача-1 про те, спірний договір не укладався та не підписував директором товариства не знаходять свого підтвердження доказами у справі, оскільки такі твердження мають характер припущення та спотворення дійсних обставин справи.

Відтак, відповідач-2 вважає, що наведені позивачем підстави для призначення судової експертизи є не обгрунтованими та не є перешкодою для розгляду справи по суті, а наявні вимоги підлягають вирішенню шляхом надання судом належної правової оцінки правовідносинам сторін, а тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, заслухавши думку представників сторін позивача та відповідача-2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обгрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 1 Закону України Про судову експертизу передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України Про судову експертизу ).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Аналогічні положення викладені у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якою роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У даному конкретному випадку суд не вбачає дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин, що входять до предмета доказування при розгляді даного спору. Крім того, наявні у справі докази не є взаємно суперечливими, а відтак, немає потреби у спеціальних знаннях експерта та у призначенні судової експертизи для оцінки таких доказів.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та розглядом інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осію, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалення судового рішення (ст.76 ГПК України).

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК).

Відтак, дослідивши клопотання позивача, суд вважає, що заявником не наведено обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи у даній справі, оскільки відсутня сукупність умов, встановлених законом для її проведення, у зв"язку з чим відмовляє позивачу в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.2, 74, 99, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2019р. (вх.№1985/19 від 22.07.2019) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кітаєва С.Б.