Рішення

від 16.10.2019 по справі 922/2056/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2056/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області, 64872, с. Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області, код ЄДРПОУ 04400050;

до відповідача 1 Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198;

відповідача 2 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 39411771;

про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача збитків у розмірі 257805,41грн., завданих внаслідок невиконання ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - Щербак Т.М. (довіреність № 32-20-0.14,2-17/62-19 від 03.01.2019);

відповідача 2 - Даугуля В.Я. (довіреність № 22-28-0.172-13/72-19 від 14.01.2019).

Суть спору:

Верхньосамарська сільська рада Близнюківського району Харківської області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про стягнення збитків спричинених внаслідок невиконання ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018, 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 по справі № 922/467/18 у розмірі 257805,41 грн..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача 1 щодо невиконання ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18, а також дій щодо не надання ТОВ "Колос" витягу з нормативно-технічної документації, унеможливив здійснення перерахування орендної плати та земельного податку до місцевого бюджету з вересня 2018 по липень 2019 у розмірі 257805,41грн., внаслідок чого позивач не має змоги утримувати соціальну сферу та вимушена брати позики.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2056/19, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2019 о 11:00 год. Відповідачам, згідно ст. 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

07.08.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позов вих. №1151 від 07.08.2019 (вх. №18949 від 07.08.2019), в якому, останній проти позову заперечує повністю, вказує на те, що позивачем необґрунтовано обставин щодо невиконання останнім заходів забезпечення позову та відповідно порушення прав та обов`язків позивача, не надано доказів, які б підтверджували право колективної власності позивача на земельну ділянку, не доведено взаємозв`язку між виконанням відповідачем 1 ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18 та збитками, які просить стягнути позивач, у зв`язку з чим на думку відповідача 1, позов є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області про зупинення провадження вих. № 1152 від 07.08.2019 (вх. № 18947 від 07.08.2019).

13.08.2019 від відповідача 2 надійшов відзив на позову, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог повністю, вказує на безпідставність позовних вимог до Державної служби геодезії та картографії України, як відповідача 2 по справі, оскільки останній не є учасником правовідносин, які є предметом розгляду справи №922/467/18, а відтак не вчиняв та не міг вчинити будь-яких дій, які б завдали, чи могли завдати майнову шкоду позивачу, крім цього, останній наголошує на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не доведено наявність в діях відповідачів, всіх чотирьох елементів господарського правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків як таких.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2019 на підставі ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 09.09.2019 о 12:15 год.

04.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив вих. №339-02-25 від 03.09.2019 (вх. № 21056 від 04.09.2019), в якому позивач підтримав позовні вимоги, та в запереченням аргументам відповідачів зазначив, що відповідач 2, хоч і не є учасником спірних правовідносин у справі №922/467/18, однак на нього покладені функції щодо здійснення контролю та нагляду за додержанням земельного законодавства, а так як останній є центральним органом державної влади в цій сфері відповідач 2, на думку позивача, зобов`язаний нести господарську-правову відповідальність разом з відповідачем 1, який є його структурним підрозділом, дії якого і завдали збитків позивачу.

Приймаючи до уваги, що під час підготовчого засідання судом вирішено всі питання та вчинено всі дії, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2019, на підставі ч. 2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 23.09.2019 о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2019 залишено заперечення на відповідь на відзив відповідача 1 без розгляду.

Протокольною ухвалою від 23.09.2019 у зв`язку з відсутністю представника позивача відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.10.2019 о(об) 11:15.

У судовому засіданні 16.10.2019 заслухано вступне слово учасників справи.

Повноважний представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував проти задоволення позову та наголошував на необґрунтованості позовних вимог, зокрема відповідач зазначив, що позивачем необґрунтовано розміру збитків, які просить стягнути позивач та не доведено складу господарського-правового правопорушення.

Повноважний представник відповідача 2, підтримав заявлені відповідачем доводи, при цьому зазначив, що відповідач 2 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки не є учасником відносин, які є предметом спору у справі №922/467/18.

Повноважний представник позивача у судове засідання призначене на 16.10.2019 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомляв, клопотань щодо відкладення судового засідання не подавав, при цьому, як вбачається з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення №024254 ухвалу-повідомлення від 23.09.2019 отримано, ще 30.09.2019, у зв`язку з чим, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи по суті за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, визнається сторонами та встановлено рішеннями судів по справі №922/467/18, зокрема, ухвалами господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову, 19.01.2008 року між Близнюківською РДА та ТОВ Колос укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320682000:03:000:0001, площею 202,0073 га, строком на 10 років.

Як стверджує позивач, земельна ділянка площею 202,0073га, кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району, а тому укладаючи договір оренди землі від 19.01.2008, Близнюківська РДА діяла в інтересах Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району.

Водночас, Наказом Головного управління від 15.03.2018 № 1574-СГ припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 202,0073 га, у тому числі рілля 202,0073 га, яка була надана ТОВ "Колос" на підставі договору оренди від 19.01.2008, у зв`язку із закінченням строку, на який укладено договір оренди. На підставі зазначеного наказу 27.03.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинено право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 загальною площею 202,0073 га ТОВ "Колос".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2018 відкрито провадження у справі № 922/467/18 за позовом ТОВ "Колос" до Головного управління про визнання поновленим на 7 років договору оренди земельної ділянки від 19.01.2008.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі № 922/467/18 заборонено Головному управлінню до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти дії щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.04.2018 у справі № 922/467/18 заборонено Головному управлінню до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/467/18 вчиняти наступні дії відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 загальною площею 202,0073 га: проводити будь-які земельні аукціони відносно вказаної земельної ділянки; змінювати (скасовувати) її кадастровий номер; вчиняти дії щодо поділу цієї земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2019 у справі № 922/467/18 у задоволенні позову ТОВ "Колос" відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2018 задоволено клопотання Головного управління про скасування заходів забезпечення позову, застосовані ухвалами Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 у справі № 922/467/18 після набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2018 законної сили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2019 у справі № 922/467/18 апеляційну скаргу ТОВ "Колос" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2018 року - без змін.

Постановою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зід 23.01.2019 касаційну скаргу ТОВ "Колос" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.06.2018 року у справі 922/467/18 скасовано. Справу № 922/467/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області, який на даний час триває.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 задоволено заяву ТОВ "Колос" про забезпечення позову, накладено арешт на 103 земельні ділянки з новими кадастровими номерами, які були утворені в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 202,0073 га, розташованої на території Верхньосамарської сільради, та заборонено Головному управлінню до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/467/18 вчиняти наступні дії: затверджувати технічну документацію з землеустрою щодо вказаних земельних ділянок; видавати накази щодо передачі у власність або користування вказаних земельних ділянок.

23.04.2019 Верхньосамарська сільська рада звернулась до в.о. Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та інших державних органів з листом вих. № 157-02-25 від 23.04.2019 року, в якому просила скасувати Наказ Головного управління від 15.03.2018 № 1574-СГ, оскільки такий на їх думку порушує право колективної власності позивача.

У відповідь на вказаний лист відповідач 2 листом №18-28-0.19-4454/-19 від 20.05.2019 "Про розгляд листів" повідомив позивача, що порушені останнім питання є предметом судового розгляду справі №922/467/18, а саме справа перебуває на стадії судового розгляду в суді та рішення по ній не прийнято, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення звернення позивача.

Таким чином, позивач вказує на те, що дії відповідача 1 щодо припинення права користування оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 202,0073 га, яка була надана ТОВ "Колос" на підставі договору оренди від 19.01.2008, та дії щодо поділу земельної ділянки площею 202,0073 га на 102 земельні ділянки, вчинені в порушення ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18, завдали збитків позивачу у розмірі 257805,41грн., які б отримав позивач від ТОВ "Колос" в якості орендної плати та земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою. Вказані обставини призвели до того, що позивач не в змозі утримувати соціальну сферу села та вимушений брати позику.

Водночас, доводи відповідача зводяться до того, що позивачем необґрунтовано наявність в діях відповідача 1 складу господарського-правового правопорушення, оскільки Наказ про припинення права оренди був прийнятий до постановлення ухвал про забезпечення позову по справі №922/467/18, а дії щодо скасування кадастрового номеру вчинились останнім після винесення ухвали про скасування заходів забезпечення позову, вжитих зазначеними позивачем ухвалами, крім цього позивачем не доведено права колективної власності земельною ділянкою, на яке останні посилається в позові.

При цьому, відповідач 2, зазначає, що останній взагалі є неналежним відповідачем по справі, а відтак вимоги щодо нього задоволенню не підлягають.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідачів збитків, які завдані позивачу внаслідок вчинення відповідачем 1 дій, а саме винесення Наказу №1574-СГ від 15.03.2018 про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:03:000:0001, який суперечить ухвалам господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18, а також діями щодо подальшого поділу зазначеної земельної ділянки на 102 земельні ділянки. Водночас, щодо вимог до відповідача 2, позивач вказує, що останній є центральним органом державної влади, який здійснює контроль за дотриманням земельного законодавства, у зв`язку з чим, повинен нести безпосередню відповідальність за порушення вчинені його структурним підрозділом Головним управлінням Держгеокадастру України.

Водночас, розмір збитків, які просить стягнути позивач, обґрунтовані тим, що у випадку відсутності зазначених порушень вчинених відповідачем 1, останній отримав би від ТОВ Колос 207 503,12грн. - орендної плати та 40302,29грн. - єдиного податку. Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, збитками є, зокрема доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Таким чином, виходячи з аналізу вказаної норми, суд дійшов висновку, що збитки, які просить стягнути позивач за своєю правовою природою є доходом, який би останній реально б одержав у випадку, якщо її права не були б порушені.

Водночас, суд зазначає, що відповідальність у вигляді відшкодування збитків , в тому числі у вигляді доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), завданих внаслідок незаконних дій органів державної влади передбачена Господарським кодексом як універсальний спосіб захисту прав, який дозволяє суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено, відшкодувати всі майнові витрати, викликані цим порушенням.

Відповідно до ст.ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

На відміну від загальної норми ст. 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст. 1173 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, при цьому необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Водночас, в розумінні т. 13 та 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність: 1) шкоди (її розмір), 2)протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та 3)причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Таким чином, у випадку відсутності одного з трьох елементів, виключає можливість притягнення органу державної влади до такого виду відповідальності як стягнення збитків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.05.2018 у справі № 920/316/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що останній є власником земельної ділянки площею 202,0073 га кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 на підставі Державного акту на право колективної власності ХР№03-00-000430, при цьому, вказує, що відповідач 1 безпідставно припинив право оренди вказаної земельної ділянки ТОВ "Колос" (наказ №1574-СГ від 15.03.2018 ), та здійснив припинення вказаного кадастрового номеру та поділ земельної ділянки на 102 земельні ділянки, в порушення ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2018 про забезпечення позову у справі №922/467/18, чим унеможливив надходження до місцевого бюджету грошових коштів від ТОВ "Колос" у вигляді орендної плати у розмірі 207503,12грн. та у вигляді єдиного податку у розмірі 40302,29грн. за період з вересня 2018 по липень 2019. Таким чином, позивач в якості неправомірної поведінки відповідача 1, яка мала наслідком завдання останньому шкоди посилається на дії, які вчинені останнім в порушення ухвал про забезпечення позову по справі №922/467/18.

Так, ухвалами Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та від 05.04.2018 у справі № 922/467/18 заборонено Головному управлінню до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі вчиняти дії щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320682000:03:000:0001 та проводити будь-які земельні аукціони відносно вказаної земельної ділянки; змінювати (скасовувати) її кадастровий номер; вчиняти дії щодо поділу цієї земельної ділянки, відповідно.

Водночас, Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 задоволено заяву ТОВ "Колос" про забезпечення позову, накладено арешт на 103 земельні ділянки з новими кадастровими номерами, які були утворені в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 202,0073 га, розташованої на території Верхньосамарської сільради, та заборонено Головному управлінню до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/467/18 вчиняти наступні дії: затверджувати технічну документацію з землеустрою щодо вказаних земельних ділянок; видавати накази щодо передачі у власність або користування вказаних земельних ділянок.

Позивач вказує, що відповідач 1 в порушення ухвали господарського суду Харківської області від 28.03.2018, вже після набрання вказаною ухвалою законної сили, 29.03.2019 здійснив державну реєстрацію припинення права оренди земельною ділянкою.

Однак, вказані доводи позивача, суд оцінює критично, оскільки, як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація припинення права оренди вказаною земельною ділянкою вчинена відповідачем 1 27.03.2018, що передувало ухвалі господарського суду, таким чином на думку суду, у дії відповідача 1 не є порушенням ухвали господарського суду Харківської області від 28.03.2018. При цьому, суд наголошує, що позивачем взагалі не вказано якими саме діями відповідач 1 здійснив порушення ухвали господарського суду Харківської області від 05.04.2018 та Постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019, при цьому самі лише необґрунтовані посилання останнього на невиконання відповідачем 1 вказаних ухвал не можуть бути підставою для задоволення позову.

Окремо, суд зазначає, що Наказ №1574-СГ від 15.03.2018 "Про припинення права оренди земельної ділянки" не оскаржений в судовому порядку, а позивачем не наведено, яким чином прийняття даного наказу порушує права позивача, оскільки останнім не надано жодного належного та допустимого доказу, який посвідчував би право колективної власності останнього на земельну ділянку площею 202,0073 га, на що останній посилається в позовній заяві. При цьому, суд наголошує, що позивачем не надано суду Державного акту №ХР-03-00-000430, на який останній посилається в позові, як на підтвердження наявності в останнього права власності на вказану земельну ділянку, що унеможливило дослідження вказаного доказу та встановлення відповідних обставин, які покладені в обґрунтування позовної заяви.

Доводи позивача про те, що укладаючи договір оренди Близнюківська РДА діяла в інтересах позивача, суд оцінює критично, оскільки як вбачається з відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав земельна ділянка площею 202,0073га кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 є державною формою власності, а відтак укладаючи договір оренди з ТОВ Колос Близнюківська РДА реалізувала повноваження визначені ст. 3 ЗУ Про місцеві державні адміністрації та ст. 120 ЗК України, а тому діяла виключно в інтересах держави, а не позивача, оскільки здійснювала розпорядження об`єктом державної, а не комунальної власності. Таким чином, передаючи земельну ділянку площею 202,0073га кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 в оренду, орендна плата та податки, які мав би сплатити ТОВ Колос , одержав би Державний бюджет України, а не місцевий бюджет Верхньосамарської сільської ради, а відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача, щодо понесених останнім збитків у вигляді неодержаного доходу.

Окремо, суд зазначає, що твердження позивача про те, що внаслідок невиконання відповідачем 1 ухвал господарського суду Харківської області від 28.03.2018 та 05.04.2018 про забезпечення позову, позивачу завдано збитків, внаслідок яких сільська громада немає змоги утримувати соціальну сферу села і вимушена брати позики, не можуть бути прийняті судом, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу, який свідчив би про скрутне становище Верхньосамарської сільської ради, чи доказів, які б свідчили про здійснення позики, а тому такі доводи є необґрунтованими та недоведеними.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини зокрема згідно Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" (Заява № 63566/00) п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23).

Приймаючи до уваги, вищенаведене, зважаючи, що обставини, які наведені позивачем спростовуються матеріалами справи, а позивачем не доведено наявність у діях відповідачів складу господарського-правового правопорушення, а саме протиправності (незаконності) поведінки органу державної влади, внаслідок якої позивачу було завдано збитків у визначеному розмірі, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а відтак відмовляє в задоволенні позову.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у випадку відмови у позові судовий збір покладається на позивача.

Зважаючи на те що п. 13 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, приймаючи до уваги, що предметом спору є стягнення збитків завданих органами державної влади, а саме Головним управління Держгеокадастру у Харківській області та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з позивача в дохід державного бюджету.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 13-15, 41- 46, 74, 75, 76, 77, 80, 86, 129, 207, 233, 237-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області (64872, с. Верхня Самара, Близнюківського району, Харківської області, код ЄДРПОУ 04400050) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Київі/м. Київ/2203016, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3867,08грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних Положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.10.2019.

Суддя Н.А. Новікова