Рішення

від 10.10.2019 по справі 925/756/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року справа № 925/756/19

м. Черкаси

За позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест"

про визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення 7163196,00 грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники учасників справи:

прокурор відділу прокуратури Черкаської області Тищенко О.В.

від позивача: Чернявський А.Л. за довіреністю від 30.08.2019;

від відповідача в режимі відеоконференції: адвокат Сьомка Р.О. за довіреністю від 20.09.2019.

Заступник прокурора Черкаської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі також - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю"Компанія "Метал Інвест" (далі також - відповідач) про:

1) визнання укладеним договору пайової участі в наступній редакції:

"ДОГОВІР № 62

пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з побудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків, 74

м. Черкаси

м. Черкаси 10.11.2017

Виконавчий комітет Черкаської міської ради, в особі міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", названий в подальшому "Виконком", з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест", в особі директора Дунайського Олександра Івановича, що діє на підставі Статуту, в подальшому "Замовник", з іншого боку, разом названі - Сторони", уклали даний Договір про наступне:

1. Предмет договору.

1.1. Предметом даного Договору є пайова участь "Замовника" у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси у разі реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків, 74 м. Черкаси (далі - Об`єкт).

1.2. Пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси (надалі - Пайова участь) складає 7 163 196 грн. (сім мільйонів сто шістдесят три тисячі сто дев`яносто шість гривень 00 копійок) (розрахунок додається).

2. Зобов`язання сторін.

2.1. "Виконком" зобов`язується використовувати кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури міста, виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси.

2.2. "Замовник" зобов`язується:

2.2.1. До прийняття об`єкта в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з ірги укладення Договору, сплатити Пайову участь у сумі 7163196,00 грн. (сім мільйонів сто шістдесят три тисячі сто дев`яносто шість гривень 00 копійок) єдиним платежем до спеціального фонду міського бюджету.

3. Відповідальність сторін.

3.1. Відповідальність "Виконкому":

3.1.1. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, "Виконком" несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

3.2. Відповідальність "Замовника":

3.2.1. У разі прострочення термінів сплати, визначених п. 2.2.1 Договору, "Замовник" сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від нарахованої суми Пайової участі за кожну добу прострочення.

3.2.2 "Замовник", який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу "Виконкому", згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

3.2.3 Сплата штрафних санкцій не звільняє "Замовника" від виконання своїх зобов`язань за Договором.

4. Особливі умови.

4.1. По завершенню 6 місяців із дати укладення Договору за заявою замовника термін дії Договору може бути продовжений на такий же термін, але не довше ніж до прийняття об`єкта в експлуатацію.

5. Вирішення спірних питань

5.1. Усі спори, що виникають між "Сторонами", вирішуються шляхом переговорів.

5.2. У разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів він вирішується судом у встановленому законодавством України порядку.

6. Зміни і доповнення до Договору.

6.1. У разі зміни юридичної або фактичної адреси "Замовник" зобов`язаний протягом десяти календарних днів повідомити письмово "Виконком".

6.2. Зміни й доповнення до Договору можуть вноситись тільки у

письмовій формі за згодою "Сторін", шляхом підписання відповідних

податкових угод.

6.3. Дострокове розірвання Договору може мати місце за згодою "Сторін" на підставах, передбачених чинним законодавством України, з відшкодуванням завданих збитків. "Сторона", що вирішила розірвати Договір, зобов`язана письмово повідомити про це іншу "Сторону" в 10-денний строк.

7. Строки дії Договору.

7.1. Договір набуває чинності після підписання його "Сторонами".

7.2 Договір укладений у трьох примірниках: перший - видається "Замовнику", другий - зберігається в департаменті економіки та розвитку Черкаської міської ради, третій - зберігається в департаменті фінансової політики Черкаської міської ради.

7.3 Договір діє до повного виконання "Сторонами" взятих на себе зобов`язань і вважається виконаним при проведенні сторонами остаточних розрахунків, що підтверджується виданою департаментом фінансової політики Черкаської міської ради довідкою про виконання "Замовником" взятих на себе договірних зобов`язань.

8. Реквізити Сторін

"Виконком" "Замовник"

Виконавчий комітет Черкаської ТОВ "Компанія "Метал Інвест"

міської ради просп. Хіміків, 74, м. Черкаси

вул. Б.Вишневецького, 36 18000

м. Черкаси, 18000 код ЄДРПОУ 36584037

код ЄДРПОУ 38031150

Казначейство України,

МФО 899998,

р/р 31515921023002

Одержувач:

УК у м. Черкасах Черкаської обл.,

Код платежу - 24170000

Міський голова Директор

Додаток 1

до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків, 74 в м. Черкаси

РОЗРАХУНОК ПАЙОВОЇ УЧАСТІ

З Кошторисна вартість об`єкта, грн. 71631960 грн.

В Витрати на придбання та виділення

земельної ділянки, звільнення

будівельного майданчика від будівель,

споруд та інженерних мереж, влаштування

внутрішніх та позамайданчикових

інженерних мереж і споруд та транспортних

комунікацій, тис. грн. 0

Б Кількість коштів державного або місцевого

бюджету, використана на будівництво

об`єкта, тис. грн. 0

Відсоток Пайової участі, %:

нежитлової забудови 10

Формула для розрахунку П=10% х (З - В - Б)

П Розмір пайової участі, грн. П=10% х (71631960,0- 0- 0) =

71631960,00

Пайова участь до сплати, грн. 7163196,0 "

2) стягнення з відповідача на користь позивача 7163196,00 грн. пайового внеску на розвиток інфраструктури м. Черкаси .

Прокурор у позові також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь прокуратури Черкаської області 110329,44 грн. сплаченого нею за подання позову судового збору.

Позов прокурора містить заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відповідачу, іншим особам вчиняти будь-які дії з нежитловими будівлями по проспекту Хіміків, 74 у м. Черкаси (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114815571101.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що відповідач здійснив реконструкцію цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкції по просп. Хіміків, 74 у м. Черкаси і при цьому в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" ухилився від участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, а саме не уклав з позивачем договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси і не сплатив до місцевого бюджету м. Черкаси коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси у сумі 7163196,00 грн.

Ухвалою від 24.06.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у справі №925/756/19, вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначив у ній підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 18.07.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Іншою ухвалою від 24.06.2019 Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову у цій справі.

17 липня 2019 року до господарського суду надійшли відзив відповідача від 16.07.2019 №255 із запереченнями проти позову та його заява від 16.07.2019 №256 про застосування позовної давності.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав у відзиві на:

недоведеність прокурором наявності передбачених п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування - виконавчого комітету Черкаської міської ради у спірних правовідносинах;

невідповідність запропонованого позивачем проекту договору пайової участі в частині розміру пайової участі і строку (графіку) сплати пайової участі вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 №2-621 "Порядку залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси" (далі - Порядок);

сплив трирічної позовної давності за заявленими прокурором вимогами, перебіг якої почався з 27.04.2012 - день одержання позивачем від відповідача сертифікату від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827 про прийняття об`єкта в експлуатацію.

Ухвалою від 18.07.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 09 год. 00 хв. 03.09.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив і відповідачу строк для подання заперечення на таку відповідь.

06 серпня 2019 року до господарського суду надійшла відповідь заступника прокурора Черкаської області на відзив з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх відхилення.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 03.09.2019, господарський суд за клопотанням представника відповідача оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 11 вересня 2019 року.

11 вересня 2019 року до господарського суду надійшло пояснення відповідача його правової позиції щодо наведених прокурором у позові та у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотивів їх відхилення.

Господарський суд розглянув у підготовчому засіданні питання доведеності прокурором наявності підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Черкаської міської ради у спірних правовідносинах з урахуванням приведених прокурором і відповідачем з цього приводу доводів і дійшов до висновку, що прокурор довів наявність таких підстав, виходячи з наступного.

Відповідно до стаття 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Законом України "Про прокуратуру" визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з приведеними у позові та у відповіді на відзив доводами прокурора, з якими погодився господарський суд, у спірних правовідносинах прокурор захищає економічний інтерес держави, який полягає у прагненні щодо надходження до місцевого бюджету м. Черкаси передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси.

За Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 №2-621 Порядком саме виконавчий комітет Черкаської міської ради є уповноваженим державою органом на здійснення функції щодо залучення до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси відповідних замовників, укладення з ними договорів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси та стягнення з них до міського бюджету м. Черкаси передбачених такими договорами коштів пайової участі.

Отож у даному випадку прокурор правильно визначив у позові виконавчий комітет Черкаської міської ради як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Порушення інтересів держави у даному випадку за доводами прокурора полягає у ненадходженні до місцевого бюджету коштів пайової участі, що є очевидним.

Переконливими є і доводи прокурора про неналежне здійснення виконавчим комітетом Черкаської міської ради інтересів держави у спірних правовідносинах з огляду на значну тривалість періоду порушення інтересів держави і не подання виконавчим комітетом Черкаської міської ради позову до суду задля захисту у судовому порядку порушених інтересів держави.

Надіслання прокурором позивачу у травні 2019 року листа від 02.05.2019 №05/1-379 з приводу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та 14.06.2019 копії позову, який до господарського суду був поданий лише після одержання його копії позивачем, є належним повідомленням позивача про звернення прокурора до суду з цим позовом і тому позивач не був позбавлений можливості оскаржити підстави для представництва інтересів держави прокурором, але наразі не зробив цього.

Викладене за оцінкою господарського суду свідчить про виключність даного випадку і дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою від 11.09.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі №925/756/19 та призначив її до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 09 год. 00 хв. 03.10.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.10.2019, господарський суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 09 жовтня 2019 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2019, господарський суд оголосив перерву до 14 год. 00 хв. 10 жовтня 2019 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.10.2019 за участю прокурора та представників обох сторін:

прокурор та представник позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених у відзиві на позов підстав;

господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини ухваленого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2010 року виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення №888 "Про надання ТОВ "Компанія "Метал Інвест" містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по просп. Хіміків, 74", яким вирішив надати товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Метал Інвест" містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки площею 1,8551 га по просп. Хіміків, 74 для реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкції згідно з додатком.

Додаток до вказаного рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 08.06.2010 №888 містить містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по просп. Хіміків, 74 в м. Черкаси, пункт 12.4 яких містить припис про необхідність укладення договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси відповідно до ст. 27 на той час чинного Закону України "Про планування і забудову територій" та рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 №2-672 та від 11.12.2008 №4-719.

07 жовтня 2011 року інспекція державного архітектурно-будівельною контролю у Черкаській області надала відповідачу дозвіл від 07.10.2011 №ЧК11411053539 на виконання будівельних робіт IV категорій складності з реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків,74, м. Черкаси Черкаської області відповідно до проектної документації, розробленої товариством з обмеженою відповідальністю "Фест".

18 квітня 2012 року інспекція державного архітектурно-будівельною контролю у Черкаській області на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 09.04.2012 видала відповідачу сертифікат від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827 про відповідність проектній документації та готовність до експлуатації закінченого будівництвом об`єкта: Реконструкція цеху регенерації сірковуглецю з добудовою під підприємство обробки металоконструкцій (І черга: виробничий корпус, інженерна добудова, сан. побутова добудова, трансформаторна підстанція, зовнішні інженерні мережі, огорожа; м. Черкаси, проспект Хіміків, 74; площа забудови - 6441,50 кв. м., потужність - 38520 тонн/рік.

Акт готовності об`єкта до експлуатації від 09.04.2012, на підставі якого відповідачу був виданий сертифікат від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827, містить відомості про кошторисну вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво у сумі 112263,58 тис. грн., у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи у сумі 71631,96 тис. грн. і витрати на машини, обладнання та інвентар у сумі 40631,62 тис. грн.

Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції чинній у квітні 2012 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата видачі сертифіката.

Отож видача інспекцією державного архітектурно-будівельною контролю у Черкаській області відповідачу сертифіката від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827 означає про прийняття 18.04.2012 в експлуатацію вказаного у цьому сертифікаті закінченого будівництвом об`єкту.

27 квітня 2012 року відповідач із супровідним листом від 27.04.2012 №172 надав позивачу копію сертифікату від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827, що визнається позивачем і прокурором.

Крім того, відповідач листами від 27.04.2012 №171 та №173 направив копію сертифікату від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827 відповідно головному управлінню МНС України в Черкаській області та Управлінню держтехногенної безпеки в Черкаській області.

Як до одержання сертифікату від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827 та і після його одержання відповідач до позивача за укладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і з проектом такого договору не звертався.

Департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради звертався до відповідача з листами від 26.09.2013 №2791-01-25 та від 25.04.2014 №884-01-25, яким пропонував відповідачу на виконання п. 12.4 містобудівних умов та ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" добровільно у 10-денний термін подати до виконавчого комітету Черкаської міської ради заяву та відповідні документи для укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси. Відповідач залишив ці пропозиції без задоволення.

У листопаді 2017 року департамент економіки та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради із супровідним листом від 16.11.2017 №12828-01-21 надіслав відповідачу для підписання три примірники проекту підписаного позивачем договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з побудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків, 74 від 10.11.2017 №62 з додатком 1.

Відповідач листом від 30.11.2017 №705, адресованим департаменту економіки та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради, пославшись на сплив передбаченого ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" строку для укладення таких договорів, відмовив у його укладенні.

В подальшому договір про пайову участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси між сторонами так і не був укладений, що й спричинило даний спір.

Редакція запропонованого у позові прокурором до укладення між сторонами спірного проекту договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі реконструкції цеху регенерації сірковуглецю з побудовою під підприємство обробки металоконструкцій по просп. Хіміків, 74 від 10.11.2017 №62 з додатком 1 повністю відповідає редакції проекту такого договору надісланого відповідачу для підписання із супровідним листом департаменту економіки та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.11.2017 №12828-01-21.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Обов`язковість укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Об`єднання прокурором у позові з вимог про визнання договору про пайову участь укладеним і про стягнення з відповідача на користь позивача передбаченої таким договором суми коштів пайової участі є правомірним, оскільки друга вимога є похідною від першої - основної і їх об`єднання є ефективним способом захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отож даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містить такі норми:

1. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

11) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення;

12) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості;

13) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції).

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

11. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Затверджений рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 №2-621 Порядок містить, зокрема, такі норми (пункти):

1.3 Замовник зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та п. 1.7 цього Порядку.

2.1 Замовник звертається до виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси. До заяви замовником додаються:

- копія містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки ;

- виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію (копія паспорту фізичної особи та ідентифікаційного коду - для громадян);

- зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначений згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та затверджений замовником;

- висновок проектної або іншої ліцензованої організації щодо кошторисної вартості будівництва інженерних мереж або об`єктів поза межами земельної ділянки замовника;

- копія відповідного розділу проектно-кошторисної документації, в якій визначені техніко-економічні показники об`єкта будівництва;

- копії технічних умов.

Замовник разом з генеральним проектувальником несуть повну відповідальність за достовірність наданих документів.

2. 2.Не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом Черкаської міської ради звернення замовника департамент архітектури, будівництва та землеустрою визначає розмір пайової участі та направляє проект договору замовнику для підписання

Істотними умовами договору є:

- розмір пайової участі;

- строк (графік) сплати пайової участі;

- відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Черкаси.

2.3 Протягом 2 робочих днів замовник повертає виконавчому комітету підписаний проект договору. Від виконавчого комітету проект договору підписує міський голова.

2.4 У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на основі нормативів для одиниці створеної потужності об`єкта.

2.6. Розмір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси визначається від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика та будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідач в порушення вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку не звернувся до позивача за укладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і тим самим порушив права позивача на укладення такого договору і одержання від відповідача коштів пайової участі.

Отож позивач, а відповідно у даному випадку і прокурор в інтересах держави в особі позивача мають право вимагати від відповідача укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і стягнення з відповідача коштів пайової участі у судовому порядку.

Вказана у запропонованому у позові прокурором проекті спірного договору сума коштів пайової участі у розмірі 7163196,00 грн. становить 10% визначеної у акті готовності об`єкта до експлуатації від 09.04.2012 кошторисної вартості будівництва у складі витрати на будівельно-монтажні роботи у сумі 71631,96 тис. грн., що відповідає вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку.

Заперечуючи правильність визначення суми коштів пайової участі у розмірі 7163196,00 грн., відповідач не вказав правильну на його погляд суму таких коштів, не надав її розрахунку і доказів на підтвердження витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій і факті передачі відповідачем збудованих ним інженерних мереж у комунальну власність м. Черкаси.

Отже, відповідач не довів неправильність визначення суми коштів пайової участі у розмірі 7163196,00 грн.

Разом з тим, господарський суд погоджується з доводами відповідача про невідповідність вимогам ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України зазначеної у запропонованій прокурором в позовній заяві редакції спірного договору дати його укладення - "10.11.2017", враховуючи, що ця дата уже минула, тому її слід виключити із договору і керуватися при визначенні дня укладення такого договору положенням ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України.

З таких же міркувань виключенню із пп. 2.2.1 проекту спірного договору підлягають і слова "До прийняття об`єкта в експлуатацію, але", оскільки прийняття об`єкта в експлуатацію відбулося ще в квітні 2012 року, том встановлення залежності настання строку сплати коштів пайової участі від факту прийняття об`єкта в експлуатацію, який уже відбувся, ставить відповідача у невигідне становище з огляду на умови п. 3.2.1 та 3.2.2 проекту спірного, які передбачають сплату відповідачем пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення сплати коштів пайової участі.

Решта умов проекту спірного договору відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України , про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Як зазначено вище відповідач порушив права позивача внаслідок неукладення ним з позивачем договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і несплати коштів пайової участі.

Частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

У даній справі об`єкт будівництва, щодо якого не був укладений договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і несплачені кошти пайової участі, був прийнятий в експлуатацію 18.04.2012, про що позивачу стало відомо 27.04.2012 з одержаного у цей день від відповідача сертифіката від 18.04.2012 серія ЧК №16412059827. А це означає, що саме з 27.04.2012 почався перебіг трирічної позовної давності за позовними вимогами прокурора, яка спливла 27.04.2015, тобто задовго до 18.06.2019 - дня подання прокурором позову.

При цьому господарський суд відхилив доводи прокурора про те, що порушення відповідачем прав позивача внаслідок неукладення з ним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси і несплати коштів пайової участі є триваючим із-за відсутності ознак цього.

Частини 4 та 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачають такі наслідки спливу позовної давності:

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Прокурор не вказав причин пропущення ним позовної давності і суд не встановив наявності поважних причин цього пропущення.

За таких обставин, враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності, у позові прокурору слід відмовити через сплив позовної давності за заявленими ним вимогами.

Прокуратура Черкаської області за подання позову за платіжним дорученням від 12.06.2019 №907 сплатила 110329,44 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову судовий збір у сумі 110329,44 грн. слід покласти на прокуратуру Черкаської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судовий збір у сумі 110329,44 грн. покласти на прокуратуру Черкаської області.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.10.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко