Рішення

від 10.10.2019 по справі 925/291/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року справа № 925/291/18

м. Черкаси

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор"

за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники учасників справи:

від позивача: не явилися;

від відповідача: не явилися;

від третьої особи: не явилися

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Смартпост" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" (далі також - відповідач) про визнання недійсним укладеного між сторонами договору купівлі - продажу від 27.11.2014, (далі також - спірний договір) на підставі статей 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України як такого, що є фіктивним.

Позивач у позові також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказав, що спірний договір є фіктивним, оскільки був вчинений його сторонами без наміру настання правових наслідків, які обумовлюються таким правочином, та за умов відсутності його реального виконання сторонами. За твердженням позивача поставка товару за спірним договором реально не могла бути і не була здійснена 01.12.2014, оскільки легковий автомобіль перевізника не мав технічних можливостей для разового перевезення товару (вантажу) загальною масою 30340 кг, а зазначений у товарно-транспортній накладній буксирувальний причіп призначений не для легкових, а для вантажних автомобілів. Дії керівників сторін спірного договору при підписанні останнього та інших, пов`язаних з ним, документів були спрямовані на умисне невиконання договірних зобов`язань щодо поставки товару. Фактичного виконання спірного договору не відбулося.

Ухвалою від 30.03.2018 Господарський суд Черкаської області у складі судді Єфіменка В.В. прийняв позовну заяву позивача до розгляду, відкрив провадження у справ №925/291/18, залучив до участі у ній ОСОБА_1 третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, вирішив розглядати справу №925/291/18 за правилами загального позовного провадження і призначив у ній підготовче засідання.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що на виконання спірного договору він як постачальником відвантажив позивачу за видатковою накладною від 01.12.2014 №2 30340 кг олії соняшникової на суму 467 236 грн. з урахуванням ПДВ. Факт одержання цього вантажу підтверджується підписом уповноваженої особи позивача у графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)", що свідчить про помилковість доводів позивача про те, що поставка олії соняшникової за спірним договором не відбулася. Щодо поставки товару з м. Черкаси у м. Миколаїв за товарно-транспортною накладною від 01.12.2014№360260, відповідач зазначав, що питанням перевезення придбаної у відповідача олії соняшникової займався відповідач, оскільки згідно з п.6.1 спірного договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної про отримання товару. Автомобільний перевізник - ТОВ "Автосвіт" визначався позивачем самостійно. Відповідач ніяким чином не визначав пункт розвантаження продукції - м. Миколаїв, оскільки вищевказаний пункт розвантаження був визначений безпосередньо позивачем. Відомості щодо автомобіля МАН НОМЕР_2, причіпа/напівпричіпа НОМЕР_1 і пункту розвантаження - м. Миколаїв вказані у товарно-транспортній накладній від 01.12.2014 №360260 за даними наданими перевізником та позивачем.

Рішенням від 21.08.2018 у справі №925/291/18 Господарський суд Черкаської області у складі судді Єфіменка В.В. задовольнив позов позивача повністю, визнав спірний договір недійсним і стягнув з відповідача на користь позивача 1762,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Постановою від 17.01.2019 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Черкаської області від 21.08.2018 у справі №925/291/18 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову позивача відмовив повністю, судовий збір за подання позову поклав на позивача і стягнув з позивача на користь відповідача 2643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою від 26.03.2019 Верховний Суду у складі колегії Касаційного господарського суду скасував прийняті у справі №925/291/18 рішення Господарського суду Черкаської області від 21.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019, а саму справу передана на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

У своїй постанові від 26.03.2019 Верховний Суду вказав, що при новому розгляді справи судам належить із врахуванням зазначених норм господарського законодавства, законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та висновків Верховного Суду дослідити правову природу спірної господарської операції з поставки товару, перевірити дійсність правовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю "Смартпост" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" щодо купівлі-продажу олії соняшникової за спірним договором від 27.11.2014; з`ясувати, чи вчинялись сторонами спору фактичні дії на виконання договірних зобов`язань та перевірити реальність спірної господарської операції, виходячи з участі в ній третьої особи та перевізника, та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду позову товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" про визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що містить ознаки фіктивності, відповідно до статей 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.

Автоматизована система документообігу Господарського суду Черкаської області для нового розгляду справи№925/291/18 визначила суддю Дорошенка М.В.

Ухвалою від 11.05.2019 суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В. прийняв справу №925/291/18 до свого провадження, призначив у ній підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12.06.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області, повідомив про це підготовче засідання усіх учасників справи і на виконання вказівок Верховного Суду, що містяться у згадуваній вище його постанові від 26.03.2019, та вимоги ч. 5 ст. 161 та ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, дозволив учасникам справи подати до господарського суду додаткові пояснення з доказами на підтвердження викладених у них обставин щодо участі у спірній господарській операції третьої особи - ОСОБА_1 та перевізника - товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт". При цьому господарський суд виходив з приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосується предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

10 червня 2019 року до Господарського суду Черкаської області надійшло письмове пояснення представника позивача від 05.06.2019, у якому він зазначив, що жодних дій, визначених спірним договором та іншими, пов`язаними з ним, документами (видатковою накладною від 01.12.2014 №2, податковою накладною від 01.12.2014 №2 і товарно-транспортною накладною від 01.12.2014 №360260) позивач на користь відповідача і відповідач на користь позивача не здійснювали. Підписання спірного договору та пов`язаних з ним інших документів позивач здійснив за домовленістю та в інтересах громадянина України ОСОБА_1 , оскільки саме між останнім та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу олії соняшникової, поставку якої відповідачем і було здійснено (зі слів ОСОБА_2 ) в листопаді 2014 до порту міста Одеси. При цьому обставини знайомства ОСОБА_2 із керівником відповідача ОСОБА_3 та умови поставки соняшникової олії керівнику позивача невідомі. За усною домовленістю із ОСОБА_2 останній зобов`язувався сплатити на користь позивача грошові кошти за поставлену ОСОБА_2 соняшникову олію, які позивач у відповідності до умов спірного договору повинен був сплатити уже на рахунок відповідача (фактично між позивачем і ОСОБА_2 виникли відносини, передбачені положеннями договору про комісію, якого не було підписано). Незважаючи на такі домовленості із ОСОБА_2 та відповідачем, ОСОБА_2 в день підписання позивачем усіх документів передав керівнику відповідача ОСОБА_3 готівкою частину грошових коштів (конкретна сума керівнику позивача невідома) за поставлену соняшникову олію. В подальшому ОСОБА_2 сплачував грошові кошти за поставлену соняшникову олію уже безпосередньо на особисту картку керівника відповідача ОСОБА_3 в розмірі 110000,00 грн., про що повідомив керівника позивача, надавши йому відповідні фотокопії двох квитанцій від 04.12.2014 на суму 500000,00 грн. і від 13.12.2014 на суму 10000,00 грн., а третю квитанцію від на суму 50000,00 грн. не надав. У товарно-транспортній накладній від 01.12.2014 №360260 відсутні відомості про перевізника, за якими можна було б ідентифікувати юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю"Автосвіт" та встановити реальність здійснення операції між позивачем і відповідачем. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачем знайдено 11 записів з найменуванням юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю"Автосвіт", з яких лише одне товариство (код ЄДРПОУ 30028617) здійснює господарську діяльність щодо автомобільного вантажного транспорту і з яким у позивача не було жодних господарських відносин, проте представник позивача направив йому відповідний адвокатський.

До свого пояснення від 05.06.2019 представник позивача додав незасвідчені фотокопії двох квитанцій Приватбанку від 04.12.2014 на суму 500000,00 грн. і від 13.12.2014 на суму 10000,00 грн., витяг із Єдиного державного реєстру та адвокатський запит з доказами його надіслання товариству з обмеженою відповідальністю"Автосвіт" (код ЄДРПОУ 30028617).

Ухвалою від 12.06.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 04.07.2019 в приміщенні господарського суду, повідомив усіх учасників справи про це засідання і встановив відповідачу та третій особі строк для подання відповіді на письмове пояснення представника позивача від 05.06.2019, а позивачу - строк для подання заперечень на відповіді відповідача та третьої особи.

24 червня 2019 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь відповідача від 24.06.2019 на письмове пояснення представника позивача від 05.06.2019, у якому відповідач наголосив на безпідставності тверджень позивача про нездійснення відповідачем жодних дій на виконання спірного договору і вказав на підписану позивачем видаткову накладну від 01.12.2014, за якою йому було відвантажено 30340 кг олії соняшникової, право власності на яку до позивача перейшло з моменту підписання ним вказаної видаткової накладної. Автомобільний перевізник - товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" і пункт розвантаження товару визначалися позивачем самостійно. В порушення спірного договору позивач не здійснив оплату поставленої йому відповідачем олії соняшникової. Між ОСОБА_2 і відповідачем відсутні будь-які договірні відносини. Відповідач не здійснював реалізацію олії соняшникової ОСОБА_2 Обставини взаємовідносин між позивачем і ОСОБА_2 відповідачу не відомі. Подані з поясненням представника позивача від 05.06.2019 фотокопії документів щодо перерахування коштів керівнику відповідача не є належними та допустимими доказами. Крім того, у них в графах платник зазначений ОСОБА_3

04 липня 2019 року до Господарського суду Черкаської області надійшло заперечення представника позивача на відповідь відповідача від 24.06.2019, у якому представник позивача повідомив про повторне надіслання адвокатського запиту товариству з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" (код ЄДРПОУ 30028617), наголосив на формальності відносин між позивачем і відповідачем, які полягали лише у підписанні спірного договору і пов`язаних з ним документів без вчинення дій, спрямованих на виконання договірних зобов`язань, при тому, що фактична поставка олії соняшникової відбулася на користь ОСОБА_2 . Також представник позивача вказав і на відсутність пояснень відповідача щодо передбачених п. 4.1 спірного договору умов про те, що товар відвантажується наливом, шляхом автомобільного перевезення за рахунок продавця.

Ухвалою від 04.07.2019 Господарський суд Черкаської області за клопотанням представника позивача продовжив строк підготовчого засідання, відклав його на 14 год. 30 хв. 25.07.2019 в приміщенні господарського суду, повідомив усіх учасників справи про це засідання і зобов`язав позивача і ОСОБА_2 до 25.07.2019 подати до господарського суду оригінали одержаних позивачем від ОСОБА_2 і поданих до суду у фотокопіях квитанцій Приватбанку від 04.12.2014 на суму 500000,00 грн. і від 13.12.2014 на суму 10000,00 грн.

Витребувані ухвалою від 04.07.2019 оригінали доказів позивач і ОСОБА_2 господарському суду не надали.

Ухвалою від 25.07.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 28.08.2019 в приміщенні господарського суду і повідомив усіх учасників справи про це засідання.

Ухвалою від 28.08.2019 Господарський суд Черкаської області закрив в підготовче провадження у справі №925/291/18, призначив її до розгляду по суті у судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 19.09.2019 в приміщенні господарського суду і повідомив усіх учасників справи про це засідання.

Ухвалою від 19.09.2019 Господарський суд Черкаської області за клопотанням представника позивача відклав засідання з розгляду справи по суті на 11 год. 30 хв. 10.10.2019 в приміщенні господарського суду і повідомив усіх учасників справи про це засідання.

Усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце призначеного ухвалою від 19.09.2019 судового засідання, проте ні вони самі, ні їх представники у це засідання суду не явилися.

Представник позивача подав до господарського суду електронною поштою клопотання від 10.10.2019 про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач та третя особа чи їх представники не повідомили суд про причини неявки своїх представників у судове засідання.

Незявлення сторін чи їх представників у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні, яке відбулося 10.10.2019 без участі сторін чи їх представників, справу, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

Позивачем разом з позовом надав господарському суду засвідчену копію укладеного між відповідачем як постачальником і позивачем як покупцем спірного договору.

Спірний договір містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.1. Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити олію соняшникову (далі - товар), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію. Загальна вартість і кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначається у накладних.

2.1. Постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначені у специфікації або накладній постачальника, і які погоджені з покупцем.

2.2 Доставка товару здійснюється за домовленістю згідно додатку до договору.

3.1. Асортимент продукції, що є предметом поставки за цим договором, зазначений у накладній.

3.2 Якість продукції, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам державних стандартів, технічних умов до даного виду продукції.

3.3. Постачальник зобов`язаний надати покупцю на кожну партію продукції, що є предметом поставки за цим договором, документи, які посвідчують відповідність названої продукції вимогам відповідних стандартів або технічних умов.

4.1. Товар відвантажується наливом, шляхом автомобільного перевезення за рахунок продавця.

5.1. Здача-приймання товару проводиться уповноваженими представниками покупця і продавця.

5.2. Датою передачі вважається дата одержання товару на складі, зазначеного покупцем.

6.1. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної про отримання товару.

7.1. Розрахунок за продукцію по поставці здійснюються з моменту поставки шляхом відстрочки платежу упродовж 21 банківського дня з моменту відвантаження продукції, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або у касу постачальника.

7.2. Форма розрахунку - безготівковий або готівковий розрахунок.

10.1 Даний договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків до їх повного і належного виконання (здійснення).

У розділі 11 договору купівлі - продажу від 27.11.2014 "Місцезнаходження і реквізити сторін" містяться реквізити постачальника (відповідача) та покупця (позивача), підписи уповноважених представників, які посвідчені печатками товариств.

Сторони визнали факт підписання (укладення) ними спірного договору з приведеними вище умовами.

Також позивачем разом з позовною заявою подано засвідчені копії:

- виписаного відповідачем рахунку від 01.12.2014 № 2 на оплату 467236,00 грн. за 30340 кг олії соняшникової;

- виписаної відповідачем податкової накладної від 01.12.2014 за операцією з продажу відповідачем позивачу за спірним договором 30340 кг олії соняшникової вартість - 467236,00 грн.;

- товарно-транспортної накладної від 01.12.2014 №360260 на перевезення 30340 кг олії соняшникової вартістю 467236,00 грн. з такими відомостями: вид перевезення - автотранспортне; автомобіль, що здійснював перевезення - МАН реєстраційний номер НОМЕР_2 ; причіп/напівпричіп до автомобіля - реєстраційний номер НОМЕР_1 ; пункт навантаження - місто Черкаси, проспект Хіміків, 3; пункт розвантаження - місто Миколаїв; замовник - ТОВ "Смартпост", вантажовідправник - ТОВ "ЧК-Імператор"; в графі "здав": міститься підпис уповноваженої особи відповідача, скріплений печаткою відповідача; в графі "прийняв" міститься підпис уповноваженої особи позивача, скріплений печаткою позивача.

Згадуваної вище видаткової накладної від 01.12.2014 №2 на передачу відповідачем позивачу 30340 кг олії соняшникової на суму 467 236 грн. чи її засвідченої копії сторони господарському суду не надали, хоча при цьому визнають що така накладна ними підписувалася.

На підтвердження фіктивності спірного договору позивач подав до господарського суду нотаріальну посвідчену заяву свідка - керівника позивача ОСОБА_4 від 26.06.2018, у якій останній підтвердив підписання ним спірного договору і надання йому відповідачем для підписання інших документів, пов`язаних з спірним договором, але заперечив здійснення сторонами жодних дій, визначених змістом вказаних документів. При цьому ОСОБА_4 стверджує, що підписання спірного договору та пов`язаних з ним інших документів позивач здійснив за домовленістю та в інтересах громадянина України ОСОБА_1 , оскільки саме між останнім та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу олії соняшникової, поставку якої відповідачем і було здійснено (зі слів ОСОБА_2 ) в листопаді 2014 до порту міста Одеси. При цьому обставини знайомства ОСОБА_2 із керівником відповідача ОСОБА_3 та умови поставки соняшникової олії керівнику позивача невідомі. За усною домовленістю із ОСОБА_2 останній зобов`язувався сплатити на користь позивача грошові кошти за поставлену ОСОБА_2 соняшникову олію, які позивач у відповідності до умов спірного договору повинен був сплатити уже на рахунок відповідача (фактично між позивачем і ОСОБА_2 виникли відносини, передбачені положеннями договору про комісію, якого не було підписано). Незважаючи на такі домовленості із ОСОБА_2 та відповідачем, ОСОБА_2 в день підписання позивачем усіх документів передав керівнику відповідача ОСОБА_3 готівкою частину грошових коштів (конкретна сума керівнику позивача невідома) за поставлену соняшникову олію. В подальшому ОСОБА_2 сплачував грошові кошти за поставлену соняшникову олію уже безпосередньо на особисту картку керівника відповідача ОСОБА_3 в розмірі 110000,00 грн., про що повідомив керівника позивача, надавши йому відповідні фотокопії двох квитанцій від 04.12.2014 на суму 500000,00 грн. і від 13.12.2014 на суму 10000,00 грн., а третю квитанцію від на суму 50000,00 грн. не надав.

На спростування доводів позивача щодо фіктивності спірного договору відповідач подав до господарського суду нотаріально-посвідчену заяву свідка - керівника відповідача ОСОБА_3 від 26.06.2018 у якій останній підтвердив укладення за ініціативою керівника позивача 27.11.2014 між відповідачем і позивачем спірного договору і виконання його сторонами шляхом передачі відповідачем позивачу за видатковою накладною від 01.12.2014 №2 30340 кг олії соняшникової на суму 467 236 грн. ОСОБА_3 вказав на відсутність між ОСОБА_2 і відповідачем будь-яких договірних відносин і зазначив, що відповідач не здійснював реалізацію олії соняшникової ОСОБА_2 , а обставини взаємовідносин між позивачем і ОСОБА_2 відповідачу не відомі.

Обидва свідки у своїх показах вказали на зареєстроване за заявою відповідача у Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження №12015100040009366. Наразі це кримінальне провадження закрите постановою слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 11.06.2018, яка залишена без змін ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.09.2018 та ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09.10.2018 у справі №712/10427/18.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Письмові докази відповідно до ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім вказаних вище письмових доказів і показань свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , сторони інших доказів господарському суду не надали і не заявляли клопотань про витребування судом доказів в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Письмові пояснення сторін, їх представників, не засвідчені фотокопії банківських квитанцій за відсутності їх оригіналів відповідно до ст. 73, 91 Господарського процесуального кодексу України не є доказами, на підставі яких суд може встановлювати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Господарський кодекс України містить, зокрема, такі норми:

Частина 1 статті 3 - під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частина 2 статті 3 - господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Частина 1 статті 6 - загальним принципом господарювання в Україні є вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Частина 1 статті 19 - суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Частина 3 статті 19 - держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у сфері збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб`єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності; фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб`єктами господарювання кредитних зобов`язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

Частина 8 статті 19 - усі суб`єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов`язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Частина 1 статті 67 - відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частина 2 статті 67 - підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 1 статті 180 - зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частина 2 статті 180 - господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частина 3 статті 180 - при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Цивільний кодекс України містить, зокрема, наступні норми:

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 5 статті 203 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 234 - фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Частина 1 статті 638 - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 655 - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 656 - предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в редакції Закону України №1669-VII від 02.09.2014, чинній з 15.10.2014, передбачає зокрема, такі норми:

Частина 1 статті 1 - для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 1 статті 3 - метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 статті 3 - бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частина 1 статті 9 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 9 - первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частина 3 статті 9 - інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Частина 5 статті 9 - господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Пленум Верховного суду України у п. 24 своєї постанови від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Оцінивши надані сторонами докази, врахувавши вимоги приведених вище норм чинного законодавства, господарський суд дійшов таких висновків.

За змістом зобов`язань сторін спірного договору останній є договором купівлі-продажу.

В силу ст. 204 Цивільного кодексу України спірний договір слід вважати правомірним допоки він не визнаний судом недійсним.

Визнання недійсним спірного договору з підстав його фіктивності вимагає позивач, отож він і має довести наявність достатніх ознак фіктивності спірного договору.

Подані сторонами у справі докази у своїй сукупності не дають змоги в повній мірі виконати вказівки Верховного Суду, що містяться в його постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №925/291/18, а саме установити причетність чи непричетність до спірної господарської операції третьої особи ОСОБА_2 та перевізника - товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" і відповідно перевірити реальність спірної господарської операції та її відображення у облікових регістрах бухгалтерського обліку і фінансової звітності сторін та інших учасників операції.

Обов`язковою ознакою фіктивності договору в силу ст. 234 Цивільного кодексу України є наявність умислу у всіх сторін договору на укладення саме фіктивного договору, тобто без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлюються, оскільки саме по собі невиконання договору його сторонами (без умислу на укладення фіктивного договору) не означає, що укладено саме фіктивний договір.

Доводи позивача про наявність і доводи відповідача про відсутність такого умислу на момент укладення спірного договору (без урахування обставин і доказів його виконання чи невиконання) ґрунтуються лише на їх взаємовиключних твердженнях про це, до яких суд ставиться критично з огляду на різну заінтересованість сторін у вирішенні цього спору.

Отож наявні у справі докази є недостатніми для встановлення фіктивності спірного договору, що означає про недоведеність позивачем наявності передбачених ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України підстав для визнання спірного договору недійсним.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Позивач сплатив за подання позову 1762,00 грн. і за подання касаційної скарги 3524,00 грн. судового збору, а відповідач сплатив за подання апеляційної скарги 2643,00 грн. судового збору. Усього судові витрати у справі на сплату судового збору склали 7929,00 грн. які відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із відмовою у позові слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати на сплату судового збору у сумі 7929,00 грн. покласти на позивача.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смартпост" (провулок Червонгвардійський, буд. 8, к. 108 м. Київ, 02026, код ЄДРНПОУ 38577388) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК-Імператор" (проспект Хіміків, 3, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 38843270) 2643,00 грн. судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.10.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко