Вирок

від 28.10.2019 по справі 467/1043/19

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1043/19

1-кп/467/189/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження №12019150130000278 від 15.07.2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радгоспне Скадовського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, непрацюючого, без місця реєстрації та без визначеного місця проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що 15 липня 2019 року близько 18 години 00 хвилин точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 перебував біля кафе-бару по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 .

В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на вчинення крадіжки майна, яке належить власнику кафе-бару, з приміщення будівлі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність, через вхідні двері, які були зачинені на металевий цепок, незаконно шляхом зриву вказаного цепка, проник до приміщення кафе-бару, де в холі приміщення помітив металевий газовий балон червоного кольору вартістю 511 грн.00 коп., який таємно викрав та місце злочину покинув, розпорядившись викраденим майном, яке належить ОСОБА_5 на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 511 грн.00 коп.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та суду пояснив, що раніше працював у даному кафе, тому добре знав його розташування та можливість зайти до середини приміщення, тому у вечірній час 15 липня 2019 року проник до середини приміщення кафе-бару, яке розташоване по АДРЕСА_1 , через зачинені на металевий цепок вхідні двері, зірвавши цепок, де в холі приміщення помітив металевий газовий балон червоного кольору, який викрав та потім покинув місце вчинення злочину. В подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Обвинувачений погодився з вартістю викраденого майна, виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини, зазначив, що щиро розкаявся у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_5 надала на адресу суду заяву про розгляд справи в її відсутність, претензій до обвинуваченого не має, міру покарання просила призначити згідно закону.

Зокрема, судом у порядку ст. 358 КПК України були досліджені такі докази, подані стороною обвинувачення:

- заява ОСОБА_4 вді 15.07.2019 року про видачу працівникам поліції газового балону;

- протокол огляду місця події від 15 липня 2019 року відповідно до якого оглянуто газовий балон червоного кольору по вул. Хлборобна в смт. Арбузинка;

- висновок судової-товарознавчої експертизи № 119-834 від 28.08.2019 року, відповідно до якого вартість металевого газового балону червоного кольору з частково відломленим вентилем крану станом на 15 липня 2019 року складає 511 грн. 00 коп.

Дане джерело доказів в сукупності з показаннями обвинуваченого, враховуючи, що вони отримані у спосіб і у порядку, що передбачений кримінальним процесуальним законом України, принаймні, протилежного сторонами не доведено, суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають для нього значення а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, зокрема, щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення, а також наявності та спрямованості умислу обвинувачених.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 вважав за необхідне визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з обставинами справи, встановленими органами досудового розслідування.

Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.

За таких обставин, суд переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин провадження, за відсутності сумнівів в добровільності його позицій, після роз`яснення наслідків визнання недоцільним дослідження доказів у вигляді втрати права оскаржити фактичні обставини справи, в тому числі й кваліфікацію злочину, в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України,як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК Україниобтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особливості й обставини його вчинення у даному, конкретному випадку, тобто форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, розмір спричиненої потерпілій матеріальної шкоди.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений вважається раніше не судимим, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не має постійного місця проживання та реєстрації, не одружений. Також суд враховує спосіб життя обвинуваченого, те що він офіційно не працює.

Суд приймає до відома висновок викладений у досудовій доповіді Арбузинського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області про можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк лише у винятковому випадку, середній ризик його небезпеки для суспільства та для окремих осіб, та високий ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення.

Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві, відшкодування завданої злочином шкоди шляхом повернення викраденого майна, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків з числа передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою та необхідною для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Як наслідок, визначене судом покарання у виді позбавлення волі, за таких обставин, з огляду на відсутність передумов для застосування ст. 69, 75 КК України, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, отже, несвавільним, і пропорційним, тобто, таким, аби не становити надмірного тягаря для особи.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному проваджені відповідно до ст. 124 КПК України слід стягнутиз обвинуваченого на користь держави у розмірі 1256 грн. 00 коп., що документально підтверджено довідкою про вартість витрат на проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання в виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Речовий доказ: пакет № 1 до якого помещений металевий бідон червоного кольору з надписом ПРОПАН на боковій стінці, надломленим верхнім вентилем та заводським маркуванням на верхній кришці, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області за квитанцією № 292 повернути ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_1