Постанова

від 23.10.2019 по справі 826/12400/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12400/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Файдюка В.В., Собківа Я.М.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

представників позивача: Нестерова-Сурменко О.П., Медведєвої О.Ю.;

представника відповідача: Корнейчука О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна Лтд до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД (ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД ) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 р. №0000284050 та від 23.07.2013 р. №0000394050.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2013 р. позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2013 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 р. постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2013 р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи рішення суд касаційної інстанції зазначив, що попередні судові інстанції в порушення процесуальних норм не перевірили факт реального руху активів по всьому ланцюгу учасників схеми, не з`ясували, ким і коли вирощувалась придбана позивачем сільськогосподарська продукція та чи вирощувалась взагалі;

- суди не з`ясували, хто саме був безпосереднім постачальником сільськогосподарської продукції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкор Агро ОПТ" (ТОВ "Анкор Агро ОПТ"), яку в подальшому реалізовано ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД";

- не досліджено судами першої та апеляційної інстанцій технічну можливість як ТОВ "Анкор Агро ОПТ", так і Товариства з обмеженою відповідальністю "Скрап-Мет" (ТОВ "Скрап-Мет") (у разі якщо саме ця особа була безпосереднім постачальником продукції на адресу контрагента позивача) виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.07.2019 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (правонаступник Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) від 17.05.2013 №0000284050 та від 23.07.2013 №0000394050.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлено обставини справи чим порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ Анкор Агро Опт не підтверджуються належним чином оформленими первинним документами, а відтак є безтоварними.

Позивачем в судове засідання надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.04.2013 р. по 18.04.2013 р. Окружною Державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Анкор Агро ОПТ (код за ЄДРПОУ 37104594) за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 25.04.2013 № 466/40-50/30307207.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПК України) під час здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ Анкор Агро ОПТ шляхом завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування в І кварталі 2012 року на суму 112 690,00 грн та заниження позивачем податку на прибуток за IV квартал 2011 року на суму 660 437,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 25.04.2013 р. № 466/40-50/30307207 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.05.2013 №0000284050, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 112 690,00 грн;

- від 23.07.2013 №0000394050, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на 660 437,00 грн.

Позивач вважає протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, а тому звернувся до суду із позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що господарські операції ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД з ТОВ Анкор Агро Опт є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а тому відповідачем протиправно нараховано позивачу грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Під витратами відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1. статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 138.2. статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД відображено в податковому обліку з податку на прибуток результати фінансово-господарських відносин з ТОВ Анкор Агро ОПТ та задекларовано у складі валових витрат за IV квартал 2011 року - 2 871 464 грн, за І квартал 2012 року - 153 508 грн, що разом склало 3 024 972 грн, у зв`язку з придбанням у ТОВ Анкор Агро ОПТ товарів (кукурудза, кукурудза 3 кл.) у загальній кількості 1 968,715 т на підставі укладених договорів поставки (Т. 2, арк. 5 - 69, 193 - 194, 197 - 199).

Придбання кукурудзи здійснювалось на умовах EXW на елеватори: Пантаївська та Сщасливська філії "Нікопольської зернової компанії".

Так, на виконання умов вказаних договорів складені видаткові накладні на товар (Т. 2, арк. 99, 113 - 123, 130 - 136), податкові накладні (Т. 2, арк. 137 - 155), акти приймання-передавання зерна (Т. 4, арк. 22 - 27, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 75 - 93). Встановлено передачу і зберігання товару згідно складських квитанцій, договорів складського зберігання кукурудзи (Т. 2, арк. 70 - 88, 200 - 201; Т. 3, арк. 141 - 150; Т. 4, арк. 28 - 30, 31 - 36, 39 - 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 94 - 95).

Також на підтвердження реальності операцій поставок від ТОВ Анкор Агро Опт позивачем надано довіреності на прийняття товарно-матеріальних цінностей (витяг із журналу реєстрації таких довіреностей).

Транспортування товару на адресу позивача та супутні вантажні роботи не проводились, оскільки товар був придбаний позивачем безпосередньо на елеваторі, поставки здійснювались на умовах EXW (франко-завод відповідно до правил Інкотермс-2010).

Натомість, ТОВ "Анкор Агро ОПТ" транспортувало вищевказаний товар на Пантаєвську та Сщасливську філії "Нікопольської зернової компанії" до переоформлення товару на ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД", підтвердженням чого є копії товарно-транспортних накладних (Т. 4, арк. 147 - 254) про перевезення товару, який в подальшому був придбаний позивачем саме на Пантаєвській та Сщасливській філіях "Нікопольської зернової компанії".

В рахунок оплати за отриманий товар позивачем перераховано кошти ТОВ "Анкор Агро ОПТ" в безготівковій формі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень, виписок з банку по особовому рахунку (Т. 2, арк. 89 - 98, 100 - 112, 124 - 129; Т. 3, арк. 76 - 94).

Зберігання товару, поставленого ТОВ "Анкор Агро ОПТ", здійснювалося на елеваторах Пантаївська філія "Нікопольської зернової компанії" та Сщасливська філія "Нікопольської зернової компанії", що підтверджується договорами №ПАН-00069 від 22.09.2011 та №ПАН-00009к від 14.10.2011 (Т. 3 арк. 141-150).

В матеріалах справи також наявні лист від директора Пантаївська філія "Нікопольської зернової компанії" та лист від директора Сщасливська філія "Нікопольської зернової компанії", в яких підтверджено поставку товару для ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" від ТОВ "Анкор Агро ОПТ", а також зберігання такого товару на елеваторах (Т. 4, арк. 21, 37).

Також зберігання зерна на елеваторах та подальше його вибуття з елеваторів підтверджується витягами з Реєстру складських документів на зерно, які засвідчують, що позивач у відповідні періоди та у відповідних обсягах зберігав на елеваторах Пантаївська філія "Нікопольської зернової компанії" та Сщасливська філія "Нікопольської зернової компанії" кукурудзу.

На підтвердження зберігання товару матеріали справи також містять: складські квитанції елеваторів (Т. 2 арк. 70-88, Т. 4 арк. 33 - 95); картки аналізу якості зерна (Т. 3 арк. 59-75, Т. 3 арк. 163-179); трьохсторонні акти приймання передачі зерна (Т. 4 арк. 21-27, Т. 4 арк. 45-69, Т. 4 арк. 79-93); витяги з ДП "Держреєстри України" (Т. 3 арк. 40-58).

Відповідно до статті 46 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - "погашено". Погашені складські документи на зерно в повторний обіг не допускаються і виключаються з реєстру складських документів на зерно, про що робиться відповідний запис. Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років.

Отже, складські квитанції з відміткою "погашено" це документи елеваторів, а не позивача. Такі документи залишаються та зберігаються саме елеваторами. Тому у позивача не можуть бути в наявності такі документи. При цьому, факт зберігання кукурудзи на елеваторах достовірно підтверджується іншими доказами, які зазначені вище.

Кукурудза, придбана ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" у ТОВ "Анкор Агро ОПТ" використана в господарській діяльності позивача та частково реалізована на експорт, а частково реалізована на території України.

Перевезення кукурудзи в порт для експорту здійснювалося залізничним транспортом та підтверджується: договорами на транспортно-експедиційне обслуговування між позивачем та ТОВ "ТЕП Транско", ТОВ "Компанія "Юнітранс-Агро" (Т. 1 арк. 166-173); залізничними накладними, що підтверджують перевезення товару в порт із залученням експедиторів ТОВ "Компанія "Юнітранс-Агро" та ТОВ "ТЕП Транско" (Т. 1 арк. 155-164).

Наявність товару (кукурудзи) також підтверджується незацікавленими особами - ТОВ "ТЕП Транско" та ТОВ "Компанія "Юнітранс-Агро".

Експорт кукурудзи позивачем підтверджується: зовнішньоекономічними експортними контрактами з нерезидентом LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUІSSE S.A. (Женева, Швейцарія) (Т. 1 арк. 79-137); вантажно-митними деклараціями (Т. 2, арк. 156-165).

Продаж кукурудзи на внутрішньому ринку підтверджується: заявою щодо відгрузки товару з елеватора (Т. 5 арк. 4); договором поставки між позивачем та ПП "Агровідродження-СП" (Т.2 арк. 238- 240); товарно-транспортною накладною (Т. 5, арк. 6); видатковою накладною (Т. 5 арк. 8); довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (Т. 5, арк. 7).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують реальне придбання ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" кукурудзи у ТОВ "Анкор Агро ОПТ" протягом жовтня 2011- листопада 2012 року та подальшу реалізацію такого товару.

Щодо ненадання позивачем карантинних сертифікатів на зерно при його перевезенні територією України, суд першої інстанції зазначив, що станом на час здійснення господарських операцій між ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД" та ТОВ "Анкор Агро ОПТ" законодавство України не вимагало оформлювати карантинні сертифікати якості на зерно при його перевезенні територією України, стаття 21 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" вказувала на необхідність оформлення сертифікату якості лише на експортно-імпортні операції з зерном.

В той же час, суд першої інстанції вірно зазначив, що сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції; оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують їх здійснення. А тому неподання платником сертифікаційних документів на придбаний товар не може слугувати спростуванням реального виконання господарської операції.

Водночас, карантинні сертифікати не є первинними документами та не призначені підтверджувати товарність операцій. Законодавство не ставить в залежність право позивача на формування витрат від наявності чи відсутності у платника податку карантинного сертифікату/сертифікату якості, відсутність такого сертифіката не є визначальною обставиною, на підставі якої можливо зробити висновок про безтоварність господарських операцій в межах договорів поставки зернових. При цьому, відповідач не наділений, повноваженнями здійснювати контроль у сфері карантину та/чи якості рослин.

В той же час в матеріалах справи наявні картки аналізу якості зерна, які були зроблені Філією Товариства з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія , в яких зазначено, що відправником (власником) партії зернових культур (кукурудзи - урожай 2011 р.) є ТОВ Анкор Агро Опт , а отримувач - ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна Лтд .

Судом першої інстанції витребувано докази на підтвердження реальності господарських операцій по поставці кукурудзи ТОВ Анкор Агро Опт та ТОВ Скрап Мет .

Однак, від ТОВ "Анкор Агро ОПТ" та ТОВ "Скрап-Мет" не надійшло витребуваних документів.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в матеріалах справи достатньо первинних документів, які підтверджують поставку товару по ланцюгу від ТОВ Скрап Мет до ТОВ Анкор Агро ОПТ до ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД . Позивачем надано докази реального здійснення господарських операцій між ним та спірним контрагентом, подальшого руху товарів, які відповідачем не спростовані.

Крім того, позивачем надані документи, які підтверджують закупівлю товару контрагентом ТОВ Анкор Агро ОПТ у ТОВ Скрап-Мет до його продажу ТОВ Луї Дрейфус Комодітіз Україна Лтд , зокрема:

- податкові та видаткові накладні щодо поставки товару від ТОВ "Скрап-Мет" до ТОВ "Анкор Агро Опт" (Т. 4 арк. 98-139);

- платіжні доручення, банківські виписки на підтвердження оплати товару поставленого ТОВ "Анкор Агро Опт" від ТОВ "Скрап-Мет" (Т. 4 арк. 255-280)

- товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування кукурудзи ТОВ "Анкор Агро Опт" на елеватори (Т. 4 арк. 147-254).

- лист директора ТОВ "Анкор Агро ОПТ" Ткаченка О. В. від 13.08.2013 (Т.1 арк. 213), згідно якого кошти в оплату поставленого товару ТОВ "Анкор Агро Опт" отримало від позивача в повному обсязі. Заборгованість сторін щодо виконання умов договорів поставки відсутня. Транспортування зерна до елеваторів здійснювалось за рахунок його постачальників та транспортом постачальників. Зберігання кукурудзи до його переоформлення на позивача відбувалося на елеваторах за рахунок ТОВ "Анкор Агро Опт".

Таким чином з наведеного випливає висновок про реальність поставок за договорами поставки кукурудзи попередньо придбаної ТОВ Анкор Агро Опт у ТОВ Скрап-Мет .

На момент здійснення операцій поставок ТОВ "Скрап-Мет" було належним чином зареєстрованою юридичною особою. Усі зобов`язання за договорами із ТОВ "Скрап-Мет" сторонами виконані в повному обсязі. Заборгованість сторін щодо виконання умов договорів поставки відсутня. Також директор зазначив, що на виконання вимог законодавства ТОВ "Анкор Агро Опт" відобразило свої податкові зобов`язання по взаємовідносинах як з позивачем, так і з ТОВ "Скрап-Мет".

Усі вищезазначені обставини підтверджені директором контрагента ТОВ "Анкор Агро Опт" безпосередньо у судовому засіданні 13.09.2013 під час його допиту як свідка. Зауважив, що жодних податкових донарахувань щодо ТОВ "Анкор Агро Опт" по відносинам із його постачальником ТОВ "Скрап-Мет" не здійснено.

Контрагент ТОВ "Анкор Агро ОПТ" мав всі необхідні ресурси для здійснення діяльності, що підтверджується товарно-транспортними накладними та договорами складського зберігання (Т. 4 арк. 147-254, Т. 4 арк. 281-285, платіжні доручення на підтвердження розрахунків ТОВ "Анкор Агро Опт" з елеваторами (Т. 4 арк. 255-280).

Матеріали справи також містять документи, які надались ТОВ "Анкор Агро Опт" позивачу при укладенні договорів та які підтверджують добросовісність контрагента, а саме реєстраційні документи зазначеного суб`єкта господарювання (Т. 3 арк. 3-28), зокрема: лист від ТОВ "Анкор Агро Опт"; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; довідка з ЄДРПОУ; довідка про взяття на облік платника податків; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; паспорт директора ТОВ "Анкор Агро Опт" та ідентифікаційний код; довідка ПАТ "ВАБ Банк" щодо наявності рахунку за ТОВ "Анкор Агро Опт"; статут ТОВ "Анкор Агро Опт".

Щодо посилань відповідача на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.02.2013 №68/22-200/37104594, а також на висновки спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору при ГУ МВС України в Київській області Майданіка А.В. від 29.11.2012 №649, спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 24.07.2012 №373 та спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру СТКЗР Білоцерківського МВ від 28.01.2013 №59, суд першої інстанції зазначив, що сам по собі акт від 01.02.2013 № 68/22-200/37104594 не є належним та допустимим доказом, посилання на безтоварність операцій такого постачальника з питань їх взаємовідносин з контрагентами, не може вважатися беззастережним та безперечним доказом в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій у даній справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кримінальні провадження було порушено стосовно інших контрагентів, які здійснювали господарські операції з ТОВ Анкор Агро Опт , ТОВ Скрап-Мет , а тому жодним чином не можуть впливати на реальність досліджуваних господарських операцій із позивачем.

Окрім того, колегія суддів вважає, що висновки експертів в даному випадку не можуть бути використані в якості беззаперечного доказу, оскільки їм повинна бути надана оцінка у взаємозв`язку із винесеним вироком в кримінальній справі. Натомість доказів винесення вироку у кримінальній справі відповідачем не надано.

При цьому, в самих експертних дослідженнях не були досліджені первинні документи укладені під час здійснення спірних господарських операцій.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Перевіркою не встановлено порушень і відповідачем не заперечується мета придбання та пов`язаність придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, одним з основних видів якої є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (Т. 1, арк. 31), який позивач фактично здійснював у періоді, що перевірявся.

Аналогічна правова оцінка зазначеним посиланням відповідача на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 01.02.2013 р. №68/22-200/37104594 та вказаним висновкам спеціалістів надана адміністративними судами під час розгляду справи №826/9955/13, за результатом розгляду якої ухвалено рішення на користь платника податків (постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2017 р., Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 р., Верховного Суду від 19.09.2018 р.). Зокрема, під час розгляду справи № 826/9955/13 суди дійшли висновку, що зазначені посилання контролюючого органу про недотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Анкор Агро Опт" в ході господарських взаємовідносин із ТОВ "Скрап-Мет" (які є аналогічні посиланням відповідача у даній справі) не мають наслідків для податкового обліку контрагентів-покупців ТОВ "Анкор Агро Опт".

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних за договорами поставки, укладених між позивачем та ТОВ Анкор Агро Опт , які здійснювалися на умовах CPT, оскільки витрати за вказаними договорами не було включено до оподатковуваного періоду, а відтак у позивача відсутній обов`язок щодо підтвердження виконання останніх.

З урахуванням наведеного у сукупності суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому наявні правові підстави для задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.05.2013 №0000284050 та від 23.07.2013 №0000394050.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відповідача понесені у зв`язку із подачею апеляційної скарги відшкодуванню та перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: В.В. Файдюк

Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано 28.10.2019 р.