Рішення

від 17.10.2019 по справі 607/1569/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2019 Справа №607/1569/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

представника позивача-відповідач ОСОБА_1

представника відповідача-позивача Калюжної С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будова-Захід , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Байківецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про розірвання договору, стягнення грошових коштів та нарахованої пені, а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будова-Захід до ОСОБА_2 про розірвання договору ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будова - захід , у якому просить розірвати договір №57/02/12-Ті, укладений 17 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будова-захід та ОСОБА_2 щодо завершення будівництва двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , під`їзд перший, проектною загальною площею 62,63 кв. м ., в 9-ти поверховому АДРЕСА_5 адреса); стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будова - захід в користь ОСОБА_3 288 310 грн. вартості викупленої житлової площі; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будова - захід в користь ОСОБА_3 пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 14 314 591,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 17 лютого 2012 року між ним та ТОВ Будова-захід укладено договір №57/02/12-Ті про виконання робіт (будівельного підряду), за яким відповідач за дорученням позивача, в рахунок отриманих від нього кредиторських вимог в сумі 174 000 грн., зобов`язався здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , під`їзд перший, проектною загальною площею 62,63 кв .м ., в АДРЕСА_5 ) , а позивач - сплатити вартість не викуплених 22,63 кв.м.. Планове закінчення будівництва та здача 9-типоверхового будинку в експлуатацію визначено ІІ квартал 2014 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконав та сплатив відповідачу кошти в сумі 114 310 грн. за не викуплені 22,63 кв.м. проектної загальної площі квартири. Відповідач своїх договірних зобов`язань не виконав, готовність незавершеного будівництва по АДРЕСА_5 , становить 3%. Крім цього зазначає, що у відповідача на момент укладення спірного договору та до цього часу відсутні законні підстави залучення кредиторських вимог позивача та грошових коштів відповідно до вимог Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю від 19.06.2003 оку № 978. Таким чином, вважає, що не будучи відповідною фінансовою установою, відповідач незаконно залучав кредиторські вимоги та грошові кошти для завершення будівництва житла. Враховуючи те, що мало місце відступлення позивачем відповідачу права вимоги за основним договором, вважає, що загальною вартістю замовлення за договором слід визначити із суми, сплаченої за основним договором - 174 000 грн. та суми, сплаченої позивачем відповідачу за спірним договором - 114 310 грн., разом 288 310 грн. Тому просить, при розірванні спірного договору, стягнути з відповідача в його користь суму коштів в розмірі 288 310 грн. сплачених ним за 62,63 кв.м. проектної загальної площі квартири. Також, на підставі ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , просить стягнути із ТОВ Будова - захід 14 314 591,5 грн. пені за прострочення виконання закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію, виходячи із розрахунку (288 310 грн. х 3% х 1 655 днів прострочення (за період із 01.07.2014 року по 11 січня 2019 року) =14 314 591,5 грн.).

14 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будова захід звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання договору №57/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Будова - захід , у зв`язку з істотними порушеннями умов цього договору, яку ухвалою суду прийнято до провадження та об`єднано із первісним позовом.

В обґрунтування зустрічного позову, ТзОВ Будова - Захід зазначило, що пунктом 5.9 договору передбачено обов`язок ОСОБА_2 передати ТОВ Будова - захід документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між ним та ПП Тернопільська фірма Будівельник, квитанції, які підтверджують оплату. Однак, ОСОБА_2 звернувся з вимогою до ТОВ Будова - захід повернути йому оригінал договору, укладеного із ПП Тернопільська фірма Будівельник та квитанції про оплату коштів. Згідно акту прийому-передачі відповідні документи ОСОБА_2 було повернуто. По даний час, зазначене товариство не може надати боржникові (ПП ТФ Будівельник ) докази відступлення права вимоги до боржника, від ОСОБА_2 до ТОВ Будова - захід . Таким чином, вважає, що ОСОБА_2 порушив умови договору, укладеного із ТОВ Будова - захід . ТОВ Будова - захід направлялися листи із проханням дотримуватись умов договору, проводилися збори, за участю представників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, на які запрошені були фізичні особи - учасники договорів. Однак, самими фізичними особами чинились перешкоди ТОВ Будова-захід у завершенні будівництва житлового будинку.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Будова захід подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_2 Вказав, що зобов`язання, які виникли по договору, укладеного між сторонами, було порушено позивачем. Зокрема, відповідно до п.5.9. Договору передбачено обов`язок ОСОБА_2 передати ТОВ Будова - захід документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме: договір, укладений між ним та ПП Тернопільська фірма Будівельник, квитанції, які підтверджують оплату. Вказаний обов`язок позивачем не виконано. Посилаючись на наведене та порушення умов договору позивачем, просив відмовити у задоволенні позову. Згідно п. 1.3 Договору № 57/02/12-Ті початок будівництва II квартал 2012 р., при цьому перші платежі ОСОБА_2 , згідно умов договору, мав здійснити до 20.03.2012 р., оскільки TOB Будова - захід розраховувало вкласти ці кошти в будівництво. Однак, ОСОБА_2 свій обов`язок не виконав належним чином, сплативши перший платіж із запізненням, лише 04.09.2012 р. Після цього графіку платежів ОСОБА_2 не дотримувався, здійснив наступні платежі лише після закінчення усіх термінів по оплаті. Проте, TOB Будова - захід приступило до виконання своїх обов`язків за договором. Також, TOB Будова - захід при укладенні договору із ОСОБА_2 розраховувало отримати регулярні платежі на будівництво, які не отримані, а також розраховувало отримати право вимоги до ПП ТФ Будівельник на суму 174 000 грн., яке є недійсним, адже у TOB Будова - захід відсутні документи, які підтверджують відступлене право вимоги. Крім того зазначив, що у позовній заяві позивачем необґрунтовано нормами матеріального права підставу для стягнення з TOB Будова - захід коштів у сумі 288 310 грн. Позивач не сплачував TOB Будова - захід кошти у розмірі 288 310 грн., які просить стягнути із нього у позовній заяві. ОСОБА_2 не виконував належним чином договір укладений із TзOB Будова-Захід , не дотримувався графіку платежів, порушив умови договору щодо відступлення права вимоги. Тобто, в діях позивача наявна його власна вина і позивач самостійно відмовився від виконання зобов`язання. Стягнення пені не звільняє від обов`язку про виконання зобов`язання в натурі, однак, позивач просить розірвати договір, а тому сам відмовляється від виконання даного обов`язку. Вважають, що поєднання вимог про розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання є не законним. Крім того, просить застосувати до вимог позивача про стягнення неустойки позовну давність терміном один рік, оскільки вважає, що 01.07.2014 року ОСОБА_2 довідався про порушення (як він вважає) свого права.

Судом, за клопотанням відповідача, на підставі ст. 53 ЦПК України, залучено до участі в справі в якості третьої особи, Байківецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області.

У судовому засіданні представник позивача-відповідача первісні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечила, відзив на зустрічний позов не подавала.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Будова - захід - адвокат Калужна С.Р. первісні позовні вимоги заперечила з мотивів викладених у відзиві на позов. Зустрічні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві. Крім того, заявила клопотання про застосування строків позовної давності. Вказала, що строк виконання зобов`язання ІІ квартал 2014 року. Відтак, станом на день подачі позову 21.01.2019 року, сплив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Представник третьої особи - Байківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився та про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив.

28 травня 2010 року між ОСОБА_2 (Сторона-1) та приватним підприємством ТФ Будівельник (Сторона-2) укладено договір відповідно до якого Сторона-1 передає, а Сторона -2 приймає грошові кошти для будівництва двох кімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною проектною площею 62,23 кв.м. на третьому поверсі АДРЕСА_5 блок Б . Сторона-1 зобов`язується оплатити виконану договором вартість цільового об`єкту та прийняти зазначений об`єкт в порядку та у строки визначені договором. Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що планова вартість цільового об`єкту, яка обчислюється із розрахунку 4476 грн. за 1 кв.м., на момент укладення даного договору складає 280361 грн. Планове закінчення будівництва об`єкту та здачі його в експлуатацію по даному договору було передбачено - 2 квартал 2012 року. Пунктом 3.4.1 зазначеного договору передбачено, що кошти у розмірі 174 000 грн. надаються Стороні -2 у термін до 28 березня 2010 року.

На виконання умов зазначеного договору, ОСОБА_2 ТФ Будівельник було внесено кошти у розмірі 174 000 гривень, що підтверджується квитанціями: № 22 від 16..09.2008 року на суму 45 000 грн., №11 від 16 вересня 2008 року на суму 40 000 грн., від 22 грудня 2009 року на суму 22 250 грн., від 23 квітня 2010 року на суму 66750 грн.

17 лютого 2012 року між ТОВ Будова - захід (Сторона - 1) та ОСОБА_2 (Сторона - 2) укладено Договір №57/02/12 - Ті, згідно умов якого Сторона 2 доручає, а Сторона 1 здійснює (завершує розпочате будівництво) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,23 кв.м . на третьому поверсі , під`їзд перший, АДРЕСА_5 ) . Пунктом зазначеного договору передбачено, що викуплена вартість 40,0 квадратних метрів даної квартири становить 174 000 грн. і є незмінною до кінця будівництва. Не викуплені 22,63 кв.м. проектної загальної площі квартири у 9-ти поверховому житловому будинку по АДРЕСА_5 , становлять 105 161 грн. Залишкову вартість квартири необхідно сплатити на протязі 9 місяців (березень - листопада 2012 року) до 07 числа кожного місяця.

Пунктом 1.3 даного договору передбачено, що початок будівництва - ІІ квартал 2012 року. Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового житлового будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року. У пункті 2.2.1 даного договору зазначено, що Сторона 2 зобов`язується здій1снювати щомісячні платежі стороні-1, шляхом їх безготівкового перерахунку на її поточний розрахунковий рахунок, зазначений у реквізитах даного договору наступними частинами, а саме: - до 20.03.2012 року - 11680 грн., до 20.04.2012 року - 11680 грн., до 20.05.2012 року - 11680 грн., до 20.06.2012 року - 11680 грн., до 20.07.2012 року - 11680 грн., до 20.08.2012 року - 11680 грн., до 20.09.2012 року - 11680 грн., до 20.10.2012 року - 11680 грн., до 20.11.2012 року - 11721 грн

Пунктом 2.5 зазначеного договору передбачено, що сторони домовились про відступлення права вимоги ОСОБА_2 ТОВ Будова-захід (згідно із ст. 512-519 ЦК України ) за Договором від 28 травня 2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПП Тернопільська фірма Будівельник, за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_5 , а організація взяла на себе зобов`язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_2 частину новозбудованих приміщень, а саме квартиру АДРЕСА_1 , під`їзд перший, проектною загальною площею 62,63 кв .м . АДРЕСА_8 .

Відповідно до умов п. 2.6 Розділу 2.4 Договору, вартість права вимоги до ПП Тернопільська фірма Будівельник, що передається ОСОБА_2 ТОВ Будова-захід , за домовленістю між останніми становить 187 020 грн.

Згідно умов п. 5.9 Договору, до підписання договору ОСОБА_2 передав, а ТОВ Будова-Захід прийняло документи, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ Будова-Захід до організації за основним договором, а саме: договір від 28 травня 2010 року та квитанції на загальну суму 174 000 грн. Зазначені підтверджуючі документи передаються згідно акту прийому-передачі.

Із наявних у матеріалах справи копій квитанцій від 23.03.2012 року, 04.09.2012 року, 13.11.2012 року, 21.12.2012 року, 16.01.2013 року, 26.02.2013 року про оплату коштів вбачається, що ОСОБА_2 оплатив відповідачу кошти на загальну суму 114 310 грн., тобто виконав умови договору в частині оплати вартості.

25 липня 2013 року Державна архітектурно-будівельна інспекції надала дозвіл ТОВ Будова-Захід на виконання будівельних робіт за №ІУ 115130022918 щодо групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на землях Байківецької сільської ради Тернопільського району (АДРЕСА_5) (І-ша черга), поштова/будівельна адреса якого АДРЕСА_5.

Положеннями ч. 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В силу вимог до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч.1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Згідно з вимогами ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі № 6-75цс13.

Встановлено, що ОСОБА_2 належним чином виконав умови договору, вніс обумовлену в договорах суму, а ТОВ Будова - захід збудувало лише частину фундаменту будинку, де мала бути його квартира. Планове завершення будівництва встановлено договором ІІ квартал 2014 року.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю Будова - захід було допущено порушення умов вказаного договору щодо обов`язку збудувати та по закінченні будівництва передати позивачу у власність спірну квартиру, які суд вважає істотним порушенням договору та підставою для його розірвання.

Відповідно до вимог ч. 5 статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено та підтверджено наявними у справі письмовими доказами, що позивач повністю виконав умови спірного договору щодо внесення коштів за об`єкт інвестування, а тому у зв`язку з розірванням спірного договору, позивачу завдано шкоди у розмірі сплачених ним коштів за цим договором

Товариством з обмеженою відповідальністю Будова - захід не доведено належними, достатніми та достовірними доказами належність виконання ним умов договору.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що ТОВ Будова - захід істотно порушило умови договору і не виконало зобов`язання, а тому первісні позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити частково, розірвати договір № 57/02/12 - Ті від 17 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Будова - захід , а також стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будова - захід в користь ОСОБА_2 сплачені за договором кошти в розмірі 114 310 грн. у якості збитків.

Одночасно, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з TзOB Будова - захід в його користь коштів в розмірі 174 000 грн. до задоволення не підлягають, оскільки вказаних коштів ОСОБА_2 за спірним договором зазначеному товариству не сплачував, їх не можна вважати авансом, оскільки ОСОБА_2 не подано доказів того, що дана сума коштів отримана ТОВ Будова - захід від ПП ТФ Будівельник . Таким чином, за своєю суттю вказані кошти сплачені ОСОБА_4 за договором від 28 травня 2010 року укладеним між ОСОБА_2 та ПП ТФ Будівельник , є оплатою цільового об`єкту.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 суд відкидає заперечення представника ТзОВ Будова - захід щодо пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Судом встановлено, що п. 1.3 Договору визначений строк планового закінчення будівництва та здачі в експлуатацію будинку - ІІ квартал 2014 року, з яким закон пов`язує в подальшому наявність підстав для виникнення в ОСОБА_2 права власності на квартиру. У зв`язку з невиконанням ТОВ Будова - захід вказаного зобов`язання у визначений договором строк (не здачі в експлуатацію будинку до останнього дня ІІ-го кварталу), саме з 01.07.2014 року слід вважати порушеним право ОСОБА_2 .

Разом з тим, статтею 264 ЦК України визначено випадки переривання строку позовної давності. Зокрема, частина 1 вказаної статті передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Частиною ж 3 цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що після 01.07.2014 року ТзОВ Будова - захід двічі (03.12.2014 року та 27.03.2015 року) зверталось до Байковецької сільської ради із заявами про надання дозволу на відведення йому земельної ділянки для будівництва групи житлових будинків у зв`язку з закінченням строків дії договорів оренди та суборенди.

Прийняте 03.07.2015 року Байковецькою сільською радою рішення № 824 про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_5 , для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на три окремі ділянки було оскаржено ТОВ Будова - захід до господарського суду, з приводу чого 06.04.2017 року Господарським судом Тернопільської області в справі № 921/510/16-г/6 прийнято рішення про задоволення позову ТОВ Будова-Захід і визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про поділ земельної ділянки.

Перелічені дії Товариства (такі, як звернення до органу місцевого самоврядування з заявами про виділення земельної ділянки для будівництва багатоквартирних будинків, оскарження рішення органу місцевого самоврядування про поділ земельної ділянки до суду тощо), на думку суду, є доказом визнання Товариством свого обов`язку перед замовниками (одним з яких є ОСОБА_2 ) збудувати багатоквартирний будинок і передати квартиру останньому згідно укладеного з ним договору, що дає підстави зробити висновок про наявність обставин, які свідчили про переривання строку позовної давності.

Тому, беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що кінцевою датою від якої розпочинається відлік позовної давності в спірних правовідносинах у зв`язку з існуванням обставин, що свідчили про переривання строку позовної давності є дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області в справі № 921/510/16-г/6 від 06.04.2017 року. Враховуючи дату звернення ОСОБА_2 з даним позовом до суду, що мало місце 21.01.2019 року, такий строк пропущений останнім на думку суду, не був.

Щодо вимог ОСОБА_2 про стягнення із ТзОВ Будова-Захід пені за прострочення виконання зобов`язання на підставі ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), а саме 14 314 591,5 грн. за період з 01 липня 2014 року по 11.01.2019 року суд зазначає наступне.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ Про захист прав споживачів . Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до вимог п.22 ч.1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів , споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника.

Згідно із пункту 3, 18 ч.1 ст.1 зазначеного Закону, виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги. Тобто зазначений Закон №1023-ХІІ регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач) - це угода про послугу - будівництва житла.

Як вбачається із спірного договору, укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ Будова -Захід від 17.02.2012 року, а саме пункту 2.5, сторони домовились про відступлення права вимоги ОСОБА_2 ТОВ Будова-захід (згідно із ст. 512-519 ЦК України) за договором від 28 травня 2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПП Тернопільська фірма Будівельник, за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_5 , а організація взяла на себе зобов`язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_2 частину новозбудованих приміщень, а саме квартиру АДРЕСА_1 , під`їзд перший, проектною загальною площею 62,63 кв .м . АДРЕСА_8 .

Таким чином, суд вважає, що правовідносини по будівництву житла - двохкімнатної квартири АДРЕСА_16 у ОСОБА_2 . (як споживача) із приватним підприємством ТФ Будівельник (виконавцем), на підставі укладеного ним договору від 28 травня 2010 року, на виконання зобов`язань за яким останнім було інвестовано коштів у об`єкт будівництва у розмірі 174 000 грн., а тому вимоги щодо стягнення пені із ТзОВ Будова-Захід за несвоєчасне надання йому зазначеної послуги на підставі ч.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , суд вважає безпідставними.

Щодо вимог по зустрічному позову ТзОВ Будова -Захід до ОСОБА_2 про розірвання договору, суд зазначає наступне

Судом встановлено, що на час розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю Будова - захід свої зобов`язання згідно укладеного спірного договору не виконано. Відтак, ОСОБА_2 позбавлений права розраховувати на закінчення будівництва та отримання житла за профінансовані ним кошти на його будівництво. Таким чином, суд вважає, що зустрічний позов ТзОВ Будова-Захід не підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено, що TзOB Будова - Захід істотно порушило умови спірного договору, не виконало зобов`язання по ньому. При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_2 виконав зобов`язання по спірному договору, вніс обумовлену ним суму коштів. Крім цього, суд зазначає, що посилання представника ТзОВ Будова-Захід на обов`язок ОСОБА_2 передати ТзОВ Будова-Захід документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме : договір, укладений між ним та ПП Тернопільська фірма Будівельник та квитанції, які підтверджують оплату не є такими, що є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не впливають на його виконання. Крім цього, суд констатує, що зазначені документи все ж таки перебували у розпорядженні ТзОВ Будова-Захід після укладення спірного договору, про що свідчить акт приймання передачі документів від 28.11.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ Будова-Захід згідно якого вони були передані товариством ОСОБА_2 . Також суд зазначає, що кошти обумовлені спірним договором ОСОБА_2 було внесено, що не позбавляло можливості ТзОВ Будова-Захід виконати зобов`язання.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем було понесені судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будова-Захід , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Байківецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про розірвання договору, стягнення грошових коштів та нарахованої пені, задовольнити частково.

Розірвати договір №57/02/12-Ті від 17 лютого 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Будова-Захід про завершення будівництва квартири.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будова-Захід у користь ОСОБА_2 114 310 (сто чотирнадцять тисяч триста десять) грн. коштів.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 , відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будова -Захід у користь держави судовий збір у розмірі 1 143 (одну тисячу сто сорок три) грн. 10 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю Будова-Захід до ОСОБА_2 про розірвання договору, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан