Постанова

від 23.10.2019 по справі 5019/827/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 5019/827/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М. (головуючого), Жукова С.В., Случа О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представника Львівської міської ради - Кубай Ю.Г. (дов. №2901-вих-138 від 04.01.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської міської ради

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019

у справі №5019/827/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФIIX Файнес Інвестмент Інновейшн Холдинг Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відок-Гікс"

про 520853 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФIIX Файнес Інвестмент Інновейшн Холдинг Менеджмент" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відок-Гікс" (далі - відповідач) коштів у сумі 520853 грн. 00 коп., сплачених позивачем за товар, який не був поставлений відповідачем.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов укладених з позивачем договорів купівлі-продажу від 04.05.2012 в частині здійснення поставки товару (основних засобів та обладнання).

Позивач просив задовольнити позов, посилаючись на норми ст. ст. 525, 526, 530, 629, 655, 662, 663, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди. Суд визнав мирову угоду укладеною на умовах, погоджених сторонами, та припинив провадження у справі.

02.07.2019 Львівська міська рада - особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 у даній справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради закрито.

3. Правова позиція судів першої та апеляційної інстанції

Ухвала Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 обґрунтована посиланням на норми ч.4 ст. 78, п.7 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на дату постановлення ухвали та мотивована тим, що спільна заява сторін про затвердження мирової угоди подана представниками, які діють на підставі довіреностей з правом укладення мирової угоди, підстав для невизнання мирової угоди судом не встановлено, укладена мирова угода не суперечить вимогам закону та відповідає дійсним інтересам та волевиявленню сторін, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

За умовами мирової угоди відповідач визнав заборгованість перед позивачем на момент укладення цієї мирової угоди в сумі 520 583,00 грн. Сторони домовились, що в погашення цієї заборгованості відповідач передає позивачу нерухоме майно, яке належить йому/відповідачеві на праві приватної власності, а саме - нежитлові приміщення загальною площею 314,9 кв. м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Валова, буд. 20.

Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, послався на норми п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України та зазначив про те, що оскаржувана Львівською міською радою ухвала Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 не стосується безпосередньо прав, інтересів та обов`язків Львівської міської ради, оскільки судом розглянуто та вирішено майновий спір між сторонами у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "ФIIX Файнес Інвестмент Інновейшн Холдинг Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Відок-Гікс" у правовідносинах, безпосереднім учасником яких Львівська міська рада не була, а відтак судом першої інстанції не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки Львівської міської ради.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Львівська міська рада просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 та направити справу №5019/827/12 на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 12, 83 Земельного кодексу України, ст. ст. 316-319, 321 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", порушенням норм процесуального права, а саме ч.1 ст. 254, ст. 261, п.3 ч.1 ст. 264, п.4 ч.3 ст. 277 ГПК України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність суб`єкту апеляційного оскарження.

Скаржник наголошував на тому, що ТОВ "Відок-Гікс" (відповідач у справі) не набуло права власності на нежитлові приміщення загальною площею 314,9 кв. м., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Валова, буд. 20, а тому не мало права розпоряджатися ними та передавати будь-кому, в тому числі і позивачу у даній справі.

При винесенні оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції були порушені права Львівської міської ради як власника земельної ділянки у м. Львові по вул. Валовій, буд. 20, на якій самочинно збудовано вищезгадані нежитлові приміщення. Вказані обставини встановлені у господарській справі №914/1623/14.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Відок-Гікс" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених доводів та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2019 в судовому засідання було оголошено перерву на 23.10.2019.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У розумінні частини першої статті 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або в рішенні має міститися судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 30.08.2018 у справі № 910/4118/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а також про те, що ухвалою місцевого господарського суду у даній справі питання про права і обов`язки скаржника стосовно сторін у справі судом не вирішувалися, у зв`язку з чим закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012.

Доводи скаржника про те, що оскаржуваною ухвалою суду порушено його права, як власника земельної ділянки у м. Львові по вул. Валовій, буд. 20, відхиляються колегією суддів, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що в процесі розгляду справи №5019/827/12 питання землекористування не досліджувалось і не вирішувалось. В позові заявлено вимоги про стягнення 520583,00 грн за непоставлений товар на підставі договорів купівлі-продажу, укладеного позивачем і відповідачем 04.05.2012.

У тексті ухвали Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 відсутні висновки щодо прав та (або) обов`язків Львівської міської ради, як власника земельної ділянки.

В той же час питання правомірності володіння відповідачем нежитловими приміщеннями, які знаходять у м. Львові по вул. Валовій, буд. 20 досліджувалося місцевим господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.05.2012, укладеного між ТОВ "Інвестиційні ділові системи" (продавець) та ТОВ "Відок-Гікс" (покупець), посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно;

- витягу про державну реєстрацію прав № 34209059, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 21.05.2012 та зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за реєстраційним номером 13725026;

- технічних характеристик майна, наведених в технічному паспорті на нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Валова, буд. 20, виданому Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 22.05.2012, інвентарний номер 883.

Посилання Львівської міської ради на обставини, встановлені судовими рішеннями у господарських справах №914/1623/14 та №5015/634/12, є недоречним, оскільки ці обставини не були предметом дослідження та оцінки у справі №5019/827/12 і відповідно не можуть впливати на оцінку законності судового рішення на момент його постановлення, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній Львівською міською радою ухвалі.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 31.05.2012 не стосується прав, інтересів та обов`язків Львівської міської ради, яка не є учасником у правовідносинах між сторонами у справі №5019/827/12 і в даному випадку відсутній правовий зв`язок між скаржником і сторонами у справі, що не спростовано скаржником.

З урахуванням викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

Натомість наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права, не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції та стосуються переоцінки обставин, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Львівської міської ради та залишення без змін ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у даній справі.

8. Судові витрати

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі №5019/827/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Случ О.В.