Рішення

від 27.09.2019 по справі 344/5441/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5441/19

Провадження № 2/344/2777/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.,

секретаря Орнат Л.І.,

за участі позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представників відповідача Прусака А.С. , Пахара О.А., Гаврилець О.Б.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Муніципальна варта про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачаКомунального підприємства Муніципальна варта про визнаннянезаконним та скасування наказу начальника Комунального підприємства Муніципальна варта № 27 від 29 січня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 11.10.2017 року позивач працює на посаді заступника начальника - начальника відділу охорони об`єктів комунального майна. За період роботи позивача жодних зауважень до нього не було, дисциплінарні стягнення не застосовувались. Але, в кінці 2018 року між позивачем та новопризначеним керівником підприємства виник конфлікт та позивачу було повідомлено, що він не буде працювати на посаді. 29.01.2019 року позивачу наказом № 27 начальника КП Муніципальна варта оголошено догану, із вказаним наказом позивач ознайомлено 31.01.2019 року. Догану оголошено за порушення чинного законодавства та ігнорування вимог посадової інструкції. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали службова доповідна головного бухгалтера ОСОБА_4 від 22.01.2019 року та висновок службової перевірки від 24.01.2019 року. Із службовою запискою та висновком перевірки позивач ознайомився після того, як отримав відповідь на запит свого адвоката. Наказ від 29.01.2019 року є незаконним та підлягає скасуванню оскільки його описова частина не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач, в чому проявились порушення трудової дисципліни, не зазначено дату вчинення дисциплінарного проступку. У висновку службової перевірки вказано, що ОСОБА_1 ігнорує усні вказівки начальника підприємства, що суперечить його посадовій інструкції, відмовляється ознайомлюватись із наказами керівника, систематично порушує правила внутрішнього трудового розпорядку. Із жодним актом, який би визначав формі і порядок ведення табеля обліку робочого часу позивач не ознайомлений.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву із додатками.

Із відзиву вбачається, що відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими виходячи з наступного. Твердження позивача про те, що причиною притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало те, що в кінці 2018 року між ним та начальником КП Муніципальна варта ОСОБА_5 виник особистий конфлікт, не відповідає дійсності, оскільки позивач кожного місяця за рішенням начальника підприємства отримував премію. Стягнення за порушення трудової дисципліни було накладено на позивача в результаті службової доповідної головного бухгалтера ОСОБА_4 на проведеної на її підставі службової перевірки. За результатами службової перевірки 24.01.2019 року було складено висновок. У процесі проведення перевірки були виявлені порушення ведення табеля обліку робочого часу відпрацьованих годин працівниками відділу охорони об`єктів комунального майна, які допущені начальником відділу охорони об`єктів комунального майна ОСОБА_1 , зокрема такі:

табель обліку робочого час ведеться без належної на це підстави, а саме - відсутній затверджений наказом графік (на місяць) виходів працівників на зміни;

порушено вимоги додатку № 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку до колективного договору, а саме - згідно табелю обліку робочого часу від 18.01.2019 року підписаного і поданого позивачем, ряд працівників підприємства виходять на зміни по 24 години;

виявлено не рівномірний розподіл змін між працівниками відділу, який у підсумку призводить до перепрацювань;

ряд працівників відділу працюють по декілька змін підряд;

не вірно пораховані години у підсумку за місяць;

порушено наказ № 255 від 29.12.2018 року Про впорядкування обліку використання робочого часу , а саме - табелі обліку робочого часу слід подавати до бухгалтерії два рази на місяць до 13 та 25 числа поточного місяця. ОСОБА_1 табель за січень 2019 було подано 18.01.2019 року та був заповнений не за фактично відпрацьований час, а за місяць, тобто на майбутній період;

у табелі відображені працівники, які не є працівниками відділу охорони об`єктів комунального майна;

поданий табель написаний олівцем, з виправленнями і оформлений не належним чином, не відповідає положенню, яке затверджено наказом №260 від 30.12.2018 року.

Про проведення службової перевірки комісією було повідомлено позивача, однак від надання письмового пояснення він відмовився, про що комісією складено акт від 23.01.2019 року. Враховуючи ступінь та тяжкість виявлених порушень, обставини за яких вчинено проступок, відмову позивача виправити виявлені недоліки було прийнято рішення про оголошення позивачу догани. Чинним законодавством не передбачено встановленої форми наказу про накладення дисциплінарного стягнення, обов`язкових реквізитів наказу.

Позивач надав відповідь на відзив в якому вказав, що із наказом № 260 від 30.12.2018 року про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства позивач не ознайомлений. Табель від 18.01.2019 року позивач не подавав, він був його робочим варіантом та не міг прийматись до уваги бухгалтерією, оскілки не погоджений керівником.

Представники відповідача подали заперечення на відповідь на відзив в якому вказали, що 30.12.2018 року було проведено оперативну нараду на якій був присутній позивач та прийнято наказ № 260 з яким позивача було ознайомлено під час наради. Табель, який позивач вважає жорновиком датований 18.01.2019 року та особисто підписаний позивачем .

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просили позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив.

Свідок ОСОБА_6 , який раніше працював в КП Муніципальна варта у відділі охорони публічного порядку та є сином позивача, в судовому засіданні дав покази в яких вказав, що він працював у відділі охорони публічного порядку, але його також залучали до охорони комунального майна. Чітких графіків чергувань не було, графік був на черговій частині, частіше про вихід на чергування повідомляли в соціальних мережах, наказу про переведення з одного відділу в інший не було.

Свідок ОСОБА_7 , яка раніше працювала в КП Муніципальна варта головним інспектором з охорони праці та працювала в одному кабінеті з позивачем, в судовому засіданні дала покази в яких вказала, що стосунки між керівником ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були напружені. Графіки чергувань працівників були в черговій частині та позивача, в графіках позивача були підписи його працівників. Про збори 30.12.2018 року свідку нічого не було відомо. ОСОБА_1 хвилювався щодо складення табелю обліку робочого часу, сам шукав інформацію в мережі інтернет щодо його складання, вони разом ходили вУправління держпраці за консультацією. ОСОБА_1 сам складав табель та подав його 15.01.2019 року. Замість інших керівників відділів табелі обліку робочого часу заповнювала бухгалтер.

Свідок ОСОБА_8 , який на даний час є працівником КП Муніципальна варта , головним інспектором відділу по охороні комунального майна, в судовому засіданні дав покази в яких вказав, що позивач був його керівником та його вказівки свідок виконував. В січні-лютому 2019 року графік був великий, у вигляді мапи, всі вказівки давав ОСОБА_1 в телефонному режимі, свідок працював фактично кожного дня. Коли виходили на роботу, тоді повідомляли чергову частину, так обліковувася робочий час, усно звертався до ОСОБА_1 та вказував, що перепрацьовую. Стабільні графіки чергування з`явились тоді коли змінився начальник. Листа до мере міста підписував, але згодом відкликав свій підпис, оскільки стало відомо про його зміст, на момент підписання зі змістом листа не був знайомий.

Свідок ОСОБА_9 ,який на даний час є працівником КП Муніципальна варта , головним інспектором відділу по охороні комунального майна, в судовому засіданні дав покази в яких вказав, що зі своїм колишнім керівником ОСОБА_1 у нього були конфлікти з приводу того, що свідка часто ставили на чергування, не було вихідних, не відпускали на сесію. Роботу відділу організовував ОСОБА_1 , він давав вказівки щодо виходу на чергування, або за його вказівкою дзвонили з чергової частини. Під час керівництва ОСОБА_1 графіки були великі, у вигляді мапи, він писав їх на два дні, після його звільнення графіки складаються на місяць, працівники за них розписуються.

Свідок ОСОБА_4 , яка на даний час працює заступником головного бухгалтера в КП Муніципальна варта`в судовому засіданні дала покази в яких вказала, що в січні 2019 року вона працювала на посаді головного бухгалтера. Всі начальники відділів подавали їй табелі обліку робочого часу згідно наказу, табелі подавали два рази в місяць, 13 та 25 числа. ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом, але табель подав 18 січня 2019 року. Табель був заповнений невірно, олівцем, з виправленнями, він був заповнений до кінця місяця, в табель були включені працівники, які не були працівниками відділу охорони комунального майна. Свідок попросила виправити табель, але ОСОБА_1 не захотів цього зробити. У зв`язку цим 22 січня свідок написала службову записку начальнику підприємства та в цей же день було видано наказ про створення комісії для проведення службової перевірки. Свідок була членом комісії, під час проведення службового розслідування було виявлено, що ОСОБА_1 порушував інструкцію, правила внутрішнього трудового розпорядку. Від дачі пояснень ОСОБА_1 23 січня відмовився. 24 січня комісією було складено висновок з ознайомленням з яким ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 було запропоновано виправити помилки в табелі до 29 січня, але він цього не зробив, тому 29 січня 2019 року йому оголошено догану. Про конфлікт ОСОБА_1 з керівником підприємства свідку нічого не відомо. НА оперативній нараді 30 грудня 2018 року свідок не була присутня. Також свідок повідомила, що заробітна плата на підприємстві виплачується два рази на місяць, але за січень місяць 2019 року заробітна плата була виплачена 03 лютого 2019 року у зв`язку із великою кількістю вихідних днів.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом № 135 від 11.10.2017 року позивач був прийнятий на роботу в Комунальне підприємство Муніципальна варта на посаду заступника начальника - начальника відділу охорони об`єктів комунального майна.

Позивач ознайомлений з посадовою інструкцією та відповідно до п. 2.6 Інструкції він зобов`язаний до першого числа місяця наступного за звітним надавати затверджені графіки роботи на працівників свого відділу та табелі обліку робочого часу (а.с.96-98).

Також на підприємстві діє колективний договір, який затверджений 26.12.2018 року (а.с.103-115).

Додатком № 3 до колективного договору затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.116-120).

30.12.2018 року на підприємстві було проведено оперативну нараду про що складено відповідний протокол № 12 (а.с.169). Згідно протоколу позивач був присутній на нараді.

За результатами наради було прийнято ряд наказів, зокрема:

№ 255 Про впорядкування обліку використання робочого часу, відповідно до якого на керівників відділів покладено відповідальність за ведення, оформлення, своєчасне подання до бухгалтерії табелів обліку використання робочого часу працівників відділу, а також за достовірність відомостей внесених до табелів, за ведення графіків чергувань, своєчасне ознайомлення працівників із графіками. Табелі обліку використання робочого часу наказано подавати до бухгалтерії два рази на місяць до 13 та 25 числа поточного місяця (а.с.124). Із вказаним наказом позивач ознайомлений 03.01.2019 року;

№ 260 Про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства, із вказаним наказом позивач не ознайомлений, на відміну від наказу № 255, який був прийнятий в той же день, акту про відмову ознайомлення із наказом не складено (а.с.126).

Хоча на наказі № 251 від 28.12.2018 року Про закріплення відповідального за організацію охорони є відмітка про те, що ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом відмовився в присутності свідків (а.с.130).

У зв`язку із прийняттям наказу № 260 вважати таким, що втратили чинність п. 2 та п.3 наказу № 96 від 31.07.2017 року Про ведення обліку робочого часу.

До прийняття наказу № 260 керівники відділів також зобов`язані були подавати табелі обліку використання робочого часу згідно посадової інструкції, але жодних актів чи доповідних у зв`язку з невиконанням такого обов`язку не складалось, ніхто до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

18 січня 2019 року позивач подав до бухгалтерії табель обліку робочого часу за формою затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року (а.с.121-123).

Форми табелю, яка затверджена на підприємстві сторонами, зокрема відповідачем на підтвердження своїх заперечень, суду не надано.

Не обґрунтованими та не доведеними є твердження позивача та його представника про те, що табель обліку робочого часу від 18.01.2019 року, який підписано позивачем є чорновим варіантом позивача та він не мав наміру подавати його, оскільки на ньому міститься дата та підпис позивача.

Обґрунтованими є твердження представників відповідача про те, що табель заповнено невірно, олівцем, з виправленнями, до нього включено працівників, які не є працівниками відділу охорони комунального майна, години робочого часу пораховано невірно та табель заповнено до кінця місяця.

Але, позивача не було ознайомлено з наказом № 260Про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства, а тому він об`єктивно не міг знати про порядок його ведення.

Крім того, невчасне подання та подання невірно заповненого табелю обліку робочого часу не потягнуто настання негативних наслідків для підприємства та працівників, оскільки заробітну плату за січень 2019 року працівникам було виплачено за результатами роботи за цілий місяць - 03 лютого 2019 року.

У зв`язку з невчасним по даням та неналежним оформленням табелю обліку робочого часу 22.01.2019 року головним бухгалтером ОСОБА_4 було складено службову доповідну на ім`я начальника КА Муніципальна варта ОСОБА_5 (а.с.90).

За неподання табелів обліку робочого часу до січня 2019 року головним бухгалтером службових доповідних не складалось.

22.01.2019 року начальником підприємства було видано наказ № 17 Про проведення службової перевірки у зв`язку з порушенням чинного трудового законодавства (а.с.91).

Як вбачається із акту про відмову надати пояснення по факту службової перевірки від 23.01.2019 року позивачу було вручено службову доповідну та запропоновано надати пояснення і усунути недоліки, на що ОСОБА_1 у грубій формі відмовився (а.с.92).

За результатами службової перевірки було складено висновок, який затверджено 24.01.2019 року (а.с.93-95). У висновку зазначено, що відомості, які стали підставою для проведення службової перевірки підтвердились, за виявлені порушення вимог чинного трудового законодавства та посадових інструкцій на підприємстві ОСОБА_1 заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, також ОСОБА_1 зобов`язано до 29.01.2019 року виправити помилки у графіках і табелях обліку робочого часу.

25.01.2019 року позивачу запропоновано ознайомитись із висновком службової перевірки, але позивач відмовився, про що складено відповідний акт (а.с.131).

29.01.2019 року наказом № 27 позивачу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення чинного трудового законодавства та ігнорування вимог посадової інструкції, підставою для наказу зазначено службову доповідну та висновок службової перевірки. З наказом позивач ознайомився 31.01.2019 року (а.с.89).

До спірних правовідносин застосовуються такі норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2ст. 140 КЗпП України, щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно дост. 147 КЗпПза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно дост. 148 КЗпПдисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу в ньому не конкретизовано які саме норми чинного трудового законодавства допустив позивач та які норми інструкції ним проігноровано, коли та за яких обставин.

Відповідно до ст. 149 КЗпПпри обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Дисциплінарне стягнення накладається, якщо працівник не виконував свої посадової обов`язки чи порушував правила внутрішнього трудового розпорядку без поважних причин.

Але, позивач не був ознайомлений із наказом № 260 Про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства, казана обставина не з`ясована комісією та керівником підприємства при виданні наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Крім того, керівником не враховано попередню роботу позивача на посаді, він кожного місяця отримував премію, отже зауважень до його роботи не було, лист працівників відділу до міського голови, доповідні записки про відкликання своїх підписів працівники подали коли справа вже перебувала на розгляді в суді, що може свідчити про тиск чи особисті побоювання працівників, оскільки вони і надалі продовжують працювати на підприємстві.

Листи подяки, звернення також підписані головним лікарем Івано-Франківської центральної клінічної лікарні, головним лікарем міської клінічної лікарні, генеральним директором АТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод (а.с.61-63).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу кожна особа має право звернутися до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України являється завданням цивільного судочинства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задоволити.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.40, 140, 147, 148, 149Кодексу законів про працю України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Муніципальна варта про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Комунального підприємства Муніципальна варта № 27 від 29 січня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Стягнути із Комунального підприємства Муніципальна варта , місцезнаходження якого: 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька 126, код ЄДРПОУ 40688537, на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабій О.М.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2019 року.