Постанова

від 06.12.2019 по справі 344/5441/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5441/19

Провадження № 22-ц/4808/1461/19

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Девляшевського В.А.,

з участю секретаря Мельник О.В.,

сторін: представників КП Муніципальна варта , ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Муніципальна варта про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за апеляційною скаргою Комунального підприємства Муніципальна варта на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2019 року під головуванням судді Бабій О.М. у м. Івано-Франківську

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Комунального підприємства Муніципальна варта про визнання незаконним та скасування наказу начальника Комунального підприємства Муніципальна варта № 27 від 29 січня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 11.10.2017 року працює на посаді заступника начальника - начальника відділу охорони об`єктів комунального майна. За період роботи позивача жодних зауважень до нього не було, дисциплінарні стягнення не застосовувались. Але, в кінці 2018 року між ним та новопризначеним керівником підприємства виник конфлікт та позивачу було повідомлено, що він не буде працювати на посаді. 29.01.2019 року йому наказом № 27 начальника КП Муніципальна варта оголошено догану, із вказаним наказом його ознайомлено 31.01.2019 року. Догану оголошено за порушення чинного законодавства та ігнорування вимог посадової інструкції. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стали службова доповідна головного бухгалтера ОСОБА_6 від 22.01.2019 року та висновок службової перевірки від 24.01.2019 року. Із службовою запискою та висновком перевірки позивач ознайомився після того, як отримав відповідь на запит свого адвоката. Наказ від 29.01.2019 року є незаконним та підлягає скасуванню оскільки його описова частина не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач, в чому проявились порушення трудової дисципліни, не зазначено дату вчинення дисциплінарного проступку. У висновку службової перевірки вказано, що ОСОБА_1 ігнорує усні вказівки начальника підприємства, що суперечить його посадовій інструкції, відмовляється ознайомлюватись із наказами керівника, систематично порушує правила внутрішнього трудового розпорядку. Із жодним актом, який би визначав формі і порядок ведення табеля обліку робочого часу ОСОБА_1 не ознайомлений. Просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника КП Муніципальна варта № 27 від 29 січня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника КП Муніципальна варта № 27 від 29 січня 2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 .

Стягнуто із КП Муніципальна варта на користь держави судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

В апеляційній скарзі КП Муніципальна варта зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи. Судом не дано належної оцінки письмовим доказам та показам свідків. Також судом порушено та неправильно застосовано судом норми матеріального та процесуального права.

ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності наказом начальника КП Муніципальна варта №27 від 29.01.2019 і йому оголошено догану за порушення норм чинного трудового законодавства та ігнорування вимог посадової інструкції.

У процесі проведення перевірки були виявлені порушення ведення табеля обліку робочого часу відпрацьованих годин працівниками відділу охорони об`єктів комунального майна та порушення трудових прав працівників відділу, які були допущені начальником відділу охорони об`єктів комунального майна ОСОБА_1 , та які стали предметом дослідження у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач повинен був знати і керуватися у своїй діяльності Конституцією та законами України, іншими актами чинного законодавства, а також на нього було покладено обов`язок до першого числа наступного місяця за звітним періодом надавати затверджені графіки роботи на працівників свого відділу та табелі обліку робочого часу. Цей обов`язок було встановлено від 12 жовтня 2017 року, однак позивачем його не виконано.

Апелянт зазначає, що позивачем порушено вимоги додатку 3 - Правила внутрішнього трудового розпорядку до Колективного договору. Ставлячи працівників на зміни по 24 години, позивач грубо порушив п. 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Судом першої інстанції не надано жодної оцінки таким порушенням. Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не в повній мірі відображені у рішенні суду, а також їм не надано належної оцінки.

Апелянт зазначає, що у табелі відображені працівники, які не є працівниками відділу охорони об`єктів комунального майна.

Судом встановлено факт роботи ОСОБА_1 в іншому відділі та відсутність наказу про його переведення до іншого відділу, однак не надано жодної оцінки цьому порушенню.

Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що позивач допустив ряд порушень своїх посадових обов`язків, які були наслідком порушення трудових прав працівників, а саме: робота кілька змін підряд, недотримання мінімальної тривалості часу відпочинку між змінами та інше.

Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать нормам процесуального права через порушення принципів всебічності і об`єктивності, а також вибіркового дослідження доказів.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому не конкретизовано які саме норми чинного трудового законодавства допустив позивач та які норми інструкції ним проігноровано, коли та за яких обставин.

ОСОБА_1 зазначає, що у висновку службової перевірки не вказано які саме правила систематично порушуються, коли були такі події ким та в який спосіб вони зафіксовані немає, як і не має підтверджень, що ОСОБА_1 відмовляється від ознайомлення з наказами чи не виконує усної вказівки керівництва, окрім вказівки подати заяву про звільнення.

Надана копія наказу №255 від 30.12.2018 року свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомився із ним, як і ознайомився із наказом про оголошення догани. Немає жодного письмового акту про те, що ОСОБА_1 систематично порушує трудову дисципліну.

Тому висновок службової перевірки являє собою надумані загальні фрази, а не реальний результат роботи комісії.

Щодо виявлених комісією порушень в частині того, що табель обліку робочого часу ведеться без належної на це підстави, то комісія не зазначила, хто такий графік виходів працівників повинен вести і чиїм наказом він повинен затверджуватися. Згідно посадової Інструкції не передбачено за ним такого обов`язку. Крім того, якщо він затверджується наказом, то накази по підприємству виносить виключно керівник, а на період його відсутності особа, що його замінює. Також не було наказу керівника про затвердження графіку виходу працівників на роботу на січень місяць, тому підстав для подання табелю обліку робочого часу не було.

Комісія не проаналізувала те, яким чином він повинен був діяти в такому випадку і чи є в його діях вина. Вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.

Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників КП Муніципальна варта , заперечення на скаргу та доводи ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 135 від 11.10.2017 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Комунальне підприємство Муніципальна варта на посаду заступника начальника - начальника відділу охорони об`єктів комунального майна.

ОСОБА_1 ознайомлений з посадовою інструкцією та відповідно до п. 2.6 Інструкції він зобов`язаний до першого числа місяця наступного за звітним надавати затверджені графіки роботи на працівників свого відділу та табелі обліку робочого часу (а.с.96-98).

Також на підприємстві діє колективний договір, який затверджений 26.12.2018 року (а.с.103-115). Додатком № 3 до колективного договору затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку (а.с.116-120).

На підприємстві 30.12.2018 проведено оперативну нараду, про що складено відповідний протокол № 12 (а.с.169). Згідно протоколу позивач був присутній на нараді.

За результатами наради було прийнято ряд наказів, зокрема:

- № 255 Про впорядкування обліку використання робочого часу, відповідно до якого на керівників відділів покладено відповідальність за ведення, оформлення, своєчасне подання до бухгалтерії табелів обліку використання робочого часу працівників відділу, а також за достовірність відомостей внесених до табелів, за ведення графіків чергувань, своєчасне ознайомлення працівників із графіками. Табелі обліку використання робочого часу наказано подавати до бухгалтерії два рази на місяць до 13 та 25 числа поточного місяця (а.с.124). Із вказаним наказом позивач ознайомлений 03.01.2019 року;

- № 260 Про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства, із вказаним наказом позивач не ознайомлений, на відміну від наказу № 255, який був прийнятий в той же день, акту про відмову ознайомлення із наказом не складено (а.с.126).

У наказі № 251 від 28.12.2018 року Про закріплення відповідального за організацію охорони зазначено про те, що ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом відмовився в присутності свідків (а.с.130).

У зв`язку із прийняттям наказу № 260 слід вважати, що втратили чинність п. 2 та п.3 наказу № 96 від 31.07.2017 року про ведення обліку робочого часу.

До прийняття наказу № 260 від 30.12.2018 керівники відділів також зобов`язані були подавати табелі обліку використання робочого часу згідно посадової інструкції, але жодних актів чи доповідних у зв`язку з невиконанням такого обов`язку не складалось, ніхто до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

18 січня 2019 року позивач подав до бухгалтерії табель обліку робочого часу за формою затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 року (а.с.121-123).

Форми табелю, яка затверджена на підприємстві, відповідачем на підтвердження своїх заперечень, суду не надано.

Суд визнав обґрунтованими твердження представників відповідача про те, що табель складено позивачем неправильно, олівцем, з виправленнями з внесенням до табелю працівників, які не є працівниками відділу охорони комунального майна, години робочого часу пораховано невірно та табель заповнено до кінця місяця.

У зв`язку з невчасним поданням та неналежним оформленням табелю обліку робочого часу 22.01.2019 року головним бухгалтером ОСОБА_6 було складено службову доповідну на ім`я начальника КА Муніципальна варта ОСОБА_7 (а.с.90).

Проте, ОСОБА_1 не було ознайомлено з наказом № 260 від 30.12.2018 про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства, а тому він об`єктивно не міг знати про порядок його ведення та заповнення.

Суд прийшов до правильного висновку, що невчасне подання та подання неправильно заповненого табелю обліку робочого часу не потягнуло настання негативних наслідків для підприємства та працівників, оскільки заробітну плату за січень 2019 року працівникам було виплачено за результатами роботи за цілий місяць - 03 лютого 2019 року.

За неподання табелів обліку робочого часу до січня 2019 року головним бухгалтером службових доповідних щодо їх невідповідності на ОСОБА_1 чи інших осіб підприємства не складалось.

Начальником підприємства 22.01.2019 видано наказ № 17 про проведення службової перевірки у зв`язку з порушенням чинного трудового законодавства (а.с.91).

Як вбачається із акту про відмову надати пояснення по факту службової перевірки від 23.01.2019 року позивачу було вручено службову доповідну та запропоновано надати пояснення і усунути недоліки, на що ОСОБА_1 відмовився (а.с.92).

За результатами службової перевірки було складено висновок, який затверджено 24.01.2019 року (а.с.93-95). У висновку зазначено, що відомості, які стали підставою для проведення службової перевірки підтвердились, за виявлені порушення вимог чинного трудового законодавства та посадових інструкцій на підприємстві ОСОБА_1 заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани, також ОСОБА_1 зобов`язано до 29.01.2019 року виправити помилки у графіках і табелях обліку робочого часу.

25.01.2019 року ОСОБА_1 запропоновано ознайомитись із висновком службової перевірки, але позивач відмовився, про що складено відповідний акт (а.с.131).

29.01.2019 року наказом № 27 позивачу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення чинного трудового законодавства та ігнорування вимог посадової інструкції, підставою для наказу зазначено службову доповідну та висновок службової перевірки. З наказом позивач ознайомився 31.01.2019 року (а.с.89).

Відповідно до ч.2 ст. 140 КЗпП України, щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не дотримано порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що в ньому не конкретизовано які саме норми чинного трудового законодавства допустив позивач та які норми інструкції ним проігноровано, коли та за яких обставин.

Відповідно до ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Дисциплінарне стягнення накладається, якщо працівник не виконував свої посадової обов`язки чи порушував правила внутрішнього трудового розпорядку без поважних причин.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не був ознайомлений із наказом № 260 від 30.12.2018 про затвердження форми графіку роботи та порядку ведення табелю обліку робочого часу працівників підприємства. Зазначена обставина не була врахована комісією та керівником підприємства при виданні наказу про застосування дисциплінарного стягнення, тому відсутні підстав вважати, що табель обліку робочого часу працівників підприємства був складений позивачем з порушеннями та без поважних причин.

Крім того, керівником КП Муніципальна варта не враховано сумлінне виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків на посаді до подій, які стали підставою для накладення догани. Сторони у засіданні суду першої та апеляційної інстанцій вказували, що ОСОБА_1 кожного місяця отримував премію, отже зауважень до його роботи не було.

В засіданні апеляційного суду представники апелянта ствердили що до попереднього виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 у адміністрації підприємства претензій не було. Такі обов`язки ним виконувалися належним чином та без будь-яких порушень.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції досліджено всі обставини справи, а також дано належну оцінку письмовим доказам та показам свідків.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 порушував норми трудового законодавства та ігнорував вимоги посадової інструкції не заслуговують на увагу, оскільки спростовані в суді зібраними та належно дослідженими судом першої інстанції доказами.

Апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його зміни з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Муніципальна варта залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2019 року.

Судді: І.В. Бойчук

В.А. Девляшевський

О.В. Пнівчук