Ухвала

від 21.10.2019 по справі 640/21817/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21817/13-ц

н/п 4-с/640/70/19

УХВАЛА

"21" жовтня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 К ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 , зацікавлені особи - Головне управління ДПС у Харківській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян А.О. на дії державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з вказаною скаргою, в якій просить поновити строк для звернення до суду з вказаною скаргою, визнати незаконною та скасувати постанову від 06.06.2019 року про закінчення ВП №46426778 винесену державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Барсегяном А.О., та зобов`язати останнього вжити заходи, передбачені ЗУ Про виконавче провадження щодо примусового виконання постанов, винесених у ВП №46426778 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 05.11.2018 року, про накладення штрафу в сумі 10200 грн. від 06.06.2019 року. В обгрунтування вказаних підстав посилається на наступне. На примусового виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області перебувало ВП №46426778 з примусового виконання виконавчого листа №640/21817/13-ц від 14.01.2015 року виданого Київським районним судом м. Харкова про витребування у Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь заявника майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_4 ) в натурі, перелічені в акті №1/13 та акті №2/13 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р., договорі №1 та договорі №2 про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 року. Боржником у виконавчому провадженні є Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. 10 липня 2019 року представник заявника звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області із запитом про надання інформації, в якому просив повідомити про хід вказаного виконавчого провадження, та 19.07.2019 року надійшов лист в якому повідомлено, що вказане виконавче провадження закрито, проте постанову про закриття провадження отримано не було, тому заявник просить поновити строк для звернення до суду зі скаргою. Вказану постанову заявник вважає незаконною, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду фактично виконано не було, оскільки державним виконавцем проведено дії лише щодо накладення на боржника штрафів, які також виконано не було, що стало підставою для звернення до суду з вказаною скаргою.

Головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області спрямовано відзив на скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні скарги, оскільки державним виконавцем були вчинені виконавчі дії відповідно до вимог ЗУ Про виконавче провадження.

Представником заявника надано до суду відповідь на відзив, в якому вона просить задовольнити вказану скаргу посилаючись на те, що рішення суду фактично не виконано, та виконавцем не були вжиті всі заходи щодо виконання рішення суду.

Представник заявника - адвокат Аніщенко К.М. в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі, та просила її задовольнити.

Представником ГУ ДПС у Харківській області Гундар Г.М. в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну зацікавленої особи Київської ОДПІ на її правонаступника -

ГУ ДПС у Харківській області, оскільки до останньої перейшли всі права та обов`язки Київського ОДПІ м. Харкова у зв`язку з її припиненням, та заперечень проти скарги не мала.

25.07.2019 року вказана скарга надійшла до суду, та була розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 29.07.2019 року скаргу прийнято до розгляду, та витребувано належним чином завірену копію ВП №46426778.

21.10.2019 року в судовому засіданні замінено зацікавлену особу Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на її правонаступника ГУ ДПС у Харківській області.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.08.2014р. визнано за ОСОБА_4 право власності на рухоме майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_4 ), вилучене з приміщення будинку АДРЕСА_1 , та передане Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 06.03.2013 р. за договором про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. ТОВ Яна (код ЄДРПОУ 30512365) та ОСОБА_5 Витребувано у відповідачів на користь ОСОБА_4 майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_4 ) в натурі, перелічене в акті №1/13 та акті №2/13 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р., договорі № 1 та договорі № 2 про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Яна з кожного на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1147 грн.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13.11.2014р. рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.08.2014р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08.04.2015р. рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.08.2014р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13.11.2014р. залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 640/21817/13-ц за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Яна про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння 14.01.2015 року представником ПП ЮК ПРАВО ГРУП ОСОБА_6 було отримані шість виконавчих листів на примусове виконання рішення суду.

Виконавчі листи в частині вимог до ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої на даний час є ГУ ДПС у Харківській області було пред`явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області.

26.01.2015 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

У зв`язку з невиконанням боржником рішення, 05.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В подальшому спрямовані вимоги виконавця, та в один день 06.06.2019 року державним виконавцем винесено постанови про накладення штрафу в розмірі 10200 грн, про стягнення з боржника виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, направлено повідомлення до ГУ НП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення, та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Інших виконавчих дій державним виконавцем на протязі більше 4-х років вчинено не було.

Про існування вказаної постанови представник заявника дізнався 19.07.2019 року, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне поновити строк заявнику для звернення до суду з вказаною скаргою.

Порядок виконання судових рішень визначений Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статті 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (див. згадане вище рішення у справі Войтенка; рішення у справі Ромашов проти України (Romashov v. Ukraine), N 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі Дубенко проти України (Dubenko v. Ukraine), N 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі Козачек проти України (Kozachek v. Ukraine), N 29508/04, від 07 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (див. рішення у справі Шмалько проти України (Shmalko v. Ukraine), N 60750/00, пункт 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі Крищук проти України

(Kryshchuk v. Ukraine),N 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., рішення у справі Войтенко проти України (Voytenko v. Ukraine), N 18966/02, пункти 51-54, від 29 червня 2004 року).

Судом встановлено, що державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законодавством дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, та всі постанови по виконавчому провадженні ним були винесені в один день, а саме 06.06.2019 року. Також державним виконавцем не перевірено чи виконані були постанови про накладення штрафів, та не перевірено питання про притягнення посадових осіб Київської ОДПІ м. Харкова ГТУЮ у Харківській області до кримінальної відповідальності за невиконання остаточного судового рішення, що є порушення статей 6 § 1 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому суд задовольняє скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця, оскільки виконавчі дії повинні бути повною мірою направлені на виконання рішення суду і можуть бути припинені лише за наявності обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, а вказаних обставин державним виконавцем надано до суду не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_4 , зацікавлені особи - Головне управління ДПС у Харківській області, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегян А.О. на дії державного виконавця - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову від 06.06.2019 року про закінчення виконавчого провадження №46426778, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяна А.О.

Зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Барсегяна А.О. вжити заходи, передбачені Законом України Про виконавче провадження щодо примусового виконання постанов, винесених у виконавчому провадженні №46426778 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 05.11.2018 року, та про накладення штрафу в сумі 10200 грн. від 06.06.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Суддя Г.А. ЗУБ