КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2019 року справа № 320/4562/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд" про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Дніпровського Публічного акціонерного товариства "Гідроспецбуд", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 246362,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на прибуток, з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб, який утворився у зв`язку з несплатою самостійно визначених позивачем та визначених контролюючим органом податкових зобов`язань. Контролюючий орган зазначає, що податковий борг відповідача із податку на прибуток у сумі 323,71 грн, з податку на додану вартість у сумі 119859,02 грн та з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 126179,43 грн, у добровільному порядку не було сплачено, у зв`язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.
Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Дніпровське публічне акціонерне товариство Гідроспецбуд зареєстроване за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, Проммайданчик. Відповідач є платником податків та зборів і знаходиться за основним місцем обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Як убачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток, податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 246362,16 грн, який виник з наступних підстав.
Обставини виникнення податковою боргу з податку на прибуток.
Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 23.10.2018 було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток.
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 23.10.2018 №003779/10-36-53-05/4630494. На підставі зазначеного Акту було складено податкове повідомлення-рішення форми ПС від 24.10.2018 №0068555305, яким нараховано штрафних санкцій на суму 340,00 грн.
У рахунок сплати зазначеного зобов`язання було сплачено лише - 16,29 грн, тому заборгованість по податку становить 323,71 грн.
Обставини виникнення податковою боргу з податку додану вартість.
Судом встановлено, що на підставі статті 129 ПК України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ, Відповідачу в період 22.08.2016 - 14.05.2019 було нараховано пеню в розмірі - 99884,96 грн., яка станом на день звернення до суду залишається несплаченою.
Крім того посадовими особами контролюючого органу було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ. За результатами перевірки було складено Акт від 18.09.2018 №002782/10-36-53-05/4630494 (копія акта та докази його направлення додаються).
На підставі вказаного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш від 16.10.2018 №0065105305, яким нараховано; штрафних санкцій на суму 19 974,06 грн. (копія податкового повідомлення-рішення та докази його вручення додаються).
Тому, заборгованість по податку становить 119858,02 грн.
Обставини виникнення податковою боргу з земельного податку.
Судом встановлено, що відповідачем самостійно було подано податкові декларації з плати за землю по земельному податку за 2018-2019 роки з річними сумами зобов`язання - 83 773,42 грн.
Наразі, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі - 54 346,26 грн. по декларації на 2018 рік (травень-грудень 2018) та 27 924,48 грн по декларації на 2019 за січень-квітень.
Крім того посадовими особами контролюючого органу було проведено ряд камеральних перевірок на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з земельного податку.
За результатами перевірок було складено акт від 20.07.2018 №002051/10-36-53- 01/4630494 та акт від 06.03.2019 №000469/10-36-53-05/4630494 (копія акта та докази його направлення додаються).
На підставі вищевказаних актів винесено наступні податкові повідомлення- рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення форми Ш від 13.09.2018 №0046935301, яким нараховано штрафних санкцій на суму 13090,13 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми Ш від 04.04.2019 №0017145305, яким нараховано штрафних санкцій на суму 16 138,01 грн.
Також на підставі статті 129 ПК України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань Відповідачу було нараховано пеню в розмірі - 14 647,55 грн., яка станом на день звернення до суду залишається несплаченою.
На виконання вимог статті 59 ПК України, податковим органом було направлено Дніпровському Публічному акціонерному товариству "Гідроспецбуд" податкову вимогу від 07.05.2013 №157 на суму 12 351,47 грн.
Вищевказана вимога була направлена відповідачу та отримана останнім 19.11.2013, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення
З тих підстав, що сума податкового зобов`язання, яка виникла і наявна у позивача залишається непогашеною, Головне управління ДФС у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п133.1 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:1) бюджетних установ;2) громадських об`єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій; 3) суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Згідно з п.288.1-288.2 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України).
Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.283 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.
Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.
Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податку.
Пунктом 55.1 ст.55 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження оскарження в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких заявляється стягнення.
У зв`язку з цим, нарахована на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень сума податкового зобов`язання, є узгодженою.
Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.
Пунктом 129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
З матеріалів справи убачається, що позивачу була нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з ПДВ у сумі19974,06 грн та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 14647,55 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи з`ясовується, що позивачем було складено податкову вимогу від 07.05.2013 на загальну суму 12351,47 гр., яка була направлена на адресу відповідача та отримана ним 19.11.2013.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства, з податку на додану вартість та з орендної плати за землю з юридичних осіб на загальну суму 246362,16 грн.
У зв`язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Дніпровське Публічне акціонерне товариство "Гідроспецбуд" (код ЄДРПОУ 04630494) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 246362 (двісті сорок шість тисяч триста шістдесят дві) грн 16 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2019 |
Оприлюднено | 31.10.2019 |
Номер документу | 85264171 |
Судочинство | Адміністративне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Єремейчук Сергій Володимирович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні