Ухвала

від 28.10.2019 по справі 360/587/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 360/587/19

провадження № 22-ц/824/15190/2019

УХВАЛА

28 жовтня 2019 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Атон-торг про витребування трудової книжки, стягнення виплат при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 08 жовтня 2019 року звернулась до суду із апеляційною скаргою.

Згідно з вимогами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Отже, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак, всупереч наведеному, скаржник не просить поновити строк на апеляційне оскарження та не зазначає поважних причин пропуску вказаного строку.

Ураховуючи наведене, скаржнику потрібно подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску вказаного строку.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов`язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі Сухорубченко проти Росії (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі Гуржий проти України (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).

Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі Каракуця проти України (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Скаржником також не долучено до апеляційної скарги докази сплати судового збору.

Так, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вищезазначені документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України Про судовий збір зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Особою, що звернулась із апеляційною скаргою, рішення суду першої інстанції оскаржується повністю, розмір судового збору за яке складає 1005, 40 грн., тому за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1508, 10 грн. (1005, 40 грн.*150%).

Отже, скаржнику за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1508, 10 грн.

Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:

отримувач коштів УК у Солом`янському районі;

Код за ЄДРПОУ 38050812;

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);

МФО банку 899998;

Рахунок отримувача UA 1189999800000 34311206080024;

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.

Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 28 серпня 2019 року залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Писана