Постанова

від 29.10.2019 по справі 826/8261/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8261/16 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Ірклієнка Юрія Петровича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Чернявської Олени Степанівни (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявська О.С., Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ Банк Фінанси та Кредит , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором № 300937/10824/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015;

- зобов`язання Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявську О.С. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 300937/10824/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Уповноваженою особою безпідставно віднесено укладений між нею та ПАТ Банк Фінанси та Кредит договір до нікчемних з підстав надання останнім окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку, оскільки даний договір був укладений на загальних умовах, а жодне з його положень не суперечить вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є правомірними та такими, що відповідають нормам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно з відзиву на апеляційну скаргу Фонду: з аналізу дій ініціатора та переказу коштів третьої особи на рахунок позивача вбачається, що третя особа перерахував рівно стільки коштів, скільки може бути відшкодовано Фондом (в межах 200 000,00 грн), метою є дроблення вкладу третьої особи, такі дії призводять до надання переваг третій особі перед іншими кредиторами, оскільки суму вкладу понад 200 000,00 грн, останній отримає безперешкодно від Фонду за рахунок коштів останнього; такі дії порушують права решти кредиторів, порушуючи баланс приватних інтересів третьої особи в особі решти кредиторів Банку, оскільки ІІІ черга Фонду збільшується на відповідну виплачену суму, а тому вірогідність задоволення кредиторських вимог решти кредиторів (з ІV черги і далі) зменшується пропорційно зростанню ІІІ черги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи вбачається, що між ОСОБА_1 (Вкладник) та Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (Банк) укладено договір банківський строковий вклад (депозиту) Стандарт № 300937/108524/3-15 від 09.02.2015, предметом якого є розміщення вкладником в банку строкового вкладу в сумі 184 950,00 гривень на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1 цього Договору, та по 09 травня 2015 року включно зі сплатою 19,50 % річних строком та відкрито вкладний (депозитний) рахунок № 2630.9.221320.001.

09.02.2015 ОСОБА_1 (Платник) на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 внесено 184 950, 00 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку від 25.12.2015 року.

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 Про віднесення ПАТ Банк Фінанси та кредит до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №171 Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Фінанси та кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18.09.2015 до 17.12.2015 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ Банк Фінанси та кредит заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 №898 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 №230 Про початок процедури ліквідації АТ Банк Фінанси та кредит та делегування повноважень ліквідатора банку . Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит , призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ Банк Фінанси та кредит заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 до 17.12.2017 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1703 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ Банк Фінанси та Кредит . Згідно з зазначеним рішенням, всі повноваження ліквідатора АТ Банк Фінанси та Кредит делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05.09.2016.

Інформація про ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та кредит була розміщена 23.12.2015 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та опублікована у газеті Голос України №242 (6242) від 23.12.2015 року.

ОСОБА_1 25.12.2015 року та 21.01.2016 року зверталась до Уповноваженої особи Фонду про визнання його кредитором ПАТ Банк Фінанси та Кредит на суму вкладу у розмірі 184 950,00 грн.

Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявською О.С. на адресу позивача надіслано лист вих. № 3-037110/3807 від 16.03.2016 року, в якому повідомлялось що у рамках ліквідаційної процедури у Банку триває перевірка правових підстав розміщення коштів на рахунку № НОМЕР_1 . в Банку з урахуванням тих обмежень в діяльності Банку, які були встановлені Національним банком України під час внесення Банку до категорії проблемних.

28.04.2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду з заявою, в якій просив надати інформацію про включення або відсутність його в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок Фонду та в якому розмірі.

Враховуючи відсутність відповіді на звернення позивача, та невключення його до переліку вкладників ПАТ Банк Фінанси та Кредит , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , звернулася з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що право позивача може бути захищене шляхом зобов`язання Уповноваженої особи включити вимоги позивача до реєстру кредиторів ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. ч. 3 та 4 ст. 44 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п`яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті Урядовий кур`єр або Голос України не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ч. 5 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

У силу ч. 1 ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

При цьому, п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач, як спадкоємець вкладника ПАТ Банк Фінанси та Кредит - Городянки В.В., - не мав можливості заявити Уповноваженій особі свої вимоги до банку у вказаний період, оскільки набув спадщину після смерті владника (15.11.2015 року) та вже після завершення 30-денного терміну, встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Відтак, строк для пред`явлення вимог кредитора пропущено позивачем незалежно від його волі та з об`єктивних причин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання Уповноваженої особи Фонду включити вимоги позивача до реєстру кредиторів ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ( Stretch - United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно , так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини Фон Мальтцан та інші проти Німеччини ). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися активом : вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є активом , на який може розраховувати громадянин як на свою власність ( Von Maltzan and Others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Ірклієнка Юрія Петровича залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підставі, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови виготовлено: 29.10.2019.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова