Ухвала

від 09.12.2019 по справі 826/8261/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2019 року

Київ

справа №826/8261/16

адміністративне провадження №К/9901/33172/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Саприкіної І.В., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 826/8261/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2016 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Чернявської Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявської О.С. щодо невнесення позивача до переліку вкладників ПАТ Банк Фінанси та Кредит , які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором від 09.02.2015 № 300937/10824/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит Чернявську О.С. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Банк Фінанси та Кредит за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 09.02.2015 № 300937/10824/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, позов задоволено.

29.11.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Фінанси та Кредит , у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 і прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 826/8261/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит Олени Степанівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.М. Чиркін

Судді: І.В. Саприкіна

Л.В. Тацій