Постанова

від 24.10.2019 по справі 260/581/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/7983/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Довгополова О.М., Пліша М.А.

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: Дан І.Й.

відповідач: Рибак Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Транс Бурда на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 260/581/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства Транс Бурда до Державної фіскальної служби України про скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Рейті С.І.,

час ухвалення рішення - не зазначено.,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 16.07.2019,-

В С Т А Н О В И В:

24.04.2019 року Приватне підприємство Транс Бурда (далі - позивач, ПП Транс Бурда ) звернулося до суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України) у якому просило скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 05.04.2019 року № 267 Про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року .

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржений наказ, яким позивача позбавлено строком на 2 роки права на перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року - є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на даний час та на момент прийняття відповідачем згаданого наказу, будь-яке рішення суду про визнання особи винною у вчиненні порушення митних правил (у тому числі ч.1 ст.483 МК України) не приймалося. Враховуючи зазначене, вважає наказ № 267 від 05.04.2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Приватного підприємства Транс Бурда С.Ю. Розман подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зазначає, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, будь яке рішення суду про визнання особи винною у вчиненні порушенні митних прави (у тому числі ч. 1 ст. 483 МК України) не приймалось, належні докази вчинення такого правопорушення саме позивачем також відсутні. А відтак вважає, що наказ відповідача є передчасним та не відповідає вимогам Закону, оскільки відповідачем не доведено, що станом на 05.04.2019 позивачем було здійснено правопорушення.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що суд першої інстанції, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Звертає увагу на те, що ДФС дійшла висновку про наявність підстав для застосування до перевізника ст. 38 Конвенції МДП 1975 року, оскільки митним органом було отримано інформацію про переміщення водієм перевізника ПП Транс Бурда ОСОБА_3 товару сигарет у кількості 157 180 пачок, вартістю 3 477 900 грн. з прихованням від митного контролю, що зафіксовано у протоколі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які покликаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наказом ДФС від 05.04.2019 року № 267 Про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року позивача тимчасово, строком на два роки, позбавлено права на перевезення товарів на умовах Конвенції МДП 1975 року.

Підставою прийняття такого рішення стала інформація про вчинення перевізником ПП Транс Бурда правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, повідомлена листом Чернівецької митниці ДФС від 31.01.2019 року № 385/8/24-70-18-02-10/01.

З наведеного листа встановлено, що 25.12.2018 року Чернівецькою митницею ДФС оформлено товар паливні гранули (палети, пресовані з деревини та тирси, упаковані у біг-беги відповідно до МД типу ЕК 10 АА № UA408150/2018/27309, що переміщувався вантажним автомобілем марки DAF , державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KOEGEL , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ПП Транс Бурда ОСОБА_3 без застосування процедури МДП.

28.12.2018 року у МАПП Порубне-Сірет Чернівецької митниці ДФС за результатами митного контролю товару у відношенні водія перевізника ПП Транс Бурда ОСОБА_3 запроваджено справи про порушення митних правил, а саме: в„– 4062/40800/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України за фактом вчинення дій, спрямованих на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 157180 пачок цигарок (сигарети іноземного виробництва марки MARBLE та Ashima без марок акцизного збору), вартістю 3 477 900 грн., шляхом використання способів, що утруднюють їх виявлення та надання одним товарам вигляду інших (цигарки були поміщені в середині 20-ти біг-бегів з паливними гранулами, які прикривали цигарки з усіх сторін. У зазначених біг-бегах також знаходилися по 9 мішків з піском. Мішки з піском були поміщені в середину біг-бегів з метою відповідності ваги товару наявного у причепі, зазначеній вазі у документах товару); № 4063/40800/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, за фактом не доставлення товару у повному обсязі до органу доходів і зборів призначення, а саме втрати 15000 кг товару.

Виявленню зазначених порушень митних правил передувало отримання Чернівецькою митницею ДФС листа УСБУ Чернівецької області (вих. № 75/12/3574), в якому зазначалось про здійснення перевірки інформації щодо функціонування каналу незаконного, з приховуванням від митного контролю переміщення тютюнових виробів, шляхом маскування під легальні експортні поставки товарів з боку суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в зоні діяльності МАПП Порубне Чернівецької митниці ДФС.

Позивач вважаючи наказ ДФС від 05.04.2019 року № 267 Про застосування статті 38 Конвенції МДП 1975 року незаконним звернувся до суду із позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що згідно статті 38 Конвенції МДП кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів.

Аналізуючи зміст даної норми, суд констатував, що тимчасово позбавити права перевозити товари на умовах Конвенції МДП можна будь яку особу винну в серйозному порушенні митних законів або правил.

Таким чином суд першої інстанції зазначив, що отримавши інформацію про переміщення водієм перевізника ПП Транс Бурда товару сигарет у кількості 157180 пачок вартістю 3477900 грн. з приховуванням від митного контролю, що підтверджується протоколом від 28.12.2018 року, а відтак відповідач обґрунтовано вважав дане правопорушення серйозним, та оцінивши фактичні обставини переміщення підакцизного товару на значну суму, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав у відповідача застосування до перевізника ПП Транс Бурда статті 38 Конвенції МДП 1975 року.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції, вважає, що такі відповідають фактичним обставинам справи та вірними, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 року).

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, складових транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем провадиться автомобільним транспортом, врегульовані Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, обов`язковість дотримання якої, на території України, встановлена Законом України від 15.07.1994 року Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) . Наведена Конвенція набула чинності для України 11 жовтня 1994 року.

Згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 1993 року №572 Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП за пропозицією Міністерства транспорту і Державного митного комітету Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надані повноваження бути гарантом перед Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ, Швейцарія, м.Женева) щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв`язку із застосуванням ними на території України книжок міжнародного дорожнього перевезення.

Відповідно до Статуту Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, останні зміни до якого затверджені рішенням Конференції Учасників АсМАП України, протокол №32 від 21 травня 2015 року та зареєстровані Реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 03 червня 2015 року, номер запису 13391050018001198, вона є договірним об`єднанням, яке створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об`єдналися для роботи, в тому числі в системі МДП.

Частиною 4 ст.9 КАС України передбачено, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенцією МДП є міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, та нею визначаються принципи дії системи МДП, процедура здійснення перевезень по системі МДП, статус, порядок діяльності та відповідальність гарантійних об`єднань, відповідальність перевізників та вимоги до них.

Умови виконання МДП, правила допущення українських перевізників до системи МДП, порядок оформлення книжки МДП на вантажі, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог виконання МДП, відповідальність перевізника й гарантійного об`єднання в разі їх порушення, врегульовано Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року та Інструкції про заповнення книжки МДП, який затверджений Наказом Державної митної служби України № 953 від 20.11.2017 року.

Відповідно до ст. 1 Конвенції МДП термін гарантійне об`єднання означає об`єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.

Статтею 36 Конвенції МДП передбачено, що будь-яке порушення положень цієї Конвенції тягне за собою застосування до винного в країні, у якій порушення було вчинено, передбачених законодавством цієї країни санкцій.

Статтею 38 Конвенції МДП встановлено, що кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів

Згідно вимог ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що отримавши інформацію про переміщення водієм перевізника ПП Транс Бурда ОСОБА_3 товару сигарети у кількості 157180 пачок вартістю 3477900 грн. з приховуванням від митного контролю, що підтверджується протоколом від 28.12.2018 року, у відповідача були підстави вважати дане правопорушення серйозним.

Окрім того, факт вчинення правопорушення працівником ПП Транс Бурда ОСОБА_3 підтверджується протоколом про порушення митних правил № 4063/40800/18 від 28.12.2018 року та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України у справі про порушення митних правил № 4063/40800/18.

За таких обставин, оцінивши фактичні обставини переміщення підакцизного товару на значну суму, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав у відповідача застосування до перевізника ПП Транс Бурда статті 38 Конвенції МДП 1975 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, та дійшов вірного висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа РуїзТоріха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Транс Бурда залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 260/581/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді О. М. Довгополов М. А. Пліш Повне судове рішення складено 29 жовтня 2019 року.