Постанова

від 29.10.2019 по справі 320/1892/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1892/19 Суддя першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Беспалова О.О.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Кулика Д.А.,

представника відповідача: - Куліди А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 08.01.2019 року №0000301412 та №0000621406.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

18 жовтня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37750, Товариством з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС подано відзив, відповідно до змісту якого, позивач вважає апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області безпідставною, а висновки, викладені в рішенні Київського окружного адміністративного суду законними та обгрунтованими, адже господарські віднсоини позивача з ТОВ Старком , ТОВ Донатек , ТОВ Бакто груп , ТОВ Розвиток 2015 , ТОВ Брайт лайт , ТОВ Брон плюс , ТОВ Укрбудінновації , ТОВ Астон Солюшн , ТОВ Клавзула є реальними, спрямованими на настанні правових наслідків і спричинили реальні зміни майнового стану сторін.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області не доведено правомірності винесення податкових повідомлень - рішень від 08.01.2019 року №0000301412 та №0000621406, в той час, як надані Товариством з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС первинні документи, свідчать про реальність укладених угод із контрагентами позивача, а саме: ТОВ СТАРКОММ (код за ЄДРПОУ 40635910), ТОВ ДОНАТЕК (код за ЄДРПОУ 39930023), ТОВ БАКТО ГРУП (код за ЄДРПОУ 39293729), ТОВ РОЗВИТОК 2015 (код за ЄДРПОУ 39606566), ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ (код за ЄДРПОУ 39604794), ТОВ БРОН ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 39427859), ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЇ (код за ЄДРПОУ 39543027), ТОВ АСТОН СОЛЮШН (код за ЄДРПОУ 39727347) та ТОВ КЛАВЗУЛА (код за ЄДРПОУ 39963808) та відсутність порушень податкового законодавства.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області з 28.08.2018 року по 03.09.2018 року було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного законодавства - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 24.09.2018 року № 815/10-36-14-12/33927649, який отримано позивачем 25.10.2018 року.

31 жовтня 2018 року ТОВ НВН ПЛЮС подало до відповідача заперечення на Акт перевірки від 24.09.2018 року № 815/10-36-14-12/33927649, за результатами розгляду якого, ГУ ДФС у Київській області прийняло до уваги доводи ТОВ НВН ПЛЮС та керуючись пп.78.1.5 ст.78 ПК України, з 15 листопада 2018 року призначило документальну позапланову виїзну перевірку.

Вказане підтверджується відповіддю на заперечення від 09.11.2018 року № 19814/10/10-36-14-12/33927649 та наказом про проведення документальної позапланової перевірки №2478 від 15.11.2018 року.

Так, з 15.11.2018 року по 21.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю НВН ПЛЮС з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства.

Результати перевірки оформлено Актом від 28.11.2018 року №1056/10-36-14-12/33927649, яким встановлено порушення позивачем (т.1 а.с. 81-124):

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено об`єкт оподаткування на загальну суму 11 930 994,0 грн.;

- п. 11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 р.

Підставою для таких тверджень стали висновки податкового органу про не підтвердження реальності господарських взаємовідносини позивача з його контрагентами, та не оприбуткування готівки, яка надійшла в касу підприємства 05.05.2018 року.

Так, в Акті перевірки та письмовому відзиві відповідача зазначено, що виходячи з інформації, що міститься у наданих для перевірки первинних документах, та отриманої податкової інформації від оперативного управління Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, контрагенти позивача: ТОВ СТАРКОММ (код за ЄДРПОУ 40635910), ТОВ ДОНАТЕК (код за ЄДРПОУ 39930023), ТОВ БАКТО ГРУП (код за ЄДРПОУ 39293729), ТОВ РОЗВИТОК 2015 (код за ЄДРПОУ 39606566), ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ (код за ЄДРПОУ 39604794), ТОВ БРОН ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 39427859), ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЇ (код за ЄДРПОУ 39543027), ТОВ АСТОН СОЛЮШН (код за ЄДРПОУ 39727347) та ТОВ КЛАВЗУЛА (код за ЄДРПОУ 39963808), не могли здійснювати операції з придбання покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення у ТОВ "НВН ПЛЮС".

Далі зазначено, суд цитує: Проте, факт реалізації покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення ТОВ "НВН ПЛЮС" підтверджено даними бухгалтерського обліку. Таким чином, відображення реалізації покрівельних, гідро- і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукції будівельно-оздоблювального призначення у бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам, а не зазначеним контрагентам (сторінка 21 Акта перевірки).

Також, актом перевірки зафіксовано, що 05.05.2018 року до каси підприємства надійшли готівкові кошти у сумі 78469,16 грн., які отримані підприємством з банку, але у той же час, касовий звіт за вказану дату не здійснено, та не оформлено прибутковий касовий ордер.

На підставі висновків акта перевірки від 28.11.2018 року №1056/10-36-14-12/33927649, контролюючим органом прийнято наступні оскаржувані рішення:

1) податкове повідомлення рішення від 08.01.2019 року №0000301412, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 2 363 557,00 грн. (т. 1 а.с. 127);

2) податкове повідомлення рішення від 08.01.2019 року №0000621406, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій 392 345,80 грн. (т. 1 а.с. 125).

У подальшому, 16 січня 2019 року ТОВ НВН ПЛЮС звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою в порядку статті 56 Податкового кодексу України, щодо визнання незаконними податкового повідомлення рішення №0000301412 від 08.01.2019 року та податкового повідомлення - рішення №0000621406 від 08.01.2019 року.

27 березня 2019 року ТОВ НВН ПЛЮС отримало рішення про результати розгляду скарги від 15.03.2019 року №12137/6/99-99-11-04-02-25, яким скаргу ТОВ НВН ПЛЮС залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 року №0000301412, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 2 363 557,00 грн., варто зазначає наступне.

Як убачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" на загальну суму 11 930 994,00 грн. за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

Податок на прибуток підприємств, порядок його нарахування та сплати, закріплений розділом ІІІ Податкового Кодексу України.

Статтею 133 ПК України, встановлено, що платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом такого оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134 ст.134).

Згідно із пунктом 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею цього Кодексу, з урахуванням його положень.

У відповідності до пункту 137.1 статті 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Таким чином, податок на прибуток підприємства справляється юридичними особами, шляхом нарахування відповідної законодавчо визначеної ставки на показник прибутку платника податку, який формується на підставі первинних документів, оформлених під час провадження господарської діяльності.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.

Виходячи з вимог пункту другого статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток , є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, з матеріалів справи вбачаться, що між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ було укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2016 року №010916/1, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ СТАРКОММ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги,53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ СТАРКОММ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування таких товарів зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т. 1 а.с. 183-185).

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ СТАРКОММ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки, в тому числі, але не лише: № АА-0001823 від 29.10.2015 року, АА - 0001824 від 29.10.2015 року, АА-0001822 від 29.10.2015 року, АА-0001844 від 02.11.2015 року, АА-0001845 від 02.11.2015 року тощо (т. 2).

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку ( т.2).

У свою чергу, ТОВ СТАРКОММ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки, а саме - БВ-0000664 від 29.10.2015 року на суму 524000,00 грн., БВ-0000675 від 02.11.2015 року на суму 609000,00 грн., БВ-0000677 від 03.11.2015 року на суму 318000,00 грн., БВ-0000679 від 05.11.2015 року на суму 309000,00 грн.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ СТАРКОММ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, ГУ ДФС у Київській області ставить під сумнів реальності господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ СТАРКОММ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 16.08.2016 №3858/8/26-55-21-05. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ СТАРКОММ засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст.205 КК України по справі № 357/2262/17.

Проте, такі доводи відповідача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Для того, щоб належним чином використовувати вирок суду як доказ нереальності господарських правовідносин, необхідно досліджувати зміст такого вироку і враховувати обставини які в ньому встановлені, а також досліджувати інші докази, які можуть свідчити про фактичність, або ж безтоварність господарських взаємовідносин.

Згідно сталої позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.01.2018 року по справі №357/2262/17, встановлено, що: ОСОБА_1 діючи умисно сприяв невстановленим слідством особам, у фіктивному підприємництві з використанням Товариства з обмеженою діяльністю ТОВ СТАРКОММ , яке було створено вказаними особами виключно з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема по нікчемних правочинах з ТОВ Столиця ВК , наслідком укладення яких стало ухилення від сплати податків.

Далі, відповідно до вищезазначеного вироку встановлено: в подальшому не встановлені слідством особи використовуючи реквізити ТОВ Старкомм , у невстановленому слідством місці, від імені ОСОБА_1 , протягом вересня-жовтня 2016 року документально оформили безтоварні операції під виглядом купівлі паливно мастильних матеріалів у ТОВ Столиця ВК (ЄДРПОУ 33635015), внаслідок чого ТОВ Столиця ВК незаконно отримало дохід. .

Таким чином, підставою для засудження керівника та засновника ТОВ СТАРКОММ за ч.1 ст. 205 КК України стали встановлені слідством взаємовідносини з ТОВ Столиця ВК .

При цьому, жодного згадування у вироці суду про безтоварність господарських взаємовідносин із ТОВ НВН ПЛЮС не має, а тому, такий вирок не є беззаперечним доказом нереальності господарських правовідносин, що повністю узгоджується з позицією викладеній у Постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а.

У вищевказаній постанові суд доходить висновку, що оскільки у вироках зафіксовано лише об`єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, не встановлено, то податковий орган безпідставно поширив висновок про фіктивність підприємства на відносини з усіма контрагентами.

У даному випадку, вирок суду не містить обставин, які б свідчили про нереальність господарських правовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ , а містить лише висновок про нереальність господарських правовідносин між ТОВ СТАРКОММ та ТОВ Столиця ВК , а отже, ГУ ДФС у Київській області протиправно робить висновок про нереальність господарських правовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ .

Також, між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ було укладено договір купівлі-продажу №120815/2 від 12.08.2015 року (т. 7 а.с. 143).

Відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування таких товарів зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки, в тому числі № АА-0001226 від 18.08.2015 року, АА-0001227 від 18.08.2015 року, АА-0001307 від 27.08.2015 року, АА-0001306 від 27.08.2015 року (т. 7).

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями № 11- 14 від 18.08.2015 року, № 19 - 24 від 27.08.2015 року всього на суму 922609 грн., які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ за проданий товар підтверджується також оборотно - сальдовим відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Проте, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 03.09.2015 року №5/09-19-07-13. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ ОСОБА_2 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.І ст.209 КК України по справі № 757/30696/16-к.

Як було зазначено судом вище, сам факт наявності вироків у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2016 року по справі 757/30696/16-к, ОСОБА_2 визнано винною вчиненні злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.І ст.209 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що ОСОБА_2 , бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну їй невстановленою слідством особою грошову винагороду, реалізовуючи злочинний умисел направлений на вчинення фіктивного підприємництва, підписала наданий невстановленою слідством особою договір купівлі-продажу частки - 100% в статутному капіталі ТОВ Брайт Лайт , протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ Брайт Лайт щодо придбання юридичної особи.

Тобто, фактично, вироком зафіксовано лише об`єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення нереальних господарських операцій саме з ТОВ НВН ПЛЮС , вирок не містить. Тому посилання контролюючого органу на такий вирок суду, як на беззаперечний доказ нереальності господарських правовідносин, є безпідставним.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а.

Крім того, між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БРОН ПЛЮС було укладено договір купівлі-продажу №190115/3 від 19.01.2015 року, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БРОН ПЛЮС зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БРОН ПЛЮС зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та своїми силами власними силами забезпечити транспортування товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т. 4 а.с. -2-3).

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ БРОН ПЛЮС товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки, в тому числі, але не лише АА-0000033 від 19.01.2015 року, АА-0000023 від 19.01.2015 року, АА-0000049 від 27.01.2015 року, АА-0000053 від 28.01.2015 року тощо .

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ БРОН ПЛЮС перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки та платіжними дорученнями № 47 від 19.01.2015 року. № 97 від 27.01.2015 року, № 107 від 28.01.2015 року всього на загальну суму 658000,00 грн..

Відповідно до акту перевірки станом на 30.06.2018 року заборгованість відсутня (т.1 а.с.95).

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ БРОН ПЛЮС за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БРОН ПЛЮС є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ БРОН ПЛЮС ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. І . ст.205-1 КК України по справі № 760/1843/16-к.

Відповідно до вироку Солом`янського районного суду міста Києва від 14.03.2016 року по справі № 760/1843/16-к, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України. Описовою частиною вироку передбачено, що ОСОБА_4 підписав надані йому невстановленою особою договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ БРОН ПЛЮС від 03.11.2014, довіреність від імені ОСОБА_4 як керівника ТОВ БРОН ПЛЮС на представлення інтересів ТОВ БРОН ПЛЮС від 04.11.2014, наказ №3 від 04.11.2014 про призначення ОСОБА_4 на посаду директора та протокол №3 Загальних зборів Учасників ТОВ БРОН ПЛЮС від 03.11.2014 року. Після цього, невстановлені особи використовували ТОВ БРОН ПЛЮС з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, серед яких: ТОВ "ІНВЕСТБІЗНЕСГРУП" (код ЄДРПОУ 39191521), ТОВ "ГТ КОМПОНЕНТС" (код ЄДРПОУ 38716234), ТОВ "МЕДРЕАБІЛІТАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 36926009), ПП "УКПРЕСТИЖ" (код ЄДРПОУ 25228767), ТОВ "БМТ "ВЕКТОР" (код ЄДРПОУ 36473746), ТОВ ЕК "ЕКНІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33784420), ТОВ "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "СОЛЮШН ХАУС" (код ЄДРПОУ 37142975) , для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Таким чином, жодного згадування у вироці суду про безтоварність господарських взаємовідносин із ТОВ НВН НЛЮС вирок не містить, а тому такий вирок не є беззаперечним доказом нереальності господарських правовідносин, що повністю узгоджується з позицією, викладеній у Постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 802/1853/16-а.

Окрім того, між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ було укладено договір купівлі-продажу №090715/2 від 09.07.2015 року, відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ зі складу ТОВ НВН плюс товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки, в тому числі, але не лише: АА-0001017 від 21.07.2015 року, АА-0001018 від 21.07.2015 року, АА-0001019 від 21.07.2015 року, АА-0001014 від 21.07.2015 року, АА-0001183 тощо.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки та платіжними дорученнями,а саме - № 13 - 18 від 21.07.2015 року, № 22-25 від 21.07.2015 року, № 146 - 149 від 12.08.2015 року всього на загальну суму - 1459600,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки, станом на 30.06.2018 року Дт заборгованість складає 33,65 грн. (т.1 а.с.99).

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовим відомість по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, контролюючий орган ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ АСТОН СОЛЮШНЗ ОСОБА_6 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205-1 КК України по справі №760/31117/16-к.

Так, відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 07.11.2016 року по справі 757/31117/16-к ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2. ст.205-1 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що ОСОБА_6 зустрілась з невстановленою особою біля магазину Сільпо по вул. Суворова, 4, у м. Києві, де невстановлена особа надала ОСОБА_6 на підпис заздалегідь підготовлені за невстановлених обставин документи, які містили завідомо неправдиві відомості, а саме: протокол №02/6 від 02.06.2015 загальних зборів учасників (рішення про придбання) ТОВ Астон Солюшн (код ЄДРПОУ 39727347), в якому ОСОБА_6 зазначено як засновника та директора підприємства; статут ТОВ Астон Солюшн у редакції від 10.06.2015, в якому ОСОБА_6 вказано як засновника підприємства.

Разом з тим, варто наголосити, що у вироці взагалі не згадується конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, контрагентів, господарські операції з якими є безтоварними, тобто, вирок фактично фіксує лише посилання на те, що ОСОБА_6 домовилась визнати себе винною та підписала угоду про визнання винуватості.

При цьому, вирок суду не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а тому контролюючий орган не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі такого вироку, що повністю узгоджується з позицією ВС викладеній у постанові ВС від 12.04.2018 року у справі № 826/1571/16 та у постанові ВС від 05.06.2018 року у справі № 805/649/15-а.

Також, між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ КЛАВЗУЛА було укладено договір купівлі-продажу №011015/2 від 01.10.2015 року (т. 5 а.с. 80).

Відповідно до умов договору, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ КЛАВЗУЛА зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , що розташований за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 53 товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ КЛАВЗУЛА зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання договору, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ КЛАВЗУЛА товар, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки, в тому числі: АА-0001735 від 19.10.2015 року, АА-0001748 від 20.10.2015 року, АА-0001749 від 20.10.2015 року, АА-0001750 від 20.10.2015 року.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з вищезазначених видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ КЛАВЗУЛА перерахував за отриманий товар грошові кошти згідно із специфікаціями, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки та платіжними дорученнями № 31 - 32 від 20.10.2015 року та № 37 від 21.10.2015 року, всього на загальну суму 724500, 00 грн.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ КЛАВЗУЛА за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин, виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ КЛАВЗУЛА є підприємством з ознаками фіктивності, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень керівника та засновника ТОВ КЛАВЗУЛА ОСОБА_8 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.2. ст.205 та ч.З ст.358 КК України по справі № 757/8848/16-к.

Відповідно до вироку Печерського районного суду міста Києва від 03.08.2016 року по справі 757/8848/16-к, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 та ч.З ст.358 КК України на підставі угоди про визнання винуватості. Описова частина вироку містить посилання на те, що ОСОБА_8 , знаходячись в невстановленому місці, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підробив, тобто підписав протокол №05/08 Загальних Зборів Учасників ТОВ КЛАВЗУЛА (код за ЄДРПОУ 39963808), в яке внесені завідомо неправдиві відомості. Так, ОСОБА_8 , достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підписав від імені засновника статут ТОВ КАВЗУЛА , тобто, перереєстрував на своє ім`я підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою сприяння суб`єктам господарювання реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань шляхом формування незаконного податкового кредиту.

Варто наголосити, що у вироці взагалі не згадується конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, контрагентів, господарські операції з якими є безтоварними, тобто, вирок фактично фіксує лише посилання на те, що ОСОБА_8 домовився визнати себе винним та підписав угоду про визнання винуватості. При цьому, вирок суду не містить жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а тому контролюючий орган не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі такого вироку, що повністю узгоджується з позицією ВС у викладеній у постанові ВС від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16 та у постанові ВС від 05.06.2018 у справі № 805/649/15-а.

Крім того, між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ ДОНАТЕК було укладено договір купівлі-продажу №011015/25 від 01.10.2015 року, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ ДОНАТЕК зі складу ТОВ НВН ПЛЮС , товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ ДОНАТЕК зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т.6 а.с. 2-4).

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БАКТО ГРУП було укладено договір купівлі-продажу №011015/33 від 01.10.2015 року, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ БАКТО ГРУП зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ БАКТО ГРУП зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами, забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС (т.6 а.с. 176-178).

Між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ РОЗВИТОК 2015 було укладено договір купівлі-продажу №250915/1 від 25.09.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ РОЗВИТОК 2015 зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ РОЗВИТОК 2015 зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

Між TOB НВН ПЛЮС та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ було укладено договір купівлі-продажу №011015/3 від 01.10.2015, відповідно до умов якого, ТОВ НВН ПЛЮС зобов`язується відвантажити ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ зі складу ТОВ НВН ПЛЮС товари: покрівельні, гідро-і теплоізоляційні матеріали, водостічні системи, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, а ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ зобов`язується прийняти такі товари, оплатити їх та власними силами забезпечити транспортування такого товару зі складу ТОВ НВН ПЛЮС .

На виконання умов вищезазначених договорів, ТОВ НВН ПЛЮС було відвантажено ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ товари, що підтверджується видатковими накладними, які досліджувались ГУ ДФС у Київській області при проведенні перевірки.

Картками рахунку 281 Товари на складі до кожної з видаткових накладних деталізується рух в обліку товарів, що підтверджує рух товару у відповідності до бухгалтерського обліку.

У свою чергу, ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ на виконання укладених договорів, перерахували за отриманий товар грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками, які досліджувались при проведенні перевірки.

Облік отриманих грошових коштів від ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ за проданий товар підтверджується також оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по кожній із поставок на кожного контрагента.

За правилом першої події, яке закріплене положеннями ПК України, ТОВ НВН ПЛЮС були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні. Податкові накладні прийняті контролюючим органом, про що свідчить квитанція № 2 по кожній із податкових накладних.

Однак, відповідач ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ ДОНАТЕК , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ ДОНАТЕК є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 14.01.2016 № 205/8/26-55-20-03. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ ДОНАТЕК ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №32015100060000213, яка повідомила, що зареєструвала ТОВ ДОНАТЕК за грошову винагороду у розмірі 500 гривен та жодного відношення до вказаного товариства не має.

Також, відповідач ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ БАКТО ГРУП , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ БАКТО ГРУП є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 02.02.2016 № 516/8/26-55-20. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ БАКТО ГРУП ОСОБА_10 , де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ БАКТО ГРУП .

Головне управління ДФС у Київській області ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ РОЗВИТОК 2015 , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ РОЗВИТОК 2015 є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 23.02.2016 року № 334/28-10-07-05-01. Підставою для такого висновку, є отриманий протокол допиту керівника та засновника ТОВ РОЗВИТОК 2015 ОСОБА_11 в рамках кримінального провадження №3201506000000030 від 18.05.2015 року, де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ РОЗВИТОК 2015 .

Податковий орган ставить під сумнів реальність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ , виходячи з того, що згідно податкової інформації, отриманої від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ є підприємством з ознаками фіктивності, відомості про що внесені в АІС СФП листом від 31.10.2015 № 4261/8/26-57-07-02. Підставою для такого висновку, є отримані пояснення керівника та засновника ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ ОСОБА_12 , де вона повідомила про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ .

Колегія суддів в межах спірних правовідносин вважає, що посилання відповідача на те, що керівники та засновники повідомили про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 та ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЯ , не можуть визнаватись фактом порушення ТОВ НВН ПЛЮС будь - яких норм податкового права, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

В контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, податковий орган, всупереч положенням чинного податкового законодавства України та без належного доказового супроводження, дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку про безтоварність господарських взаємовідносин між ТОВ НВН ПЛЮС та ТОВ СТАРКОММ , ТОВ ДОНАТЕК , ТОВ БАКТО ГРУП , ТОВ РОЗВИТОК 2015 , ТОВ БРАЙТ ЛАЙТ , ТОВ БРОН ПЛЮС , ТОВ УКРБУДІННОВАЦІЇ , ТОВ АСТОН СОЛЮШН ТА ТОВ КЛАВЗУЛА . Реальність господарських операцій підтверджується первинною бухгалтерською та податковою документацією, оформленою належним чином, а тому ТОВ НВН ПЛЮС жодним чином не порушував положення чинного податкового законодавства.

Варто наголосити, що ані в Акті перевірки, ані в відзивах відповідача, ані в апеляційній скарзі відповідачем не зазначено жодного первинного документу, який би був складений позивачем із порушенням норм чинного законодавства.

Важливим є також те, що на сторінці 21 Акту перевірки, перевіряючі стверджують, що оскільки факт поставки не заперечується і підтверджується даними бухгалтерського обліку , то це вказує на те, що ТОВ НВН ПЛЮС реалізував її не спірним контрагентам, а невстановленим особам. При цьому, посилаючи на таку обставину, податковий орган вказує на те, що отримані від спірних контрагентів грошові кошти, є безповоротною фінансовою допомогою.

Тобто, Головне управління ДФС у Київській області, ґрунтуючись на суперечливих податковому законодавству припущеннях, робить висновок про нереальність поставки контрагентам-покупцям, при цьому, контролюючий орган не зазначає ані кому було продано товар в такому разі, ані за якою ціною було продано товар, також не зазначає порядок та умови поставки, однак з незрозумілих підстав збільшує позивачу зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

У той же час, контролюючий орган в акті перевірки вказує на те, що сума податкових зобов`язань з податку на додану вартість та сума доходів за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року ТОВ НВН ПЛЮС по реалізації покрівельних, гідро-і теплоізоляційних матеріалів, водостічних систем, а також продукцію будівельно-оздоблювального призначення, залишається незмінною, тим самим підтверджуючи, що отримані ТОВ НВН ПЛЮС в якості розрахунку за поставлений товар грошові кошти від реалізації, вже враховані при визначенні бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Натомість, незважаючи на це, відповідач намагається повторно включити їх до бази оподаткування цим податком, що ніяк не узгоджується з нормами Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення №0000301412 від 08.01.2019 року, складене Головним управлінням ДФС у Київській області підлягає скасуванню.

Щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.01.2019 року №0000621406, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 392 345,80 грн., варто зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.6.2. Акту перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ НВН ПЛЮС 05.05.2018 року отримало з банку готівку у розмірі 78 469,16 грн. та не оприбуткувало в касі підприємства зазначені грошові кошти, не підтвердило оприбуткування касовим ордером, чим порушено п.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.04.

Проте колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - корінця касового чеку МА 0609494 від 05.05.2018 року, позивач отримав грошові кошти з каси банку АТ Піреус Банк МКБ у розмірі 78469,16 грн. (т.5 а.с. 160).

Відповідно до пункту 1.9 частини 1 Розділу 4 Інструкції НБУ від 01.06.2011 р. № 174 Про ведення касових операцій банками в Україні (в редакції, яка діяла на момент проведення зняття готівки), грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів із дня їх виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів.

Керуючись вказаними приписами, ТОВ НВН ПЛЮС оприбуткував готівку через шість днів - 11.05.2018 року, про що є відповідний запис у касовій книзі та що підтверджується прибутковим касовим ордером.

Це означає, що ТОВ НВН ПЛЮС міг правомірно отримати грошові кошти з каси банку 11.05.2018 року по касовому чеку від 05.05.2018 року, що і було зроблено останнім.

За таких обставин, корінець касового чеку МА 0609494 дійсно був підписаний 05.05.2018 року, але грошові кошти з каси банку по ньому, отримувались 11.05.2018 року, що підтверджується банківською випискою. Крім того, на зворотному боці корінця чеку № МА 0609494 від 05.05.2018 року вказано, що прибутковий касовий ордер був сформований саме 11.05.2018 року , тобто, в день зняття готівкових коштів з поточного рахунку в банку.

Вказане підтверджується також записом в касовий книзі, касовим прибутковим ордером та банківською випискою, а тому податковий орган, на переконання колегії суддів, дійшов хибного висновку про порушення ТОВ НВН ПЛЮС п.11 р. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.04.

Отже, факт оприбуткування в касі ТОВ НВН ПЛЮС грошових коштів у розмірі 78469,16 грн. підтверджується корінцем чеку МА 0609494, касовою книгою підприємства, прибутковим касовим ордером від 11.05.2018 року, а також банківською випискою від 11.05.2018 року.

Враховуючи вищезазначене, податкове повідомлення-рішення №0000621406 від 08.01.2019 року, складене Головним управлінням ДФС у Київській області підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.В.Бєлова

О.О.Беспалов

Повний текст виготовлено 29 жовтня 2019 року.