Ухвала

від 21.05.2020 по справі 320/1892/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2020 року

Київ

справа №320/1892/19

касаційне провадження №К/9901/12635/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі №320/1892/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ПЛЮС до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Київській області 06.05.2020 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Як вбачається з оскарженої постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, вказане судове рішення набрало законної сили з дати прийняття.

Згідно з частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, останнім днем подання касаційної скарги в межах встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 28.11.2019.

Касаційну скаргу податковим органом подано 06.05.2020, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, утім ухвалою Верховного Суду від 10.12.2019 касаційну скаргу повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Відповідач вдруге звернувся із касаційною скаргаю на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, утім ухвалою Верховного Суду від 10.03.2020 касаційну скаргу повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Податковий орган звернувшись втретє з касаційною скаргою вказав, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення із касаційною скаргою.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і т.д.

Відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов`язок щодо подання документу про сплату судового збору до касаційної скарги.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга, зміст якої не відповідає пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення.

Згідно з положеннями статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З наведених положень процесуального закону вбачається, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому у касаційній скарзі мають бути викладені мотиви для перевірки неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з підстав визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податковий орган, при подачі касаційної скарги зазначив, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Скаржник у касаційній скарзі вказує, що подає таку скаргу на підставі статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому не визначає виключну підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень з переліку визначених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не конкретизовано випадків, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху для усунення недоліків касаційної скарги.

Верховний Суд зазначає, що 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

касаційну скаргу із зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

Керуючись частиною другою статті 169, частиною другою та третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі №320/1892/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НВП ПЛЮС до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк