Постанова

від 29.10.2019 по справі 826/13348/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13348/17 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Бєлової Л.В. та Беспалова О.О.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника позивача: - Пузирьової К.О.,

представників відповідача: - Мори В.М.,

- Павленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року позивач - Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив про зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- анулювати Приватному акціонерному товариству Студія Європозитив ліцензії на мовлення НР №00018-м від 30.01.2013 року; НР №00014-м від 20.09.2012 року; НР №00015-м від 08.06.2011 року; НР №00016-м від 26.02.2010 року; НР №00017-м від 21.04.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2017 року зупинено провадження у справі № 826/13348/17 за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив про анулювання ліцензії на мовлення серії НР № 00014-м від 20.09.2012, НР № 00015-м від 08.06.2011, НР № 00016-м від 26.02.2010, НР № 00017-м від 21.04.2016, НР № 00018-м від 30.01.2013 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/14601/17 за позовом Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1876 Про результати позапланової перевірки ПрАТ Студія Європозитив , м. Київ (НР № 00014-м від 20.09.2012, НР№ 00015-м від 08.06.2011, НР№ 00016-м від 26.02.2010, НР№00017-м від 21.04.2016, НР № 00018-м від 30.01.2013, ефірне мовлення, позивні: NRJ ) .

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2019 року поновлено провадження у справі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

15 жовтня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37166, Приватним акціонерним товариством Студія Європозитив подано додаткові пояснення у справі разом із постановою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справві № 8236/14599/17 (справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Волинь до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 05 жовтня 2017 року № 1856 Про результати позапланової перевірки ТОВ Фірми Волинь , м. Київ, (НР № 00663-м від 25 червня 2011 року, НР №00665-м від 04 травня 2006 року, НР № 00666-м від 25 червня 2011 року, ефірне мовлення, позивні: Радіо NEXT ).

Крім того, 15 жовтня 2019 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 37166, представником відповідача подано до суду додаткові пояснення по справі, крім того додано копію рішення Верховного Суду від 10.09.2019 року по спарві № 826/14599/17.

22 жовтня 2019 року, відпвідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 38188, представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останнім наголошено, що суд першої інстанції всебічно і повно дослідив усі матеріали справи, зокрема й витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2016 року, 01.12.2016 року та 10.07.2017 року та вставновлено обов`язок подання заяви про переоформлення, у зв`язку зі зміною організаційно - правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та або кінцевого бенефіціарного власника, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню як безпідставна.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив , на яких ґрунтується відзив, та на які його представник посилався у судових засіданнях під час розгляду справи №826/13348/17, спростовано судовими рішеннями у справі №826/14601/17, та не підлягають врахуванню судом на підставі частини четвертої статті 78 КАС України, в той час, як Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення при зверненні до суду з даним позовом діяла виключно на підставі та в межах норм чинного законодавства.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, до Національної ради надійшла заява громадської організації Детектор Медіа (вх. від 26.05.2017 року №24а/57) з проханням провести перевірку щодо того, чи подано вчасно заяви про переоформлення ліцензій та документи або їх завірені копії, які підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ Студія Європозитив , м. Київ.

На засіданні Національної ради від 01.06.2017 року рішенням №828 призначено позапланову перевірку ПрАТ Студія Європозитив .

За результатами перевірки складено Акт від 10.07.2017 року №45 ПП/Кв/С/17, яким зафіксовано, що 20.04.2017 року до Національної ради надійшов інформаційний лист вх.№16/2817 довільної форми від ПрАТ Студія Європозитив , м. Київ з повідомленням про зміну кінцевого бенефіціарного власника, яким став ОСОБА_1 . Документальних підтверджень ПрАТ Студія Європозитив до листа не долучено.

Враховуючи факт відсутності заяви ПрАТ Студія Європозитив про переоформлення ліцензій у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, станом на день проведення перевірки, 05.10.2017 року Національною радою прийнято рішення №1876, яким визнано факт неподання відповідачем заяви про переоформлення ліцензій на мовлення НР № 00014-м від 20.09.2012 року, НР№ 00015-м від 08.06.2011 року, НР№ 00016-м від 26.02.2010 року, НР№00017-м від 21.04.2016 року, НР № 00018-м від 30.01.2013 року, пунктом 2 резолютивної частини рішення Національною радою прийнято рішення звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ПрАТ Студія Європозитив НР № 00014-м від 20.09.2012 року, НР№ 00015-м від 08.06.2011 року, НР№ 00016-м від 26.02.2010 року, НР№00017-м від 21.04.2016 року, НР № 00018-м від 30.01.2013 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, законами України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Про телебачення і радіомовлення (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Згідно з положеннями частини другої вказаної статті міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).

Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень (частина восьма статті 72).

Частиною дванадцятою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати, як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2019 року у справі № 826/25903/15 та від 10 вересня 2019 року у спарві № 826/14599/17.

Відповідно до статті 21 Закону №538/97 Національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Відповідно до пункту 2.1., абзацу 5 пункту 2.3, пункту 2.4 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 року № 115, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 року за № 313/20626 (далі також - Інструкція), Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

Підставами для здійснення позапланових перевірок є: заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Планові та позапланові перевірки здійснюються за рішенням Національної ради. У рішеннях Національної ради про проведення позапланової перевірки вказуються найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, та предмет перевірки.

Так, відповідно до матеріалів справи, позапланову перевірку відповідача здійснено 10.07.2017 року здійснено на підставі наказу голови Національної ради від 05.07.2017 року №5а/263 за заявою громадської організації Детектор Медіа від 26.05.2017 року вх.№24а/57.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V Інструкції за результатами планової чи позапланової перевірки складається акт перевірки (додатки 2 - 5) та/або протоколи (додатки 6, 7).

Так, 10.07.2017 року уповноваженою особою Національної ради складено Акт №45 ПП/Кв/С/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення , з яким ознайомлено відповідача.

Частинами першою, другою, пунктом ґ частини третьої статті 35 Закону №3759 встановлено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення, в тому числі, можуть бути: зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Судом першої інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в акті перевірки Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення встановлено, що станом на 31 травня 2017 року товариством не подано заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку про те, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має повноваження на звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії, проте, враховуючи висновок викладений в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/14599/17, колегія суддів не погоджується, у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, у тому числі, зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

Частиною шостою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено, що Національна рада може застосувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції:

оголошення попередження;

стягнення штрафу;

анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог;

г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Законом України Про телебачення і радіомовлення встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, вичерпний перелік підстав, наведених у частині п`ятій статті 37 Закону України Про телебаченні і радіомовлення , за яких Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, в акті перевірки № 45 ПП/Кв/П/17 від 10 липня 2017 року встановлено, що ПрАТ Студія Європозитив не подано до Нацради заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника.

Разом з тим, у рішенні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 05 жовтня 2017 року № 1876 Про результати позапланової перевірки ПрАТ Студія Європозитив , прийнятому на підставі вищевказаного акта, вирішено визнати факт неподання ПрАТ Студія Європозитив заяв про переоформлення ліцензій у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутися у зв`язку з цим до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що правопорушення у виді встановлення факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 826/13000/15.

Разом з тим, як зазначено вище, підставою для звернення до суду із відповідним позовом став саме факт неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника , що не передбачено нормами чинного законодавства.

Колегія суддів також враховує, що Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року в справі № 21-87а13.

Таким чином, дискреційні повноваження, в тому числі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, завжди мають межі, встановлені законом.

Відтак, на переконання суду, при розгляду даної справи необхідно було, в тому числі, перевірити наявність підстав, визначених частиною п`ятою статті 37 та частиною тринадцятою статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення , для звернення Нацради до суду із позовом про анулювання ліцензії на мовлення, проте, як зазначалось вище, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення звернулась до суду із підстави, що не передбачена нормами чинного законодавства та без урахування послідовності застосування санкцій за вчинене правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив - задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - відмовити.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Студія Європозитив - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 червня 2019 року - - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Л.В.Бєлова

О.О.Беспалов

Повний текст виготовлено 29 жовтня 2019 року.