Постанова

від 21.10.2019 по справі 826/2890/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2890/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Лічевецького І.О.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу Київський коледж бізнесу , Навчально-професійного центру Академія мистецтва краси на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, треті особи: приватний вищий навчальний заклад Київський коледж бізнесу , Навчально-професійний центр Академія мистецтва краси , управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації №707 від 29 жовтня 2010 року Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень .

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 травня 2013 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позов першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №707 від 29 жовтня 2010 року Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2014 року касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Київський коледж бізнесу , Навчально-професійного центру Академія мистецтва краси задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 березня 2014 року позов першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації №707 від 29 жовтня 2010 року Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Київський коледж бізнесу , Навчально-професійного центру Академія мистецтва краси задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року скасовано та винесено нову, в задоволенні позову Першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу Київський коледж бізнесу , Навчально-професійного центру Академія мистецтва краси задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року скасовано, адміністративний позов Першого заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Приватний вищий навчальний заклад Київський коледж бізнесу , Навчально-професійний центр Академія мистецтва краси , управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 28 травня 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Приватний вищий навчальний заклад Київський коледж бізнесу , Навчально-професійний центр Академія мистецтва краси , не погоджуючись із постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 березня 2014 року звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки відповідач мав право розпоряджатись нежитловими приміщеннями по вул.Вакулінчука, 1 в м.Києві. Також апелянти посилались на порушення шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що про наявність оскаржуваного розпорядження прокуратурі стало відомо в результаті здійснення перевірки на підставі постанови про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів №52/654вих-13 від 23 січня 2013 року, а тому позов подано в межах шестимісячного строку, встановленого процесуальним законодавством, натомість оскаржуване розпорядження не відповідає вимогам Законів України Про охорону дитинства та Про освіту .

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що у зв`язку із прийняттям виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) розпорядження від 30.09.2010 року №787 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 року №7/4819 Про питання організації управління районами в місті Києві була утворена Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація як місцевий орган виконавчої влади, при цьому, на думку представника відповідача, з даного акту не вбачається, що Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація є правонаступником Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації.

Управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації відзив на апеляційну скаргу не подавало, жодні письмові пояснення останнього в матеріалах справи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, пунктами 8 та 9 розпорядження голови Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень (а.с.12 т.1) дозволено управлінню освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації укласти з ТОВ Інститут соціальних та культурних зв`язків договір оренди нежитлового приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 2247,9 кв. м, для використання під вищий учбовий заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року, та дозволено управлінню освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації укласти з Навчально-професійним центром Академія мистецтва краси договір оренди нежитлового приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 614,2 кв. м, для використання під навчальний заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року.

Заступником прокурора міста Києва внесено протест на вказані пункти розпорядження, який листом від 24 березня 2006 року №07/3-67вих. (а.с.13 т.1) направлено до голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.

За результатами розгляду зазначеного протесту головою Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації прийнято розпорядження від 07 квітня 2006 року № 359 (а.с.16 т.1), яким пункти 8, 9 розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 скасовано, про що заступника прокурора м.Києва повідомлено листом від 07 квітня 2006 року №2336/02 (а.с.15 т.1).

Прокуратурою м. Києва листом від 10 січня 2013 року №08-24вих.-7окв-13 прокурорам районів м. Києва направлено завдання про проведення перевірок щодо додержання прав дітей-інвалідів, на підставі якого 23 січня 2013 року першим заступником прокурора Дарницького району м. Києва винесена постанова №52/654вих13 (а.с.181 т.1) про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо додержання органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади Закону України Про охорону дитинства .

В результаті проведення зазначеної перевірки встановлено, що розпорядженням голови Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 29 жовтня 2010 року № 707 Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень (а.с.17 т.1) внесено зміни до пунктів 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року № 277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень в частині заміни слів терміном до 01.10.2011 на слова терміном до 01.10.2021 , в решті пп. 8, 9 залишені без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження та наявність підстав для його скасування з огляду на невідповідність дій відповідача вимогам ст.19 Конституції України та вимогам Закону України Про місцеві державні адміністрації . При цьому суд зазначив, що прокурор з поважних причин пропустив строк звернення до суду, оскільки доказів щодо надання прокурору розпоряджень за жовтень 2010 року чи оспорюваного розпорядження окремо відповідачем не надано.

За наслідком перегляду судового рішення в порядку апеляційного провадження колегія суддів приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про прокуратуру (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин),

Статтею 121 Конституції України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.3, 5, 6 ст.36-1 Закону України Про прокуратуру №1789-XII від 05 листопада 1991 року (чинного на час звернення позивача до суду) підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п`ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Частиною 3 ст.23 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14 жовтня 2014 року у чинній редакції передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави уразі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ж із ч.4 ст.23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

За змістом ч.3 ст.23 вказаного Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до положень ч.2 ст.60 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор у межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону № 1697-VII.

Зі змісту договору №105 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об`єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 29 квітня 2004 року (а.с.51 т.1) та додатків (а.с.54-57 т.1) до нього вбачається, що ТОВ Інститут соціальних та культурних зв`язків (правонаступником якого є Приватний вищий навчальний заклад Київський коледж бізнесу ) передано в оренду нежитлове приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 2247,9 кв.м. для використання під вищий учбовий заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року, а згідно з додатковою угодою від 01 листопада 2010 року (а.с.56 т.1) строк дії договору продовжено до 01 жовтня 2021 року.

За договором №106 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об`єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва від 29 квітня 2004 року (а.с.58 т.1) та додатків до нього (а.с.61-64 т.1), Навчально-професійному центру Академія мистецтва краси передано в оренду нежитлове приміщення по вул. Вакулінчука, 1, загальною площею 614,2 кв.м., для використання під навчальний заклад, терміном з 01 березня 2004 року до 01 жовтня 2011 року, а згідно з додатковою угодою від 01 листопада 2010 року (а.с.62 т.1) строк дії договору продовжено до 01 жовтня 2021 року.

Частинами 1, 2 ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ч.1, 4 ст.41 наведеного Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

З матеріалів справи вбачається, що п.п. 8 та 9 Розпорядженням Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 затверджено, зокрема, дозволити управлінню освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації укласти з ТОВ Інститут соціальних та культурних зв`язків та Навчально-професійним центром Академія мистецтва краси вищезазначені договору оренди нежитлових приміщень.

Натомість, Розпорядженням Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 07 квітня 2006 року №359 визначено задовольнити протест заступника прокурора міста Києва від 24 березня 2006 року №07/3-67вих. на пункти 8, 9 Розпорядження від 07 квітня 2004 року №277, шляхом скасування зазначених пунктів щодо укладення договорів оренди нежитлових приміщень по вул. Вакуленчука, 1 з ТОВ Інститут соціальних та культурних зв`язків та Навчально-професійному центру Академія мистецтва краси .

Однак, оскаржуваним розпорядженням від 29 жовтня 2010 року №707, внесено зміни до неіснуючих пунктів 8, 9 розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень в частині заміни слів терміном до 01.10.2011 на слова терміном до 01.10.2021 .

Отже, колегія суддів доходить висновку, що розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 29 жовтня 2010 року №707 прийнято всупереч попереднього розпорядження цього ж органу від 07 квітня 2006 року №359, яким було скасовано пункти 8, 9 Розпорядження від 07 квітня 2004 року №277, тобто при його прийнятті відповідачем не було враховано всі обставини, що мали значення для прийняття рішення, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 29 жовтня 2010 року №707 з огляду на його протиправність.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація є неналежним відповідачем з наступних підстав.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30 вересня 2010 року №787 Про організаційно-правові заходи, пов`язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09 вересня 2010 року №7/4819 Про питання організації управління районами в місті Києві була утворена Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація як місцевий орган виконавчої влади. При цьому, Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація ліквідована без визначення правонаступника.

В той же час, повноваження щодо надання в оренду нерухомого майна, яке належить територіальній громаді Дарницького району, належать до компетенції Дарницької районної в місті Києві державна адміністрація, а тому при ліквідації суб`єкта владних повноважень, яким було прийнято оскаржуване розпорядження, відповідачем у справі щодо оскарження такого розпорядження має бути новостворений суб`єкт владних повноважень, який має відповідну компетенцію та виконує ідентичні функції, яким в даному випадку є Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація, яка утворена Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30 вересня 2010 року №787.

Разом з тим, скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували дату отримання прокуратурою Дарницького району розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 707 від 29 жовтня 2010 року, оскільки у копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 14-11 Київської міської державної адміністрації запис про направлення 22 листопада 2010 року прокуратурі Дарницького району розпоряджень за жовтень відсутні реквізити оспорюваного розпорядження, вказаний доказ, на який посилався апеляційний суд, не може бути належним підтвердженням отримання оспорюваного розпорядження у листопаді 2010 року. Тільки після з`ясування обставини щодо дати отримання прокуратурою Дарницького району розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 707 від 29 жовтня 2010 року можливо буде зробити висновок про те, чи дотримано строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 99 КАС України, у редакції на час звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Стосовно строків подання до адміністративного суду позовної заяви Першого заступника прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1, 2 ст.99 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду з позовом та розгляду справи судами) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень установлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява № 14902/04, пункт 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Статтею 100 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Аналогічні положення містить чинна редакція КАС України.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва обґрунтував представництво інтересів держави тим, що оспорюваним розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації порушуються інтереси територіальної громади міста Києва в особі Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, яке позбавлено можливості щодо ефективного та виключно в інтересах територіальної громади міста Києва розпоряджатись майном, а також забезпечення безпечних та нешкідливих умов виховання та навчання дітей, які мають вади фізичного та розумового розвитку, та виховуються у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. В обґрунтування поважних причин пропуску строку звернення до суду посилався на те, що про допущені Дарницькою районною в місті Києві порушення стало відомо за результатами перевірки, проведеної на виконання доручення прокуратури міста Києва № 08-24 вих-7 окв-13 від 10 січня 2013 року щодо додержання вимог законодавства, спрямованого на захист прав дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

Колегія суддів зазначає, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення.

При цьому, за усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №359/2012/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У такому випадку дата прокурорської перевірки не має значення для визначення початку перебігу позовної давності.

В матеріалах справи наявний лист Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації від 18 червня 2013 року №101/4710/07 (а.с.174 т.2) відповідно до якого відповідачем направлялось до прокуратури Дарницького району м.Києва розпорядження № 707 від 29 жовтня 2010 року разом із іншими розпорядженнями в сформованій папці за жовтень 2010 року, що підтверджується записом в журналі вихідної кореспонденції.

В матеріалах справи наявна копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції (для доставки КМДА) № 14-11 (а.с. 176 т.2), в якому містяться відомості про направлення листів до підрозділів Київської міської державної адміністрації, номери листів та їх дати і в ньому міститься запис 22.11.10 Прокуратура Дарницького р-ну розпорядження за жовтень. , однак при цьому не зазначено переліку розпоряджень, що направлялись, із зазначенням номерів та дат, не вказано кількість цих розпоряджень, відсутній штрих-код повідомлення у разі, якщо вони направлялись засобами поштового зв`язку, не вказано відправника, відсутній запис про передачу у випадку, якщо доставка здійснювалась кур`єром, відсутній підпис особи, що отримала розпорядження, якщо вони передавались нарочно.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити факт направлення до прокуратури Дарницького району оскаржуваного розпорядження.

Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду до суду не було надано для огляду оригіналу вказаного журналу реєстрації вихідної кореспонденції (для доставки КМДА) № 14-11.

Разом з тим, в судове засідання в суді апеляційної інстанції для огляду було надано Книги обліку вхідної кореспонденції прокуратури Дарницького району міста Києва в 2010 році з №1666- вх -10 по 3141 вх-10 та з №3142-вх-10 по_____ форми Н-43 (викопіювання з яких долучено до матеріалів справи), в яких міститься інформація про надходження до прокуратури документів, зокрема з жовтня по грудень 2010 року, має наскрізну нумерацію та стислий зміст документа, та в якій відображено всі отримані документи, зокрема відображено отримані від відповідача документи від 13 жовтня 2010 року щодо питань виплати заробітної плати, від 20 жовтня 2010 року з зазначенням Розпорядження за вересень 2010 року до відома , від 25 жовтня 2010 року щодо засідання комісії, від 25 жовтня 2010 року щодо інформації з Управління освіти, від 01 жовтня 2010 року про надання інформації про виділення коштів, від 15 листопада 2010 року щодо інформації відносно продовольчого магазину, від 23 листопада 2010 року щодо інформації про виведення гуртожитку.

Крім того, з наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції акту від 24 травня 2016 року №1 Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду , вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення, документи фонду №466 Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації, зокрема, листування з вищими державними органами (вхідна та вихідна кореспонденція) за 2008-2010 роки 12 томів зі строком зберігання 5 років та листування з організаціями, підприємствами та установами (вхідна та вихідна кореспонденція) за 2008-2010 роки 12 томів зі строком зберігання 5 років, журнали реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції за 2010 рік 2 томи термін зберігання 3 роки - знищено шляхом спалення.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що до перевірки, проведеної на виконання доручення прокуратури міста Києва № 08-24 вих-7 окв-13 від 10 січня 2013 року, перший заступник прокурора Дарницького району м.Києва був обізнаний про наявність розпорядження Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації № 707 від 29 жовтня 2010 року, оскільки обставина щодо надходження у листопаді 2010 року до прокуратури Дарницького району міста Києва оскаржуваного розпорядження спростована матеріалами справи.

Наведене свідчить про відсутність передбачених процесуальним законодавством підстав для залишення без розгляду позовної заяви Першого заступника прокурора Дарницького району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації №707 від 29 жовтня 2010 року Про внесення змін до п.п. 8, 9 розпорядження голови Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 07 квітня 2004 року №277 Про розгляд питань оренди нежитлових приміщень .

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу Київський коледж бізнесу , Навчально-професійного центру Академія мистецтва краси - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 березня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

І.О.Лічевецький