Постанова

від 22.10.2019 по справі 640/2896/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2896/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Катющенко В.П., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Беспалова О.О., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

представника позивача Лавкова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНДА на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНДА до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВАНДА (далі по тексту - позивач, ТОВ ВАНДА ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0077935305 від 09.11.2018 року про збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.10.2018 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питань повноти нарахування ТОВ ВАНДА податкового зобов`язання з орендної плати за землю у податкових деклараціях з плати за землю за 2017 та 2018 роки.

За результатами вказаної перевірки, контролюючим органом складено акт № 003427/10-36-53-05/25296585 (далі по тексту - акт перевірки).

Актом камеральної перевірки зафіксовано недотримання ТОВ ВАНДА положень пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України в частині використання нормативної грошової оцінки в податкових деклараціях з плати за землю за 2017 та 2018 роки, внаслідок чого останнім занижено грошове зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за 2018 рік у зазначеній податковій декларації з плати за землю на 392 719,37 грн., за 2017 рік - 411 289,79 грн., відповідно.

На підставі акта перевірки, 09.11.2018 року ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0077935305, яким ТОВ ВАНДА збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати на 804 009,16 грн. (далі по тексту - оскаржуване ППР).

Вважаючи протиправним оскаржуване ППР, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу про заниження позивачем грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб є правомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки .

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що орендар земельної ділянки сплачує орендну плату у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного ППР, позивачем зазначено виключно про правомірність визначення суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку, площею 0,394 га, кадастровий номер 3221810100:01:192:0169.

Так, 01.03.2016 року ТОВ ВАНДА (Орендар) було укладено з Вишгородською міською радою Київської області (Орендодавець) договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення п`ятої сесії сьомого скликання Вишгородської міської ради Київської області від 28.01.2016 року № 5/15 Про продовження (поновлення) дії договору оренди земельної ТОВ ВАНДА за актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (а.с.87-90).

Пунктом 2.1 указаного договору визначено, що об`єктом оренди є земельна ділянка, що розташована по вул. Шолуденка у м. Вишгороді, площею 3940,00 кв.м, з цільовим призначенням - для розміщення міського ринку, кадастровий номер земельної ділянки 3221810100:01:192:0169 .

Згідно з пунктом 2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4934279,70 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договір укладено на 2 роки.

Пунктом 4.2 указаного договору передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до рішення Вишгородської міської ради Київської області від 29.10.2013 року № 26/13 Про орендну плату за землю у м. Вишгороді , встановлюється у розмірі 8 % від її нормативної грошової оцінки.

24.04.2018 року позивач (Орендар) уклав з Вишгородською міською радою Київської області (Орендодавець) договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець на підставі рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Вишгородської міської ради Київської області від 05.04.2018 року № 37/26 Про продовження (поновлення) дії договору оренди земельної ТОВ ВАНДА надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3940 га (кадастровий номер 3221810100:01:192:0169) для розміщення міського ринку, яка розташована по вул. Шолуденко у м. Вишгороді.

Відповідно до пункту 7 договір укладено строком на 5 років.

Згідно пункту 4 указаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є предметом даного договору, становить 6031064,74 грн.

Одночасно, пунктом 8 договору передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до умов договору, в 2018 році, річна орендна плата становить 482 485,18 грн.

Таким чином, позивач, визначаючи розмір орендної плати у 2017 та 2018 роках, зобов`язаний був керуватись умовами укладених з Вишгородською міською радою Київської області договорів та задекларувати річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169 у 2017 році - 394 742,38 грн., у 2018 році - 482 485,18 грн., відповідно.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.02.2017 ТОВ ВАНДА було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, у якій останнім визначено суму річного податкового зобов`язання з орендної плати за наступні земельні ділянки:

3221810100:01 : 192:016 - у розмірі 78 948,49 грн.;

3221810100:01:254:011- у розмірі 7 475,50 грн.

31.01.2018 року ТОВ ВАНДА було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік, у якій останнім визначено суму річного податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку 3221810100:01:192:016 - у розмірі 89 765,81 грн.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, що для своєчасної сплати орендних платежів товариству недостатньо власних коштів з огляду на податок на прибуток за 2017 - 2018 роки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку зазначений у договорі є сталим, а договір чинним, а тому вказані посилання є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки висновок податкового органу про заниження позивачем грошового зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВАНДА - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Лічевецький