Ухвала

від 30.10.2019 по справі 640/3324/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2019 року

Київ

справа №640/3324/19

адміністративне провадження №К/9901/23073/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/3324/19

за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року, постановлену суддею Арсірієм Р.О.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді - Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Апеляційного суду Київської області (далі - відповідач) в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила суд:

1) визнати бездіяльність керівника апарату суду Апеляційного суду Київської області Літвінової О. І. щодо незабезпечення належними умовами праці помічника судді ОСОБА_1 в період перебування в трудових відносинах з Апеляційним судом Київської області з 22 червня 2015 року по 02 січня 2018 року визнати протиправною, дискримінаційною у формі утиску за ознаками внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю.

2) визнати дії керівника апарату Апеляційного суду Київської області Літвінової О. І. під час винесення наказу № 703-ос/ка від 27 листопада 2017 року "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам суду" у розмірі 30 % до посадового окладу помічникам суддів з 01 листопада до 29 грудня 2017 року та наказу № 756-ос/ка від 28 листопада 2017 року "Про преміювання працівників суду" яким встановлена щомісячна премія помічникам судді в розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час по відношенню до помічника судді ОСОБА_1 протиправними, дискримінаційними у формі прямої дискримінації за ознакою внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю.

3) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриману надбавку у розмірі 30% до посадового окладу за листопад 2017 року у сумі 2 275,47 грн.

4) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриману премію за листопад 2017 року у розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час у сумі 6 201,72 грн.

5) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриману надбавку у розмірі 30% до посадового окладу за грудень 2017 року в сумі 2 275,47 грн.

6) зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку на підставі наказу № 74-ос/ка від 09 лютого 2018 року Про внесення змін до наказу № 805-ос/кА від 21 грудня 2017 року відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час за листопад 2017 року та недоотриманої надбавки у розмірі 30 % до посадового окладу з 01 листопада до 29 грудня 2017 року в сумі 6201,72 грн, недоотриманої надбавки у розмірі 30% до посадового окладу за листопад 2017 року в сумі 2275,41 грн, недоотриманої надбавки у розмірі 30% до посадового окладу за грудень 2017 року в сумі 2275,41 грн, з урахуванням виплаченої щомісячної премії за грудень 2017 року у розмірі 200% у сумі 21240,15 грн.

7) визнати дії Апеляційного суду Київської області щодо утримання з заробітної плати ОСОБА_1 , як надлишково сплачених коштів за грудень 2017 року у сумі 9714,39 грн протиправними.

8) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 9714,39 грн.

10) стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 січня 2019 року по день постановлення судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року провадження в адміністративній справі № 640/3324/19 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки зазначений спір не є публічно-правовим, і має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та просила скасувати оскаржувану ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обгрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що посада помічника судді, з якої було звільнено позивача не відноситься до публічної служби. Зазначала, що посилання суду першої інстанції на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 815/2546/17 є помилковим, оскільки висновки стосуються застосування положень пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України в редакції, яка не діяла на час звернення до суду з даним позовом.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками щодо того, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а стосується трудових відносин і має вирішуватись судами за правилами ЦПК, а тому висновки суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі і її розгляд в порядку цивільного судочинства є обґрунтованими.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Верхового Суду з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення. Одночасно просить суд, на підставі статті 347 КАС України передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило.

24 жовтня 2019 року від позивача надійшло клопотання про призначення розгляду справи, де зазначає, що позивач звернулась з тими ж самими вимогами та предметом спору до Шевченківського районного суду м.Києва в порядку цивільного судочинства. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 22 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Вказує, що в провадженні Верховного Суду перебуває інша справа №640/293/19 між тими самими сторонами, але з іншим предметом спору, яка ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, який призначено на 13 листопада 2019 року. Повторно заявляє клопотання про передачу справи № 640/3324/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, установлених під час підготовки справи до касаційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 N 142-IX) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга, з-поміж іншого, обґрунтована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Скаржник зазначає, що за своїм характером спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи, що у даній справі позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції та випадки, що виключають можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судом не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 346 КАС України.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу № 640/3324/19 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

О.А. Губська

А.Г. Загороднюк

Судді Верховного Суду