Рішення

від 30.09.2019 по справі 369/14806/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14806/18

Провадження № 2/369/466/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-Ресторанний комплекс "Святослав", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. завданої споживачу, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав . Свої вимоги мотивував тим, що 30 вересня 2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 їх сім`я святкували весілля рідного брата дружини в м.Винники АДРЕСА_1 Львовом та залишились ночувати у готельно-ресторанному комплексі ІНФОРМАЦІЯ_2 у номері №321. Зранку ОСОБА_6 , 2012 року народження, підійшов до шафи, щоб одягнутись, розкрив дверцята. Але шафа, через розсохлість та розбалансованість (не була прикріплена до стіни) при відкритті дверцят, різко похилилась уперед і гучно впала на ОСОБА_7 , повністю приваливши його собою, а кусок верхнього козирька зачепив праве око дитини. Від такої події дитини була шокована, отримала тілесні ушкодження. Ними була викликана швидка допомога та госпіталізувала дитину. При обстеженні виявилось, що внутрішні органи дитини не постраждали, відсутні і внутрішні кровотечі, черепно-мозкові травми. Дитині був поставлений діагноз: струс головного мозку, забійна рана повіки, тупа травма живота, сильний забій ступні лівої ноги. Вони також звернулись до поліції, але працівники поліції не були допущені до огляду номеру працівниками готелю. Вони також мали залишити номер готелю на вимогу адміністрації, оскільки виселення з номеру має бути до 12 години, а в подальшому в номер мали заїхати інші гості. Тому вони вимушені були чекати потягу на вокзалі з травмованою дитиною. Через такі неправомірні дії відповідача, їм було завдано матеріальної шкоди: купівля ліків на суму 500 грн., лікування 1700 грн., консультації лікарів (одна консультація 380 грн.), поїздки на таксі до лікарні 200 грн., поїздка на таксі та очікування потягу з травмованою дитиною - 700 грн., купівля ліків для ОСОБА_3 - 5000 грн., тощо. Вцілому вони понесли витрати на 30000 грн., які мають бути відшкодовані відповідачем. Також їм завдано і моральної шкоди через отримані тілесні ушкодження дитини, порушений був звичний спосіб життя, дитина була обмежена в русі потребувала допомоги, відчувала себе безпорадною, постійна нервова напруга та переживання за життя і здоровя дитини. Моральну шкоду оцінюють в розмірі 130 305 грн. У добровільному порядку відповідач відшкодувати шкоду відмовляється.

Просили суд стягнути з ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав на їх користь витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 130 305 грн., на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., а всього 160 305 грн.; судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

При розгляді справи позивача подана уточнена позовна заява та клопотання про залучення співвідповідачем ФОП ОСОБА_5 . Вказали, що фактично господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_5 і готель належить саме даній особі. Тому заподіяна шкода має бути відшкодована солідарно відповідачами.

Остаточно просили суд стягнути солідарно з ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав на їх користь витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 130 305 грн., на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., а всього 160 305 грн.; судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів.

У судове засідання представник позивачів не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання представник ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав та ФОП Максимець С.Г. не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили, відзив на позов суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі Христов проти України суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є бабусею та дідусем неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі по справі з 30 вересня 2018 року по 01 жовтня 2018 року перебували Готельно-ресторанному комплексі ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кімнаті 321.

Відповідно до статті 1 Закону України Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин, укладений між споживачем і виконавцем.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

01 жовтня 2018 року до Личаківського ВП ГУ НП в Львівській області з дитячої лікарні у м.Львів від лікаря Гоменюк надійшло повідомлення про те, що до них доставлено неповнолітнього ОСОБА_2 , 2012 року народження, на якого у готелі Святослав впала шафа, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.

01 жовтня 2018 року до Личаківського ВП ГУ НП в Львівській області надійшла заява ОСОБА_1 за фактом отримання тілесних ушкоджень його сина внаслідок падіння на малолітнього сина ОСОБА_7 , 2012 року народження, шафи у готелі Святослав , що у м.Львів-Винники.

01 АДРЕСА_2 2018 року директором ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав відмовлено у огляді кімнати № НОМЕР_1 , що знаходиться в приміщенні готелю; особи, котрі проживали в даному номері, орендували його до 12 години 01 жовтня 2018 року; на даний час вони не є тимчасовими володільцями та користувачами номеру 321.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 22, 23, 901 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).

Згідно п. 5.1, 5.2, 5.5 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2014 року № 19 готель зобов`язаний забезпечити якісне надання готельних послуг згідно з вимогами чинного законодавства, цих Правил та договору.

Матеріально-технічне забезпечення готелю, перелік та якість послуг, які надаються споживачу, повинні відповідати вимогам присвоєної готелю категорії.

За умови невиконання повністю або частково договірних обов`язань, пов`язаних з наданням готельних послуг, винна сторона має відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки.

Готель відповідно до чинного законодавства України несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла в зв`язку з недоліками при наданні послуг.

Порядок і обсяг відшкодування визначаються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 4.4.3 (розділ 4 Загальні положення) Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні класифікація готелів, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 23 грудня 2003 р. № 225 - у готелі потрібно створити умови, щоб убезпечити життя, здоров`я туристів, зберегти їхнє майно та захистити навколишнє середовище згідно з ДСТУ 4268 та розділу 5 цього стандарту.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.

На підтвердження доводів позову суду також надані фото неповнолітнього ОСОБА_7 , 2012 року народження, з отриманими травмами, фото номеру та шафи, висновок за матеріалами перевірки ЖЄО №18120 від 11 жовтня 2018 року, лист Личаківського ВП ГУ НП в Львівській області від 12 жовтня 2018 року, лист начальника слідчого відділу від 03 жовтня 2018 року. На підставі наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що обґрунтованість позову в частині отримання неповнолітнім тілесних ушкоджень в готелі Святослав від падіння шафи.

Відповідач у разі заперечення таких обставин, жодного доказу на спростування даних тверджень та доказів на підтвердження відсутності їх вини в отриманні дитиною ушкодженнями, забезпечення дотримання у готелі всіх умов, щоб убезпечити життя та здоров`я жильців. З листа ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області №07_3-9/1247 від 21 лютого 2019 року вбачається, що нежитлові приміщення загальною площею 2 814,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належать ФОП ОСОБА_5 ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав зареєстровано, юридична адреса: м.Львів, м.Винники, вул.Незалежності, буд.2.

З поданих суду чеків, квитанцій, виписки з рахунку, встановлено, що позивачем ОСОБА_1 понесені матеріалі витрати, пов`язані з отриманими дитиною ушкодженнями, в розмірі 20 179,24 грн. Доводи позову щодо понесення інших матеріальних витрат, суд відмовляє через відсутність доказів таким витратам.

Положеннями ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнь ого в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наявність шкоди ще не породжує обов`язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умови порушення права цієї особи, наявність такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Таким чином, предметом доказування для позивача у цій справі, окрім наслідків у вигляді травми є протиправність дій відповідача та причинно-наслідковий зв`язок із такими діями та наслідками у вигляді моральних страждань.

Враховуючи наслідки, обґрунтування позову щодо моральної шкоди, враховуючи засади розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_8 , 2012 року народження, в розмірі 30 000 грн. та ОСОБА_1 1983 року народження в розмірі 10000 грн. У решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що іншим позивачами отримано моральну шкоду в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат суд здійснює на підставі ст. 141 ЦПК України.

При подачі позову позивачі звільнені від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельно-Ресторанний комплекс "Святослав", фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. завданої споживачу задоволити частково.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-ресторанний комплекс Святослав та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 20 179,24 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять грн. 24 коп.).

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-ресторанний комплекс Святослав та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн. (двадцять тисяч грн.).

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-ресторанний комплекс Святослав та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. (десять тисяч грн.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Інформація про відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Готельно-ресторанний комплекс Святослав , адреса: м.Львів, м.Винники, вул.Незалежності, буд.2, код ЄДРПОУ 36027514.

Інформація про відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_5 , код НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2019 року.

Суддя