Ухвала
від 26.11.2020 по справі 369/14806/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 369/14806/18

провадження № 61-10588ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-Ресторанний комплекс Святослав , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-Ресторанний комплекс Святослав (далі - ТОВ Готельно-Ресторанний комплекс Святослав ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5 ), у якому з урахуванням уточнених вимог просятьстягнути солідарно з ТОВ Готельно-ресторанний комплекс Святослав та ФОП ОСОБА_5 30 000 грн на відшкодування майнової шкоди та 130 305 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої споживачам на поточний рахунок КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова".

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 20 179,24 грн, моральної шкоди - 10 000,00 грн, а також стягнено з відповідачів солідарно на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 30 000, грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову.

Закрито провадження у вказаній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 до ТОВ "Готельно-Ресторанний комплекс "Святослав" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої споживачу.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої споживачу, залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

20 липня 2020 року представник позивачів подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року, касаційна скарга залишена без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків, продовжений ухвалою цього ж суду від 22 вересня 2020 року, які 13 жовтня 2020 року усунуто.

Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Сімоненко В. М. на підставі службової записки секретаря третьої судової палати, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 369/14806/18 (провадження № 61-10588ск20) призначено судді-доповідачеві Русинчуку М. М., судді, які входять до складу колегії: Антоненко Н. О., Дундар І. О.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України ).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175 , пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зазначена справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 160 305,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2020 року Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік цього показника на рівні 2 102,00 грн складає 210 200,00 грн (100 х 2 102,00).

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA , № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

В касаційній скарзі є посилання на випадки, передбачені пунктами а і в частини третьої статті 389 ЦПК України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має виняткове значення для учасника справ, який подає касаційну скаргу).

Наявність випадку, передбаченого пунктом а частини третьої названої статті обґрунтовано тим, що суду апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що суду першої інстанції мав закрити провадження у справі проти припиненого співвідповідача, про припинення якого суду першої інстанції на знав і не міг знати, оскільки не зобов`язаний був на кожній стадії процесу перевіряти статус учасників справи. Таке обґрунтування не можна визнати належним, оскільки ним не підтверджено наявність неоднакової правозастосовчої практики з означеного питання.

Пояснення виняткового значення справи для позивачів тим, що неможливість виконання рішення може поставити сім`ю у скрутне фінансове становище та вплинути на права малолітніх дітей, не підтверджує таке значення цієї справи для позивачів, оскільки відсутні відомості щодо майнового стану позивачів, які б вказували на те, що, втрата ними можливості в разі відмови у касаційному перегляді оскаржуваної постанови апеляційного суду стягнути заявлені до відшкодування суми майнової (30 000 грн) та моральної (130 305 грн) поставить їх у скрутне фінансове становище та вплинути на права малолітніх дітей. Тим більше, що в касаційній скарзі йдеться про залишення в силі рішення суду першої інстанції про стягнення значно менших сум - 20 179,24 грн на відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 і 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19 , пунктом 2 частини третьої статті 389 , пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Готельно-Ресторанний комплекс Святослав , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.11.2020
Оприлюднено02.12.2020
Номер документу93217613
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —369/14806/18

Ухвала від 26.11.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Русинчук Микола Миколайович

Ухвала від 22.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сімоненко Валентина Миколаївна

Ухвала від 04.08.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сімоненко Валентина Миколаївна

Постанова від 30.06.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 28.05.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 12.05.2020

Цивільне

Київський апеляційний суд

Кашперська Тамара Цезарівна

Ухвала від 17.02.2020

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

Ухвала від 08.11.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

Рішення від 30.09.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

Ухвала від 17.09.2019

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Пінкевич Н. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні