Ухвала

від 29.10.2019 по справі 905/1976/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1976/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації

до Товариства з додатковою відповідальністю "Красносільське"

про стягнення 11 009 281,52 грн

з розгляду заяви Товариства з додатковою відповідальністю Красносільське

на дії старшого державного виконавця Немченко А. І. та начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Буханцова О. В.,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (повний текст складено 26.09.2019) у справі № 905/1976/16.

Подана касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Пунктом 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції про розгляд скарги на дії державного виконавця та посадової особи органу державної виконавчої служби, повинен сплатити судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з цим, у поданій касаційній скарзі викладено клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано фінансуванням державної виконавчої служби України за рахунок Державного бюджету України в межах відкритих асигнувань.

Законом України "Про судовий збір" встановлено правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору. Зокрема статтею 8 зазначеного закону передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вивчивши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, судом зазначається, що за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір", вказані обставини, пов`язані з обмеженнями бюджету скаржника на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн , який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31219207026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 (лист Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 18.06.2018 року № 05-12/1731-6167).

Відповідно до положень частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Крім того, частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 складено 26.09.2019, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження у касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказане судове рішення було 16.10.2019 , після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області звернувся 22.10.2019 , про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду, тобто після закінчення передбаченого ГПК України строку для подання касаційної скарги,.

У поданій касаційній скарзі зазначено, що оскаржувану постанову скаржник отримав 04.10.2019, а також викладено заяву про поновлення строку касаційного оскарження.

В підтвердження викладених у скарзі підстав про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 скаржник додав до поданих матеріалів копію першої сторінки оскаржуваного рішення з штампом вхідної кореспонденції від 04.10.2019, що, на думку скаржника, свідчить про поважність причин пропуску встановленого строку.

Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 ГПК України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не реєстрації.

Слід зауважити, що штамп Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на копії оскаржуваної постанови не є належним доказом вручення зазначеної постанови саме 04.10.2019.

Такими доказами можуть бути, зокрема поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних та належних доказів на підтвердження її отримання, не дає підстав суду для його задоволення.

Скаржником також не надано жодних переконливих доказів на підтвердження наявності особливих і непереборних обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у цій справі в межах встановлених строків.

Відтак, зазначені скаржником доводи в обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажним та таким, що не дають підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та не вважає викладені обставини такими, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, тому підстави наведені у клопотанні про його поновлення визнаються судом неповажними та такими, що не підтверджуються доказами.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 905/1976/16 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду: доказів сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення і наданням відповідних доказів на підтвердження цих підстав.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290-292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 905/1976/16 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, касаційну скаргу буде повернуто або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ