Рішення

від 31.10.2019 по справі 420/5027/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5027/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ (Французький бульвар,64,кв.4,65009) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом (а.с.59-63) Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ (далі -ТОВ АЛЬКАБІР-СТРОЙ ) до Державної фіскальної служби України (далі - ДФСУ), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС в Одеській області №1016216/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №9 від 07.12.2017 року; №1016217/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №2 від 01.12.2017 року; №877593/39108669 від 10.08.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №27 від 29.11.2017 року; №1016219/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №4 від 04.12.2017 року;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати розрахунки корегування №9 від 07.12.2017 року, №2 від 01.12.2017 року, №27 від 29.11.2017 року, №4 від 04.12.2017 року.

Позивач зазначив, що ним відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ було складено податкові накладні №5 від 05.07.2017 року; №5 від 07.08.2017 року; №11 від 07.03.2017 року; №14 від 11.09.2017 року та направлено їх для реєстрації в ЄРПН. Згідно отриманих квитанцій №1 податкові накладні було прийнято.

У наступному було складено Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 07.12.2017 №9 до податкової накладної від 05.07.2017 №5; від 01.12.2017 №2 до ПН від 07.08.2017 №5; від 29.11.2017 №27 до ПН від 07.03.2017 №11; РК від 04.12.2017 №4 до ПН від 11.09.2017 №14 та направлено їх для реєстрації в ЄРПН.

28.12.2017 року зазначені Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних були прийняті, але реєстрація їх зупинена з наступних з однакових підстав, а саме в квитанції було зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. Відповідно п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп. 3 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у квитанціях про зупинення реєстрації РК контролюючий орган не вказав критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений п. 6 Критеріїв, за підставі якого було здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, які б підтверджувати інформацію про господарську операцію, зазначену у розрахунку коригування, вказавши їх вичерпний перелік.

Відповідно до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок №117), ТОВ АЛЬКАБІР-СТРОЙ направлено до ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатками. Відповідно до пояснень у Повідомленнях, РК підлягають реєстрації на підставі податкової події - повернення грошових коштів від постачальника покупцю, що підтверджується документами, що додаються (платіжні доручення).

Згідно з отриманими квитанціями №2, повідомлення було прийнято до розгляду.

Однак, рішеннями Комісії ГУ ДФС відмовлено у реєстрації наведених РК з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач зазначив, що ним було надано наступні документи: копію Договору підряду №16-17А від 26.10.2015 року; копії наказу №0219/1-к про вступ на посаду директора від 19.02.2014 р. та наказу № 0402/2-кр про прийняття на посаду директора на основне місце роботи від 02 квітня 2015 року; копії платіжних доручень №2483 від 07 грудня 2017 р.; № 2458 від 01 грудня 2017 р.; №2388 від 29 листопада 2017 р.; №2459 від 04 грудня 2017 р.; копії ліцензії від 12 квітня 2017 р. №15-Л.

Позивач звертає увагу, що акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) відсутні, враховуючи податкову подію - повернення грошових коштів від постачальника покупцю.

Із оскаржуваних рішень Комісії вбачається, що підставою для відмови у реєстрації розрахунків коригування є ненадання платником податку копій документів. Переліки документів помічені хрестиком без наявності відповідних підкреслень, які вимагає форма рішення чи будь-яких дописів з конкретизацією відсутніх документів. Таким чином, у оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документі вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунків коригування. Оскаржувані рішення не містять мотивів неврахування чи відхилення наданих Товариством пояснень та документів. Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія розглядаючи подані Товариством документи, не перевіряла їх відповідність вимогам чинного законодавства, не з`ясувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту та обсягу.

Оскаржувані Рішення Комісії є актами індивідуальної дії. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність. На вказані обставини звертає увагу Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17: загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актам правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь- яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивач вважаючи порушеними свої права звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28.08.2019 року позов залишений без руху та наданий строк для усунення недоліків (а.с.51-53).

Ухвалою суду від 05.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Представником відповідачів 27.09.2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов (а.с.115-117), в якому представник просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Комісії контролюючих органів складаються з комісії регіонального рівня та комісій центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Представник вважає, що в оскаржуваних рішеннях Комісії було чітко зазначено саме які документи не було надано позивачем, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Відповідно оскаржувані рішення є обґрунтованими.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що АЛЬКАБІР-СТРОЙ зареєстроване як юридична особа 21.02.2014 року; основний вид діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель. Ліцензія ДАБІ від 12.04.2017 року №15-Л, строк дії з 12.04.2017 по 12.04.2022 року.

26.10.2015 року ТОВ АЛЬКАБІР-СТРОЙ (Підрядчик) уклав договір підряду №16-17А з ТОВ АЛЬКАРІМ-БУД (Замовник)щодо виконання робіт по будівництву житлового комплексу (а.с. 80-86).

Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ було складено податкові накладні №5 від 05.07.2017 року; № 5 від 07.08.2017 року; №11 від 07.03.2017 року; №14 від 11.09.2017 року та направлено їх для реєстрації в ЄРПН. Згідно отриманих квитанцій №1 податкові накладні було прийнято (а.с.11-18).

У зв`язку з поверненням грошових коштів ТОВ АЛЬКАРІМ-БУД позивачу останнім складено Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 07.12.2017 №9 до податкової накладної від 05.07.2017 №5; від 01.12.2017 №2 до ПН від 07.08.2017 №5; від 29.11.2017 №27 до ПН від 07.03.2017 № 11; РК від 04.12.2017 № 4 до ПН від 11.09.2017 №14 та направлено їх для реєстрації в ЄРПН (а.с.19-13).

28.12.2017 року зазначені Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних були прийняті, але реєстрація їх зупинена з наступних з однакових підстав, а саме в квитанції було зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. Відповідно п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп. 3 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.24-27).

Згідно з повідомленнями від 30.11.2018року ТОВ АЛЬКАБІР-СТРОЙ подало контролюючому органу пояснення та документи щодо Розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (а.с.28-31)

Комісією ГУ ДФС в Одеській області прийняті рішення №1016216/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №9 від 07.12.2017 року; №1016217/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №2 від 01.12.2017 року; №877593/39108669 від 10.08.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №27 від 29.11.2017 року; №1016219/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №4 від 04.12.2017 року (а.с.32-35).

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні №5 від 05.07.2017 року; № 5 від 07.08.2017 року; № 11 від 07.03.2017 року; № 14 від 11.09.2017 року та направлено їх для реєстрації в ЄРПН. Згідно отриманих квитанцій № 1 податкові накладні було прийнято.

У зв`язку з поверненням грошових коштів ТОВ АЛЬКАРІМ-БУД позивачу останнім складено Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 07.12.2017 № 9 до податкової накладної від 05.07.2017 №5; від 01.12.2017 №2 до ПН від 07.08.2017 № 5; від 29.11.2017 № 27 до ПН від 07.03.2017 № 11; РК від 04.12.2017 № 4 до ПН від 11.09.2017 № 14 та направлено їх для реєстрації в ЄРПН .

28.12.2017 року зазначені Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних були прийняті, але реєстрація їх зупинена з наступних з однакових підстав, а саме в квитанції було зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. Відповідно п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп. 3 п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567

На час зупинення реєстрації РК позивача пунктом 201.16 ст.216 ПКУ було встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин діяли Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі Наказ №567). Вказаний наказ втратив чинність на підставі наказу МФ №409 від 06.04.2018 року.

Також діяла постанова КМУ від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄОПН або відмову у такій реєстрації (далі - Постанова КМУ № 190). Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №117 від 21.02.2018 року.

Крім того, з урахуванням надання повноважень щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмови у такій реєстрації комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 затверджений Порядок роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи Комісії №566).

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН , затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік документів визначений наказом №567 у залежності від критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

При цьому суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідачем при зупиненні реєстрації РК не було визначено перелік документів, які необхідно надати.

Позивач подав документи, які підтверджують необхідність подання РК до ПН, раніше зареєстрованих в ЄРПН, проте Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації РК.

21.02.2018 року постановою КМУ №117, яка набрала чинності 22.03.2018 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №117), а також порядок роботи Комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи Комісій №117). Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.21,22,23 Порядку роботи Комісій №117 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Дослідивши рішення Комісії як актів індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень та надані позивачем первинні документи в підтвердження подання РК до ПН, суд дійшов до висновку, що рішення Комісії є необґрунтованими та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

В оскаржуваних рішеннях Комісії про відмову в реєстрації РК зазначено, що вони прийняті з підстави не надання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання / придбання товарів /послуг, зберігання і транспортування

В силу вимог пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У квитанціях про зупинення реєстрації РК позивача не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної, а у рішеннях про відмову у реєстрації РК проставлена позначка про ненадання первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, але судом встановлено, що позивач подав РК до ПН раніше зареєстрований у зв`язку з поверненням коштів.

Оскаржувані позивачем рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію РК до ПН. Така невмотивованість рішення про відмову в реєстрації РК суперечить принципу визначеності, який повинен бути характерним для рішення суб`єкта владних повноважень.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представник відповідачів не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що подані документи підтверджують подання позивачем для реєстрації РК.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС про відмову у реєстрації РК в ЄРПН є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України провести реєстрацію

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року №679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не вбачає підстав на час прийняття рішення по справі встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 7684,00грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Одеській області. Сума судового збору була сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 21.08.2019 №2735, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ (Французький бульвар,64,кв.4,65009, код ЄДРПОУ 39108669) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа,8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС в Одеській області №1016216/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №9 від 07.12.2017 року; №1016217/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №2 від 01.12.2017 року; №877593/39108669 від 10.08.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №27 від 29.11.2017 року; №1016219/39108669 від 07.12.2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування №4 від 04.12.2017 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання для реєстрації розрахунки корегування №9 від 07.12.2017 року, №2 від 01.12.2017 року, №27 від 29.11.2017 року, №4 від 04.12.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 7684,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.