Ухвала

від 05.01.2021 по справі 420/5027/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 січня 2021 року

м. Київ

справа № 420/5027/19

адміністративне провадження № К/9901/35226/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДФС в Одеській області № 1016216/39108669 від 07 грудня 2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування № 9 від 07 грудня 2017 року; № 1016217/39108669 від 07 грудня 2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування № 2 від 01 грудня 2017 року; № 877593/39108669 від 10 серпня 2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування № 27 від 29 листопада 2017 року; № 1016219/39108669 від 07 грудня 2018 року про відмову у реєстрації розрахунку корегування № 4 від 04 грудня 2017 року;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати розрахунки корегування № 9 від 07 грудня 2017 року, № 2 від 01 грудня 2017 року, № 27 від 29 листопада 2017 року, № 4 від 04 грудня 2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС в Одеській області подали апеляційні скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року апеляційні скарги залишено без руху через їх невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано скаржникам строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення їх недоліку, а саме, для сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року скаржникам продовжено строк для усунення недоліку апеляційних скарг на 20 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційні скарги повернуто скаржникам.

19 жовтня 2020 року Головне управління ДФС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 295 КАС України та надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали для подачі до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші (поважні) причини пропуску такого строку.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Апеляційний суд зауважив, що доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть бути оцінені як об`єктивна перешкода для вчинення процесуальної дії у заздалегідь встановлений строк, та відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Поряд з тим, скаржником не було надано жодних належних доказів, що ним вчинялись будь-які дії, направлені на отримання відповідного фінансування у встановлений статтею 295 КАС України процесуальний строк.

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬКАБІР-СТРОЙ до Державної фіскальної служби України, Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді Н. Є. Блажівська

І. В. Дашутін