Рішення

від 31.10.2019 по справі 460/2497/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2019 року м. Рівне №460/2497/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Хорхолюк В.Г.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" доВолодимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" з позовною заявою до Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у якій просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язати винести постанову, якою зняти арешт з рахунків дочірнього підприємства "Володимирецьторф" державного підприємства "Рівнеторф" (ЄДРПОУ 31425242), відкритих у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Рівне та ПАТ "Державний ощадний банк України" у Володимирецькому ТВБВ № 10017/0145 філія-Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк", накладений постановами ВДВС Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області.

У позовній заяві позивач зазначає, що під час здійснення процедури припинення на підставі рішення (наказ ДП "Рівнеторф" від 02.12.2014 № 148) про припинення дочірньою підприємства "Володимирецьторф" державного підприємства "Рівнеторф" шляхом приєднання до державного підприємства "Рівнеторф", голова ліквідаційної комісії звернувся у банківські установи з метою закриття відкритих рахунків позивача, проте з відповідей банківських установ було встановлено, що на рахунки позивача, відкриті в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та у Володимирецькому територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10017/0145 ПАТ "Державний ощадний банк України" накладено арешт на підставі постанов відділу ДВС Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області № 1529 від 05.03.2012, № 6535 від 01.09.2009 та № 1585.

Вимоги позивача зумовлені тим, що листом від 19.09.2019 вих. № 7009 відповідачем проінформовано про відсутність відкритих виконавчих проваджень, стороною яких є позивач станом на 19.09.2019 та зазначено, що останні провадження завершені у 2012 з підстав передбачених пунктом 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції за 1999). Покликаючись до положень Закону України "Про виконавче провадження та враховуючи відсутність підстав для продовження арешту рахунків позивача у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та у Володимирецькому територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10017/0145 ПАТ "Державний ощадний банк України", позивач просив суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 18.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб у відкритому судовому засіданні 28.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкладено до 30.10.2019, відкладено до 31.10.2019.

28.10.2019 через канцелярію суду представник відповідача подав письмові заперечення зазначивши, що у відділі відсутні виконавчі провадження, стороною яких є Дочірнє підприємство "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф". Ствердив, що виконавчі провадження завершені з підстав, передбачених пунктом 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції 1999 року), а саме: повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відтак стверджує про відсутність обов`язку щодо зняття арешту з майна (коштів) у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. Окрім того зазначає, що позивач уже звертався до суду з відповідним позовом та ухвалою суду від 28.08.2015 позовну заяву залишено без розгляду (а.с.29).

У судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Відповідач участі у судовому засіданні свого представника не забезпечив, про причини суд не повідомив, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується доказами в матеріалах справи (а.с.44).

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини третьої цієї ж статті КАС України передбачено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

За таких обставин, із врахуванням думки представника позивача, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

02.12.2014 Державним підприємством "Рівнеторф" винесено наказ № 148 "Про припинення Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" шляхом приєднання до Державного підприємства "Рівнеторф" (а.с.13), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.32-37).

З матеріалів справи встановлено, що листом від 05.06.2019 за вих. № 185 Володимирецьке територіальне відокремлене безбалансове відділення № 10017/0145 ПАТ "Державний ощадний банк України" повідомило Дочірнє підприємство "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" про наявні рахунки: поточний № НОМЕР_1 із залишком 561,07 грн та соціальний № 260493013545 із залишком 3539,92 грн, на які накладені арешти на підставі постанов державного виконавця № 1529 від 05.03.2012 (арешт на суму 85271,68 грн), № 6535 від 01.09.2009 (арешт на суму 63716,51 грн) та № 1585 (арешт на суму 56960,95 грн), що унеможливлює закриття рахунків (а.с.12).

Також, листом від 15.07.2019 за вих. № 05-13125/61/836 Сарненське відділення ПАТ "Райффайзен банк Аваль" повідомило, що у зв`язку з банківським арештом коштів від 05.03.2012 на суму 85271,68 грн не може здійснити закриття усіх наявних у банківській установі рахунків Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" (а.с.11).

Листом від 13.09.2019 № б/н Голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" звернувся до Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про надання інформації щодо наявних виконавчих проваджень щодо позивача, а у випадку їх відсутності - зняти усі арешти, накладені на кошти Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф", що знаходяться на всіх рахунках підприємства в ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Райффайзен банк Аваль" (а.с.8).

Відповіддю від 19.09.2019 № 7009 відповідач повідомив про відсутність станом на 19.09.2019 відкритих виконавчих проваджень, стороною яких є Дочірнє підприємство "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" за наслідком перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження та зазначив, що за даними спеціального підрозділу, який є архівною складовою частиною автоматизованої системи виконавчого провадження, останні провадження завершені у 2012 році з підстав, передбачених пунктом 2 статі 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції за 1999). Крім того повідомив, що Інструкцією з організації примусового виконання рішень строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву 3 роки, відтак усі виконавчі провадження щодо Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" вилучені з архіву та знищені за закінченням строків зберігання. Через відсутність матеріалів виконавчих проваджень станом на 19.09.2019 відділ позбавлений можливості вирішити порушені питання (а.с.9-10).

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону № 1404-VIII, постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а частиною п`ятою цієї ж статті Закону № 1404-VIII передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд встановив, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 31.10.2019 відсутні записи щодо виконавчих проваджень, відкритих у відношенні боржника Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф".

Про це листом від 19.09.2019 № 7009 відповідач повідомив позивача зазначивши, що останні виконавчі провадження у відношенні боржника Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" завершені у 2012 році з підстав, передбачених пунктом 2 статі 40 Закону України Про виконавче провадження (в редакції за 1999). Сторонами вказані обставини не заперечуються.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Частинами першою та другою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 40 чинного Закону № 1404-VIII.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що закінчення виконавчого провадження є його завершальною стадією, якою передбачено зняття всіх вжитих державним виконавцем заходів для примусового виконання рішення, в тому числі і зняття арешту, шляхом прийняття відповідного рішення.

Оскільки нормами статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) як і нормами статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт, накладений на майно боржника, знімається у випадку закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, то невчинення державним виконавцем належних дій щодо скасування арешту коштів боржника у межах відповідного виконавчого провадження, порушує процедуру завершення виконавчого провадження, що є неприпустимим, оскільки заходи щодо примусового виконання рішення не можуть існувати поза межами окремого виконавчого провадження, у рамках якого їх застосовано для забезпечення виконання відповідного рішення.

Водночас, матеріали виконавчих проваджень станом на час розгляду справи у суді знищені згідно з пунктом 2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5, відповідно до якого строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Разом з тим, як встановлено судом, на час розгляду справи у суді Автоматизована система виконавчого провадження не містить записів щодо відкритих виконавчих проваджень щодо боржника Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф", що сторонами не заперечується.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі встановлених судом фактичних обставин та системного аналізу наведених вище норм законодавства суд дійшов висновку, що не зняття арешту з коштів позивача, що перебувають на рахунках у банках по завершенню виконавчих проваджень не відповідає передбаченим частиною другою статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак накладення арешту на кошти позивача поза межами виконавчого провадження є протиправним, порушує права та законні інтереси позивача та не відповідає завданням виконавчого провадження.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до суду, суд з`ясував, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 817/2272/15 позовну заяву Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф"до Відділу ДВС Володимирецького районного Управління юстиції Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій залишено без розгляду у зв`язку з клопотанням позивача про відкликання позовної заяви.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України вказані обставини не є перешкодою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не надав належних та допустимих доказів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.25) суд присуджує на користь позивача відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" (34330, Рівненська обл., Володимирецький район, село Луко, ЄДРПОУ 31425242) до Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (34300, Рівненська обл., Володимирецький район, селище міського типу Володимирець, вул. Грушевського, будинок 63, ЄДРПОУ 34922824) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з рахунків дочірнього підприємства "Володимирецьторф" державного підприємства "Рівнеторф", відкритих у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Рівне та ПАТ "Державний ощадний банк України" у Володимирецькому ТВБВ № 10017/0145 філія-Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк", по завершенню виконавчих проваджень.

Зобов`язати Володимирецький районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зняти арешт з рахунків дочірнього підприємства "Володимирецьторф" державного підприємства "Рівнеторф", відкритих у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Рівне та ПАТ "Державний ощадний банк України" у Володимирецькому ТВБВ № 10017/0145 філія-Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк", накладений постановами ВДВС Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Володимирецьторф" Державного підприємства "Рівнеторф" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Володимирецького районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 31 жовтня 2019 року.

Суддя Нор У.М.