Рішення

від 30.10.2019 по справі 540/2024/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2024/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Мельниченко В.В.,

за участю:

представника позивача - Сонько В.В.,

представника відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАК" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМАК" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 1287404/39641270 від 23.09.2019 р. про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 23.08.2019 р.; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.08.2019 р. на суму 354842,63 грн. (70968,53 грн. ПДВ), яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМАК".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.08.2019 р. ТОВ "БУДМАК" відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України склало податкову накладну № 1, яку направило 12.09.2019 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції 12.09.2019 р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було направлено на адресу ДФС України 13.09.2019 р. пояснення та копії документів, однак 23.09.2019 р. комісією ДФС України прийнято рішення № 1287404/39641270 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 з мотивів ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Вважає таке рішення протиправним, так як відповідачу вказані документи - виписка з банківського рахунку, були надані разом з поясненнями, що підтверджується повідомленням від 13.09.2019 р. № 1 та додатками до нього.

Ухвалою від 03.10.2019 р. у справі відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 30.10.2019 р. о 10:00 год.

24.10.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, так як відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений податковим законодавством. Так, у зв`язку з наявною податковою інформацією ТОВ "БУДМАК" визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості платника та відомості про нього внесено до Журналу ризикових платників. Таким чином з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам податкові накладні, що складені позивачем та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають моніторингу. 12.09.2019 р. позивачем направлено до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації податкові накладну від 23.08.2019 р. № 1. Реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 стало те, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачем по зупиненій реєстрації податкової накладної надано документи, які недостатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому відповідач відмовив в її реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.08.2019 р. між ФГ "Деметра-Д" (замовник) та ТОВ "БУДМАК" (підрядник) укладено договір підряду № 2-08/22, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання зі своїх матеріалів та матеріалів замовника, своїми та залученими силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі, технічного завдання, наданого замовником, та відповідно кошторисної документації узгодженої сторонами.

Згідно п.2.1 договору вартість робіт за цим договором складає 1064527,91 грн.

Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що замовник перераховує підряднику авансовий платіж у розмірі 40 % від загальної вартості робіт, визначених у п.2.1 договору - 425811,16 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 70968,53 грн., протягом 3 робочих днів з дати виставлення рахунку.

22.08.2019 р. ТОВ "БУДМАК" виставило ФГ "Деметра-Д" рахунок на оплату № 7 на суму 425811,16, у тому числі ПДВ - 70968,53 грн.

23.08.2019 р. на рахунок позивача від замовника надійшли кошти у сумі 425811,16 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "БУДМАК".

23.08.2019 р. позивачем виписано податкову накладну № 1 на суму 425811,16 грн., у тому числі ПДВ - 70968,53 грн., яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.09.2019 р.

Згідно отриманої квитанції від 12.09.2019 р. реєстраційний номер 9208781372 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2019 р. № 1 прийнято, але її реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 23.08.2019 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.09.2019 р. ТОВ "БУДМАК" направило до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 23.09.2019 р. прийнято рішення № 1287404/39641270 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "неподання платником податку копій документів - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено п.188.1 ст.188 ПК України.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), згідно п.2 якого податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Згідно п.5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до п.10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.12. Порядку № 117).

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом, податкова накладна від 23.08.2019 р. № 1 зупинена з підстав відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, встановлених листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р., комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як вбачається з вищевикладеного, контролюючим органом, як підставу зупинення податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1, вказано загальний пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, який, в свою чергу, містить 7 самостійних підпунктів, які можуть слугувати підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, суд звертає увагу, що вказані підстави пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку за своєю суттю досить різняться, що, як результат, впливає на можливість платника податку конкретно визначитись із документами та поясненням, які необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, в залежності від конкретизації підстави зупинення реєстрації податкової накладної, платник податку чітко розуміє які пояснення чи документи є необхідними для спростування того чи іншого критерію і, як результат, здійснення реєстрації податкової накладної.

Проте, квитанція, якою зупинено реєстрацію податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1, не містить чіткого посилання на підставу зупинення реєстрації податкової накладної, що ускладнює можливість надання позивачем необхідних пояснень чи документів. Фактично, позивач був позбавлений можливості зрозуміти, який саме критерій був застосований до нього при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Суд зазначає, що приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, відповідач був зобов`язаний у квитанції чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений Критеріями ризиковості платника податків. У зв`язку з тим, що відповідач не вказав чітку підставу зупинення податкової накладної, позивач змушений був надати документи та пояснення на власний розсуд.

Зокрема, згідно повідомлення від 13.09.2019 р. № 1 позивачем було направлено пояснення щодо взаємовідносин з ФГ "Деметра-Д" та копії документів: договору оренди офісу від 01.08.2017 р. № 1/08-1, договору підряду від 22.08.2019 р. № 2-08/22, локального кошторису до договору підряду, договірної ціни до договору підряду, рахунку від 22.08.2019 р. № 7, виписки з банку за період з 23.08.2019 р. по 31.08.2019 р., картки рахунку № 361 за період з 22.08.2019 р. по 13.09.2019 р. по контрагенту ФГ "Деметра-Д", рахунку від 29.08.2019 р. № ПВ338, видаткових накладних від 27.08.2019 р. № 2329, від 28.08.2019 р. № 2826, від 29.08.2019 р. № 2833, від 30.08.2019 р. № 31619, від 30.08.2019 р. № 29357, від 30.08.2019 р. № 2380, від 29.08.2019 р. № 5110380, від 02.09.2019 р. № 29623, акту надання послуг від 31.08.2019 р. № НП-002690887.

В той же час, рішення комісії ДФС України від 23.09.2019 р. № 1287404/39641270 відмолено в реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до положень п.п.15, 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку № 117).

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п.19 Порядку № 117).

Відповідно до п.п.20, 21 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що єдиною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 вказано "ненадання платником податку копій документів - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Однак даний висновок не відповідає дійсності, так як ТОВ "БУДМАК" разом із поясненнями 13.09.2019 р. було направлено виписку по банківському рахунку за період з 23.08.2019 р. по 31.08.2019 р., що підтверджується повідомленням від 13.09.2019 р. № 1 та квитанцією № 2.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії ДФС України від 23.09.2019 р. № 1287404/39641270 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у комісії ДФС України правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2019 р. № 1.

Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2019 р. № 1 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "БУДМАК" підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте із порушенням норм чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовну заяву ТОВ "БУДМАК" такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд за результатами справи задовольнив позовні вимоги ТОВ "БУДМАК" у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 1921 грн. підлягає стягненню на його користь з ДФС України за рахунок її бюджетних асигнувань.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7684 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7684 грн. надано:

- договір про надання правничої допомоги від 25.09.2019 р. № 25/09-1, укладеного з адвокатським об`єднанням "Консул", предметом якого є надання позивачу правової допомоги по підготовці матеріалів, представництву і захисту інтересів позивача в Херсонському окружному адміністративному суді по справі за позовом ТОВ "БУДМАК" до ДФС України про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну;

- додаток № 1 до договору - розрахунок вартості послуг правничої допомоги, відповідно до якого вартість послуг склала 7684 грн., а саме: вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням: вивчення матеріалів справи, підготовка та подання адвокатських запитів, підготовка та подання процесуальних документів до суду (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання), засвідчення копій документів - 7299,80 грн. (9,5 год. х 768,40 грн.), представництво інтересів замовника в місцевому суді - 384,20 грн. (0,5 год. х 768,40 грн.);

- платіжне доручення від 25.09.2019 р. № 255 про сплату ТОВ "БУДМАК" 7684 грн. АО "Консул" за правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 25.09.2019 р. № 25/09-01.

З вказаних документів неможливо встановити на які саме послуги та скільки часу витрачено адвокатом та яка вартість кожної окремо наданої послуги. Так, відповідно до додатку № 1 до договору - розрахунок вартості послуг правничої допомоги склав 7684 грн., а саме: вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням: вивчення матеріалів справи, підготовка та подання адвокатських запитів, підготовка та подання процесуальних документів до суду (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання), засвідчення копій документів - 7299,80 грн. (9,5 год. х 768,40 грн.), представництво інтересів замовника в місцевому суді - 384,20 грн. (0,5 год. х 768,40 грн.).

Тобто, позивачем надано загальну суму витрат на правову допомогу із зазначенням "вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням" у розмірі 7299,80 грн., яка розрахована шляхом множення 9,5 год. на 768,40 грн. (вартість послуг за 1 годину). Згідно розрахунку вартості послуг правничої допомоги, який є додатком до договору про надання правничої допомоги, 9,5 год. адвокат витратив на "вивчення матеріалів справи, підготовку та подання адвокатських запитів, підготовку та подання процесуальних документів до суду (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання), засвідчення копій документів". Між тим, матеріали справи не містять жодного адвокатського запиту та клопотання, відповіді на відзив. Так як позивачем не надано розрахунку часу, який витрачено адвокатом на кожен із вищевказаних видів послуги (детального опису), суд позбавлений можливості самостійно вирахувати час, який витратив адвокат на ті послуги, які ним дійсно надано, що в своє чергу не дає можливості розрахувати витрати позивача на правничу допомогу. Суд зауважує, що ці докази повинен надати саме позивач, так як самостійне визначення судом часу, витраченого на кожну із послуг, буде припущенням, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи те, що наданими до суду документами фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7684 грн. не підлягають стягненню з відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАК" (73035, м.Херсон, вул.10-а Східна, буд.39, код ЄДРПОУ 39641270) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України від 23.09.2019 р. № 1287404/39641270 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 23.08.2019 р. № 1.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.08.2019 р. № 1, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМАК" (73035, м.Херсон, вул.10-а Східна, буд.39, код ЄДРПОУ 39641270).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАК" (73035, м.Херсон, вул.10-а Східна, буд.39, код ЄДРПОУ 39641270) судовий збір у сумі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 жовтня 2019 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 111010000