Ухвала

від 30.10.2019 по справі 640/9266/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 жовтня 2019 року м. Київ № 640/9266/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

за наслідками розгляду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегенда Трейд", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УВБ Альянс Центр" про застосування наслідків недійсності правочину, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегенда Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "УВБ Альянс Центр" про застосування наслідків недійсності правочину передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, а саме: стягнення з ТОВ "Сегенда Трейд" на користь ТОВ "УВБ Альянс Центр" суму коштів розмірі 387 797,74 грн, отриману за недійсним правочином за результатами якого складено податкові накладні від 06.10.2015 року №150, від 07.10.2015 року №179 та стягнення з ТОВ "УВБ Альянс Центр" в дохід держави кошти у сумі 387 797,74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

09.09.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання дане клопотання, дослідивши матеріали справи, що стосуються вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначається частиною четвертою статті 12 цього ж Кодексу, у відповідності до якої виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

До вказаного переліку справ, які мають розглядатись виключно у позовному провадженні предмет спору у справі №640/9266/19 не віднесений.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина п`ята статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому за визначенням частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, у відповідності до пункту 2 частини шостої цієї ж норми Кодексу, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи .

Разом з тим, предмет заявленого позову, з урахуванням доводів, викладених на його обґрунтування, вказують на відсутність необхідності встановлення додаткових обставин у справі, в допиті свідків чи експертів.

Так, предметом позову у справі №640/9266/19 є правомірність застосування наслідків недійсності правочину передбачених ч.3 ст.228 ЦК України, а саме: стягнення з ТОВ "Сегенда Трейд" на користь ТОВ "УВБ Альянс Центр" суму коштів розмірі 387 797,74 грн, отриману за недійсним правочином за результатами якого складено податкові накладні від 06.10.2015 року №150, від 07.10.2015 року №179 та стягнення з ТОВ "УВБ Альянс Центр" в дохід держави кошти у сумі 387 797,74 грн.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст клопотання позивача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Водночас, судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення щодо ухвали можуть бути висловлені

Суддя: Н.А. Добрівська