Постанова

від 29.10.2019 по справі 420/763/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/763/19 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Федусика А.Г., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю : представника апелянта - Пономаренка Ю.П.,

представника відповідача - Аветюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_1 ,позивач/скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України в Одеській області, в якій позивач просив суд,з урахуванням уточнень:

1) визнати незаконними, протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0452661305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 101889,41 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 81511,53 грн. та за штрафними санкціями - 20377,88 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0452691305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з військового збору в сумі 7656,03 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 5988,48 грн. та за штрафними санкціями - 1667,55 грн.;

- вимогу про сплату боргу з єдиного внеску №0452671305 від 28 листопада 2018 року на суму 79996,77 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0452681305 від 28 листопада 2018 року на суму 22610,13 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги,позивач вказував, що основним і єдиним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , яка ведеться з 1998 року, є виробництво паперових виробів господарського-побутового та санітарно-гігієнічного призначення, позивач зазначає, що він придбаває основну сировину у постачальників: Київський картонно-паперовий комбінат, ТОВ Аметист , ТОВ Юг-Поліграф , ПП Ніка-Пласт та усі розрахунки здійснює в безготівковій формі. При цьому, як стверджує позивач, закупівля сировини (усі грошові витрати здійснюються з банківського рахунку позивача) підтверджена відповідними документами про походження продукції: витратні накладні, товаротранспортні накладні, податкові накладні, акти виконаних послуг з перевезення та надані в повному обсязі відповідачу в ході проведення перевірки.

Як стверджує позивач, вказана сировина, яка перероблюється в кінцеву продукцію, в подальшому реалізовується покупцям, з якими ним укладено довгострокові договори, та які сплачують кошти за продукцію з відстрочкою платежів в безготівковій формі.

При цьому, як вказує позивач, загальний обсяг його доходу за 2016-2017 роки склав 3158256 грн., в т.ч. за 2016 рік -1683350 грн. та за 2017 рік -1474906 грн.; загальний обсяг витрат сировини, яка використовувалась ним для виробництва готової продукції за 2016-2017 роки, склав 2713885 грн., в т.ч. за 2016 рік враховано витрат на суму 1487612 грн., а за 2017 рік -1226273 грн.

Зважаючи на приписи статті 177 ПК України, та наказу Міністерства доходів і зборів України №481 від 16 вересня 2013 року, яким затверджено форму книги обліку доходів та витрат та порядок її ведення (далі - книга), позивач зазначає, що ним правильно вказані суми отриманого доходу у графі 2 Книги та понесених витрат у графі 6 Книги, але занесені позивачем у графу 5 Книги реквізити документів за деякими рядками не співпадають із записами про суми доходів у графі 2 Книги обліку доходів та витрат, а також із записами про суми витрат на сировину у графі 6 Книги.

Тобто, як стверджує позивач, ним помилково заповнена графа 5 Книги, але понесені витрати, що пов`язані із отриманими доходами за звітний період, склали саме ту суму, яка вказана в Книзі, які на думку позивача, відповідач мав змогу встановити при проведені перевірки на підставі наданих первинних документів.

Позивач наголошує на тому, що помилки у порядку ведення Книги обліку доходів та витрат не призвели до порушень ані Податкового кодексу України, ані Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464, у зв`язку із чим, донарахування грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску в оскаржуваних рішеннях та вимозі є неправомірними, а отже такі підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, встановленими в ході перевірки, виявлені розбіжності, а саме, витрати, безпосередньо пов`язані з одержанням доходу, відображені у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, не відповідають даним перевірки.

Відповідач зазначає, що на порушення пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.10 статті 177 ПК України у графі 5 додатка Ф2 декларації про майновий стан, доходи (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції) та в графі 5 Книги обліку доходів та витрат платника відображена сума витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, не пов`язана з отриманим доходом позивача, в результаті чого завищено суму витрат на загальну суму 399231,83 грн. Внаслідок порушень, відображених у п.2.1.2 акту перевірки, ФОП ОСОБА_1 занижено суму чистого доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму 399231,83 грн.

Як вказує відповідач, у зв`язку із вказаними порушеннями позивачу також збільшено податкове зобов`язання з військового збору та нараховано єдиний внесок.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги:

- висновок суду першої інстанції про те, що підприємцем отримано дохід раніше понесених витрат є безпідставними, оскільки в якості доказів суд спирається тільки на те, що у гр.5 Книги обліку та витрат вказані реквізити видаткової накладної, по якій неможливо показати реальні витрати ФОП ОСОБА_1 за конкретними доходами (поставками доходів);

- суд першої інстанції невірно застосував норми статті 177 ПК України та Наказ №481, оскільки видаткова накладна ніяк не може свідчити, що позивачем понесені витрати на придбання товару, підприємець повинен вказати у гр.5 Книги номер та дату платіжного доручення (або банківської виписки), яким і сплачено за таку сировину постачальникам;

- суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою надані до суду з позовом самостійно сформовані на підставі первинних документів таблиці, з яких вбачається, що понесені фактичні витрати формувались виходячи із середнього показника вартості придбаної сировини на одиницю готової продукції (з урахуванням протоколів виміру, так званої калькуляції );

- Головним управлінням ДФС в Одеській області протиправно складено Акт від 29 жовтня 2018 року про відмову ФОП ОСОБА_1 у наданні завірених належним чином копій первинних документів, зокрема, відомостей про: залишки товарно - матеріальних цінностей, станом на 01 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року в розрізі з назви, кількості, ціни придбання, загальної вартості товарно-матеріальних цінностей (залишки готової продукції в розрізі назви, кількості та вартості витрачених сировини та матеріалів на виробництво продукції); інвентаризаційні відомості товарно-матеріальних цінностей, за їх наявності; відомості щодо наявної дебіторської, кредиторської заборгованості станом на 01 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року в розрізі назви постачальника, покупця, реєстраційного номеру платника податків, суми заборгованості; розрахунок матеріальних витрат, пов`язаних з дебіторською заборгованістю станом на 01 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року в розрізі назви, кількості, ціни придбання, загальної вартості кожного елементу витрат; відомості (акти, наряди, накладні на переміщення) видачі матеріалів, сировини, комплектуючих для виробництва продукції (т.2 а.с.18,182), (т.2 а.с.15,183), оскільки дія Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців;

- висновок суду першої інстанції про те, що фізична особа-підприємець може віднести до складу витрат витрати, товари (послуги) фактично отримані фізичною особою є помилковим, оскільки факт отримання товару для віднесення до витрат не має жодного стосунку до визначення оподаткованого доходу фізичної особи-підприємця, адже якщо у звітному періоді (календарному році) підприємцем отримано аванс від покупця за майбутню поставку і підприємець авансував постачальника за придбання такого товару, то саме у цьому звітному періоді підприємець отримав і дохід, і поніс витрати.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

17 вересня 2019 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу згідно якого Головне управління ДФС в Одеській області посилалося на те, що:

- платник податків неправомірно сформував витрати, оскільки до витрат відніс вартість сировини, яка отримана пізніше у часі, чим відвантажена продукція вироблена з неї, чим порушив пункт 177.2, підпункт 177.4.1 пункту 177.4, пункт 177.10 ст.177 ПК України.

- твердження скаржника, що отримані доходи і пов`язані з ними витрати, які понесені в різних місяцях, але впродовж одного календарного року, враховуються у розрахунку чистого доходу за підсумками такого року, не відповідають дійсності. Процес виробництва це діяльність направлена на виготовлення із отриманих сировини, матеріалів товарів, яка здійснюється впродовж часу. Цей процес передбачає декілька стадій, а саме: отримання сировини та матеріалів, проведення розрахунків за отриману сировину, передачу сировини в виробництво, сам процес виробництва готової продукції. Крім того, після виготовлення готової продукції, певний час займає процес збуту готової продукції, а саме: відвантаження готової продукції та розрахунки за відвантажену продукцію або отримання доходу. Всі наведені процеси не співпадають у часі та не можуть бути обмежені календарним роком. Таким чином витрати, понесені в 2015 році, повинні бути віднесені до доходу, отриманому в січні 2016 року та відображені у відповідних графах додатку 2 до декларації про отримані доходи за 2016 рік книги обліку доходів і витрат за підсумками дня в якому отримано цей дохід. Сам платник, в своєму описі підприємницької діяльності від 12 жовтня 2018 року визнає, що готова продукція відвантажується покупцям на умовах відстрочки платежу, тобто в розрахунках з покупцями присутній проміжок у часі та наявна дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію. Крім того, в поясненнях платника, відносно показників дебіторської та кредиторської заборгованості від 17 жовтня 2018 року, відзначено, що облік дебіторської кредиторської заборгованості не вівся.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 310 КАС України справу розглянуто у відкритому судовому засіданні.

Обставини справи.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження.

ФОП ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради 09 лютого 1998 року, та з 09 лютого 1998 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на загальній системі оподаткування. Видом діяльності позивача за КВЕД є: 17.22 - виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно - гігієнічного призначення (т.1 а.с14).

На підставі направлення від 26 вересня 2018 року №8598/13-05 та наказу від 13 вересня 2018 року № 6931, виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1 статті 77 пункту 82.2 статті 82 ПК України, статті 13 Закону України №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області з 10 жовтня 2018 року по 24 жовтня 2018 року, та з 25 жовтня 2018 року (протягом 5 робочих днів) проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.

10 жовтня 2018 року позивачем надано до перевірки: книгу обліку доходів та витрат (Ф 10); документи на відвантаження продукції (видаткові накладні) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; документи на придбання сировини (видаткові накладні, ТТН, акти виконаних робіт по вантажоперевезенням) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; виписки про рух коштів на банківських рахунках (КБ Інвестбанк , КБ Приват банк та АТ Райффайзен банк Аваль за період) з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; документи по оренді виробничого приміщення (договори оренди та акти виконаних робіт) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; документи по найманим робітникам (трудові договори, розрахункові відомості по зарплаті, відомості виплати зарплати) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (т.2 а.с.19, 179).

Також, 12 жовтня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надав додаткові документи для проведення документальної планової перевірки, а саме: опис підприємницької діяльності за перевіряємий період (1 лист); договори з постачальниками сировини (9 документів); договори з покупцями продукції (12 документів); калькуляції витрат сировини на виготовлення продукції (11 листів); документи по придбанню виробничого обладнання (5 листів), а також надав пояснення щодо зазначених в листі ГУ ДФС в Одеській області від 13 вересня 2018 року №7621/С/15-32-13-05-09 даних стосовно залишків товарно-матеріальних цінностей та даних по дебіторській заборгованості на початок та кінець перевіряємого періоду, в яких зазначив, що не має можливості їх надати, оскільки ведення обліку цих показників для фізичних осіб-підприємців не передбачено і такий облік не вівся (т.2 а.с.20,180).

18 жовтня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надав додатково перелік документів для проведення документальної планової перевірки, а саме: документи на відвантаження продукції (видаткові накладні) за 4 квартал 2015 року; документи на придбання сировини (видаткові накладні, ТТН, акти виконаних робіт по вантажоперевезенням) за 4 квартал 2015 року; виписки про рух коштів на банківському рахунку (КБ Інвестбанк ) за 4 квартал 2015 року (т.2 а.с.21,181).

В ході проведення перевірки контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 надано запит Щодо надання засвідчених копій первинних документів , зокрема, відомостей про залишки товарно-матеріальних цінностей, станом на 01 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року в розрізі з назви, кількості, ціни придбання, загальної вартості товарно-матеріальних цінностей (залишки готової продукції в розрізі назви, кількості та вартості витрачених сировини та матеріалів на виробництво продукції); інвентаризаційні відомості товарно-матеріальних цінностей, за їх наявності; відомості щодо наявної дебіторської, кредиторської заборгованості станом на 01 січня 2016 року - 31 грудня 2017 року в розрізі назви постачальника, покупця, реєстраційного номеру платника податків, суми заборгованості; розрахунок матеріальних витрат, пов`язаних з дебіторською заборгованістю станом на 01 січня 2016 року -31 грудня 2017 року в розрізі назви, кількості, ціни придбання, загальної вартості кожного елементу витрат; відомості (акти, наряди, накладні на переміщення) видачі матеріалів, сировини, комплектуючих для виробництва продукції (т.2 а.с.18,182), на який позивачем надано відповідь 26 жовтня 2018 року за №1, яка зареєстрована в ГУ ДФС 26 жовтня 2018 року (т.2 а.с.15,183).

29 жовтня 2018 року перевіряючою особою контролюючого органу складено акт №1904/15-32-13-05/2643612850 відмови ФОП ОСОБА_1 від надання завірених належним чином копій первинних документів, які підтверджують показники звітності платника та необхідні для перевірки податкового та іншого законодавства (т.2 а.с.16-17,184), в якому позивачем викладені зауваження на цей акт.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт від 07 листопада 2018 року №2420/15-32-13-05/2643612850 Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року (т.1 а.с.15-43,196), яким встановлено порушення позивачем:

- пункту 177.2, пункту 174.1, пункту 177.4,177.10 статті 177, пункту 179.9 статті 179 ПК України, в результаті чого занижено ПДФО підприємця на загальну суму 81511,53 грн., в т.ч. за 2016 рік на 55330,57 грн., за 2017 рік на 26180,96 грн.;

- пункту 177.2, пункту 174.1, пункту 177.4,177.10 статті 177, пункту 179.9 статті 179 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір підприємця на загальну суму 5988,48 грн., в т.ч. за 2016 рік на 4610,88 грн., за 2017 рік 1377,6 грн.;

- пункту 57.1, статті 57 ПК України, оскільки підприємець несвоєчасно сплатив суму військового збору у розмірі 681,7 грн., нарахованого платником по декларації за 2015 рік.;

- підпункт б пункту 176.2статті 176, пункту 119.2 статті 119 ПК України, оскільки не відображені дані про суми доходу, отримані фізичними особами підприємцями від здійснення ними підприємницької або незалежної професійної діяльності;

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки підприємцем занижено зобов`язання по сплаті єдиного соціального внеску за перевіряємий період загальну суму 79996,77 грн., в т.ч. за 2016 рік 66107,8 грн., за 2017 рік 13888,97 грн.;

- пунктів 57.1 та 57.3статті 57 ПК України, оскільки підприємець несвоєчасно сплатив суму ПДВ, нарахованого платником по декларації за листопад 2017 року в сумі 4379 грн. та по визначеному податковим органом податковому зобов`язанню, відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0040921701 вiд 25 грудня 2014 року в сумі 2387 грн., по якому прийнято судову ухвалу №815/6195/15 вiд 20 жовтня 2015 року.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 28 листопада 2018 року №0452661305, яким позивачу за порушення пунктів 177.2, 177.4,177.10 статті 177, пункту 179.9 статті 179 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи з фізичних осіб у загальному розмірі 101889 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 81511,53 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 20377,88 грн. (т.1 а.с.47);

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 28 листопада 2018 року №0452691305, яким позивачу за порушення пунктів 177.2, 177.4,177.10 статті 177, пункту 179.9статті 179 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір у загальному розмірі 7656,03 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 5988,48 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1667,55 грн. (т.1 а.с.48);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №0452671305 від 28 листопада 2018 року на суму 79996,77 грн. (т.1 а.с.49);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0452681305 від 28 листопада 2018 року на суму 22610,13 грн. (т.1 а.с.50).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, рішенням про застосування штрафних санкцій та вимогою позивач скористався процедурою адміністративного оскарження цих рішень, подавши скаргу до ДФС України, однак, за результатом її розгляду оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога від28 листопада 2018 року залишені ДФС України без змін, а скарга - без задоволення згідно рішень ДФС України від 10 січня 2019 року №1216/6/99-99-11-05-02-25 та від 18 лютого 2019 року №6246/6/99-99-11-05-02-25 (т.1 а.с.44-46,51,197-199).

Не погодившись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження правильності та правомірності визначення витрат, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу.

Отже, вказані порушення свідчать про порушення встановленого порядку ведення обліку доходів і витрат за 2016 рік, за 2017 рік, чим порушено пункти 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пункт 174.1 статті 174, пункт 179.9статті 179 ПК України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), Податковому кодексу України (надалі за текстом - ПК України).

Джерела права й акти їх застосування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 16.1статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пп.16.1.5); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (пп.16.1.7).

Відповідно до пункту 85.2, пункту 85.8статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктами 44.1,44.6 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

В свою чергу, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 ПК України.

Пунктом 177.1 статті 177 ПК України встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України (у редакції, що діяла у 2015-2017 роках) визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п.п.177.4.1.);

- в тому числі, суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом (п.п.177.4.3);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п.177.4.4).

При цьому, згідно з підпункту 177.4.5 пункту 177.1 статті 177 ПК України (в редакції, яка діє з січня 2017 року) не включаються до складу витрат підприємця:

- витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

- документально не підтверджені витрати.

Згідно підпункту 177.5.3 пункту 177.1 статті 177 ПК України остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Оцінка суду.

З огляду на вказані положення ПК України, колегія суддів зазначає, що фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування може віднести до складу витрат витрати, якщо вони документально підтверджені первинними документами; пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця; безпосередньо пов`язані з отриманням доходів; фактично сплачені; товари (послуги) фактично отримані фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, законодавчо встановлено, що фізична особа-підприємець, яка здійснює господарську діяльність на загальній системі оподаткування, має право віднести до витрат звітного періоду (року), безпосередньо пов`язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і витрати, які понесені в попередніх періодах, але пов`язані з отриманням доходу звітного періоду (року).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 рік позивач перебував у господарських правовідносинах з наступними контрагентами:

- контрагенти-постачальники: ПАТ "Київський картонно - паперовий комбінат", код ЄДРПОУ 05509659; ТОВ "Аметист", код ЄДРПОУ 14221489; ТОВ "Юг-Поліграф", код ЄДРПОУ 23992719; ВКФ "Ніка Пласт", код ЄДРПОУ 24777928; ТОВ "Континент";

- контрагенти-покупці: ПП "Вид", код ЄДРПОУ 30747366; ВКФ "Юна-Сервіс", код ЄДРПОУ 20974052; ТОВ "Горяц-Т", код ЄДРПОУ 34443264; ТОВ "Копійка-Центр", код ЄДРПОУ 37678707; ТОВ "Копійка-трейд" код ЄДРПОУ 33722196; ТОВ "Копійка-р" код ЄДРПОУ 37672913; ТОВ "Восход-фарм" код ЄДРПОУ 36856047; ТОВ "Модерн - трейд", код ЄДРПОУ 40001607; ПАТ "Укрзалізниця", регіональна філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" код ЄДРПОУ 40075815.

Розрахунки проводились у безготівковій формі шляхом зарахування (списання) коштів на банківський рахунок суб`єкта господарської діяльності.

Згідно п.1.12 акту перевірки вбачається, що при перевірці використано: реєстраційні документи; книгу обліку доходів та витрат (Ф10); податкові декларації про майновий стан і доходи; реєстри виданих, отриманих податкових накладних, податкові накладні; угоди, банківські виписки; платіжно-розрахункові відомості, трудові договори, форма 1-дф, звітність ЄСВ; накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт.

В свою чергу, з боку позивача в обґрунтування позовних вимог до суду були надані в копіях:

1) господарські договори, укладені ним як покупцем із наступними контрагентами (постачальниками):

- з ПП "Аргумент" (постачальник) договір поставки №3 від 15 січня 2016 року на поставку паперу туалетного із макулатури в бухтах (т.1 а.с.237-238, т.2 а.с.4-5);

- з ВКФ "НІКА-ПЛАСТ" (постачальник) договір поставки № 122 від 01 січня 2011 року (т.1 а.с.239);

- з ПВК "Юг-Поліграф"(виконавець) договір №1 виготовлення поліграфічної продукції від 05 січня 2011 року (т.1 а.с.240-241);

- з ПП "ХВГ" (постачальник) договір поставки № 17052012 від 17 травня 2012 року на постачання засобів пакування (т.1 а.с.242-243);

- з ТОВ "Аметист" (постачальник) договір поставки №5 від 03 січня 2017 року, договір поставки № 13 від 04 січня 2016 року на поставку паперу туалетного в бухтах (т.1 а.с.244-245);

- з ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" (постачальник) договір поставки №541/41/0116 від 20 січня 2016 року, №751/41/0217 від 01 лютого 2017 року на поставку паперової продукції санітарно-технічного призначення (т.1 а.с.246-249, т.2 а.с.1-3);

2) видаткові накладні, виписані вказаними контрагентами (постачальниками) на товар за період: жовтень, листопад 2015 року; січень-грудень 2016 року, лютий, березень, червень, серпень-грудень 2017 року (т.1 а.с.67-107, т.2 а.с.230-231);

3) господарські договори, укладені позивачем як постачальником із наступними контрагентами (покупцями):

- з ТОВ "МОДЕРН-ТРЕЙД" (покупець) договір поставки № 01/11/15 від 01 листопада 2015 року (т.1 а.с.215-222, т.2 а.с.44-51);

- з ПП "ВИД" (замовник) договір поставки № 51/03 від 05 березня 2013 року на поставку туалетного паперу та паперових серветок (т.1 а.с.223);

- з ТОВ "КОПІЙКА-Р" (покупець) договір поставки № РМР-1634/01-13 від 01 січня 2013 року на поставку паперу туалетного (т.1 а.с.224-225);

- з ТОВ "Торговий дім "КОПІЙКА" (покупець) договір поставки № РМТ-1636/01-13 від 01 січня 2013 року на поставку паперу туалетного (т.1 а.с.226-227);

- з ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" (покупець) договір поставки № РМЦ-1635/01-13 від 01 січня 2013 року на поставку паперу туалетного (т.1 а.с.228-229);

- з ТОВ "КОПІЙКА-ТРЕЙД" (покупець) договір поставки №02/06-13 від 02 червня 2013 року (т.2 а.с.52-59);

- з ТОВ "ФАНЧІ-ІНВЕСТ" (покупець) договір поставки №15/02/17 від 15 лютого 2017 року (т.1 а.с.230);

- з ТОВ "Восход-Фарм" (замовник) договір поставки № 22/09 від 22 вересня 2011 року (т.2 а.с.188);

- з ПП "Надія" (замовник) договір поставки № 0911-01 від 09 листопада 2010 року на поставку туалетного паперу та паперових серветок (т.2 а.с.189);

- з ПАТ "Укрзалізниця" (філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця") (замовник) договір поставки № ОД/НХ-16-318НЮ від 07 червня 2016 року щодо паперу туалетного (т.1 а.с.231-236, т.2 а.с.185-187);

4) накладні, виписані ФОП ОСОБА_1 на товар (папір туалетний) лише по його контрагентам: ТОВ "Восход-Фарм", ПП "ВИД", ТОВ "КОПІЙКА-ТРЕЙД", регіональна філія "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", за період:січень-листопад 2016 року, лютий-березень 2017 року (т.1 а.с.108-141);

5) банківські виписки по рахункам позивача за період: лютий-травень, липень-грудень 2015 року (т.2 а.с.65-96), січень-вересень 2016 року в ПАТ "КБ "Інвестбанк" (т.2 а.с.97-135); за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року в АТ КБ "Приватбанк" (т.2 а.с.136-138,139-163).

Вказані документи також були надані під час перевірки позивачем, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України 16 вересня 2013 року №481, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218.

Пунктом 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів і зборів України від 16 вересня 2013 року за №481 (далі - Порядку №481), визначено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пунктом 178.6 статті 178 ПК України фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Відповідно до пункту 6 Порядку, самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Пунктом 9 цього Порядку передбачено, що дані Книги заповнюються у гривнях копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Як вбачається із матеріалів справи, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0452661305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 101 889,41 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 81 511,53 грн., та за штрафними санкціями - 20 377,88 грн., податковий орган виходив з того, що перевіркою правильності визначення витрат, відображених в податкових деклараціях про майновий стан і доходи, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, встановленими в ході перевірки, виявлені розбіжності, валові витрати, безпосередньо пов`язані з одержанням доходу, відображені у поданих податкових деклараціях про майновий стан і доходи за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року не відповідають даним перевірки.

До вказаного висновку податковий орган дійшов на підставі документальної планової виїзної перевірки результати якої оформлені в Акті №2420/15-32-13-05/2643612850 від 07 листопада 2018 року, згідно якого наведено таблицю розрахунку завищення валових витрат (т.1 а.с.25-26), з якої, серед іншого, встановлено, що дохід в сумі 5400 грн., отриманий ФОП ОСОБА_1 , відповідно до виписки банку 16 березня 2016 року, від ТОВ Копійка-Трейд , відображений у відповідних графах 2 та 4 книги обліку доходів і витрат, за відвантажений папір туалетний Копійка" по накладній від 06 січня 2016 року №2, на виробництво якого використані матеріали отримані по накладній №102 від 25 лютого 2016 року від ТОВ Аметіст .

Тобто, податковий орган вважає, що документи щодо понесених витрат по всім операціям позивача (зазначені в книзі обліку доходів і витрат) датовані пізніше, ніж зазначені дати отриманого доходу.

Однак, дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що відповідно до Книги обліку доходів і витрат (т.1 а.с. 57-66, т.2 а.с.225) в період обліку (графа 1) за 16 березня 2016 року, серед іншого, сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної господарської діяльності (графа 2) становить 10 800,00 грн., при цьому документом, що підтверджує понесені витрати є накладна ТОВ Аметист від 25 лютого 2016 року за придбання товарів у сумі 9 612,00 грн. (графа 6) (т.1 а.с.88), в результаті чого сума чистого оподаткованого доходу становить 1 188,00 грн. (графа 9)

Тобто, позивачем Книгу обліку доходів та витрат заповнено згідно вимог пункту 6 вищевказаного Порядку №481.

При цьому, колегія суддів вважає, що позивачем було дотримано вимоги того, що датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (в касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених ним товарів, тобто застосовано касовий метод.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що періоди обліку доходів позивача, - не відповідають як періоду виписки документів, на підставі яких понесені витрати, так й самим документам, які мають бути зазначені у графі 5, за якими в подальшому отримані такі доходи, оскільки документи щодо понесених витрат по всім операціям позивача (зазначені у книзі) датовані пізніше, ніж зазначені дати отриманого доходу.

Більш того, колегія суддів зазначає, що до вказаного висновку податковий орган та суд першої інстанції дійшли на підставі того, що в Акті перевірки №2420/15-32-13-05/2643612850 від 07 листопада 2018 року, а саме сформованої податковим органом Таблиці розрахунку завищення валових витрат (т.1 а.с.26), зазначено номер та дата накладної на відвантаження товару покупцям №2 від 06 січня 2016 року (графа 3), при цьому дата отримання сировини на виробництво продукції зазначена 25 лютого 2016 року накладна №103.

Дослідивши вказану накладну на відвантаження товару покупцям (т.1 а.с.136) колегією суддів встановлено, що дійсно 06 січня 2016 року від ФОП ОСОБА_1 відвантажено ТОВ Копійка-Трейд папір туалетний ТМ Копійка на суму 5400 грн., однак з даної накладної неможливо встановити до якого саме періоду отримання позивачем доходу вона відноситься, оскільки не містить посилань на дати закупівлі товару покупцями, чи дати закупівлі сировини для виготовлення вказаного товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Головне управління ДФС в Одеській області, як суб`єкт владних повноважень, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не надало належні докази правомірності використання накладної №2 від 06 січня 2016 року за отримання сировини 25 лютого 2016 року відповідно накладної №102 (графа 8), оплату відвантажених покупцям товарів 16 березня 2016 року (графа 4), та, як наслідок, отримання доходу в сумі 5 400,00 грн., а не в сумі 10 800,00 грн., як зазначено в Книзі обліку.

З урахуванням викладеного колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності порушення позивачем порядку ведення обліку доходів і витрат за 2016 рік, за 2017 рік, а тому позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0452661305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 101 889,41 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 81 511,53 грн. та за штрафними санкціями - 20 377,88 грн. підлягає задоволенню.

Як наслідок, інші вимоги позовної заяви ФОП ОСОБА_1 є похідними від встановлення порушення порядку ведення обліку доходів і витрат, а тому також підлягають задоволенню.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 317 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ФОП ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

При цьому, колегія суддів змінює розподіл судових витрат відповідно статті 139 КАС України.

Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом - у розмірі 4 042,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №278 від 23 січня 2019 року, та за звернення до суду з апеляційною скаргою - 6063,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №371 від 19 серпня 2019 року.

Керуючись статтями 317, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та про визнання протиправною та скасування вимоги - скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

- Податкове повідомлення-рішення №0452661305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 101889,41 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 81511,53 грн. та за штрафними санкціями - 20377,88 грн.;

- Податкове повідомлення-рішення №0452691305 від 28 листопада 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з військового збору в сумі 7656,03 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 5988,48 грн. та за штрафними санкціями - 1667,55 грн.;

- Вимогу про сплату боргу з єдиного внеску №0452671305 від 28 листопада 2018 року на суму 79996,77 грн.;

- Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0452681305 від 28 листопада 2018 року на суму 22610,13 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі: 4 042,52 грн. - за звернення до суду з позовом, 6 063,78 грн. - за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 31 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Федусик А.Г.