Постанова

від 30.10.2019 по справі 520/8893/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 520/8893/18

Головуючий в 1 інстанції: Гниличенко М.В.

рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса

24 вересня 2019 року об 15 год. 14 хв.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капрала Березницької Катерини Валеріївни, інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капітана Свідерка Андрія Івановича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, за участю третіх осіб: Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги інспектору патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капралу Березницькій Катерині Валеріївні, інспектору патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капітану Свідерку Андрію Івановичу, Управлінню патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, а саме: визнання протиправними дії щодо огляду та тимчасового затримання транспортного засобу позивача; визнання протиправними дії щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, встановленої ч.3 ст.122 КУпАП; визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАА №401813 від 14 травня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності; відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди, у сумі 5262,30 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позивні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позивних вимог, так як залишений позивачем транспортний засіб не чинив перешкод дорожньому руху, а тому є протиправними дії та рішення патрульного по затриманню та доставці автомобіля позивача для зберігання на спеціальний майданчик.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 11 травня 2018 року припарковано автомобіль Nissan Leaf (державний номер НОМЕР_1 ), за адресою: м. Одеса, пр. Олександрівський, 4, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 Зупинка заборонена , на відстані менше 10 м до перехрестя (вул. Буніна та пр. Олександрівського), а також менше ніж за 3 метра до суцільної лінії дорожньої розмітки, що розділяє протилежні смуги руху.

Внаслідок чого, інспектором патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції капрал Березницькою К.В. встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 15.10 Правил дорожнього руху, а його транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху.

При цьому, інспектором поліції здійснено тимчасове затримання транспортного засобу, шляхом його доставки, за допомогою спеціального автомобіля-евакуатора, для зберігання на спеціальному майданчику № 6, за наслідокм чого складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11 травня 2018 року.

В свою чергу, в акті зазначено, що огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у присутності двох свідків.

За послуги евакуації автомобіля позивачем, згідно квитанції № 0.0.1034535031.1 від 14 травня 2018 року сплачено 1630,00 грн., а за зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику, згідно квитанції № 0.0.1034540966 від 14 травня 2018 року, сплачено 576,00 грн.

Крім того, інспектором поліції Свідерко А.І. 14 травня 2018 року розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову ЕАА № 401813 від 14 травня 2018 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з діями поліцейських щодо тимчасового затримання транспортного засобу, а також з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як поліцейськими правомірно тимчасово затримано транспортний засіб позивача та притягнуто його до адміністративної відповідальності за наслідком встановлення факту порушення ПДР України, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 вказаної статті зазначено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне

Вказані положення також дублюються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127,статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п`ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 4 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують присутні під час його складання особи: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар у разі їх присутності.

При цьому, згідно п. 4 розділу ХІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, про тимчасове затримання транспортного засобу робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме за наслідком виявлення поліцейськими факту зупинки його автомобіля на зупинці громадського транспорту.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що позивачем вчинено спірне правопорушення, так як залишений ним автомобіль знаходився у зоні дії дорожнього знаку Зупинка заборонена та створював перешкоди дорожньому руху.

В свою чергу, колегія суддів вважає вірними зазначені висновки суду першої інстанції, оскільки надані позивачем пояснення та докази жодним чином не спростовують встановленого поліцейськими факту зупинки транспортного засобу позивача у зоні дії знаку зупинка заборонена та менш ніж за 3 метра до суцільної лінії дорожньої розмітки, що розділяє протилежні смуги руху.

В даному випадку, факт порушення правил зупинки транспортного засобу підтверджуються підписами двох свідків у акті тимчасового затримання транспортного засобу та наданими до суду фотознімками автомобіля позивача.

Крім того, колегія суддів вважає, що факт зупинки транспортного засобу позивача у спірному місці беззаперечно створює перешкоди для руху транспорту.

Між тим, із зібраних матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що поліцейськими виявлено спірне порушення без наявності на місці водія (власника) залишеного транспортного засобу.

При цьому, у зв`язку з відсутністю на місці вчинення правопорушення водія (власника) залишеного транспортного засобу поліцейськими складено акт огляду та тимчасового затримання його транспортного засобу.

В свою чергу, колегія суддів вважає, що для належного вирішення спірних правовідносин, суду необхідно перевірити дотримання поліцейськими встановленого порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, із вищевикладених положень КУпАП вбачається, що працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, може тимчасово затримати транспортний засіб особи, шляхом блокування або доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений у заборонених місцях, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.

В даному випадку, особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який підписують присутні під час його складання особи.

При цьому, колегія суддів вважає, що складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу можливе лише з метою його долучення до протоколу у справі про адміністративне правопорушення, або після прийняття відповідного рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, яким є постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Так, у разі встановлення факту вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення.

В даному випадку, вказаний порядок можливо застосувати у разі присутності водія на місці вчинення відповідного правопорушення та виключно за наявності суттєвих перешкод для дорожнього руху, що не можуть бути усунені водієм на місці вчинення такого правопорушення.

В свою чергу, у разі відсутності водія (власника) біля його транспортного засобу, а також за умови наявності обґрунтованих підстав вважати, що водієм (власником) вчинено порушення, зокрема, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, працівник поліції може тимчасово затримати транспортний засіб, шляхом блокування або доставляння його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора, про що робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

В даному випадку, складання відповідного протоколу поліцейськими розпочне провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно водія (власника) відповідного транспортного засобу.

Між тим, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що тимчасове затримання транспортного позивача здійснено виключно за наслідком складання акту огляду та тимчасового затримання його транспортного засобу.

При цьому, поліцейськими не складалось протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, із викладенням всіх обставин вчиненого ним правопорушення.

В свою чергу, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки його автомобіля 14 травня 2018 року у приміщенні патрульної поліції, шляхом винесення відповідної постанови, тобто через 3 дні після здійснення тимчасового затримання його транспортного засобу 11 травня 2018 року, чим порушено встановлений КУпАП порядок, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

З іншого боку, колегія суддів, враховуючи відсутність факту складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вважає, що спірні дії поліцейського щодо тимчасового затримання транспортного позивача вчинені поза межами провадження в справі про адміністративне правопорушення, а як наслідок також з порушенням вимог КУпАП.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу є технічним документом у якому викладено обставини затримання та описано візуальний стан транспортного засобу, а тому такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що порушує права позивача, у розумінні положень КАС України.

В свою чергу, зібраними матеріалами у справі встановлено, що позивачем понесено матеріальні витрати на повернення належного його транспортного засобу, що спричинені протиправними діями службової особи органу державної влади, у сумі 2246 грн.

Так, згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи

При цьому, згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Тому, враховуючи наявність завданої позивачу шкоди, остання підлягає стягненню на його корить з Державного бюджету України.

Крім цього, щодо вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В свою чергу, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує фактом притягнення його до адміністративної відповідальності та затриманням його автомобіля.

В даному випадку, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає, що існування зазначених обставин не може безумовно вважатися завданням особі моральної шкоди.

В свою чергу, зібраними у справі доказами неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між будь-якими моральними стражданнями позивача та фактом притягнення його до адміністративної відповідальності

Внаслідок чого, колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення матеріального і процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 - скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 4018136 від 14 травня 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а також накладено стягнення у вигляді штрафу, на суму 510,00 грн.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.

Визнати протиправними дії інспектора патрульної поліції роти № 1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції Березницької Катерини Валеріївни щодо тимчасового затримання 11 травня 2018 року транспортного засобу ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України, завдану майнову шкоду, у сумі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн., шляхом безспірного списання цієї суми органами Державної казначейської служби з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України на відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.