Постанова

від 30.10.2019 по справі 236/1377/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 236/1377/19 Номер провадження 22-ц/804/2184/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року м. Бахмут Донецька область

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Мірути О.А.

за участю секретаря Самойленко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2019 року № 236/1377/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (суддя першої інстанції Ткачов Олександр Миколайович, повне судове рішення складено 25 червня 2019 року), -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовною заявою до Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 06 квітня 2011 року він був прийнятий на роботу по контракту на посаду начальника Краснолиманської рятувальної станції № 9.

20 листопада 2015 року ним з відповідачем в особі директора ОСОБА_3 був укладений контракт № 15 відповідно до якого він був прийнятий на роботу на посаду начальника станції Краснолиманської РС № 9.

08 лютого 2019 року він був повідомлений листом за підписом директора ОСОБА_3 , в якому з значено, що дія контракту із ним припиняється у зв`язку з закінченням терміну його дії згідно з п. 15 а цього контракту 08 квітня 2019 року.

06 березня 2019 року його звільнили з роботи на підставі наказу № 09-к від 06 березня 2019 року, про що у трудовій книжці був зроблений наступний запис Звільнити з посади за безвідповідальне та халатне відношення до зберігання матеріальних цінностей рятувальної станції № 9, за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації КСАРС на основі п. 4 ст. 36, п. 3 ст. 40, ст.147 КЗпП України .

ОСОБА_1 вважає, що наказ № 09-к від 06 березня 2019 року є незаконним.

Позивач просив суд першої інстанції поновити його на роботі на посаді начальника станції Краснолиманської рятувальної станції № 9 Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2019 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника рятувальної станції Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби.

Стягнуто з Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби судовий збір у дохід держави у розмірі 768,40 грн.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач - Комунальна спеціалізована аварійно - рятувальна служба, та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду 25 липня 2019 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було допущено неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи; не було доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи; були порушені норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Вказане відповідно до положень п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідач просив Донецький апеляційний суд визнати протиправним та скасувати рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2019 року у справі № 236/1377/19 за позовом про поновлення на роботі ОСОБА_1 і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору.

07 серпня 2019 року на адресу Донецького апеляційного суду надійшла квитанція про доплату судового від відповідача по справі.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 12 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано позивачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20 серпня 2019 року.

Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (а.с. 155,156), копія апеляційної скарги відповідача позивачем по справі отримана (а.с. 156). Відзив на апеляційну скаргу від позивача по справі до Донецького апеляційного суду не надійшов.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача - адвоката Хижняк М.В., пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Башкова С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається із частини 1 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 статті 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18.12.2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законість і обгрунтованість рішення у цивільній справі.

Проте, рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2019 року вказаним вимогам не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги позивача і поновлюючи його на посаді начальника рятувальної станції Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби, суд першої інстанції послався на те, що у суду є сумнів в правомочності профкому при дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 , вважає, що звільнення ОСОБА_1 було здійснено без згоди профспілки як такої організації, яка відповідно до закону здійснює захист прав робітників.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач працював у відповідача з 06.04.2011 року.

20.11.2015 року між Комунальною спеціалізованою аварійно-рятувальної службою в особі начальника служби ОСОБА_3 і ОСОБА_1 було укладено контракт № 15 зі строком дії з 06.04.2015 року по 06.04.2016 року (а.с. 183).

Додатковою угодою № 01 Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби від 06 квітня 2016 року до контракту № 15 від 20 листопада 2015 року строк дії контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладеного між начальником служби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжено до 06 квітня 2017 року (а.с. 182).

Згідно з додатковою угодою № 04 Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби від 06 квітня 2017 року до контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, строк дії контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладеного між начальником служби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжено до 06 квітня 2018 року (а.с. 179).

Відповідно до додаткової угоди № 06 Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби від 06 квітня 2018 року до контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, строк дії контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладеного між начальником служби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжено до 06 жовтня 2018 року (а.с. 177).

Додатковою угодою № 07 Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби від 06 жовтня 2018 року до контракту № 15 від 20 листопада 2015 року строк дії контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладеного між начальником служби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 продовжено до 06 квітня 2019 року (а.с. 176).

Частиною 3 статті 21 КЗпПУ передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Як вбачається із частини 1 статті 23 КЗпПУ, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Пунктом 11 контракту № 15 від 20.11.2015 року, укладеного між Комунальною спеціалізованою аварійно-рятувальної службою в особі начальника служби ОСОБА_3 і ОСОБА_1 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством і цим контрактом.

Згідно з пунктом 17 вказаного вище контракту, у разі дострокового розірвання контракту у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням сторонами зобов`язань, передбачених контрактом, відповідній стороні за два тижні надсилається попередження.

08.02.2019 року відповідачем позивачу надіслано листа про відсутність наміру продовження трудових відносин та запропоновано 08.04.2019 року прибути для отримання трудової книжки, отримання розрахунку, а також ознайомитись з наказом про звільнення у зв`язку з припиненням контракту (а.с.20).

06 березня 2019 року Комунальною спеціалізованою аварійно-рятувальною службою від 06 жовтня 2018 року видано наказ № 08/1-К про проведення службового розслідування по факту недостачі бінокля 8 х 30 - 1 од., плаща з капюшоном (ПХВ) - 1 од. Пунктом 3 вказаного наказу вказано: провести службове розслідування в строк до 06.03.2019 року та за підсумками розслідування дати висновок, який оформити у вигляді акту проведення службового розслідування, а також прийняти рішення про необхідність застосуванняч відносно начальника РС № 9 ОСОБА_1 мір дисциплінарного стягнення (а.с. 64).

Відповідно до Акту службового розслідування від 06 березня 2019 року враховуючи догану, яка оголошена в наказі № 04-К начальника КСАРС від 08.02.2019 року, рекомендовано ОСОБА_1 звільнити за безповідальне та халатне відношення до зберігання матеріальних цінностей рятувальної станції № 9 за попередньою згодою виборного органу Первинної профспілкової організації КСАРС на основі пункту 4 статті 36, пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України (а.с. 60-63).

Як вбачається із Протоколу № 02 засідання ПК Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба від 06.03.2019 року в порядку денному розглядалося питання про дострокове розірвання контракту з робітником ОСОБА_1 , начальником рятувальної станції № 9 - членом профспілки КСАРС згідно статті 43 КЗпП України.

Із протоколу вбачається, що в результаті перевірки виявилася недостача матеріальних цінностей в кількості 3-х найменувань, а саме: сигнального пістолета (ракетниці Tgf 5989) - 1 од; стартового пістолета (А 4847) - 1 од; плаща з капюшоном (ПХВ) - 1 од.

За результатами планової суцільної інвентаризації на РС № 9 була виявлена недостача матеріальних цінностей у кількості 3-х найменувань. Даний факт став можливим в силу особистої безвідповідальності та халатного відношення начальника РСА № 9 ОСОБА_1 з питань зберігання та збереження матеріальних цінностей. Причини та обставини виявленої недостачі, які викладені у роз`яснювальній записці ОСОБА_1 не є поважними. Контракт з робітником ОСОБА_1 може бути розірваний роботодавцем за пунктом 3 статті 40, статті 43, статті 147 КЗпП України (а.с. 100-102).

Наказом Комунальної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби № 09-К від 06 жовтня 2018 року за безповідальне та халатне відношення до зберігання матеріальних цінностей рятувальної станції № 9, за попередньою згодою виборного органу Первинної профспілкової організації КСАРС на основі пункту 4 статті 36, пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 звільнено з 06.03.2019 року (а.с. 21-22).

Апеляційний суд вважає вказаний вище наказ незаконним, виходячи з наступного.

Пунктом 3 статті 40 КЗоТ України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Пунктом 2 контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладеного між Комунальною спеціалізованою аварійно-рятувальної службою в особі начальника служби ОСОБА_3 і ОСОБА_1 передбачено, що працівник зобов`язується якісно, своєчасно та у повному обсязі виконувати роботу, визначену цим контрактом та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до Витягу з Положення про рятувальні станції та пости Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби, начальник рятувальної служби несе відповідальність за незабезпечення збереження і справності автотранспорту, плавзасобів, водолазного спорядження, обладнання і майна, закріпленого за рятувальною станцією (а.с. 53-55).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що за передбаченими п. 3 статті 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до Науково-практичного коментаря КЗпП, звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП допускається тільки за наявності вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який поширюється і на звільнення як один з видів дисциплінарного стягнення.

Із пояснень в судовому засіданні апеляційного суду позивача ОСОБА_1 вбачається, що він тривалий час знаходився на лікарняному листі і в цей час ключі від приміщення, де знаходилися матеріальні цінності, знаходилися у іншої особи.

Частиною 1 статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з частиною другою вказаної вище статті передбачено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до частини 5 статті 43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в один день, а саме 06 березня 2019 року склав наказ № 08/1-К про проведення службового розслідування по факту недостачі бінокля 8 х 30 - 1 од., плаща з капюшоном (ПХВ) - 1 од., склав акт службового розслідування від 06 березня 2019 року, в той же день було проведено засідання ПК Комунальна спеціалізована аварійно-рятувальна служба від 06.03.2019 року, де в порядку денному розглядалося питання про дострокове розірвання контракту з робітником ОСОБА_1 , начальником рятувальної станції № 9 - членом профспілки КСАРС згідно статті 43 КЗпП України.

Пунктом 22 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що наказ Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби № 09-К від 06 березня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 4 статті 36, пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України підлягає скасуванню як незаконний.

Враховуючи, що на день позовної заяви до суду 15.04.2019 року закінчився строк дії контракту № 15 від 20 листопада 2015 року, укладений між Комунальною спеціалізованою аварійно-рятувальної службою в особі начальника служби ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , який додатковою угодою № 07 від 06 жовтня 2018 року продовжений до 06 квітня 2019 року, апеляційний суд вважає, що позивач підлягає звільненню з роботи на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України у зв`язку з закінченням строку дії контракту.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року передбачено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Апеляційний суд не погоджується із розміром середньої заробітної плати за останні два місяці роботи позивача (серпень, вересень), вказаної у довідці Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби від 16.10.2019 року № 92 в розмірі 11285,40 грн. (а.с. 196), оскільки він протиречить Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Пунктом 8 вказаного вище Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Абзацем четвертим пункту 2 розділу II вказаного вище Порядку передбачено, якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацем третім пункту 4 розділу III вказаного вище Положення передбачено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Як вбачається із Додаткової угоди № 05 Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби до контракту № 15 від 20 листопада 2015 року від 01 січня 2018 року, посадовий оклад ОСОБА_1 встановлений у розмірі 5520,00 грн. (а.с. 178).

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що з відповідача - Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби необхідно стягнути 5520,00 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір (із змінами і доповненнями) звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби задовольнити частково.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 червня 2019 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Скасувати наказ Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби № 09-К від 06 березня 2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 4 статті 36, пункту 3 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі на посаді начальника Краснолиманської рятувальної станції № 9 Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби, відмовити.

Вважати ОСОБА_1 звільненим 06 квітня 2019 року з Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на підставі пункту 2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Стягнути з Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби, ЄДРПОУ 05456880, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5520 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн. за період з 06 березня 2019 року по 06 квітня 2019 року.

Зобов`язати Комунальну спеціалізовану аварійно - рятувальну службу, ЄДРПОУ 05456880, при виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5520 грн. здійснити утримання з цієї суми передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби, ЄДРПОУ 05456880, на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 31 жовтня 2019 року

Суддя: О.Д.Канурна