Ухвала

від 15.10.2019 по справі 910/4528/15-г

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4528/15-г

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Смірнової Л.Г.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 15.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 (повний текст складено 07.06.2016)

у справі №910/4528/15-г

за позовом заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та визнання відсутнім права,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом до Київської міської ради та ТОВ Вагра про визнання незаконним та скасування рішення від 23.10.2013 №419/9907, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га на АДРЕСА_1 та про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116).

Позовні вимоги обґрунтовувані невідповідністю спірного рішення Київської міської ради Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Вагра земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на АДРЕСА_1 від 23.10.2013 № 419/9907 вимогам норм статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, що тягне наслідком його незаконність, та недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі зазначеного рішення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 позов задоволено частково: визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Вагра , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрований в реєстрі за № 1100, зареєстрований Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за № МЗК-1-00195; визнано відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю Вагра права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116) на АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.

17.11.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від виконуючого обов`язки прокурора міста Києва Валендюка О . С . надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі №910/4528/15-г за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2016 заяву Виконуючого обов`язки прокурора міста Києва Валендюка О.С. про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі №910/4528/15-г за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 27.01.2016, а справу повернуто до господарського суду м. Києва для розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г заяву виконуючого обов`язки прокурора міста Києва про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі №910/4528/15-г задоволено, вказане рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.10.2013 №419/9907 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на АДРЕСА_1 ". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1521 га. на АДРЕСА_1 , укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагра", зареєстрований Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 25.03.2014 за №МЗК-1-00195, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Досінчуком Ф.І. та зареєстрований в реєстрі за №1100. Визнано відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га. (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116), вартістю 3427588,16 грн. на АДРЕСА_1 . Стягнуто з Київської міської ради в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. Стягнуто з Київської міської ради на користь Прокуратури міста Києва витрати зі сплати судового збору за подання зави про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 2009,70 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагра" на користь Прокуратури міста Києва витрати зі сплати судового збору за подання зави про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 2009,70 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г скасовано. Заяву виконуючого обов`язки прокурора міста Києва про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 за нововиявленими обставинами в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 23.10.2013 №419/9907 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 910/4528/15-г залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі №910/4528/15-г залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г заяву заступника Генерального прокурора задоволено повністю, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 12.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 залишено в силі.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у даній справі, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви Виконуючого обов`язки прокурора міста Києва про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі №910/4528/15-г.

Також, не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у даній справі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні заяви Виконуючого обов`язки прокурора міста Києва про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у справі №910/4528/15-г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/4528/15-г за апеляційною скаргою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , апеляційну скаргу повернуто заявникам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №910/4528/15-г за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,, апеляційну скаргу повернуто заявникам.

Постановами Верховного Суду від 03.12.2018 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі №910/4528/15-г скасовано, справу передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи ухвали Київського апеляційного господарського суду суд касаційної інстанції виходив з того, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №910/4528/15-г за вищевказаними апеляційними скаргами на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 та повернення апеляційної скарги заявникам, яку подано ними саме у порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України як особами, які не брали участі у справі та щодо прав, інтересів та (або) обов`язків яких суд в оскаржуваному рішенні вирішив питання, з посиланням на здійснення касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному і касаційному порядку є передчасним; посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 317 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає, суд касаційної інстанції вважає помилковим, оскільки у цьому випадку заявники апеляційної скарги, як особи які не брали участі у справі і не були учасниками цієї справи, оскаржують рішення суду першої інстанції в порядку статті 254 цього Кодексу, а не постанову суду касаційної інстанції. В постанові Верховного Суду міститься вказівка про те, що суд апеляційної інстанції має з`ясувати питання про доведення заявниками апеляційної скарги того, що оскаржуване ними судове рішення прийнято про їх права, інтереси та (або) обов`язки, і зважаючи на встановлені обставини, прийняти відповідне рішення згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та апеляційною скаргою ОСОБА_11 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г; призначено розгляд справи.

20.02.2019 через канцелярію суду від прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г.

В судове засідання апеляційної інстанції 15.10.2019 представник відповідача-1 не з`явився.

Оскільки явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача-1.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав клопотання про закриття провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г, просив його задовольнити, закрити апеляційне провадження у справі №910/4528/15-г за вищевказаними апеляційними скаргами. Клопотання мотивовано тим, що права скаржників оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про їх права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, в даному випадку не існує правового зв`язку між скаржниками і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Розглянувши подане прокуратурою клопотання, колегія суддів вважає дане клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18.

Як встановлено вище, предметом спору у справі №910/4528/15-г є, зокрема, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.03.2014, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАГРА" та зареєстрований в реєстрі за №1100, площею 0,1521 га на АДРЕСА_1 та про визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАГРА" права користування земельною ділянкою площею 0,1521 га (кадастровий номер 8000000000:72:215:0116).

Водночас право на апеляційне оскарження обґрунтовано скаржниками тим, що з кожним із них, як покупцем, та ТОВ "ВАГРА", як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на майно в майбутньому в житловому будинку по АДРЕСА_1 (надалі - Договір). Згідно з пунктом 1.7. договорів купівлі-продажу майнових прав, майнові права - права покупця на отримання у власність Об`єкта нерухомості після введення Об`єкта будівництва в експлуатацію. Згідно до пунктів 4.3., 4.4. договорів оплата вартості майнових прав здійснюється чотирма частинами протягом двох календарних років, перший внесок вноситься протягом п`яти календарних днів з дати офіційного повідомлення продавцем про початок спорудження об`єкта будівництва. Відповідно до пункту 5.1. договорів майнові права на об`єкт нерухомості передається продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав. За актами приймання-передачі майнових прав покупцями (скаржниками) прийнято, а продавцем передано майнові права на об`єкти нерухомості, визначені в п.1.2 договорів. Відповідно до законодавства України, майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Таким чином, на думку скаржників, якщо буде визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 13.03.2014, то таке рішення суду тягне за собою наслідком відмову від будівництва житлового будинку на зазначеній земельній ділянці, а отже скаржники будуть фактично позбавлені права на отримання за договором об`єктів нерухомості, визначених в п.1.2 договорів, у цьому будинку, що позбавляє їх права на поліпшення своїх житлових умов.

Колегія суддів звертає увагу на те, що майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права - виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Проте, скаржниками не надано належних доказів на підтвердження здійснення грошових зобов`язань, що виключає виникнення майнового права на майно в майбутньому в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Сам лише факт підписання сторонами за договорами купівлі-продажу майнових прав на майно в майбутньому житловому будинку по АДРЕСА_1 актів приймання-передачі майнових прав не є тією правовою передумовою, необхідною й достатньою для набуття речового права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про їх права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, в даному випадку не існує правового зв`язку між скаржниками і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г.

Керуючись ст. 234, ч.3 ст. 264 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 у справі №910/4528/15-г.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 25.10.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Л.Г. Смірнова

М.Л. Яковлєв