Рішення

від 30.10.2019 по справі 904/2827/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2827/19 За позовом Дочірнього підприємства "Капарол Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт", м. Дніпро

про стягнення шкоди у розмірі 966 036,40 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Брагіна Н.О., довіреність №40 від 09 липня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №7805/10 від 05 червня 2019 року

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Дочірнє підприємство "Капарол Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" шкоду завдану внаслідок втрати майна при перевезенні у розмірі 966 036,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору-заявки №000001068 від 08 квітня 2019 року в частині повної та своєчасної доставки товару. Згідно договору-заявки № 000001068 від 08.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" прийняло на себе зобов`язання по наданню послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу ДП "Капарол Україна" за маршрутом: с. Василівка - с. Щасливе. Договором передбачалися наступні істотні умови: Місце навантаження: с. Василівка, вул. Переможна, 1-з. Дата і час навантаження: 08.04.2019 о 14:00. Місце розвантаження, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидова, 2. Дата і час розвантаження: 09.04.2019 року о 09:00. Марка (модель) транспортного засобу ДАФ НОМЕР_1 , НОМЕР_2. 8 квітня 2019 року відповідачем був прийнятий до перевезення вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 74 від 08.04.2019, однак, в порушення умов договору, вантаж не був доставлений до пункту призначення 09.04.2019. Станом на 20 червня 2019 року вантаж не виданий одержувачу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт", проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що викладені позивачем у позовній заяві мотиви та аргументи не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач не заперечує, що між ним та позивачем був укладений договір про організацію перевезення вантажів №1018/1 від 01.01.2018, відповідно до умов якого відповідач виступав у якості експедитора. Пунктом 2.1. цього договору встановлено, що організація перевезень вантажів виконується експедитором на підставі заявок, що подає замовник. Умови, зазначені в заявці є обов`язковими для виконання обома сторонами. ТОВ "Ньюмарт" фактично взяв на себе зобов`язання щодо отримання доручення на перевезення вантажу, належного позивачеві. На виконання умов цього договору, 08.04.2018 відповідач (експедитор) в особі директора Курочкіна Т.П., та фізична особа-підприємець Карик Ігор Вікторович, уклали договір-заявку № 0408/1 на перевезення вантажу, що належить замовнику. Проте, під час виконання цього договору експедитором було відвантажено ввірений йому товар не установленій особі, про що 09.04.2019 до єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. На думку відповідача, дана обставина повністю спростовує твердження позивача щодо невиконання відповідачем умов договору-заявки по наданню послуг з перевезення вантажу. Оскільки позивачем не надано суду жодного доказу про порушення відповідачем умов договору про організацію перевезення вантажів, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповіді на відзив на позовну заяву (вх. від 28.08.2019) позивач зазначає, що:

позовні вимоги не ґрунтуються на договорі про організацію перевезення вантажів №1018/1 від 01.01.2018. Дія цього договору припинена 31.12.2018 у зв`язку зі спливом строку його дії, додаткові угоди щодо продовження строку його дії сторонами не укладались. Твердження відповідача, що договір-заявка №000001068 від 08 квітня 2019 року є доповненням до Договору перевезення не підтверджені відповідними доказами;

ДП "Капарол Україна" не надавало відповідачу жодних доручень на укладення будь-якого договору від імені позивача, зокрема з Карик І.В. ;

передача Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" ввіреного вантажу невстановленій особі свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору-заявки №000001068 від 08 квітня 2019 року;

станом на 21.08.2019 ДП "Капарол Україна" не є потерпілим у кримінальному провадженні №12019119199999626, яке було відкрите за заявою ОСОБА_3 . Наявність такого кримінального провадження додатково підтверджує факт втрати ТОВ "Ньюмарт" вантажу позивача;

твердження відповідача, що товарно-транспортна накладна не свідчить про укладення договору перевезення суперечить положенням частини третьої статті 909 Цивільного кодексу України, відповідно до якої укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами));

відповідачем визнані наступні обставини справи: укладення між позивачем та відповідачем договору - заявки №000001068 від 08 квітня 2019 року; факт передачі йому вантажу для перевезення, наявність кримінального провадження по факту втрати вантажу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, фізичну особу-підприємця Карика Ігоря Вікторовича.

Третя особа надала пояснення на позовну заяву (а.с.134-136), в яких зазначила, що:

- Договір - заявку №0408/1 було укладено, однак до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що Карик І.В. прийняв цю заявку до виконання. У товарно-транспортній накладній №74 від 08.04.2019 автомобільним перевізником вказаний ОСОБА_4 . Те, що водієм вказано ОСОБА_5 , який на той час був працівником ФОП Карик І.В. , не означає, що Карик І.В. був причетний до цього перевезення. Доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей водію ОСОБА_5 не видавалися, подорожній лист або відрядження не оформлювалися;

- відповідальність за вантаж повинен нести саме експедитор, а не водій. Між позивачем та відповідачем був укладений договір про організацію перевезення вантажів №0118/1, в якому позивач є замовником, а відповідач - експедитором. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії;

- саме на експедитора, згідно з договором про організацію перевезення вантажів №0118/1 покладається обов`язок здійснювати контроль за навантаженням, розміщенням та кріпленням вантажу з метою збереження вантажу при перевезенні, а також перевіряти зовнішній стан упаковки вантажу, вагу, кількість місць; своєчасно доставити вантаж у пункт призначення; забезпечити наявність у водіїв належним чином оформлених документів для безперешкодного і своєчасного виконання перевезень;

- експедитор несе повну відповідальність за збереження вантажу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.07.2019, з 23.07.2019 підготовче засідання відкладалось на 09.09.2019. Ухвалою господарського суду від 09.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 07.10.2019.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 10.10.2019.

Розгляд справи відкладався з 10.10.2019 на 30.10.2019.

28.10.2019 до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з зайнятістю адвоката у цивільній справі №367/7976/16-ц (провадження №22-ц/824/10405/2019).

Представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату заперечував.

Зважаючи на те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, враховуючи заперечення позивача, клопотання господарським судом відхилено.

У судовому засіданні 30.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, з 'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2019 ДП "Капарол Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" (експедитор) укладено договір-заявка № 000001068 (а.с.14).

Відповідно до умов цього договору-заявки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" прийняло на себе зобов`язання по наданню послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу ДП "Капарол Україна" за маршрутом: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Переможна, 1-з - Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидова,2.

Також Договором передбачені наступні істотні умови: місце навантаження: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Василівка, вул. Переможна, 1-з. Дата і година навантаження: 08.04.2019 о 14:00. Місце розвантаження, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидова, 2. Дата і час розвантаження: 09.04.2019 о 09:00. Марка (модель) транспортного засобу, напівпричепа - державний реєстраційний номер ДАФ НОМЕР_1 , НОМЕР_2. Відповідальною за використання транспортного засобу особою є ОСОБА_5 (водій). За умовами цієї заявки перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт".

8 квітня 2019 року відповідачем був прийнятий до перевезення вантаж, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 74 від 08.04.2019, а саме:

948449 Сараtес Standart Fassadenfarbe Base 3 9.4LT/13.4КG у кількості 132 шт., вид пакування - палета, вартістю 92400,00грн.;

834790 ХГФ СарагоІ Аккоrdspachtel fеіп 25 кg у кількості 96 шт., вид пакування - палета, вартістю 62243,20грн.;

948200412 АІріпа Еffekt Мultispachtel 16 Кg у кількості 60 шт., вид пакування - палета, вартістю 39 270,00грн.

910156 КгаutoІ Silikon Farbe Basa 110LТ/14.5Кg у кількості 88 шт., вид пакування - палета, вартістю112 851,2грн.,

918398 АІріпа Силіконова для ексклюзивних фасадів Basе 110LT/15.4 Кg у кількості 88 шт., вид пакування - палета, вартістю 97328,00грн.,

536221 Аlріпа Перевірена роками фасадна 18 LT/27,9 Кg у кількості 72 шт., вид пакування - палета, вартістю 69300,00грн.

904148 Аlріпа ЕХРЕRТ Силіконова штукатурка К15 25 Кg у кількості 48 шт., вид пакування - палета, вартістю 55339,20грн.,

863684 ХUA SILIKON FASSEGENPUTZ К15 25 Кg у кількості 144 шт., вид пакування - палета, вартістю 202 708,8грн.,

91859138 Кгаutоl Silikonputz К15 25 Кg у кількості 120 шт., вид пакування - палета, вартістю 128 184,00грн.,

536063 Аlріпа Перевірена роками фасадна 10 LТ/15,5 Кg у кількості 88 шт., вид пакування - палета, вартістю 48 972,00грн.,

536068 Аlріпа Довговічна фасадна База 3 9.4 LT/13.4 Кg у кількості 88 шт., вид пакування - палета, вартістю 55440,00грн.

Однак, в порушення умов договору, вантаж не був доставлений до пункту призначення 09.04.2019. Станом на 20 червня 2019 року вантаж не виданий одержувачу.

Згідно бухгалтерської довідки (а.с.20) вартість втраченого вантажу складає 966 036,4грн.

ДП "Капарол Україна" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" з претензією від 18.04.2019 (вих. № 18/1), якою просило сплатити вартість втраченого вантажу у розмірі 966 036,40 грн. (а.с.17-19).

Претензію було відправлено рекомендованим повідомленням за №0530024476960 (а.с.21-22). Відповідно до інформації, що міститься на веб-сайті Укрпошти, поштове повідомлення за №0530024476960 було отримано адресатом 03 травня 2019 року (а.с.23).

Відповіді на претензію матеріали справи не містять, шкода відповідачем не відшкодована.

Предметом розгляду у даній справі є встановлення наявності (відсутності) підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі вартості втраченого вантажу при його перевезенні автомобільним транспортом згідно договірних відносин.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до положень ч.1ст.307 Господарського кодексу України (аналогічної ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно частини 2 статті 307 Господарського кодексу України (аналогічної ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України) договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 1 Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено термін "перевізник" - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Отже, перевезення здійснюється на підставі договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Разом з тим, у розділі 3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом визначено правила укладення договорів перевезення, які підтверджують необхідність укладення договору перевезення в обов`язковій письмовій формі, встановленій Цивільним та Господарським кодексами України.

Судом встановлено, що між ДП "Капарол Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" (експедитор) укладено договір-заявка № 000001068, як окремий договір на перевезення вантажу (а.с.14).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За приписами ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Вантаж, прийнятий до перевезення відповідачем, за адресою, вказаною у договорі - заявці не доставлено.

Недостача вантажу сталась під час перевезення, отже саме Відповідач несе відповідальність за втрату вантажу під час перевезення, так як не забезпечив його збереження.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17 викладено наступні висновки про застосування ст. 924 Цивільного кодексу України:

- зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому;

- отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони;

- перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Стаття 924 ЦК України зберігає раніше прийняті в цивільному праві України принципи майнової відповідальності перевізника: він відповідає при наявності його вини (ч. 1 ст. 924 ЦК України) і в межах вартості перевезеного вантажу і багажу (ч. 2 ст. 924 ЦК України). Понад вартість вантажу і багажу перевізник повертає клієнту відповідну провізну плату.

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення.

Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника. Це формулювання слід тлумачити в такий спосіб, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Звідси слід зробити висновок про те, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підпадає під визначення непереборної сили, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Проте, відповідач не спростував, що втрата вантажу відбулася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем визнаються обставини укладення між ТОВ "Ньюмарт" та ДП "Капарол Україна" договору-заявки №000001068 від 08.04.2019, факт передачі йому вантажу для перевезення згідно товарно-транспортної накладної та порушення кримінального провадження по факту втрати вантажу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилається на те, що уклав договір від 01.01.2018, згідно якого фактично взяв на себе зобов`язання щодо отримання доручення на організацію перевезення вантажу належного позивачеві, а Договір-заявка від 08.04.2019 є додатком до договору від 01.01.2018. Суд відхиляє посилання відповідача на договір від 01.01.2018, оскільки відповідно до п.8.1. договору про організацію перевезення вантажів №0118/1 від 08.01.2018 строк дії цього договору закінчився 31 грудня 2018 року. Договір не містить жодної умови щодо його продовження. Будь-які додаткові угоди до договору стосовно продовження строку його дії на наступний рік сторонами не укладались. Отже, перевезення здійснювалось саме на підставі договору - заявки від 08.04.2019, а доводи відповідача, що договір - заявка від 08.04.2019 є доповненням до договору про організацію перевезення вантажів від 01.01.2018, не знайшли свого підтвердження.

Також відхиляються доводи відповідача про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт" укладений договір з фізичною особою-підприємцем Каприк І.В. від імені і за дорученням ДП "Кпапарол Україна", оскільки видача доручень на укладення будь-якого договору від імені позивача з ФОП Карик І.В. не підтверджується матеріалами справи та заперечується позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог та задоволення позову у повному обсягу.

Відповідно до вимог статті 129 Господарcького процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 14490,55грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства "Капарол Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт", м. Дніпро про стягнення шкоди у розмірі 966 036,40 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюмарт", м. Дніпро на користь Дочірнього підприємства "Капарол Україна", м. Київ шкоду, завдану внаслідок втрати майна при перевезенні в розмірі 966 036 (дев`ятсот шістдесят шість тисяч тридцять шість)грн.40коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 14490 (чотирнадцять тисяч чотириста девяносто)грн. 55коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.10.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва