ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.10.2019Справа № 910/10614/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10614/19
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПРОМБУДНДІПРОЕКТ"
До Національного банку України
Про стягнення боргу 70 927, 14 грн
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" (далі-позивач) звернулося до Національного банку України (далі - відповідач) про стягнення боргу 70 927, 14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 121-17/К-8073 від 07.09.2017 в частині здійснення оплати за виконані проектні роботи. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.
Позовну заяву 13.08.2019 прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/10614/19 за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін, про що постановлено відповідну ухвалу.
02.09.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ПрАТ Інститут Харківський Промбудндіпроект про стягнення коштів, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір, укладений між сторонами спору, розірвано, в зв`язку з односторонньою відмовою відповідача від договоре через його неналежне виконання позивачем у даній справі.
06.09.2019 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи, в якому відповідач просив суд призначити у справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, на вирішення судового експерта поставити такі питання:
- чи відповідає розроблена позивачем за договором від 07.06.2017 № 121-17/К-8073 на виконання проектних робіт проектна документація вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому саме полягають невідповідності?
- чи відповідає розроблена позивачем за договором від 07.06.2017 № 121-17/К-8073 на виконання проектних робіт проектна документація вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та техніки безпеки? Якщо не відповідає, то в чому саме полягають невідповідності?
- чи відповідає якість та обсяг фактично розробленої позивачем за договором від 07.06.2017 № 121-17/К-8073 на виконання проектних робіт проектної документації якості та обсягу, передбаченим умовами договору від 07.06.2017 № 121-17/К-8073 на виконання проектних робіт, в тому числі, завданню на проектування? Якщо не відповідає, то в чому саме полягають невідповідності?
- чи достатньо виконаного позивачем за договором від 07.06.2017 № 121-17/К-8073 на виконання проектних робі обсягу проектної документації для здійснення капітального ремонту покриття двору, інженерних мереж та фасаду, що виходить у двір адмінбудівлі Управління Національного банку України в Харківській області за адресою м. Харків, пл. Театральна, 1?
До проведення судової експертизи відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 910/10614/19.
11.09.2019 від позивача через відділ канцелярії суду надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву про стягнення коштів, в якій позивач заперечує доводи відповідача з підстав їх необґрунтованості, та з тих підстав, що договором було визначено обсяг робіт, які виконує позивач, і відповідний обсяг робіт був ним виконаний, при цьому договором не було встановлено обов`язків позивача щодо одержання від уповноваженого місцевого органу самоврядування у сфері містобудування підтвердження актуальності генерального плану та погодження генерального плану з зацікавленими організаціями. Крім того, за твердженням позивача, відповідач, як замовник не сприяв позивачу, як підряднику за умовами договору, в усуненні недоліків та не надав документи, які просив надати позивач в листі від 16.02.2018.
18.09.2019 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву ПрАТ Інститут Харківський Промбудндіпроект про стягнення коштів, в яких заперечує доводи позивача, викладені у відповіді на відзив.
23.09.2019 від позивача через відділ канцелярії суду надійшли заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 910/10614/19. На думку позивача, клопотання відповідача про призначення експертизи є необґрунтованим, оскільки позивачем не змінювалися проектні рішення, не виконувалася нова проектна документація, а здійснювалося коригування до існуючої раніше проектної документації. Крім того, на переконання позивача, наявності в матеріалах справи експертного звіту № 21-0348-14 від 09.10.2014 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Капітальний ремонт покриття двору, інженерних мереж та фасаду, що входить у двір адмінбудівлі Національного банку України в Харківській області за адресою: м. Харків, площа Театральна, 1 виключає необхідність проведення судової будівельно - технічної експертизи тієї самої проектної документації.
26.09.2019 від позивача через відділ канцелярії суду надійшла відповідь на заперечення Національного банку України на відповідь на відзив на позовну заяву у справі № 910/10614/19.
01.10.2019 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання, в якому відповідач просив суд відмовити у прийнятті до розгляду відповіді позивача на заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву та повернути їх позивачу, в тому числі з підстав порушення строків її подання.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні.
Так, відповідно до положень ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що між сторонами існує спір з приводу якості та обсягу виконаних позивачем робіт на розроблення проектної документації згідно з умовами договору, а також щодо відповідності виконаних робіт умовам договору та чинному законодавству України.
В силу приписів ст. 853 Цивільного кодексу України (ч. 4) у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Таким чином, чинним законодавством визначена процедура проведення експертизи на вимогу будь - якої сторони договору, у випадку виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи, і відповідно ні позивач, ні відповідач не були позбавленні можливості ініціювати проведення відповідної експертизи в позасудовому порядку та надати її висновки суду на підтвердження своїх тверджень та/або заперечень.
Клопотання відповідача не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості проведення експертизи у відповідності до ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України на його вимогу, як однієї із сторін договору, відповідно у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки останнім не обґрунтована неможливість встановлення обставин справи, що мають значення для справи іншим засобами доказування, ніж проведення судової експертизи.
На підставі вищевикладеного суд відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи, з підстав його необґрунтованості.
При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. І відповідно до ст. 101 Господарського кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Розглянувши клопотання відповідача, подане до суду 01.10.2019 щодо відмови у прийнятті до розгляду судом відповіді позивача на заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву, суд відмовив в його задоволенні, оскільки відповідно до положень ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заперечення проти заяв, доводів міркувань інших осіб, і таке право не обмежене строком. Щодо пропуску позивачем строку встановленого в п. 6 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі від 13.08.2019, суд зазначає, що з огляду на ту обставину, що заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву були направлені відповідачем позивачу 18.09.2019 (поза межами строку встановленого судом), відповідно надати свої заперечення на відповідні міркування відповідача у строк до 12.09.2019 позивач об`єктивно не міг.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 07.09.2019 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, був укладений договір № 121-17/К-8073 на виконання проектних робіт (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець приймає на себе зобов`язання розробити за завданням замовника проектну документацію: капітальний ремонт покриття двору, інженерних мереж та фасаду, що виходить у двір адмінбудівлі Національного банку України за адресою м. Харків, пл. Театральна, буд. 1 (коригування) згідно із завданням на проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для розроблення проектної документації та провести в експертній організації експертизу проекту будівництва, з отриманням позитивного експертного звіту, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Зміст, терміни здачі проектної документації визначаються календарним планом, що складає невід`ємну частину договору (п. 1.2. договору).
Результатом виконання робіт по договору є проектна документація, що визначена в п. 1.1. договору, яка повинна відповідати положенням чинного законодавства України, що регламентує виконання робіт такого роду (п. 13. Договору).
В п. 2.1. договору сторони визначили, що строк виконання робіт підрядником становить в повному обсязі 30 календарних днів з дати підписання договору уповноваженими особами сторін.
Згідно з п. 2.2. договору до загального строку виконання робіт не враховуються: строк розгляду та погодження замовником проектної документації (з дати отримання змовником проектної документації до дати письмового погодження замовником); строк розгляду експертною організацією проектної документації (з дати укладення договору з експертною організацією до дати підписання (затвердження) експертного звіту щодо розгляду проектної документації).
У відповідності до п. 2.3. договору після закінчення виконання робіт підрядник передає проектну документацію та позитивний експертний звіт замовнику за накладною та актом приймання - передавання виконаних робіт. Оформлення проектної документації має відповідати діючим державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об`єктів.
Ціна договору становить, згідно з п. 3.1. договору, 69 128, 87 грн, у т. ч. ПДВ (20%) =- 11 521, 48 грн.
Вартість експертизи проекту будівництва уточнюється на підставі підписаного договору на її виконання між підрядником та Державною експертною організацією в межах ціни договору (п. 3.4. договору).
В п. 4.1. договору сторони погодили, що оплата за договором здійснюється протягом 10 банківських днів з дати підписання уповноваженими особами сторін акту про приймання - передавання виконаних робіт. Акт про приймання - передавання виконаних робіт підписується уповноваженими особами сторін після отримання замовником від підрядника позитивного експертного звіту державної експертизи та отримання проектної документації, в повному обсязі за накладною.
Оплата здійснюється, згідно з п. 4.2. договору, за умови наявності в акті про приймання - передавання виконаних робіт посилання на повний номер і дату укладання договору (останнього додаткового договору до договору), вартості виконаних робіт.
В п. 5.1. договору сторони визначили, що підрядник, зокрема, зобов`язується:
5.1.1. Розробити проектну документацію відповідно до завдання на проектування, вихідних даних на проектування та з дотриманням вимог законодавства, ДБН А.2.2.-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , будівельних норм, національних стандартів України та правил у строки, встановлені договором;
5.1.3. Погодити готову проектну документацію із замовником. Для погодження проектної документації підрядник направляє замовнику супровідним листом з описом один екземпляр проектної документації, завіреної підписами і печатками автора проекту та підрядника. погодити проектну документацію у відповідних місцевих експлуатуючих службах ресурсопостачальних організаціях і своєчасно зняти зауваження;
5.1.4. Провести в експертній організації, визначеній замовником, експертизу проекту будівництва (робочого проекту);
5.1.6. Передати документацію замовнику в 4 примірниках на українській мові на паперових та електронних носіях із застосуванням, визначених договором, програмних продуктів;
5.1.7. Усунути за свій рахунок допущені з його вини недоліки, які будуть виявлені замовником при погоджені, прийнятті проектної документації або які будуть виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектної документації, у строк, зазначений в письмовій вимозі замовника;
У відповідності до положень п. 5.3. договору, замовник, зокрема, зобов`язується:
5.3.1. Передати підряднику затверджене замовником завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації;
5.3.2. Протягом 15 робочих днів з дати отримання проектної документації для погодження розглянути та погодити її або надати мотивовану відмову із зазначенням зауважень і строком їх виправлення;
5.3.3. Своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату відповідно до умов договору;
5.3.4. Приймати виконані роботи в повному обсязі за накладною та актом про приймання - передавання виконаних робіт.
Згідно з п. 5.4.6. договору замовник має право повернути акт про приймання - передавання робіт підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п. 4.2. договору.
Відповідно до п. 5.4.7. договору замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов`язань підрядником, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 10 робочих днів.
В п. 6.2. договору сторони погодили, що у разі виявлення недоліків у проектній документації підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектну документацію, а також відшкодувати завдані збитки (шкоду).
В п. 9.2. договору сторони погодили, що замовник не відшкодовує витрати підряднику в разі розірвання договору внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником своїх договірних зобов`язань за договором.
В додатку № 2 до договору Зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи сторони погодили, що вартість надання висновку щодо технічного стану конструкцій фасаду, що входить у двір адмінбудівлі - 39 693,39 грн без ПДВ, вартість робочої документації опоряджування фасаду, що виходить у двір адмінбудівлі управління, інженерні мережі, генеральний план - 12 825, 00 грн без ПДВ, витрати на експертизу кошторисної частини проекту - 5 089, 00 грн без ПДВ.
В додатку № 4 до договору сторони погодили, що строк одержання вихідних даних - 09.2017, строк закінчення виконання робіт - 10.2017.
В додатку № 5 договору сторони узгодили такі основні вимоги до проектної документації: 1. Виконати технічний висновок з уточненням обсягів робіт з капітального ремонту фасадів, що виходять у двір; 2. Виконати коригування проектно - кошторисної документації; 3. Отримати висновок органів Держінвестекспертизи.
29.12.2017 позивач звернувся до відповідача із листом вих. № 09-624, в якому повідомляв замовника, що комплект проектно - кошторисної документації був переданий замовнику 14.12.2017, що проектно - кошторисна документація перебуває на розгляді в Харківському філіалі Держінвестекспертизи та що експертизу не вдалося виконати в повному об`ємі до кінця 2017 року, і просив надати згоду на продовження строку дії договору до 31.01.2018.
У відповідь на лист позивача вих. № 09-624 відповідач надав лист вих. № 61-0018/5005 від 25.01.2018, в якому повідомив позивача що за результатами перевірки наданої документації були виявлені суттєві недоліки: відсутні розрахунки пропускної здатності дощової каналізації, актуальність генерального плану не підтверджено уповноваженим місцевим органом у сфері містобудування, генеральний план не погоджений з зацікавленими організаціями, підключення до магістральних мереж дощової каналізації не погоджено з експлуатуючою організацією, необґрунтоване рішення по влаштуванню внутрішньої гідроізоляції, відсутній розрахунок рівня заробітної плати, роботи щодо ремонту на фасаді пам`ятки архітектури не виключені з проектної документації.
Відповідач в своєму листі вих. № 61-0018/5005 від 25.01.2018 також зазначив, що наполягає на усуненні зауважень у строк - 21 календарний день з дати отримання підрядником листа, і що у разі не усунення вказаних недоліків буде розглянуто питання одностороннього розірвання договору.
Позивач надав відповідачу відповідь на лист вих. № 61-0018/5005 від 25.01.2018 (лист вих. № 01-54 від 16.02.2018), в якій зазначив, що умови договору не містять обов`язків щодо одержання від уповноваженого місцевого органу самоврядування у сфері містобудування підтвердження актуальності генерального плану та погодження генерального плану з зацікавленими організаціями, запропонував повідомити його про рівень заробітної плати, який замовник вважає прийнятним для внесення у проектну документацію, надав архівну копію розрахунку дощових вод від внутрішнього двору з урахуванням прилеглої покрівлі будинку та просив погодити ряд документів.
У відповідь на лист вих. № 01-54 від 16.02.2018 відповідач надав лист (вих. № 61-0038/12792 від 03.03.2018), в якому наполягав на усуненні зауважень повному обсязі у строк - 16 календарних днів.
Позивач на лист вих. № 61-0038/12792 від 03.03.2018 надав відповідь, в якій зазначив, що у разі якщо замовник вважає за необхідне змінити завдання на проектування, то має надати проект додаткової угоди до договору.
16.04.2018 відповідач направив позивачу лист вих. № 61-0018/21422 Про розірвання договору , в якому повідомив позивача про одностороннє розірвання договору, у відповідності до п. 5.4.7. договору, у зв`язку з необґрунтованим порушенням строків виконання проектних робіт.
В свою чергу позивач звернувся до відповідача із вимогою про виконання умов договору на виконання проектних робіт № 121-17/К-8073 від 07.09.2017, в якій вимагав оплатити виконані проектні роботи у сумі 63 022, 07 грн (без проведення експертного розгляду виконаної проектної документації та просив підписати акти приймання - передавання виконаних робіт та додаткову угоду до договору щодо зменшення обсягу обумовлених договором робіт.
18.06.2018 Господарським судом Харківської області за заявою Національного банку України було видано судовий наказ № 922/1588/18 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПромбудНДІпроект" 3460,22 грн пені за порушення умов договору на виконання проектних робіт № 121-17/К-8073 від 07.09.2017. Вказаний наказ, скасований не був та набрав законної сили.
Предметом позову у дані у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 63 022, 07 грн заборгованості за виконані проектні роботи (без вартості експертизи), 2 222, 18 грн 3% річних нарахованих за період прострочення з 29.05.2018 по 31.07.2019 та 5 682, 89 грн інфляційних витрат за період з 01.06.2018 по 31.07.2019.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що ним були встановлені порушення договору - проектна документація містить суттєві недоліки, а саме: відсутні розрахунки пропускної здатності дощової каналізації; актуальність генерального плану не підтверджено уповноваженим органом у сфері містобудування; генеральний план не погоджений з зацікавленими організаціями; підключення до магістральних мереж дощової каналізації не погоджено з експлуатуючою організацією; необґрунтоване рішення по влаштуванню внутрішньої гідроізоляції; відсутній розрахунок рівня заробітної плати; виключити з проектної документації роботи з капітального ремонту на фасаді пам`ятки архітектури. Оскільки вказані порушення не були усунуті виконавцем, договір був розірваний, наслідками розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, відповідно, на думку відповідача, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором є безпідставними та не підлягають задоволенню. Також заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п. 9.2. договору, яким внормовано, що замовник не відшкодовує витрати підряднику в разі розірвання договору внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником своїх договірних зобов`язань.
Позивач в свою чергу не погоджується з доводами відповідача викладеним у відзиві з огляду на те, що відповідач замовив позивачу виконати коригування раніше розробленої проектної документації, яка вже отримала позитивний висновок, що свідчить, на думку позивача, про відсутність недоліків проектної документації. Також умовами укладеного договору не встановлено обов`язків позивача, як виконавця щодо одержання від уповноваженого місцевого органу самоврядування у сфері містобудування підтвердження актуальності генерального плану та погодження генерального плану з зацікавленими організаціями, тому, на думку позивача, посилання відповідача на невиконання цих вимог є безпідставним. Позивач також зазначає, що відповідачем не було надано вмотивованих зауважень та не надано документів, які запитував позивач з метою проведення експертного розгляду проектної документації. Крім того, на думку позивача, відповідач не наділений правом на розірвання договору в односторонньому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 890 ЦК України підрядник зобов`язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до додатку № 5 до договору, в якому сторони погодили завдання на проектування, встановлені такі вимоги до проектної документації: 1. Виконати технічний висновок з уточненням обсягів робіт з капітального ремонту фасадів, що виходять у двір; 2. Виконати коригування проектно - кошторисної документації; 3. Отримати висновок органів Держінвестекспертизи. При цьому, як зазначено в завданні інженерні дослідження та розбиття черги і виділення пускових комплексів не вимагається. Стадійність проектування - технічний висновок та робочий проект.
Як встановлено судом, в додатку № 2 до договору Зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи сторони погодили, що вартість надання висновку щодо технічного стану конструкцій фасаду, що входить у двір адмінбудівлі - 39 693,39 грн без ПДВ, вартість робочої документації опоряджування фасаду, що виходить у двір адмінбудівлі управління, інженерні мережі, генеральний план - 12 825, 00 грн без ПДВ, витрати на експертизу кошторисної частини проекту - 5 089, 00 грн без ПДВ.
Позивач виконав на виконання договору коригування робочого проекту, що підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи копіями робочого проекту (1, 2 томи) та передав відповідну проектну документацію відповідачу на перевірку та погодження 14.12.2017, що підтверджується відповідачем, зокрема в листі вих. № 61-0018/5005 від 25.01.2018. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за порушення строків виконання договору на 69 календарних днів була нарахована позивачу пеня в розмірі 3 460, 22 грн, на стягнення якої Господарським судом Харківської області виданий судовий наказ від 18.06.2018 № 922/1588/18.
Відповідач, як замовник передану йому позивачем проектну документацію не погодив, з підстав неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та наявності недоліків у відповідній проектній документації.
Експертизу відповідної проектної документації позивач не виконав.
У відповідності до положень п. 5.3.2. договору, замовник, зокрема, зобов`язався протягом 15 робочих днів з дати отримання проектної документації для погодження розглянути та погодити її або надати мотивовану відмову із зазначенням зауважень і строком їх виправлення.
Відповідач з простроченням строку, визначеного п. 5.3.2. договору, відмовив позивачу в погодженні документації та просив усунути виявлені недоліки у строк 21 календарний день з дати отримання позивачем відповідного листа.
В силу приписів п. 6.2. договору позивач, як підрядник зобов`язаний на вимогу замовника безоплатно переробити проектну документацію, а також відшкодувати завдані збитки (шкоду), у разі виявлення недоліків у проектній документації.
Вказані положення договору кореспондуються з положеннями ст. 891 ЦК України, відповідно до яких у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач, як вбачається із його листа вих. №01-54 від 16.02.2018, частково не погодився з міркуваннями відповідача щодо наявності в проектній документації певних недоліків, а в частині просив відповідача надати йому вихідні дані для усунення певних недоліків.
Відповідач листом вих. № 61-0038/12792 від 03.03.2018 констатував неповне усунення недоліків позивачем та наполягав на усуненні всіх зауважень у строк 16 календарних днів з моменту отримання вказаного листа позивачем.
В свою чергу позивач листом вих. № 01-119 від 28.03.2018 повідомив відповідача, що останнім не були надані необхідні позивачу вихідні дані для усунення недоліків, а також що він не погоджується з наявністю у нього зобов`язань не визначених договором.
Таким чином, фактично спір між сторонами виник щодо наявності та/або відсутності недоліків в проектній документації виконаній позивачем за договором (тобто щодо якості виконаних позивачем робіт).
Частиною 4 ст. 853 ЦК України визначено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник , крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Про наявність недоліків у виконаній за договором проектній документації заявляє відповідач, водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що на вимогу відповідача була призначена експертиза з метою вирішення між сторонами спору про наявність недоліків у роботах. Також в матеріалах справи відсутні і докази того, що на вимогу позивача була призначена експертиза з метою вирішення між сторонами спору про наявність недоліків у роботах.
Проте, оскільки у відповідності до положень договору замовник зобов`язаний погодити виконану підрядником роботу (проектну документацію) протягом 15 робочих днів або надати саме мотивовану відмову від такого погодження, та за умови що саме відповідач наполягає на наявності недоліків у проектній документації виконаній за договором та що саме на відповідача чинним законодавством покладений обов`язок сприяння підрядникові, суд дійшов висновку, що в даному випадку тягар доведення як самого факту наявності відповідних недоліків так і обставин істотності таких недоліків, а крім цього і обставини наявності причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками, покладається саме на відповідача.
Відповідно до положень ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Істотні відступи від умов договору підряду або інші істотні недоліки у роботі поділяються на: 1) ті, що не можуть бути усунені і 2) ті, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк. Такі недоліки дають замовнику право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
В той же час, згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене. При цьому, замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу.
Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Стаття 849 ЦК України передбачає загальне право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору та наслідки такої відмови, а ст. 858 ЦК України визначає право замовника відмовитися від договору саме з тих підстав, що робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, та наслідки такої відмови.
Відповідно наслідки відмови замовника від договору у відповідності до ст. 849 та у відповідності до ст. 858 ЦК України будуть різними.
За відсутності в матеріалах справи доказів наявності недоліків у виконаній позивачем за договором проектній документації, у суду відсутні підстави стверджувати, що наслідки відмови відповідача від договору в даному випадку мають визначатися саме відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, а не ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України.
Наслідками односторонньої відмови замовника від договору у відповідності до ч. 4 ст. 849 ЦК України є оплата виконаної роботи та припинення зобов`язань сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що позивачем виконано коригування робочого проекту Капітальний ремонт покриття двору, інженерних мереж та фасаду, що входить у двір адмінбудівлі Національного банку України за адресою м. Харків, пл. Театральна, 1 (вартість згідно кошторису 63 022, 07 грн), проте не виконана експертиза кошторисної частини проекту (вартість згідно кошторису 6106, 80 грн).
Позивач, як підтверджено матеріалами справи, звертався до відповідача із вимогою вих. № 01-183 від 08.05.2018 про виконання умов договору на виконання проектних робіт № 121-17/К-8073 від 07.09.2017, в якій просив перерахувати оплату за виконані проектні роботи в розмірі 63 022, 07 грн на його поточний рахунок. Відповідна вимога була направлена відповідачу цінним листом з описом 11.05.2018 та вручена 14.05.2019, докази чого наявні в матеріалах справи. Отже, відповідач був зобов`язаний оплатити виконані за договором роботи у строк до 21.05.2018.
Доказів оплати виконаних позивачем робіт за договором в розмірі 63 022, 07 грн або в будь - якому іншому розмірі матеріали справи не містять.
За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач відмовився від договору в односторонньому порядку, без призначення на його вимогу експертизи з метою вирішення між сторонами спору про наявність недоліків у роботах, наслідки чого визначені ч. 4 ст. 849 ЦК України, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості виконаних робіт - 63 022, 07 грн, з огляду на настання строку їх оплати у відповідності до ст. 530 ЦК України, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на підтвердження його позовних вимог на експертний звіт № 21-0348-14 від 09.10.2014, оскільки відповідний висновок був виконаний за іншим договором.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо дострокового розірвання договору у відповідності до п. 5.4.7. договору, оскільки даний пункт передбачає право замовника розірвати договір у випадку невиконання зобов`язань підрядника, а в даному випадку зобов`язання було виконано підрядником, а спір між сторонами виник щодо належності виконання такого зобов`язання (щодо наявності недоліків у виконаній документації).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 2 222, 18 грн 3% річних нарахованих за період прострочення з 29.05.2018 по 31.07.2019 та 5 682, 89 грн інфляційних витрат за період з 01.06.2018 по 31.07.2019.
Згідно ст. 229 ГК України та ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведених в позовній заяві розрахунків. При здійсненні перевірки відповідних розрахунків 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказані розрахунки.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в частині основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованість у визначеному позивачем розмірі.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг у розмірі 63 022, 07 грн, інфляційні втрати у розмірі 5682, 89 грн та 3 % річних у розмірі 2222, 18 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" до Національного банку України про стягнення боргу 70 927, 14 грн задовольнити.
2. Стягнути з Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9; ідентифікаційний код 00032106) на користь Приватного акціонерного товариства Проектний та науково-дослідний інститут "Харківський ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 8; ідентифікаційний код 33412963) основний борг у розмірі 63 022 (шістдесят три тисячі двадцять дві) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 5682 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн 89 коп., 3 % річних у розмірі 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн 18 коп. та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 31.10.2019.
Суддя Г.П. Бондаренко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2019 |
Оприлюднено | 04.11.2019 |
Номер документу | 85326434 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні