Рішення

від 29.10.2019 по справі 910/7631/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2019Справа № 910/7631/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , за участі секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рентойл

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий

альянс"

про визнання події страховим випадком та стягнення страхового відшкодування

за участі представників:

позивача: Маноха В.А.

відповідача: Мамедова І.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентойл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" про зобов`язання визнати подію страховим випадком та стягнення страхового відшкодування у розмірі 194 400, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору добровільного страхування наземного транспорту № 02/636/2017 від 14.04.2017 та не здійснив виплату страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/7631/18 від 09.10.2018 позов задоволено частково. Зобов`язано приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" визнати страховим випадком за договором № 02/636/2017 від 14.04.2017 добровільного страхування наземного транспорту подію, що сталась 19.04.2017 на нафтобазі "Вишневе" по вулиці Київській 35 у місті Вишневому Києво-Святошинського району Київської області з транспортним засобом COBO SOA-40, державний реєстраційний номер АА 8965ХО . В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/7631/18 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 по справі № 910/7631/18 у березні 2019 року видано накази.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 14.05.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/7631/18 скасовано, справу передано на новий розгляд.

За результатами проведення автоматизованого розподілу справу № 910/7631/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 розгляд справи № 910/7631/18 призначено на 23.07.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.07.2019 представник відповідача подав письмові пояснення.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.07.2019 представник позивача подав письмові пояснення, в яких просив суд зобов`язати відповідача виконати свої договірні зобов`язання та визнати подію, що сталась 19.04.2017 із майном позивача, страховим випадком та стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" страхового відшкодування у розмірі 180 000, 00 грн.

Для надання можливості представникам сторін ознайомитися з матеріалами справи, у судовому засіданні з 23.07.2019 до 10.09.2019 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 23.07.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.09.2019 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 09.09.2019 представник позивача подав письмові заперечення.

У судовому засіданні 10.09.2019 задоволено клопотання представника відповідача та відкладено підготовче засідання до 01.10.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 26.09.2019 представник відповідача подав додаткові пояснення.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 30.09.2019 представник позивача подав заяву про відкладення підготовчого засідання.

Для надання можливості подати позивачу додаткові документи, у судовому засіданні з 01.10.2019 до 08.10.2019 оголошувалась перерва.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.10.2019 представник позивача подав письмові заперечення та документи для долучення до матеріалів справи.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 08.10.2019 представник відповідача подав додаткові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись, що станом на 19.04.2018 договір страхування не набрав чинності, що на його думку виключає обов`язок ПАТ "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" визнати подію страховою та здійснити виплату страхового відшкодування.

У судовому засіданні 08.10.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/7631/18 до судового розгляду по суті на 29.10.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.10.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

У судовому засіданні 29.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 14 квітня 2017 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №02/636/2017, за умовами якого відповідачем прийнято під страховий захист чотири автотягачі Mercedes-Benz Axor 1840 LS та чотири напівпричепи-цистерни для перевезення нафтопродуктів COBO SOA - 40.

Одна з визначених додатком №2 до договору страхування №02/636/2017 від 14.04.2017 автоцистерн (державний реєстраційний номер АА8965ХО , номер шасі VS9S0ACSN40019003 ) 19.04.2017 була пошкоджена внаслідок дії вогню.

Відповідно до акту про пожежу від 19.04.2017, складеного інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області Вербицьким С.С., орієнтовно о 10 годині 25 хвилині на території нафтобази Вишнева , що знаходиться по вулиці Київській 35 у місті Вишневому, під час наливу пального відбулось його займання вірогідно внаслідок електростатичного розряду, у результаті чого було травмовано оператора, пошкоджено бензовоз і станцію наливу палива №2.

Протоколом огляду місця, де стався нещасний випадок (сталась аварія) 19 квітня 2017 року, визначено місце виникнення пожежі - бензовоз у складі автотягача Mercedes-Benz Axor 1840 (державний номерний знак АА5089МВ ) та напівпричепу-автоцистерни COBO SOA - 40 (державний реєстраційний номер АА8965ХО ).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №12017110200002291, порушене за даним фактом, закрито 05.09.2017 на підставі частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України за відсутності події кримінального правопорушення.

Пунктом 6.3.5 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 на позивача покладено обов`язок протягом трьох робочих днів повідомити страховика про настання страхового випадку. Відповідне повідомлення відповідачем було отримано 21.04.2017, що підтверджується, зокрема, листом відповідача №179 від 25.03.2018 та відзивом у даній справі.

З моменту отримання повідомлення відповідач відповідно до умов пункту 6.1.2 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 був зобов`язаний протягом двох робочих днів вжити заходів щодо оформлення необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, обов`язок оформлення документів договором покладено саме на відповідача.

Пунктом 12.1 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 визначено, що відповідач виплачує страхове відшкодування на підставі заяви страхувальника про настання події та акту, який складається відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання визначених пунктом 9 документів.

Пунктом 9 договору страхування встановлено, що для отримання відшкодування страхувальник має надати перераховані у цій частині договору документи, повний комплект яких є обґрунтуванням заяви про виплату страхового відшкодування.

Наведена договірна норма не встановлює прямого юридичного обов`язку позивача надавати певно визначені документи, а лише визначає необхідність документального обґрунтування наведених у повідомленні про страховий випадок фактів.

Суд має відмітити, що пунктом 9 укладеного сторонами у справі договору не визначено конкретизований перелік комплекту документів, який страхувальник має надати при настанні певного виду страхового випадку, а лише наведено в узагальненому вигляді можливі види довідок, рішень тощо одночасно для всіх встановлених договором страхових ризиків. Зрозуміло, що при угоні транспортного засобу чи його пошкодженні внаслідок пожежі докази будуть принципово різними. Зведення їх до єдиного переліку, який до того ж не має вичерпного характеру, фактично унеможливлює надання їх повного комплекту.

У той же час, перебіг строку виконання страховиком своїх зобов`язань в частині здійснення страхового відшкодування чітко пов`язано з датою надання останнього з повного комплекту документу (пункт 12.1 договору №02/636/2017 від 14.04.2017).

Таким чином, саме відсутність чіткого порядку обчислення строків і термінів виконання зобов`язань страховиком в частині здійснення виплати або прийняття рішення про відмову у виплаті призвела до невмотивованого затягування страховиком прийняття рішення (про відмову у виплаті або рішення про виплату страхового відшкодування) і як наслідок - до виникнення даного спору.

За визначенням частини першої статті 6 Закону України Про страхування добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Таким чином, при вирішені спорів, що виникають при виконанні договорів добровільного страхування, суд у перше чергу має керуватись нормами укладеного сторонами договору добровільного страхування, які визначають конкретні умови, а при виявленні неврегульованості договором певної частини відносин - загальними вимогами законодавства та встановлених страховиком правил певного виду страхування. Виключенням з цього, встановленого Законом алгоритму, може бути лише наявність у тексті договору норм відсильного характеру, які прямо визначають врегулювання частини відносин нормами правил страхування.

У даному випадку, в частині правовідносин сторін, що є предметом даного судового розгляду, укладений сторонами договір не має норм, якими сторони визначили регулювання певних питань правилами страхування, встановленими відповідачем.

За таких обставин, суд не має юридично-правової можливості вирішувати даний спір на підставі визначених одноособово відповідачем норм власних правил страхування.

У той же час, виконуючи пряму вказівку Постанови від 14.05.2019 Верховного суду у даній справі місцевим судом досліджено надані відповідачем правила №2 страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 02.09.2009 та встановлено відсутність врегулювання відносин інакше, ніж визначено договором №02/636/2017 від 14.04.2017.

У тому числі і в частині порядку обчислення строків початку перебігу строку прийняття рішення про виплату (відмову у виплаті) страхового відшкодування та набуття чинності договорами страхування.

Відповідно до умови пункту 7.2 правил страхування відповідача, договір набуває чинності з моменту отримання страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Наведена норма правил відповідача повністю відповідає правовому припису частини четвертої статті 18 Закону України Про страхування : договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Таким чином, сторони даного судового провадження мали беззаперечне право укласти договір добровільного страхування транспортних засобів на власний розсуд визначивши дату набуття ним чинності та не співпадаючу кінцеву дату сплати страхового платежу.

Виконуючи другу вказівку Постанови Верховного суду від 14.05.2019 у даній справі на предмет існування між сторонами спору договірних зобов`язань (набрання чинності договором страхування) на момент виникнення страхової події місцевим судом встановлено наступне:

1) договір добровільного страхування наземного транспорту №02/636/2017 укладено сторонами спору 14.04.2017;

2) пунктом 3.8 (перша сторінка) цього договору визначено, що він набуває чинності з 00 годин 00 хвилин 18.04.2017 та закінчує свою дію о 24 годині 00 хвилин 18.04.2018;

3) транспортні засоби було пошкоджено пожежею приблизно о 10 годині 25 хвилин 19.04.2017;

4) окремою договірною умовою сторони спору визначили кінцеву дату внесення позивачем страхового платежу - 18.05.2017;

5) набуття чинності договором №02/636/2017 від 14.04.2017 його умовами ніяким чином не пов`язане з внесенням або невнесенням страхового платежу у встановлені цією угодою строки.

Єдиним можливим логічним висновком з наведених фактів є висновок про пошкодження транспортних засобів у часових межах дії договору страхування №02/636/2017 від 14.04.2017.

У даному випадку дата укладення договору, дата набуття ним чинності та кінцева дата сплати страхового платежу не співпадають, проте така ситуація не надає жодному з учасників цих правовідносин правової можливості не виконувати або ухилятись від виконання своїх зобов`язань, визначених укладеною ними угодою.

Відповідно до статей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

За висновками постанови від 21.03.2018 Великої Палати Верховного Суду у справі №760/14438/15-ц у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Заперечуючи наявність у нього обов`язків в частині виплати страхового відшкодування відповідач у своїх письмових поясненнях з урахуванням Постанови Верховного суду від 14.05.2019 (у даній справі) посилається до статті 983 Цивільного кодексу України, статті 18 Закону України Про страхування та пункту 7.2 власних правил страхування наземного транспорту.

Наводячи у своїх поясненнях відповідні норми законодавчих актів та правил, відповідачем робиться наголос на їх частинах, що встановлюють загальне правило про набуття чинності договором страхування з моменту внесення платежу, та вуалюються другі частини цих норм, які надають право сторонам визначити момент набуття чинності договором на власний розсуд.

За формально-юридичним складом наведені відповідачем норми законодавства та власних правил є альтернативними, які надають учасникам відносин два можливих шляхи врегулювання порядку набуття чинності договором страхування.

Одним з можливих шляхів є визначення дати набуття чинності договору на власний розсуд при його укладенні.

Таким чином, укладаючи договір №02/636/2017 від 14.04.2017 та встановлюючи пунктом 3.8 особливий порядок набуття чинності цієї угоди з 00 годин 00 хвилин 18.04.2017, учасники відносин не тільки не порушували імперативних приписів законодавства, а й діяли у межах його позитивно-правових приписів.

Враховуючи наведене, судом відхиллено доводи відповідача про набуття чинності договором страхування з моменту отримання ним страхового платежу - з 27.04.2017, оскільки договір страхування №02/636/2017 від 14.04.2017 відповідно до умови пункту 3.8 набув чинності з 00 годин 00 хвилин 18.04.2017.

Відповідно, пошкодження транспортних засобів (тягача та цистерни) внаслідок пожежі на території нафтобази мало місце під час дії договору страхування №02/636/2017.

Матеріали справи свідчать, що відповідач з моменту отримання повідомлення про страховий випадок чітко усвідомлював цей факт, оскільки жодним його документом не ставилось навіть під сумнів існування обов`язку здійснити страхову виплату.

Всі доводи відповідача обмежувались лише необхідністю отримання додаткових доказів.

Зокрема, листом №179 від 25.03.2018 (через 11 місяців з моменту настання страхового випадку) відповідач повідомив позивача про наявність у нього права робити запити у компетентні установи та отримувати додаткові документи, яке ним реалізоване зверненням до Головного управління ДСНС України та Києво-Святошинського відділу поліції.

Цим же листом, відповідач повідомив позивача, що рішення про виплату або відмову у виплаті буде прийнято після отримання відповіді районного відділу поліції та огляду пошкоджених транспортних засобів.

Які саме обставини мали бути підтверджені районним відділом поліції через більш як півроку з моменту закриття кримінального провадження відповідачем не уточнено.

Суд погоджується з тим, що відповідач має законодавчо встановлене право проводити власне розслідування та з`ясовувати всі обставини настання страхового випадку. Таке розслідування має бути проведеним у розумні строки. У даному випадку відсутні докази того, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо викладених позивачем у повідомленні про настання страхового випадку обставин. За таких обставин, затягування строку прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування є невмотивованим та таким, шо порушують права позивача.

Окремо суд зазначає, що маючи хоч якісь підтверджені сумніви в причинах виникнення пожежі, відповідач мав правову та технічну можливість провести необхідні дослідження спеціалістів, отримати необхідні експертні висновки та щонайменше відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Проте, відповідачем обрано інший шлях - затягування моменту прийняття рішення за заявою про страховий випадок за формальними причинами тиражуванням запитів до правоохоронного органу.

Листом № 209/к від 26.04.18 відповідач навів позивачу тотожні (викладеним у листі №179 від 25.03.2018) аргументи з різницею лише у кількості направлених до районного відділу поліції запитів (замість двох - три).

Як зазначено судом раніше, обов`язок оформлення необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування пунктом 6.1.2 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 покладено саме на відповідача.

Судом встановлено, що відповідач без належних підстав та причин ухилився від виконання цього зобов`язання.

Правова позиція відповідача постійно змінювалась у залежності від фактичних дій позивача.

До звернення з даним позовом відповідач обґрунтовував власну бездіяльність очікуванням відповіді поліцейського відділу без будь-якого визначення необхідності цієї дії.

Після звернення до суду позивачем, відповідач у відзиві навів відмінну від досудової аргументації - перевезення вибухонебезпечних речовин, що є виключенням із страхових випадків.

Відповідач приймаючи під страховий захист спеціалізовані для перевезення світлих нафтопродуктів напівпричепи-цистерни COBO SOA - 40 не міг не розуміти яким чином вони використовуються позивачем.

З яких підстав відповідач відносить світлі нафтопродукти (у даному випадку - дизельне пальне) до вибухових речовин суду не доведено, оскільки ці речовини є горючими проте не вибуховими речовинами.

Відповідно, посилання відповідачем до норм законодавства та укладеного договору, що регулюють питання перевезення вибухонебезпечних речовин у даному випадку є помилковим.

Зокрема, посилаючись до приписів Закону України Про перевезення небезпечних вантажів відповідач мав у перш за все з`ясувати для себе співвідношення термінів небезпечні речовини , вибухонебезпечні речовини та легкозаймисті рідини , що наведені у статті 1 цього Закону.

Доводи відповідача про невиконання позивачем у мов договору та створення Страховику перешкод у визначенні обставин настання страхової події не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Після прийняття Верховним Судом постанови у даній справі, правова позиція відповідача знову змінюється до помилкового твердження про відсутність у нього будь-яких зобов`язань у зв`язку з невнесенням страхового платежу на момент страхової події.

У будь-якому випадку, відповідачем не надано суду доказів того, що ним було прийнято рішення (до звернення з даним позовом чи після) про здійснення страхової виплати чи відмову у здійсненні страхової виплати за заявою позивача про настання страхового випадку.

Виходячи з того, що відповідачем не доведено суду наявність правових та фактичних підстав для можливої відмови у виплаті страхового відшкодування, суд встановлює, що пошкодження майна позивача, що стало наслідком пожежі на території нафтобази у місті Вишневому 19.04.2017, є страховим випадком, передбаченим договором №02/636/2017 від 14.04.17, що породжує обов`язок відповідача здійснити виплату страхового відшкодування.

Ухилення відповідачем від виконання цього обов`язку прямо порушує кореспондоване право відповідача на страхове відшкодування матеріальних збитків.

У той же час, встановивши факт наявності страхового випадку за умовами укладеного договору, суд не має правової можливості надати примусовий захист позивачу в обраний ним спосіб та задовольнити вимоги заявленого позову повністю.

Першою вимогою позивача є зобов`язання відповідача визнати подію страховим випадком.

Суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги у зв`язку з тим, що відповідачем невірно обрано спосіб судового захисту. Суд не може примусити відповідача визнавати чи не визнавати певні обставини, оскільки така дія знаходиться у площині суб`єктивного сприйняття об`єктивних обставин і носить оціночний характер.

Крім того, факт визнання або невизнання події страховим випадком не призведе до поновлення права позивача на отримання страхового відшкодування.

Відповідно до статті 20 Закону України Про страхування страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Пунктом 12.1 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 встановлено, що рішення про виплату страхового відшкодування (або відмову) приймається відповідачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання необхідних документів від позивача.

Листом №179 від 25.03.2018 відповідач не вимагав від позивача надання будь-яких додаткових документів, що надає підстави для висновку про повне виконання позивачем свого зобов`язання за пунктом 9 договору.

Пунктом 13.2.3 договору встановлено, що відповідач зобов`язаний здійснити страхову виплату протягом 20 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення.

Підсумовуючи встановлені договором строки, відповідач мав протягом 30 робочих днів з моменту отримання документів здійснити страхову виплату на користь позивача.

На момент звернення до суду це зобов`язання відповідачем не виконано.

Відповідно до пункту 10.1 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 обов`язок надання документів, що обґрунтовують розмір збитків покладено на позивача.

Згідно умови пункту 6.2.10 договору страховик має право виплатити страхове відшкодування згідно з актом/звітом товарознавчого дослідження, якщо страхувальник після страхового випадку не погодив місце та обсяг ремонту ТЗ і виконав ремонтні роботи власними силами та не отримав письмовий дозвіл на проведення відновлювального ремонту.

Матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач мав намір або використав це право та замовив проведення та виготовлення відповідного товарознавчого висновку.

Відповідно до пункту 4.1 договору №02/636/2017 від 14.04.2017 страховик відшкодовує в межах страхової суми збитки, що виникли внаслідок викрадення (незаконного заволодіння), пошкодження, повної конструктивної загибелі чи знищення застрахованого транспортного засобу цілком чи окремих його частин, деталей, агрегатів.

Сума страхового відшкодування при страховому випадку не може перевищувати розмір прямого збитку та/або ліміт відповідальності страховика, в розмірі страхової суми з вирахуванням попередніх виплат страхових відшкодувань по даному об`єкту страхування.

Розмір прямого збитку обґрунтовано відповідачем рахунком на оплату ремонтних робіт №16 від 26.02.18 загальною сумою 194 400,00 грн. та платіжним дорученням №77 від 03.10.2019 на перерахування 180 000,00 грн. в якості оплати за ремонт цистерни АА8965ХО.

Таким чином, позивачем частково підтверджено доказами заявлені до стягнення збитки у розмірі 180 000, 00 грн.

З вирахуванням встановленої договором франшизи у розмірі 1% від страхової суми транспортного засобу (1 000 000 грн. х 1% = 10 000 грн.) позивач має право на отримання від відповідача 170 000 грн. страхового відшкодування (180 000 грн. - 10 000 грн.).

Враховуючи наведене, суд задовольняє вимогу про стягнення страхового відшкодування частково, у розмірі 170 000 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рентойл до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український фінансовий альянс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український фінансовий альянс" (03141, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 33, ідентифікаційний код 32374372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рентойл (01030, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 6, ідентифікаційний код 31514850) страхове відшкодування в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) грн. 00 коп. та 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано: 31.10.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк