Рішення

від 28.10.2019 по справі 925/1001/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1001/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Жашків, вул. Миру, 2

про стягнення 434 617,30 грн. заборгованості та санкцій за поставку газу,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Поліщук В.О. - адвокат - за довіреністю;

від відповідача: Бурлуцький В.М. - керівник - за посадою.

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Жашківського підприємства теплових мереж про стягнення 434 617,30 грн. заборговансоті за поставлений природний газ згідно договору постачання природного газу від 31.10.2016р. №2569/1617-БО-39, в тому числі:

224 745,06 грн. основного боргу,

81 219,84 грн. пені,

26 358,90 грн. 3% річних,

102 293,50 грн. інфляційних

та відшкодування судових витрат.

До початку підготовчого засідання представник відповідача подав до суду відзив від 04.09.2019р. №78 на позовну заяву, в якому просить суд врахувати важке фінансове становище відповідача та зменшити на 99% позовні вимоги позивача в частині стягнення пені, оскільки прострочення зобов`язання перед позивачем виникло внаслідок відсутності коштів на підприємстві та неприбутковості підприємства. Відповідно до звітів про фінансові результати станом на 01.12.2016р. (за 2016 рік) збиток підприємства становив 971,3 тис. грн., станом на 30.09.2017р. (за 9 місяців 2017 року) збиток підприємства становив 770,1 тис. грн.

Також представник відповідача подав заяву від 08.10.2019р. про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.08.2019р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.10.2019р. За заявою позивача справа розглядається за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.10.2019р. підготовче засідання закрито, розгляд справи по суті призначено в судове засідання на 28.10.2019р.

У судовому засіданні:

- представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

- відповідач опосередковано визнав вимоги та просить зменшити розмір пені на 99%, оскільки встановлений підприємству тариф на постачання тепла не покриває витрати, які несе підприємство. Посилається на звітні документи про збитковість підприємства.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

31.10.2016р. між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Постачальник - Позивач по справі), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського В.Г., який діє на підставі довіреності від 13.06.2016 №14-96, та Жашківським підприємством теплових мереж (Споживач - Відповідач по справі), в особі директора Бурлуцького В.М., що діє на підставі Статуту, було укладено договір постачання природного газу №2569/1617-БО-39 (далі - Договір, а.с. 15-23) на період жовтень 2016р. - березень 2017р.

Між сторонами підписано шість Додаткових угод до Договору (а.с. 24-28), за умовами яких п.5.2 викладено в новій редакції - змінювалась поточна ціна за 1000 м 3 газу та змінені пункти договору по якісних характеристиках газу, що постачається.

На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 1 024 501,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р. та від 28.02.2017р. (а.с. 29-32).

Відповідно до п.6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач станом на день подачі позову (19.08.2019р.) суму основного боргу за поставлений природний газ повністю не оплатив.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу, нарахувань на суму боргу з Відповідача. Позивач просить стягнути з Відповідача 224745,06 грн., 81 219,84 грн. пені, 26358,90 грн. 3% річних та 102293,50 грн. інфляційних втрат, що є предметом спору.

Відповідач вимоги заперечив в частині стягнення пені з мотивів постачання опалення бюджетним організаціям та невідповідності встановленого тарифу на постачання тепла витратам підприємства.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони за договором (Позивач та відповідач) є самостійними юридичними особами та суб`єктами господарювання на ринку послуг в Україні, що підтверджено витягами з ЄДРПОУ. Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки природного газу - як різновид товару - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір постачання природного газу від 31.10.2016р. №2569/1617-БО-39 відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Додатковими угодами №№1-4 до Договору сторони уточнили п.5.2 Договору.

За правовою природою Договір та додаткові угоди до нього відповідають вимогам статей 712 ЦК України, 264 ГК України, якими передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар (енергоносії) у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України), якщо інше не встановлено договором, законом, або характером відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір постачання природного газу від 31.10.2016р. №2569/1617-БО-36 та додаткові угоди до Договору не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно п. 6.1 оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач здійснив поставку природного газу, а Відповідач прийняв природній газ в об`ємі 168,124 тис. м 3 на загальну суму 1024501,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016р., від 31.12.2016р., від 31.01.2017р. та 28.02.2017р. з підписами сторін та не оспорюється сторонами (а.с. 29-32). Претензій щодо кількості, якості отриманої продукції не заявлено.

Отже, строк для оплати вартості за поставлений природний газ вже настав. Остаточна сплата основного боргу відповідачем не проведена.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки газу чи іншого невиконання умов спірного договору. Представник позивача в судовому засіданні підтвердила належну поставку газу Відповідачу в обумовленому договором об`ємі, якості та несвоєчасний розрахунок за нього.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 10 Розділу II. Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими Правил газопостачання, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. №2496 Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п. 8.2 Договору закріплено, що у разі невиконання споживачем умов пунктів 6.1 та 6.6 цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу:

224 745,06 грн. основного боргу,

81 219,84 грн. пені,

102 293,50 грн. інфляційних,

26 358,90 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами за

період прострочення з 27.12.2016р. по 30.04.2019р. з врахуванням періодів прострочення та фактичної оплати за розрахунковий період, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Відповідач просить зменшити розмір пені на 99%, обґрунтовуючи це тим, що Відповідач використав природний газ для виробництва теплової енергії та постачання бюджетним організаціям міста. Збитковість підприємства в 2016 році становила 971300 грн., в 2017 році (9 місяців) - 770100 грн., що підтверджено звітами про результати господарської діяльності (а.с. 48-49). За розрахунками відповідача, що підтверджено міською владою, обсяг заборгованості по різниці в тарифах по підприємству становить 3994797 грн. (а.с. 50).

Суд при прийнятті рішення має врахувати рівновагу господарського інтересу сторін, прострочення виконання зобов`язання відповідачем, фінансовий стан кредитора та боржника, наявність прямих чи непрямих збитків сторін відповідно до приписів ст. 233 ГК України.

Вказана норма кореспондується з приписами ст. 551 ЦК України, згідно якої розмін пені може бути зменшено за рішенням суду, з урахуванням виняткових обставин.

Можливість зменшення розміру пені є правом суду за умови наявності підстав такого застосування, яке реалізується судом на власний розсуд. Відповідні правові висновки прописані в постановах ВС від 04.05.2018р. у справі №917/1068/17, від 22.01.2019р. у справі №908/868/18, від 13.05.2019р. №904/4071/18, від 18.06.2019р. у справі №914/891/16.

Суд не погоджується з оціночними доводами колегії Північного апеляційного суду в постанові від 24.09.2019р. у справі №925/259/19 у спорі між цими ж сторонами в частині зменшення пені на 50% - як справедливого балансу інтересів сторін, оскільки позивач не є газовидобувним підприємством, отримує додаткові нарахування на суму стягнення в виді компенсації інфляційних втрат та 3% річних за користування грошовими коштами, а у відповідача відсутні альтернативні постачальники природного газу (в тому числі для теплопостачання бюджетним організаціям) та відсутнє право самостійно встановлювати тарифи на послуги теплопостачання з урахуванням змін позивачем вартості газу протягом періоду постачання.

Суд враховує дебіторську заборгованість відповідача по бюджетних установах-споживачах теплової енергії:

станом на 01.11.2016р. - 568987,38 грн., станом на 01.12.2016р. - 557973,37 грн., станом на 01.01.2017р. - 368111,32 грн., станом на 01.02.2017р. - 448909,47 грн., станом на 01.03.2017р. - 364348,44 грн. (а.с. 47), неможливість погашення боргів за відсутності кошторису витрат та відповідного фінансування, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача з застосуванням приписів ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені до 16000 грн.

В решті вимог по стягненню пені належить відмовити позивачу за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення 16000 грн. пені, 102 293,50 грн. інфляційних втрат та 26 358,90 грн. - 3% річних з відповідача, які підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов договору.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 5540,97 грн. судового збору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: Жашківського підприємства теплових мереж, Черкаська область, м. Жашків, вул. Миру, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21370764, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20077720, номер рахунку в банку невідомий

224 745,06 грн. основного боргу,

16 000 грн. пені,

26 358,90 грн. 3% річних,

102 293,50 грн. інфляційних (всього 369397,46 грн.)

та 5540,97 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 30.10.2019р.

Суддя Г.М. Скиба